Рішення № 8111612, 16.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                           Справа№ 6/3

За позовом: Фінансово-лізингової компанії “Електрон-Лізинг” м.Львів –дочірнє підприємство ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галвікнопласт”, м.Львів

про: стягнення 262305грн. 85коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                      Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Сенів В.О.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Фінансово-лізинговою компанією “Електрон-Лізинг” м.Львів –дочірнє підприємство ВАТ “Електрон-Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галвікнопласт” про стягнення 258090грн. 60коп. орендної плати та 4215грн. 25коп. пені.

Ухвалою суду від 31.12.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2010р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 02.02.2010р. ухвалою суду від 02.02.2010р. розгляд справи відкладено на 16.02.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2010р. позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно явку повноважного представника не забезпечив, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Станом на 09.02.2010р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Відповідно ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного 29.02.2008р. між сторонами договору оренди №40/2008-о, позивачем надано в оплатне користування нежитлові приміщення 1-го поверху площею 4 111,4 кв.м. та 2-го поверху площею 755,3 кв.м. загальною площею 4866,7 кв.м., що знаходяться в корпусі №1 НР за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313. Строк дії даного договору відповідно до п.6.1. сторонами встановлено до 28.02.2009р.

Відповідач відповідно до п.2.2 договору №40/2008-о зобов”язувався сплачувати позивачу щомісячно до 5-го числа поточного місяця орендну плату.

Однак, відповідач своїх зобов”язань за договором по сплаті орендної плати належним чином не виконав. Станом на 05.12.2008р. заборгованість відповідача становила 79813грн. 88коп.

Листом №069-02/24 від 27.02.2009р. позивачем повідомлено відповідача про закінчення 28.02.2009р. терміну дії договору №40/2008-о та про наявність заборгованості по орендній платі на суму 119720грн. 82коп.

За актом передачі-приймання від 28.02.2009р. відповідачем були повернуті нежитлові приміщення загальною площею 4866,7 кв.м., що знаходяться в корпусі №1 НР за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 313, однак заборгованість по орендній платі в розмірі 119720грн. 82коп. не сплачена

07.09.2009р. сторонами укладено договір оренди №98/2009-о, відповідно до якого позивачем передано відповідачу в оплатне користування нежитлові приміщення 1-го поверху площею 4111,4 кв.м. та 2-го поверху площею 755,3 кв.м. загальною площею 4866,7 кв.м., що знаходяться в корпусі №1 НР за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313.

Відповідно до п.2.3. договору №98/2009-о сторони домовились, що орендар (відповідач) зобов”язується погасити заборгованість по сплаті орендних платежів згідно договору оренди № 40/2008-о від 29.02.2008р. за періоди: грудень 2008р. та січень-лютий 2009р. на загальну суму 119720грн. 82коп.

Відповідач зобов”язувався щомісячно, до 10-го числа поточного місяця, орендну плату, враховуючи офіційно визначений індекс інфляції наростаючим підсумком протягом дії договору.

Оскільки своїх зобов”язань за договором відповідач належним чином не виконав, 08.12.2009р. позивачем направлено відповідачу лист від 08.12.2009р. №069-02/216 з вимогою погасити заборгованість, в розмірі 246209грн. 58коп. (119720грн. 82 коп. за договором оренди №40/2008-о від 29.02.2008р. та 126488грн. 76коп. за договором оренди №98/2009-о від 07.09.2009р.). Також даним листом позивачем повідомлено відповідача, що випадку непогашення до 09.12.2009р. всієї суми заборгованості по сплаті орендних платежів за договорами оренди №40/2008-о від 29.02.2008р. та №98/2009-о від 07.09.2009р., відповідно до ст.ст. 610, 611 та 612 ЦК України та п.4.2. договору оренди №98/2009-о від 07.09.2009р. Фінасово-лізингова компанія “Електрон-Лізинг” дає згоду на дострокове припинення дії договору оренди №98/2009-о від 07.09.2009р. з 09.12.2009р.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт передачі в оренду відповідачу нежитлового приміщення загальною площею 4866,7 кв.м., що знаходяться в корпусі №1 НР за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 313 підтверджується підписаним сторонами актом передачі-приймання від 07.09.2009р.

Станом на 08.12.2009р. заборгованість відповідача становить 258090грн. 60коп. (119720грн. 82коп. за договором оренди №40/2008-о від 29.02.2008р. за період з грудня 2008р. по лютий 2009р. та 138369грн. 78коп. за договором оренди №98/2009-о від 07.09.2009р. за період з 07.09.2009р. по 08.12.2009р.) та на час звернення з позовом до суду не ним сплачена.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

п.5.2. договору №98/2009-о від 07.09.2009р. передбачено, що у випадку затримання орендних платежів та/або порушення умов погашення заборгованості (п.2.3 договору) орендар (відповідач) виплачує орендодавцю (позивачу) пеню з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення платежу, за кожен день прострочення. З огляду на викладене, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4215грн. 25коп. за період з 07.09.2009р. по 08.12.2009р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданих йому можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 202, 230-231, 283 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Галвікнопласт”, м.Львів, вул.Туган-Барановського, 9а ( ідентифікаційний код 32327516) на користь Фінансово-лізингової компанії “Електрон-Лізинг” м.Львів - дочірнє підприємство ВАТ “Концерн-Електрон”, м.Львів, вул.Стороженка, 12 (ідентифікаційний код 22412772) 258090грн. 60коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 4215грн. 25коп. пені, 2623грн.06коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя