Рішення № 8111597, 25.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10 Справа№ 4/136

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „Будівельне Управління № 47” ВАТ „Прикарпатбуд” про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до дочірнього підприємства „Будівельне Управління № 47” ВАТ „Прикарпатбуд”, з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 170432,14 грн. , а саме: 136221,88 грн. основного боргу, 26354,44 грн. інфляційних втрат, 5855,82 грн. - 3% річних та 2000,00 грн. збитків за неналежне виконання зобов»язань за договором поставки товару від 01 липня 2008 року.

За клопотанням представників сторін суд оголошував перерву на 25 лютого 2010 року - для проведення сторонами звірки взаєморозрахунків, уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 25 лютого 2010 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та доданих до неї документах. Представник відповідача уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 193, 216 Господарського Кодексу України встановлено обовязок субєктів господарювання виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з матеріалами справи сторони 01 липня 2008 року уклали договір поставки за умовами якого позивач зобов'язався постачати товар відповідачу, а відповідач зобов»язався прийняти товар і оплатити його. Сторони домовились про попередню оплату отриманого товару.

Позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 136221,88 грн., що підтверджено видатковими накладними: РН № 0000347 від 31 липня 2008 року, РН № 0000413 від 29 серпня 2008 року, РН № 0000478 від 30 вересня 2008 року, РН № 0000497 від 30 вересня 2008 року. Відповідач не оплатив вартості отриманого товару. Заявлену позивачем претензію від 29 травня 2009 року теж залишив без задоволення.

Суду надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01 лютого 2010 року, де сторони погодились, що заборгованість відповідача за договором від 01 липня 2008 року становить 136221,88 грн. На цю суму за весь період заборгованості начислено 5855,82 грн. 3% річних, 26354,44 грн.. Факт заборгованості та суми нарахувань визнає представник відповідача. Збитки в сумі 2000,00 грн. це витрати позивача за юридичні послуги , пов»язані із представництвом інтересів позивача в суді при розгляді даної справи.

З урахуванням викладеного позов відповідає вимогам закону та умовам договору поставки від 01 липня 2008 року.

Отже, заборгованість дочірнього підприємства „Будівельне Управління № 47” ВАТ „Прикарпатбуд” у загальній сумі 170432,14 грн. є обгрунтованою, документально підтвердженою та підлягає до стягнення.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно до стягненої сумі.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства „Будівельне Управління № 47” ВАТ „Прикарпатбуд” (м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 23; ідентифікаційний код 01272278) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 136221,88 грн. боргу, 26354,44 грн. інфляційних втрат, 5855,82 грн. 3%-річних, 2000,00 грн. збитків, 1704,32 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя