Рішення № 8111553, 16.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                           Справа№ 32/17

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Фармація-2000”, м.Київ.

До відповідача: Державного комунального підприємства „Міжлікарняна аптека №283”, м.Львів.

Про стягнення 7 349,49 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ковальський П.Й. –представник (довіреність б/н від 02.02.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Закритим акціонерним товариством „Фармація-2000”, м.Київ до Державного комунального підприємства „Міжлікарняна аптека №283”, м.Львів про стягнення 7 349,49 грн. з яких 5 800,00 грн. основний борг, 700,23 грн. штраф, 849,26 грн. пеня.

Ухвалою суду від 29.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 16.02.2010р. Рішення прийнято 16.02.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, надав суду банківську виписку від 19.08.2009р. з якої вбачається, що відповідачем було сплачено 500,00 грн. основного боргу. Крім того, представник позивача надав підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 15.02.2010р. основний борг відповідача складає 5300,00 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 5300,00 грн., 700,23 грн. штрафу, 849,26 грн. пені підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 29.01.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. Про порушення провадження у справі відповідачу було відомо, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5213330 від 29.01.2010р. –вручено 01.02.2010р. Станом на 16.02.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

21.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Фармація-2000” (постачальник) та Державним комунальним підприємством „Міжлікарняна аптека №283” (покупець) було укладено договір поставки № 6/25 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов’язувався на протязі дії договору постачати і передавати у власність покупцю товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами при подачі-розгляді заявок на поставку окремої партії, а покупець зобов’язувався приймати товар та оплачувати його вартість на встановлених договором умовах. Предметом постачання є лікарські засоби, товари медичного призначення, субстанції та біологічно активні речовини (надалі товар).

Згідно п.3.1., п.3.2. договору поставки ціна товару, асортимент та кількість вказуються постачальником в накладних на реалізацію товарів і вважаються узгодженими при наявності на накладних підписів уповноважених представників сторін на відпуск та отримання товару. Уповноваженим представником зі сторони покупця вважається особа, на яку видана довіреність на отримання товару.

Відповідно до п.4.1. договору поставки покупець сплачує повну вартість отриманого товару шляхом прямих банківських переказів в строк, визначений у накладних на реалізацію товарів постачальника на кожну конкретну поставку товарів. Днем завершення платежів вважається день зарахування грошових коштів у повній сумі на поточний рахунок постачальника.

Згідно п.7.2. та п. 7.3. договору поставки покупець, у разі порушення строків оплати за поставлений товар сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості несплачених товарів за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки. У разі прострочки платежу на 30 днів і більше, крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% вартості несплаченого товару на 30-й день прострочки.

За умовами п. 12.1. та п.12.2. договору поставки договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року. У випадку, коли сторони не завершили розрахунки в межах цього строку, договір діє до повного завершення взаєморозрахунків.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар за період з 21.03.2008р. по 07.07.2009р. згідно накладних на загальну суму 7 002,46 грн., а саме: №342695 від 21.03.2008р. на суму 3 845,51 грн. - з узгодженим терміном сплати до 18.04.2008р.; №343141 від 17.06.2008р. на суму 948,60 грн. - з узгодженим терміном сплати до 11.07.2008р.; №343221 від 07.07.2008р. на суму 1 755,37 грн. - з узгодженим терміном сплати до 31.07.2008р.; №343225 від 07.07.2008р. на суму 452,98 грн. - з узгодженим терміном сплати до 01.08.2008р.

Відповідач оплатив борг частково, згідно №342695 від 21.03.2008р. на суму 3 845,51 грн. 19.04.2008р. ним було сплачено 995,51 грн., відтак основний борг станом на 13.08.2009р. (дата позовної заяви) становив 5800,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 5300,00 грн. основного боргу, оскільки 19.08.2009р. було частково сплачено борг в сумі 500,00 грн., в підтвердження чого представник позивача надав банківську виписку від 19.08.2009р.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 15.02.2010р. основний борг відповідача складає 5300,00 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.2. договору поставки, у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, в розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, яка згідно поданого ним розрахунку становить 849,26 грн.

Крім того, позивач керуючись умовами п.7.3. договору поставки, у зв’язку із прострочкою платежу на 30 днів і більше, крім пені, нарахував відповідачу штраф у розмірі 10 % вартості несплаченого товару на 30-й день прострочки, який згідно поданого ним розрахунку становить 700,23 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 6 849,49 грн. з яких 5 300,00 грн. сума основного боргу, 700,23 грн. штраф, 849,26 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується накладними на реалізацію товарів за період з 21.03.2008р. по 07.07.2009р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні) на загальну суму 7 002,46 грн., а саме: №342695 від 21.03.2008р. на суму 3 845,51 грн.; №343141 від 17.06.2008р. на суму 948,60 грн., №343221 від 07.07.2008р. на суму 1 755,37 грн.; №343225 від 07.07.2008р. на суму 452,98 грн.

Відповідач отримав товар через свого представника згідно доручень серії ЯОУ № 261164 від 20.03.2008р.; № 261183 від 12.06.2008р.; № 261189 від 03.07.2008р.

Факт часткової сплати боргу підтверджується виписками банку від 19.04.2009р. на суму 995,51 грн. та від 19.08.2009р. на суму 500,00 грн.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 15.02.2010р. основний борг складає 5300,00 грн.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 500,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу за поставлений товар в сумі 5 300,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованої позивачем пені та штрафу, суд зазначає наступне:

До вимог про стягнення пені та штрафу застосовується строк позовної давності в один рік, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України.

Позивач просить стягнути пеню та штраф, які згідно поданого ним розрахунку становлять 849,26 грн. пені та 700,23 грн. штрафу. Борг виник в період з 18.04.2008р. по 01.08.2008р., а позовну заяву зареєстровано канцелярією суду 25.01.2010р., відтак позивач пропустив строк позовної давності по пред’явленню вимоги про стягнення пені та штрафу.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 5 300,00 грн. основного боргу.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки часткова сплата боргу була здійснена до порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11, 258, 526, 530, 612, 625, 627,629 ЦК України, ст.ст.174, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства „Міжлікарняна аптека №283” (79013, м.Львів, Франківський район, вул.Євгена Коновальця, 26; р/р 2600800011378 філія АКБ „УСБ” в м.Львові; МФО 325019; ЄДРПОУ 23972639) на користь Закритого акціонерного товариства „Фармація-2000” (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 63-д; р/р 26002010004326 філія УніКредит Банк ТзОВ в м.Києві; МФО 300744; ЄДРПОУ 30636477) основний борг в сумі 5 300,00 грн., держмито в сумі 73,56 грн. та 170,19 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 849,26 грн. пені та 700,23 грн. штрафу відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя