Рішення № 8111539, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 32/192

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ.

До відповідача: Міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго”, м.Золочів Львівська область.

Про стягнення 190 915,75 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Працьовита С.М. –представник (довіреність № 09/154 від 25.11.2009р.)

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Дочірнє підприємство „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ звернулось із позовом до Міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго”, м.Золочів Львівська область про стягнення 190 915,75 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.09.2009р. Ухвалами суду від 29.09.2009р., 20.10.2009р. та 03.11.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даних ухвалах. Ухвалою голови суду від 13.11.2009р. продовжено строк розгляду спору на один місяць - до 13.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2009р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2009р. позовні вимоги повністю підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

24.11.2009р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив вих.№ 969 від 19.11.2009р. в якому відповідач просить врахувати, що ним на адресу позивача направлено заяву № 910/1 від 27.10.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 90548,30 грн., для припинення двостороннього зобов»язання за договором комісії від 18.09.2006р. № 17/06-755 та за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-754 від 18.09.2006р. (наявність 90548,30 грн. боргу позивача по якому встановлено рішенням господарського суду м.Києва від 25.06.2009р. у справі № 7/268) на суму 90548,30 грн.

Станом на 08.12.2009р. клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

18.09.2006р. між Дочірнім підприємством «Газ-тепло»(комітент) та Міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго»(комісіонер) укладено договір комісії № 12/06-755 (надалі –договір) згідно якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов»язання укласти від свого імені правочин з реалізації теплової енергії, за ціною не нижче, ніж погоджена згідно умов цього договору, а комісіонер зобов»язується вчиняти (укладати) правочини зі споживачами на умовах, найбільш вигідних для комітента.

В п.2.3. договору сторони домовились, що умови цього договору такох регулюють відносини, що склалися між комітентом та комісіонером за договором про надання послуз з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-754 від 18.09.2006р.

Згідно п.4.1., п.4.2. договору комітент зобов»язаний передати на підставі акту прийому-передачі теплової енергії (за формою встановленою сторонами в додатку № 2 до цього договору) комісіонеру теплову енергію в розмірі та на умовах оговорених сторонами в цьому договорі. Комісіонер зобов»язується прийняти від комітента теплову енергію за звітний місяць, шляхом підписання акту прийому-передачі теплової енергії за формою, визначеною сторонами в додатку № 2 до цього договору.

За умовами п.5.2. договору комісійна плата становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах цього договору теплової енергії. Додаткова комісійна плата (за умови делькредере, становить 0,1 % від вартості фактично реалізованої теплової енергії. Загальний розмір комісійної плати, за умови делькредере, становить 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії.

Згідно умов п.5.3. договору сторони домовились, що комітент виплачує комісійну плату комісіонеру, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на його поточний рахунок, передбачений в цьому договорі. Комісійна плата виплачується комісіонеру з грошових коштів, отриманих комітентом від споживачів на рахунок, зазначений в п.5.1. цього договору. Виплата комітентом комісійної плати повинна здійснюватися не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним при умові 100% оплати вартості теплової енергії за такий звітний місяць.

На виконання умов договору позивач в жовтні 2006р. передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 253574,15 грн., відповідач прийняв обумовлену в договорі теплову енергію для реалізації її кінцевим споживачам.

Відповідно до п.4.9. договору відповідач бере на себе поручительство (делькредере) перед позивачем за виконання зобов»язань третіми особами за договорами, укладеними відповідачем та третіми особами, на виконання п.5.2. договору.

Станом на 31.07.2009р. кінцеві споживачі розрахувались за поставлену теплову енергію в сумі 62658,40 грн. Відповідно заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок застосування делькредере становить 190915,75 грн.

Так як строк виконання зобов»язань не був визначений, позивач в порядку ст.530 ЦК України направив відповідачу вимогу № 54/11-237-563 від 14.04.2009р. про погашення заборгованості за договором № 12/06-755 від 18.09.2006р., в якій повідомив його про наявність боргу та вимагав оплатити заборгованість за поставлену теплову енергію, відповідно до зобов»язань, які відповідач взяв на себе згідно з умовами договору. Вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, борг відповідача становить 190915,75 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується актом № 10К/755 прийому-передачі теплової енергії відповідно договору комісії № 12/06-755 від 18.09.2006р. за жовтень 2006р. Акт підписаний сторонами 31.10.2006р. та скріплений їх печатками (оригінал оглянуто в судовому засіданні). Загальна вартість переданої за актом теплової енергії складає з ПДВ 253574,15 грн. Зазначена теплова енергія призначена для реалізації споживачам на умовах договору комісії № 12/06-755 від 18.09.2006р.

Згідно п.4.9. договору відповідач взяв на себе поручительство (делькредере) перед позивачем за виконання третіми особами за договорами, укладеними відповідачем та третіми особами, на виконання п.5.2. договору.

Станом на 31.07.2009р. кінцеві споживачі розрахувались за поставлену теплову енергію в сумі 62658,40 грн., відтак борг відповідача становить 190915,75 грн.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як строк виконання зобов»язання не був визначений, позивач в порядку ч.2 ст.530 ЦК України направив відповідачу вимогу № 54/11-237-563 від 14.04.2009р. про погашення заборгованості за договором № 12/06-755 від 18.09.2006р., яка залишена без відповіді та задоволення. Відтак у відповідача наявний борг в сумі 190915,75 грн.

Щодо висловленого відповідачем у відзиві прохання зменшити загальний борг МКП «Золочівтеплоенерго»перед ДП «Газ-тепло НАК «Нафтогаз України»по договору комісії № 17/06-755 від 18.09.2006р. на суму 90548,30 грн. в зв»язку з існуванням зустрічних однорідних вимог, які згідно п.2 ст.601 ЦК України зараховуються за заявою однією із сторін, слід зазначити наступне:

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2009р. повідомив, що позивач не погоджується зарахувати зустрічні однорідні вимоги згідно заяви відповідача № 910/1 від 27.10.2009р. та наполягав на стягненні боргу в сумі 190915,75 грн.

Припинення зобов»язання зарахуванням зустрічної вимоги (ст.601 ЦК України) –це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті. Оскільки позивач не погоджується із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відтак суд не може взяти до уваги заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки наявність у відповідача боргу в сумі 190915,75 грн. підтверджується матеріалами справи.

Судові витрати сплачені позивачем підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 612, 627-629, 1011 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго», Львівська область, м.Золочів, вул.Шашкевича, 28 ( код ЄДРПОУ 20808336, п/р 2600305042309 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, бульв. І.Лепсе, 16 (код ЄДРПОУ 32587579, п/р 26006592983980 в АКБ «Фінанси та Кредит»м.Київ, МФО 300131) 190915,75 грн. боргу, 1902,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати, в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя