Рішення № 8111372, 15.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.10 Справа№ 1/13

За позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Комунального підприємства „Львіврембудпостач”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 10168,79 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 представник (дов.№1 від 10.02.2010р., дійсна до 31.12.2010р.);

Від відповідача: не зявився

Позов заявлено Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Львіврембудпостач” про стягнення заборгованості в сумі 10168,79 грн.

Позивачем, у п.1 прохальної частини позовної заяви, було заявлено письмове клопотання про накладення арешту на банківські рахунки відповідача та заборону відповідачу вчиняти будь-які дії з відчуження та передачі будь-кому належного йому майна.

Ухвалою суду від 03.02.2010р. порушено провадження у справі і справу призначено до розгляду на 15.02.2010р.

В судовому засіданні 15.02.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити та стягнути з Комунального підприємства „Львіврембудпостач” заборгованість в розмірі 10168,79 (в т.ч. 8480,00 грн. - боргу, 733,46 грн. пені; 848,00 грн. штрафу та 107,33 грн. - 3% річних за користування чужими коштами) та судові витрати. Також представник позивача просить суд накласти арешт на банківські рахунки відповідача та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії з відчуження та передачі будь-кому належного йому майна.

В судове засідання 15.02.2010р. відповідач не зявився, про причини неявки суду не повідомив, позовних вимог по суті не оспорив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи письмову заяву представника позивача про розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки останній був належно повідомлений про судове засідання проте не забезпечив явку повноважного представника, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності відповідача та за відсутності відзиву на позов, на підставі ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

05.01.2009р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та Комунальним підприємством „Львіврембудпостач” (Покупець) було укладено договір №1 від 05.01.2009р. Даний договір діяв з 05.01.2009р. до 31.12.2009р. (п.8.2 договору).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору Продавець зобовязувався продати, а Покупець належним чином прийняти і оплатити товар (пісок), в кількості та в асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами.

На виконання умов договору позивач (Продавець) поставив відповідачу (Покупцю) товар (пісок) на загальну суму 9240,00 грн. на підставі накладної №11 від 10.08.2009р. на суму 9240,00 грн. (з ПДВ).

Відповідачем товар (пісок) був отриманий, що підтверджується підписом повноважної особи на накладній, а також довіреністю №395 на отримання товарно-матеріальних цінностей від 07.08.2009р., виданою на імя ОСОБА_3.

Відповідно до умов п.3 договору Покупець здійснює оплату кожної партії товару протягом десяти банківських днів від дати поставки.

Всього позивачем продано відповідачу товару (піску) на суму 9240,00 грн., проте відповідач не оплатив позивачу повної вартості отриманого товару.

25.12.2009р. сторонами було проведено звірку розрахунків та підписано акт звірки, згідно з яким за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 8480,00 грн.

Станом на день подання позову основний борг відповідача перед позивачем не був погашений та становив 8480,00 грн.

Згідно вимог п.5.1 договору №1 від 05.01.2009р. та вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями), позивач нарахував відповідачу 733,46 грн. пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобовязань по оплаті поставленого позивачем товару, то позивач на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами у сумі 107,33 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Також, згідно з п.5.2 договору №1 від 05.01.2009р. позивач нарахував відповідачу штраф, за затримку оплати, у розмірі 10% суми простроченого платежу, у сумі 848,00 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на день прийняття рішення, відповідачем суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, проте відповідач, в порушення даної норми, не оплатив позивачу повну вартість поставленого товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем зобовязання щодо продажу товару (піску) за договором, що зокрема вбачається із накладної №11 від 10.08.2009р. на суму 9240,00 грн. (з ПДВ), довіреності №395 на отримання товарно-матеріальних цінностей від 07.08.2009р., виданої на імя ОСОБА_3 та акту звірки розрахунків, підписаних сторонами.

Матеріалами справи підтверджено також і те, що відповідач, в порушення зобовязання передбаченого договором, не оплатив позивачу повної вартості отриманого товару (піску), в результаті чого позивач, виходячи з п.5.1 договору №1 від 05.01.2009р. та вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями), п.5.2 договору, ст.ст.610, 611, 625 ЦК України нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню, штраф та 3% річних за користування чужими коштами).

В ході оцінки доказів по справі суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про накладення арешту на банківські рахунки відповідача та заборону відповідачу вчиняти будь-які дії з відчуження та передачі будь-кому належного йому майна, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 (з наступними змінами „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Згідно зі ст.ст. 33, 66 Господарського процесуального кодексу України такі припущення мають бути обґрунтовані, а саме підкріплені доказами наявності фактичних, отже, реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Таких доказів позивачем суду не надано.

В судовому засіданні 15.02.2010р., за письмовим клопотанням позивача, судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 16.02.2010р.

Виходячи із змісту вищенаведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати понесені позивачем повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 10.01.2002р. №2921-ІІІ (із внесеними змінами і доповненнями), ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 66, 67, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Львіврембудпостач” (місцезнаходження: 79066, м.Львів, вул.Вулецька, 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22416646) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) 8480 грн. 00 коп. - боргу, 733 грн. 46 коп. пені; 848 грн. 00 коп. штрафу; 107 грн. 33 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, 102 грн. 00 коп. державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя