Рішення № 8111352, 18.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10                                                                                           Справа№ 13/14

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ "Львівський хімічний завод", м.Львів

до відповідача: ТзОВ "БТ", с.Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області

про стягнення 2391,14грн.

Представники сторін:

Від позивача: Прімєрова Н.Г. –ю/к

Ві відповідача: не з”явився

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ВАТ "Львівський хімічний завод", м.Львів до відповідача: ТзОВ "БТ", с.Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області про стягнення 2391,14грн.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем явки представника в судовому засіданні не забезпечено, заперечень не подано, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

згідно договору № 1652 "Г" від 02.01.2009р., укладеного між сторонами по справі, за перепусткою від 31.08.09р. (автомобіль ВС 58-68 АТ), накладною №1735/08 від 31.08.09р. та дорученням від 03.08.09р. №45 ТзОВ „БТ” отримано у ВАТ "Львівський хімічний завод" промислову продукцію (вуглекислоту (двоокис вуглецю)). Станом на день розгяду справи заборгованість відповідача по оплаті за поставлену 31.08.2009р. продукцію становить 2210,40 грн.

Пунктом 4 договору № 1652 "Г" від 02.01.2009р. передбачено, що розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за готівку в касу заводу або у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству України. У випадку прострочення платежу за отриману без попередньої оплати продукцію, послуги (на підставі гарантійного листа покупця за згодою постачальника чи ін.), після закінчення семи календарних днів з моменту одержання продукції, послуг, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до вищевказаних умов договору, відповідачу нарахована пеня за прострочення платежу за отриману продукцію в сумі 157,67 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем вимагається стягнення 3% річних в сумі 23,07 грн.

09.11.2009 року позивачем пред'явлено відповідачеві претензію № 12юр/3888 з вимогою сплатити заборгованість за отриману продукцію, а також суми пені та 3% річних. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.43,49,82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „БТ” (с.Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області, код ЄДРПОУ 13806459) на користь ВАТ „Львівський хімічний завод” (м.Львів, вул.Рахівська,16, код ЄДРПОУ 05761873) 2210,40грн. боргу, 157,67грн. пені, 23,07грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя