Рішення № 8111224, 12.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.10 Справа № 8/9

За позовом Прокурора міста Стаханова в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Стаханова Стахановської міської ради Луганської області в особі Комунального оптово-роздрібного підприємства «Меркурій», м. Стаханов Луганської області,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, -

про стягнення 9325 грн. 35 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Провоторовій О.В.,

в присутності представників сторін:

від заявника Анушкевич А.І. - прокурор відділу, - посвідчення №553 від 27.08.08 року;

від позивача Полівода С.І. - директор, - паспорт серії ЕМ 315759, виданий Стахановським МВ УМВС України в Луганській області 16.09.1999 року; розпорядження № 96к від 22.04.08 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 8605,09 грн., пені у сумі 420,26 грн. та штрафу у розмірі 300,00 грн., - нарахованих у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди комунального майна №79, укладеного між сторонами 26.12.01 року, а також судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26 січня до 12 лютого 2010 року з метою надання прокурору можливості уточнити орган державної влади чи місцевого самоуправління, який виконує функції держави у спірних правовідносинах, а сторонам подати до суду додаткові докази.

До початку судового засідання, призначеного на 12.02.10 року, прокурором та представником позивача заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

Прокурор подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вих. №вих.744 від 11.02.10 року), згідно якій визначив, що Фонд комунального майна міста Стаханова Стахановської міської ради Луганської області є органом місцевого самоврядування, який у спірних правовідносинах виконує функції держави.

Враховуючи, що ця заява відповідає вимогам ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статтей 2, 22 та 29 ГПК України, - судом її прийнято, долучено до справи, враховано при вирішенні спору по суті та взято до уваги, що даний позов прокурором заявлено в інтересах держави в особі вищеназваного Фонду комунального майна, який у звязку з викладеним набув статусу позивача по справі.

Відповідач до судового засідання не зявився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд спору по суті за його відсутності (вих. №б/н від 11.02.10 року); позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 26.01.10 року за вих. №б/н), підтвердивши цей факт також шляхом підписання акту взаємозвірки станом на 01.01.10 року.

Прокурор та представник позивача не заперечили проти задоволення вищезгаданого клопотання шляхом розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

І.Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

26.12.01 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №79 оренди комунального майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування майно вбудоване підвальне приміщення площею 236,9 кв.м (у т.ч. поверхня 33,7 кв.м) у будівлі складу СКОРП «Меркурій», яке перебуває на балансі останнього, має оціночну вартість 83108,00 грн. та знаходиться за адресою: місто Стаханов, вул. Запорізька, 11 (п.1.1 договору).

Вступ орендаря у володіння та користування майном відбувається одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна (п.2.1).

Орендна плата становить 4155,40 грн. на рік (п.3.1), або 349,75 грн. (без ПДВ) за перший місяць оренди та перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.2); її розмір може бути переглянуто з визначених у п. 3.3 договору підстав; у разі несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування орендної плати, вона підлягає індексації та стягненню на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату її нарахування від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.4).

Орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату (п.4.2).

За невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.8.1).

За невиконання зобовязань за договором або порушення суттєвих умов договору орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 300 грн. (п.8.3).

Договір укладено на термін з 01.01.02 року по 31.12.02 року (п.9.1).

02.01.03 року сторони уклали додаткову угоду до основного договору, згідно якій:

п.4 основного договору доповнили пунктом, згідно якому пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати»;

встановили, що термін дії договору продовжено до 31.12.03 року.

01.01.04 року сторони уклали додаткову угоду до основного договору, згідно якій встановили, що сума орендної плати з січня 2004 року становить 614,94 грн.

29.12.06 року сторони уклали додаткову угоду, якою термін дії договору продовжили з 01.01.07 року до 27.12.07 року.

27.12.07 року вони уклали додаткову угоду, відповідно до якої термін дії договору продовжили до 20.12.10 року.

16.02.09 року сторони уклали чергову додаткову угоду, згідно якій встановили, що орендна плата становить 14403,60 грн. на рік, або 1200,30 грн. за місяць.

Позивач стверджує, що орендар, починаючи з квітня 2009 року по вересень 2009 року включно припустився несплати орендної плати, у звязку з чим виникла сума боргу у розмірі 8605,09 грн., на яку позивач, керуючись укладеним договором та чинним законодавством, нарахував:

пеню за період з 01.04.09 року по 30.09.09 року у сумі 420,26 грн.;

штраф, передбачений п.8.3 договору, - 300,00 грн., - а всього 9325,35 грн.

У звязку з тим, що орендар порушив умови договору, орендодавець 01.10.09 року за №66 спрямовував на його адресу претензію, яку, як вбачається з матеріалів справи, останній залишив без задоволення.

Ця обставина стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач позов повністю визнав.

ІІ.Заслухавши представника прокурора та представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); договір є обовязковим до виконання його сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі ЗУ №2269-ХІІ).

Уклавши вищезгаданий договір, сторони набули низку зобовязань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно договору оренди, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за вказаним договором, - тобто передав орендареві нежитлове приміщення предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

Орендар не виконав умов договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., а також ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування приміщенням.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

Вирішуючи цей спір в частині стягнення пені, суд виходить з того, що прокурор (заявник) та позивач при визначенні розміру пені та періоду її стягнення повністю дотрималися вимог чинного законодавства.

Спосіб захисту порушеного права, обраний прокурором та позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

З урахуванням того, що відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993 року №7/93 «Про державне мито»прокурор звільнений від сплати державного мита на користь Державного бюджету України у разі його звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави, - відповідно до п. «а»ч.2 ст. 3 названого Декрету за розгляд майнового спору державне мито підлягає стягненню у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тобто у даному випадку 102,00 грн.

Відповідно до розділу ІІ постанови КМУ від 05.08.09 року №825 з відповідача на користь Державного бюджету України також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь держави в особі Фонду комунального майна міста Стаханова Стахановської міської ради в особі Комунального оптово-роздрібного підприємства «Меркурій», ідентифікаційний код 13405827, яке знаходиться за адресою: місто Стаханов, вул. Запорізька, 11 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 8605 (вісім тисяч шістсот пять) грн. 09 коп., штраф у сумі 300 (триста) грн. 00 коп., пеню у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 26 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Державного бюджету України на рахунок:

31118095700006, банк: ГУ ДК України у Луганській області, одержувач УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, КБК: 22090200; ОКПО: 24046582; символ звітності банку 095, - державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.;

31211259700006, банк: ГУ ДК України у Луганській області, одержувач УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, КБК: 22050000; ОКПО: 24046582; символ звітності банку 259, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ Стахановській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.02.2010 року за згодою прокурора та представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15 лютого 2010 року.

Суддя А.П.Середа