Рішення № 8110631, 08.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2010 р. Справа № 07/166-38 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптимбудпроект”,м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Галичина”, м. Луцьк

про стягнення 38101грн. 93коп.

                              Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Фунгіна В.С., довіреність від 18.01.2010р.

від відповідача: н/з

          03.02.2010р. в судовому засіданні згідно ст.77 ГПК України за згодою представників сторін (від позивача: Фунгіна В.С., довіреність від 18.01.2010р., від відповідача: Павельчак Н.Д., довіреність від 11.01.2010р.) оголошено перерву до 08.02.2010р. для надання додаткових доказів по справі.

Суть спору: Позивач – ТзОВ «Оптимбудпроект” просить стягнути з відповідача – ТзОВ “Завод Галичина” 24380грн. заборгованості за виконані проектні роботи згідно договору №9-06 від 31.07.2006р. та акту здачі-приймання виконаних робіт №2 від 02.04.2007р., 11824,30грн. інфляційних нарахувань та 1897,63грн. –3% річних, всього 38101,93грн.

У письмових поясненнях та в судовому засіданні 03.02.2010р. представник відповідача проти позову частково заперечує, посилаючись на те, що додатково відповідачем на виконання зобов’язань щодо оплати робіт ІІ етапу було перераховано позивачу згідно платіжного доручення №007 від 08.05.2007р. – 7636грн., крім того роботи по акту №2 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 02.04.2007р. виконувались позивачем не по договору №9-06 на виконання проектних робіт від 31.07.2006р., а тому відповідачем не пропущений строк виконання зобов’язання по оплаті.

В судовому засіданні 08.02.2010р. представник позивача надав суду додаткову угоду №1 від 11.09.2006р. до договору №9-06 від 31.07.2006р. на виконання проектних робіт, кошторис на додаткові проектні роботи, протокол погодження договірної ціни на виконання додаткових проектних робіт та акт №3 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 02.04.2007р. на суму 7636грн. за додатковою угодою №1 від 11.09.2006р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

31.07.2006р. між позивачем - ТзОВ «Оптимбудпроект” (Виконавець) та відповідачем - ТзОВ “Завод Галичина” (Замовник) укладено договір №9-06 на виконання проектних робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання якісно та в обумовлені терміни виконати проектні роботи.

Згідно акту №1 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 31.07.2006р., підписаного сторонами, позивач виконав для відповідача І етап робіт (проектні пропозиції та геологічне вишукування) на суму 7500грн.

Роботи І етапу відповідачем оплачені повністю, що підтверджується банківською випискою від 02.08.2006р. на суму 7500грн.

Відповідно до акту №2 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 02.04.2007р., підписаного сторонами, позивач виконав для відповідача ІІ етап робіт (робочий проект по об’єкту) на суму 49380грн.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що оплата виконаного робочого об’єкту проводиться Замовником на підставі акту здачі-прийняття виконаних проектних робіт Виконавця у 10-денний термін після його підписання.

Згідно банківських виписок від 17.04.2007р., від 04.12.2007р. відповідач оплатив роботи ІІ етапу лише в розмірі 25000грн.

12.08.2009р. з метою добровільного врегулювання спору позивач направив відповідачу лист №19/09 з вимогою погасити заборгованість на суму 24380грн., який останній залишив без відповіді та задоволення.

Як вбачається з представленого відповідачем платіжного доручення №007 від 08.05.2007р. кошти на суму 7636грн. перераховані останнім за додаткові проектні роботи по зовнішньому водопроводу згідно додаткової угоди №1 від 11.09.2006р. до договору №9-06 від 31.07.2006р. на виконання проектних робіт та акту №3 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 02.04.2007р., а не за виконані роботи по акту №2 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 02.04.2007р, як стверджує відповідач.

Крім того, заперечення відповідача щодо недоговірних зобов’язань не береться судом до уваги, оскільки після підписання сторонами акту №2 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 02.04.2007р. відповідач частково проплатив за виконані роботи з посиланням в платіжних документах на договір (призначення платежу: робочий проект згідно договору №9-06 від 31.07.2006р.).

В силу ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Отже, на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 24380грн, не погашена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Поряд із цим, частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу згідно розрахунку слід стягнути 11824,30грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2007р. по листопад 2009р. та 1897,63грн. - 3% річних за період з 13.04.2007р. по 15.11.2009р.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГК кодексу України, ст.ст. 509, 625 ЦК України ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Галичина” (м. Луцьк вул.Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33513052, р/р260070008301 в ВАТ «Банк інвестицій та заощаджень» у м.Києві МФО 380281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптимбудпроект” (м.Львів вул.Патона, 2/6 кв.19, код ЄДРПОУ 23959202, р/р26003000000963 в ПАТ «Фольксбанк» м.Львів МФО 325213) 38101,93грн. (в тому числі 24380грн. заборгованості, 11824,30грн. інфляційних нарахувань та 1897,63грн. – 3% річних), а також 381,02грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя