Рішення № 8110451, 01.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2010 р. Справа № 03/176/21-38 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудз Трейд”, м. Рівне до відповідача Підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про стягнення 9 825 грн. 57 коп. основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Сініцина Л.М.

Представники

від позивача: Лукач І.С. - представник, дов. в справі

від відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудз Трейд” просить суд, з врахуванням заяви про зміну підстави позову та уточнення позовних вимог, яка була прийнята господарським судом 18.01.2010р., стягнути з Підприємця ОСОБА_2 9 825 грн. 57 коп., в т.ч. 7 948,88 грн. - основного боргу, 390,25 грн. - 3% річних та 1 486,44 грн. - інфляційних втрат за договором №29 від 12.12.2006р.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не подав, в судове засідання вдруге не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день і час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення повістки (а.с.15). Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило. Явка представників сторін в судове засідання обовязковою судом не визнавалася.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні надано слово представнику позивача, який підтримав позовні вимоги з врахуванням поданого нового розрахунку та заяви про зміну підстави позову з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстави позову; оглянуто та досліджено докази.

Із досліджених наявних матеріалів справи, пояснень представників позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2006р. між Волинською філією Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудз Трейд” (Продавець) та Підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №29 (а.с.16).

Згідно пункту 1.1. розділу 1 договору продавець зобовязується відпустити покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору, товарно-матеріальні цінності, в кількості та асортименті, згідно документів на товар продавця, що додаються при продажі товару (а.с.16).

Позивач свої зобовязання виконав повністю і передав у власність покупця товар на загальну суму 16 077,05 грн., про що свідчить видаткова накладна №ВФ-0005848 від 21.04.2008р. (а.с.9).

Однак, відповідач - Підприємець ОСОБА_2 за поставлений товар розрахувався частково в сумі 8 128,17 грн., що підтверджується фіскальними чеками від 24.10.2008р. та 09.05.2009р. про внесення готівки (а.с. 17).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На день розгляду справи в суді основний борг в сумі 7 948 грн. 88 коп. (16 077,05 - 8 128,17 = 7 948,88 грн.) доведений матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку станом на 27.10.2009р., сума інфляційних втрат складає 1 383 грн. 11 коп., сума 3% річних складає 381 грн. 13 коп. (а.с.26).

Отже, до стягнення підлягає основний борг в сумі 7 948 грн. 88 коп., інфляційні втрати в сумі 1 383 грн. 11 коп. та 3 % річних в сумі 381 грн. 13 коп. Всього 9 713 грн. 12 коп.

В стягненні інфляційних втрат в сумі 103 грн. 33 коп. (1 486,44 - 1 383,11 = 103,33 грн.) та 3% річних в сумі 9 грн. 12 коп. (390, 25 381,13 = грн. ); всього: 112 грн. 45 коп., слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених вимог витрати по сплаті державного мита в сумі 97 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212 грн. 68 коп.

Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, статтею 193 ГК України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Підприємця ОСОБА_2 (43010 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1, рахунки суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудз Трейд” (33009 м. Рівне Рівненської області, вул. Князя Володимира, 112 А, код ЄДРПОУ 32230375, р/р 260022925 в РОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 333227) основний борг в сумі 7 948 грн. 88 коп., інфляційні втрати в сумі 1 383 грн. 11 коп., 3 % річних в сумі 381 грн. 13 коп., державне мито в сумі 97 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212 грн. 68 коп. Всього: 10 022 грн. 93 коп.

3. В стягненні 112 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 3% річних відмовити.

СуддяЛ. М. Сініцина

Повний текст рішення підписано __.02.2010р.