Рішення № 81098507, 04.04.2019, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/14/17

Провадження № 2/710/58/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2019 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

представників третьої особи з самостійними вимогами, співвідповідача за первісним позовом та позивача за об’єднаним позовом СТОВ «Урожай» – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та СТОВ «Урожай» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору СТОВ «Урожай» про визнання правочину недійсним, а договору купівлі – продажу неукладеним

та за об’єднаним позовом СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2016 (дата згідно з штемпелем на конверті) до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_4 просить визнати за ним право власності на гараж літ. А (приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 м2, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80.

Свій позов позивач мотивує тим, що 15.06.2007 між сторонами був укладений договір купівлі - продажу №15/06/07, за яким відповідач продав, а позивач купив гараж під літ. А (приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 м2, за ціною 53000,00 грн., яку позивач зобов’язався сплатити не пізніше 20.06.2007. Пунктом 2.2. договору передбачено, що право власності на майно переходить до покупця з моменту повного розрахунку за отримане майно та підписання сторонами акту приймання - передачі. 15.06.2007 позивач сплатив відповідачеві 53000,00 грн. Відповідно до акту приймання - передачі об'єктів нерухомості згідно з договором купівлі - продажу №15/06/07 від 15.06.2007 цього ж дня відповідач продав і передав ОСОБА_4 спірне майно. Таким чином ОСОБА_4 15.06.2007 купив гараж під літ. А (приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 м2. В усній формі між сторонами була досягнена домовленість про те, що в майбутньому договір купівлі-продажу буде завірений у нотаріуса. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, але відповідач ігнорував дане звернення, і тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

04.12.2017 позивач змінив правове обґрунтування свого позову та зазначив, що договір купівлі - продажу №15/06/07 на об'єкти нерухомості для подальшого розбирання між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено 15.06.2007, акт приймання - передачі підписаний, оплата позивачем також була проведена 15.06.2007. Таким чином момент користування нерухомим майном виник 15.06.2007. ОСОБА_4 купив для розбирання гараж під літ. А (приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 кв.м. за адресою: 20641, Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80, 15.06.2007 і з того часу використовує дану нерухомість відкрито. Тому позивач просить визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю (Т.1 а.с.47-49).

Співвідповідач за первісним позовом СТОВ «Урожай» надав до суду відзив на позов ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, в якому зазначив, що 15.06.2007 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, який відповідно до ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17.04.2018 припинив підприємницьку діяльність у зв'язку із смертю 02.07.2008, та ОСОБА_4 укладено в простій письмовій формі договір купівлі - продажу №15/06/07 об'єкту нерухомості. Відповідно до п.1.1 вищевказаного договору ФОП ОСОБА_5 (продавець) продає і зобов'язується передати у власність ОСОБА_4 (покупець) об'єкти нерухомості для подальшого розбирання відповідно до переліку, наведеного нижче, що належить ФОП ОСОБА_5 на праві власності, а позивач купує і зобов'язується прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що зазначені в договорі. Загальна кількість об'єктів відповідно до п.1.2 Договору складає 1 одиницю, в тому числі: ОСОБА_1 літера А, (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 кв. м. Вказаний вище договір купівлі-продажу ставить під сумнів його юридичну силу, так як 02.03.2004 загальними зборами співвласників цілісного майнового комплексу( голова зборів - ОСОБА_4А.), який знаходиться в оренді ПОП «Водянське» було достроково розірвано договір оренди майна з ПОП «Водянське» та виділено майнові паї в натурі. Колективу співвласників майна двадцяти семи особам виділили майновий пай в натурі, в тому числі частину гаража вартістю 52 932,00грн. в кількості 11 (одинадцять) боксів по накладній №9 від 02.03.2004, прийняли гараж ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Шість боксів з сімнадцяти по Уточнюючому розподільчому переліку майна, яке перебувало в колективній власності реорганізованого КСП «Перемога», затвердженого загальними зборами співвласників, протокол №1 від 10.05.2001, належало іншим співвласникам майнових паїв, які утворили спілку співвласників майна СТОВ «Урожай». На думку співвідповідача, при укладенні даного договору сторони діяли всупереч нормам, встановленими діючим законодавством, а тому укладений ними правочин є нікчемним. Зазначений договір взагалі не міг бути укладеним, оскільки у ньому продавець жодним чином не підтвердив своє право власності на предмет продажу. Тобто за відсутності підтвердження цього права такий правочин взагалі не може бути вчиненим, оскільки відсутній предмет договору купівлі - продажу, визначений ст. 656 Цивільного кодексу України, а продавець не мав права продажу товару, оскільки всупереч вимогам ст. 658 ЦК України він не є власником предмету продажі. При вчинені даного правочину та укладені договору купівлі - продажу сторони діяли всупереч встановленим вимогам закону. Крім того, договір купівлі-продажу №15/06/07 від 15.06.2007 між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений у простій письмовій формі та в порушення вимог ст.657 ЦК України нотаріально не посвідчений та не пройшов реєстрацію у встановленому законом порядку. Отже, враховуючи обставину неправомірного вчинення ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 правочину по об'єкту нерухомого майна підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. У зв'язку із зміною підстав позову позивач за первісним позовом просить визнати право власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності. Дійсно діюче законодавство передбачає таку підставу для визнання права власності. Зокрема, відповідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. У даному випадку ОСОБА_4 такого права не набув, оскільки він не може бути визнаним особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном. Так, останній задовго до укладення оспорюваного договору самовільно зайняв спірні приміщення. Сам оспорюваний договір, укладений з метою створення видимості законності користування майном, та свідомо укладений всупереч встановленому законом порядку, зокрема щодо посвідчення таких договорів, так як підстав для укладення та посвідчення такого договору не було, так як у продавця було відсутнє право власності на об'єкт продажу. Укладений договір також не давав ОСОБА_4 права займати дані приміщення, оскільки, відповідно до умов договору приміщення передавались покупцеві для подальшого розбирання, а не для використання за їх цільовим призначенням. Таким чином зайняття нерухомого майна - оспорюваного приміщення автогаража та подальше його використання ОСОБА_7 здійснювалось всупереч встановленому законом порядку. За таких обставин співвідповідач за первісним позовом вважає, шо ОСОБА_7 не є суб'єктом, за яким може бути визнаним право на нерухоме майно в порядку, передбаченому ст. 344 ЦК України і враховуючи вищевикладене, просить суд у задоволені позовних вимог ОСОБА_7 за первісним позовом відмовити (Т.2 а.с.9-14).

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору СТОВ «Урожай» подала позов, в якому просила поновити строк позовної давності на оспорення законності договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості від 15.06.2007 за №15/06/07 та визнати правочин по договору купівлі-продажу від 15.06.2007 за №15/06/07 із сторонами продавець - ОСОБА_5, покупець ОСОБА_4 не дійсним, а договір не укладеним.

Свої вимоги третя особа обґрунтовує тим, що у відповідності до договорів купівлі - продажу від 10.11.2017 СТОВ «Урожай» придбало майнові паї пайового фонду майна реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога», с. Водяне, Шполянського району, Черкаської області. У зв'язку із вчиненням даних правочинів та отриманням права на пай до СТОВ «Урожай» перейшли майнові права на частину майнового паю сільськогосподарського підприємства - будівлю авто гаража, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія ЧЕХУ №701/06, виданого Водянською сільською радою 26.01.2018. Однак, скористатися своїми правами власника майна, у тому числі і щодо належного оформлення документів та права власності, фізичного володіння об'єктом, використанням його для здійснення господарської діяльності, тощо позивач в рамках правового поля не має можливості, оскільки цьому фізично протидіє фізична особа ОСОБА_4, так як вважає що придбав авто гараж у ФОП ОСОБА_5 Дані обставини позивачу стали відомі у зв'язку із розглядом Шполянським районним судом Черкаської області цивільної справи №710/14/17 та ознайомлення представника позивача 04.04.2018 із матеріалами даної справи. За таких обставин третя особа вважає, що про порушення її прав їй стало відомо лише із вказаної дати. Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За таких обставин третя особа вважає, що строк позовної давності на оспорення законності даного правочину підлягає поновленню на підставі п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України. На думку позивача при укладенні даного договору сторони (ОСОБА_4 та продавець по договору - ФОП ОСОБА_5Г.) діяли всупереч нормам, встановленими діючим законодавством, а укладений ними правочин є нікчемним. Зазначений договір взагалі не міг бути укладеним, оскільки у ньому продавець жодним чином не підтвердив своє право власності на предмет продажу. Тобто за відсутності підтвердження цього права такий правочин взагалі не може бути вчиненим, оскільки відсутній предмет договору купівлі-продажу, визначений ст. 656 Цивільного кодексу України, а продавець не мав права продажу товару, оскільки всупереч вимогам ст. 658 ЦК України він не є власником предмету продажі. При вчинені даного правочину та укладені договору купівлі - продажу сторони діяли всупереч встановленим вимогам закону. Договір купівлі-продажу №15/06/07 від 15.06.2007 між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений у простій письмовій формі та в порушення вимог ст.657 ЦК України нотаріально не посвідчений та не пройшов реєстрацію у встановленому законом порядку. У відповідності до його положень у ОСОБА_7 не виникає жодних прав на використання майна за його цільовим призначенням. У відповідності до зазначених вище положень закону оспорюваний правочин, вчинений ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4, має бути визнаний судом недійсним, а договір купівлі - продажу від 05.062007 №15/06/07 неукладеним (Т.1 а.с. 87-91).

Позивач за первісним позовом подав відзив на позов третьої особи, в якому зазначив, що позов третьої особи СТОВ «Урожай» не містять свідоцтва про право власності на майновий пай та акту приймання-передачі. Таким чином жодного документа немає, який би засвідчив набуття права власності на нежитлове приміщення третьою особою – СТОВ «Урожай», а тому відсутні підстави для задоволення позову. З приводу твердження, що ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 діяли всупереч нормам, встановленими діючим законодавством, так як продавець не підтвердив жодним чином право власності на предмет продажу, позивач зазначив, що постановою господарського суду Черкаської області по справі № 08/332 8 від 10.01.2003 СТОВ «Перемога» визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_8. Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 19.01.2013) дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси. Згідно вимог статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури га виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. 17.12.2003 СТОВ «Перемога» відчужила приміщення гаражу літ. А, а саме приміщення №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 загальною площею 694,8 кв.м. за адресою: Черкаська обл., Шполянський р-н . с.Водяне, вул.Нова Центральна, 80 на користь ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_5 відчужив майно на користь ОСОБА_4, тому твердження СТОВ «Урожай» є безпідставні (Т.1 а.с.232-234).

Третьою особою СТОВ «Урожай» було надано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що посилання відповідача на договір купівлі - продажу приміщення гаражу від 17.12.2003, укладеним між арбітражним керуючим - ліквідатором СТОВ «Перемога» ОСОБА_8 та ОСОБА_5, як на підставу набуття права власності ОСОБА_5 приміщення гаражу літера А, а саме приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14,15, 16, 17, 18, 19, 20 загальною площею 694, 8 кв. м. за адресою с. Водяне Шполянського району Черкаської області, вул. Нова Центральна, 80 є безпідставними та не можуть бути належними і допустимими доказами. Вказаний вище договір купівлі-продажу ставить під сумнів його юридичну силу, так як 02.03.2004 загальними зборами співвласників цілісного майнового комплексу( голова зборів - ОСОБА_4А.), який знаходиться в оренді ПОП «Водянське», було достроково розірвано договір оренди майна з ПОП Водянське» та виділено майнові паї в натурі. Колективу співвласників майна двадцяти семи особам виділили майновий пай в натурі, в тому числі частину гаража вартістю 52 932,00грн. в кількості 11 (одинадцять) боксів по накладній №9 від 02.03.2004, прийняли гараж ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Шість боксів з сімнадцяти по Уточнюючому розподільчому переліку майна, яке перебувало в колективній власності реорганізованого КСП «Перемога», затвердженого загальними зборами співвласників, Протокол №1 від 10.05.2001, належало іншим співвласникам майнових паїв, які утворили спілку співвласників майна СТОВ «Урожай. Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Договір № 16 - НР/01-08/3328 від 17.12.2003 нотаріально не посвідчений, а підлягав нотаріальному посвідченню і держаній реєстрації. Крім того, покупцем - ОСОБА_5 вищевказаний договір не підписаний. Акт приймання - передачі вищевказаного об'єкта нерухомості у власність ОСОБА_5 від 17.12.2003 також не підписаний ОСОБА_5 У відповідності до зазначених вище положень закону вчинений арбітражним керуючим - ліквідатором ОСОБА_8А та ОСОБА_5 правочин, має бути визнаний судом недійсним та не може бути визнаний допустимим і належним доказом (Т.2 а.с.4-6).

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 було об’єднано в одне провадження позовну заяву СТОВ «Урожай» в особі директора ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СТОВ «Урожай» про визнання права власності на нерухоме майно.

СТОВ «Урожай» пред’явило позов, в якому просило постановити рішення про усунення перешкод СТОВ «Урожай» у користуванні нежитловою будівлею (автогаражем), яка розташована в с. Водяне Шполянського району Черкаської області, яку незаконно, без відповідної правової підстави використовує ОСОБА_4 та зобов'язати його звільнити нежитлову будівлю автогаража та не чинити перешкоди працівникам СТОВ «Урожай» с. Водяне Шполянського району Черкаської області у здійсненні права власності нежитловою будівлею авто гаража (Т.1 а.с. 146-150).

Свій позов позивач за об’єднаним позовом СТОВ «Урожай» мотивував тим, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), виданого 26.01.2018 Водянською сільською радою Шполянського району Черкаської області, позивач - СТОВ «Урожай» має право на пайовий фонд реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» відповідно до списку осіб, які мали право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 20.03.2001 та згідно договору купівлі-продажу майнових паїв від 10.11.2017 передали своє право СТОВ «Урожай». Відповідно до списку власників майнових паїв, які мали у спільній частковій власності будівлю автогаража та продали своє право на пай, частка СТОВ «Урожай» визначена в розмірі 86 966, 00 грн. або 2,9 відсотків пайового фонду реформованого КСП «Перемога». Земельна ділянка площею 32 га, на якій розташоване нежитлове приміщення автогаража, знаходиться поза межами с. Водяне, відноситься до земель державної власності і знаходиться в оренді відповідно до договору оренди землі, укладеного 06.05.2009 між СТОВ «Урожай» та Шполянською районною державною адміністрацією строком на 30 років до 01.01.2039 . Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 19.05.2017 вартість нежитлової будівлі, що розташована в с. Водяне Шполянського району Черкаської області становить 48400,00 грн. 09.02.2018 в період з 09.00 до 09.30 год. працівники СТОВ «Урожай» ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інженер з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_12 намагалися провести інвентаризацію нежитлової будівлі з метою виготовлення на неї технічного паспорта. Але відповідач ОСОБА_4, незаконно, без відповідної правової підстави та документів на право власності, зайняв нежитлове приміщення автогаража, навісив на бокси навісні замки і не дав можливості інженеру з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_12 здійснити внутрішні обміри вказаного приміщення, що підтверджується актом від 09.02.2018, складеним ОСОБА_11 Фактично ОСОБА_4 вчиняє перешкоди СТОВ «Урожай» у проведенні інвентаризації нежитлової будівлі автогаража, вказує, що він має документи на право власності на неї, але членам комісії ніяких документів не надав. Своїми незаконними діями ОСОБА_4 спонукає СТОВ «Урожай» для звернення до суду за захистом свого права на використання даної будівлі, перешкоджає позивачеві у проведенні інвентаризації з метою виготовлення технічного паспорта, необхідного для реєстрації в подальшому свідоцтва про право на нежитлову будівлю автогаража у Державній реєстраційній службі. Відповідач ОСОБА_4 своїми протиправними діями порушує право юридичної особи на вільне користування власністю, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай. У добровільному порядку відповідач ОСОБА_4 не бажає звільняти нежитлову будівлю, тому єдиною можливістю відновити порушене право на вільне користування власністю юридичної особи є покладення на відповідача обов'язку усунути перешкоди в користуванні майном та примушення його звільнити зайняте приміщення.

Відповідач за позовом СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 на позовну заяву про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням надав до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення вимог позивача, мотивуючи це тим, що ключовими доказами переходу права власності на виділення в установленому порядку в натурі майновий пай у вигляді конкретного індивідуально - визначеного майна є акт - приймання передачі такого майна від підприємства правонаступника (СТОВ «Перемога») до конкретного пайовика чи групи пайовиків (за усіма без виключення підписами таких) та рішення загальних зборів пайовиків про його виділення в натурі. Однак, такі документи у справі відсутні, а наявні докази (свідоцтво про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) окремі громадян без відміток про виділення в натурі) підтверджують лише ті обставини, що розпайоване майно за рішенням загальних зборів в натурі не виділялось і пайовикам не передавалось. Отже ніхто із пайовиків не реалізував свого права на спірне майно у один із способів, які передбачені спеціальними актами. Отже всі майнові права на спірне майно є не витребувані, а майно, що виділене під їх забезпечення (пайовий фонд), належало на праві власності СТОВ «Перемога», під час ліквідації якого спірне майно було продано зі СТОВ «Перемога» ОСОБА_5 (Т.1 а.с.189-193).

Позивач у цивільній справі за позовом СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням надав до суду відповідь на відзив, в якому підтверджує свої позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), виданого 26.01.2018 Водянською сільською радою Шполянського району Черкаської області, позивач - СТОВ «Урожай» має право на пайовий фонд реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» відповідно до списку осіб, які мали право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 20.03.2001 та згідно договору купівлі-продажу майнових паїв від 10.11.2017 передали своє право СТОВ «Урожай». Відповідно до списку власників майнових паїв, які мали у спільній частковій власності будівлю автогаража та продали своє право на пай, частка СТОВ «Урожай» визначена в розмірі 86 966,00 грн. або 2,9 відсотків пайового фонду реформованого КСП «Перемога» Земельна ділянка площею 32 га, на якій розташоване нежитлове приміщення гаража, знаходиться поза межами с. Водяне, відноситься до земель державної власності і знаходиться в оренді відповідно до договору оренди землі, укладеного 06.05.2009 між СТОВ «Урожай» та Шполянською районною державною адміністрацією строком на 30 років до 01.01.2039. Відповідно звіту про незалежну оцінку майна від 19.05.2017 вартість нежитлової будівлі, що розташована в с. Водяне Шполянського району Черкаської області становить 48400,00 грн. Докази, які надані позивачем до суду є належними і допустимими для постановлення рішення про усунення перешкод в користуванні нежитловою будівлею гаража, натомість відповідач ОСОБА_4 без відповідних правових підстав використовує нежитлову будівлю гаража і перешкоджає законному власнику використовувати спірне нерухоме майно (Т.1 а.с.214-218).

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.06.2017 позовну заяву позивача залишено без руху у зв’язку з тим, що позивач не вказав в позовній заяві правильне місце проживання відповідача. Позивач усунув зазначені недоліки і ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.08.2017 відкрито провадження по справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 30.03.2018 було залишено без руху заяву СТОВ «Урожай» про залучення його в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у зв’язку з тим, що не було надано позов. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору усунула зазначені недоліки та ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.04.2018 залучено в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - СТОВ «Урожай».

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 30.03.2018 було відкрите провадження у справі за позовом СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_13 про залучення в якості правонаступника Водянську сільську раду Шполянського району Черкаської області.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.06.2018 було об’єднано в одне провадження позовну заяву СТОВ «Урожай» в особі директора ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору СТОВ «Урожай» про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.08.2018 було залучено СТОВ «Урожай» до справи в якості співвідповідача за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача СТОВ «Урожай» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.10.2018 провадження у даній справі було запинено у зв’язку з наявністю в провадженні Шполянського районного суді Черкаської області цивільної справи про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧЕХУ № 701/06 від 26.01.2018 № 710/1087/18, провадження по якій відкрито, предметом якої є недійсність свідоцтва про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), що має значення для вирішення справи №710/14/17

28.12.2018 до Шполянського районного суду надійшла постанова Апеляційного суду Черкаської області за скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача СТОВ «Урожай» про визнання права власності на нерухоме майно та за об'єднаним позовом СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням від 20.12.2018, якою апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» було задоволено. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 29.10.2018 постановлено скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Шполянського районного суду від 29.12.2018 провадження в справі було поновлено.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 13.02.2019 було закрито провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача за первісним позовом та відповідач та представник відповідача за об’єднаним позовом і позовом третьої особи у судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, відповідач надав заяву про розгляд справи у його відсутність (Т.2 а.с.104).

Представники третьої особи з самостійними вимогами, співвідповідача за первісним позовом та позивача за об’єднаним позовом - СТОВ «Урожай» в судове засідання з’явилися, проти первісного позову заперечували з мотивів, викладених у відзиві, позов третьої особи та об’єднаний позові підтримали повністю, надали пояснення аналогічні до змісту позовів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що первісний та позов третьої особи не підлягають до задоволення, а об’єднаний позов належить до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу №15/06/07 від 15.06.2007 фізична особа-підприємець ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купив гараж під літ. А (приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 м2, за ціною 53000,00 грн., яку позивач зобов’язався сплатити не пізніше 20 червня 2007 року. (а.с.4-5, 100).

Відповідно до п. 2.2 договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повного розрахунку за отримане майно та підписання сторонами акту приймання - передачі.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера №19 від 15.06.2007 ОСОБА_4 сплатив ФОП ОСОБА_5 53000,00 грн. за гараж під літ. А за договором купівлі-продажу №15/06/17 від 15.06.2007 (а.с.6).

Відповідно до акту приймання-передачі об'єктів нерухомості згідно з договором купівлі-продажу №15/06/17 від 15.06.2007 ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 склали цей ОСОБА_13 приймання - передачі об'єктів нерухомості (далі майно) для подальшого розбирання від покупця до продавця гаража під літ. А (приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20) загальною площею 694,8 кв.м. Сторони підтвердили наявність об'єкту купівлі-продажу в тому якісному стані, в якому він був на день підписання Договору, та не мають претензій одна до одної щодо його стану (а.с.7, 101).

Відповідно до довідки №222 від 24.03.2016, виданої Водянською сільською радою Шполянського району Черкаської області, будівля гараж знаходиться за адресою: вул. Нова Центральна, 80, с. Водяне, Шполянського району, Черкаської області. (а.с.13).

Згідно з договором зберігання від 03.11.2010 ОСОБА_4 (зберігач) з одного боку та директор приватного підприємства «Драбів-Транзит» ОСОБА_14 (поклажодавець) з іншого боку уклали цей договір, за яким домовилися про те, що поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору майно в кількості сім об’єктів (надалі іменується "майно"), загальною вартістю 92055,94, грн. Вказане майно зберігається за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80, приміщення колишнього гаражу, бокс №3. Зберігання за цим договором є безоплатним. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору закінчується 31.12.2015 (а.с.75).

Відповідно до акту приймання-передавання майна до договору зберігання від 03.11.2010 директор приватного підприємства «Драбів-Транзит» ОСОБА_14 передав ОСОБА_4 на зберігання наступне майно: дриль ударна марка УД 950РР- 1 шт., відбійний молоток DeWALT D 25960-QS - 1 шт., перфоратор DWT SBH 850 TS- 1 шт., бетономішалка - 3 шт., болгарка DWT WS 24-230D - 1 шт., автотомобіль ГАЗ-ЗЗ-07, д.н.з.31-51 MB, - 1-шт., пінобетонозмішувач марки "Циклон-750» - 1-шт. Місцезнаходження майна : Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80, приміщення колишнього гаражу, бокс №3. (а.с.76).

Згідно з договором підряду №17/371-5 від 26.11.2017 ОСОБА_4 (замовник) з одного боку та ДП «Сіті-Буд» (підрядник) з іншого боку уклали цей договір, за яким домовилися про те, що підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати ремонт шиферної покрівлі даху за адресою: Черкаська область, Шполянський район, вул. Нова Центральна, 80, приміщення колишнього гаражу, а замовник зобов’язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість. Підрядник виконує роботи, передбачені п.1.1. цього договору, з використанням власних матеріалів та засобів. Строк прийняття виконаних підрядником робіт посвідчується підписанням сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (а.с.78).

Відповідно до договору зберігання від 12.12.2007 ОСОБА_4 (зберігач) з одного боку та директор ТОВ «Русалівське» ОСОБА_15 (поклажодавець) з іншого боку уклали цей договір, за яким домовилися про те, що поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору автомобіль 31Л-4331 №42-03 загальною вартістю 5386,00 грн. Вказане майно зберігається за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80, приміщення колишнього гаражу, бокс №3. Зберігання за цим Договором є безоплатним. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору закінчується 31.12.2015 (а.с.79-80).

Згідно з актом приймання-передавання майна до договору зберігання від 03.11.2010 директор ТОВ «Русалівське» ОСОБА_15 передав ОСОБА_4 на зберігання наступне майно: автомобіль 31Л-4331 № 42-03 загальною вартістю 5386,00 грн. Місцезнаходження майна: Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80, приміщення колишнього гаражу, бокс №3. (а.с.77).

Відповідно до ОСОБА_14 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003855564 від 12.04.2018, СТОВ «Урожай» зареєстроване як юридична особа 27.12.2000, здійснює такі види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, спеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт (а.с.92-98).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧЕХУ №701/06 від 26.01.2018, виданим Водянською сільською радою Шполянського району Черкаської області, СТОВ «Урожай» має право на пайовий фонд реформованого КСП «Перемога» відповідно до списку осіб, які мали право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 20.03.2001, та які відповідно до договору купівлі - продажу від 10.11.2017 передали своє право СТОВ «Урожай» Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.01.2002 становить 2898985,00 грн. Частка СТОВ «Урожай» згідно зі списком власників майнових паїв, які мали у спільній частковій власності будівлю автогаража та продали своє право на пай, визначена в розмірі 86966,00 грн., або 2,9 відсотків пайового фонду (а.с.82,99).

Відповідно до ОСОБА_14 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003872019 від 1704.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.05.2006, реєстрація фізичної особи-підприємця припинена 02.07.2008 на підставі нотаріально засвіченої копії свідоцтва про смерть фізичної особи (а.с.104-106).

Згідно з договором купівлі продажу № 16-НР/01-08/3328 від 17.12.2003 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога» в особі арбітражного керуючого-ліквідатора ОСОБА_8, який діє на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Постанови Господарського суду Черкаської області від 10.01.2003 у справі № 08/3328, з одного боку, та ОСОБА_5 уклали цей договір купівлі - продажу про те, що продавець продає і зобов'язується передати у власність покупця приміщення гаражу літ. А, а саме приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, загальною площею 694,8 кв.м. за адресою Черкаська область, Шполянський район, с.Водяне, вул.Нова Центральна, 80, що належить продавцю на праві власності та знаходиться на балансі підприємства, а покупець купує і зобов'язується прийняти об'єкт у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі (а.с. 235-237).

Відповідно до акту приймання-передачі об’єкта нерухомості у власність до договору купівлі-продажу №16-НР/01-08/3328 від 17.12.2003 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога" в особі арбітражного керуючого ліквідатора ОСОБА_8, який діє на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Постанови Господарського суду Черкаської області від 10.01.2003 у справі № 08/3328, з одного боку, та ОСОБА_5 з іншого боку, (уклали цей ОСОБА_13 приймання передачі об’єкта нерухомості у власність про нижчевикладене: згідно з п. 1.1 договору продавець продає і передає у власність покупця приміщення гаражу літ. А, а саме приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, загальною площею 694,8 кв.м. за адресою Черкаська область, Шполянський район, с.Водяне, вул.Нова Центральна, 80, що належить продавцю на праві власності та знаходиться на балансі підприємства, а покупець купує і приймає об'єкт у власність відповідно до умов, що визначені в договорі. Об'єктом приймання-передачі згідно договору є нежитлова будівля - приміщення гаражу літ. А, а саме приміщення № с.Водяно №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, загальною площею 694,8 кв.м. (а.с. 238).

Згідно зі звітом експерта-оцінювача ОСОБА_16 про незалежну оцінку майна від 12.05.2017 – ринкова вартість нежитлової будівлі, а саме: Ѕ частка нежитлових приміщень загальною площею 877,5 м2, розташованих за адресою: с. Водяне, Шполянський район, Черкаська область становить 48400,00 грн. (сорок вісім тисяч чотириста гривень) без урахування ПДВ. Розрахункова ринкова вартість визнається дійсною до 11.11.2017 (а.с. 153-166).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомила, що вона працювала в СТОВ «Перемога» та отримала майновий пай, під який була виділена частина авто гаража. Крім неї також майнові паї отримали ще близько десятка чоловік, які також мали пай на частину авто гаража. Всі пайовики домовились разом використовувати гараж та визначили старшим ОСОБА_4Однак в подальшому всі продали свої майнові паї СТОВ «Урожай».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилом п. 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частин 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо первісного позову про визнання права власності на гараж за ОСОБА_4 за набувальною власністю суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова) відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

У постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 01/12550/16-ц зроблено висновок, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Так, однією з підстав що підтверджує добросовісність заволодіння спірним майном, ОСОБА_4 зазначає договір купівлі продажу №15/06/07 від 15.06.2007 укладений між ОСОБА_5 з одного боку, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем.

Однак, як зазначено вище, застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю.

Отже судом встановлено, що позивач був обізнаний відносно того, що власником автогаража, який є предметом спору та на який він просить визнати право власності за набувальною давністю, був СТОВ «Перемога», а тому не можна вважати володіння позивачем автогаража добросовісним, а відтак позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Давність володіння могла вважатись добросовісною, якщо позивач при заволодінні майном не знав і не повинен був знати про відсутність у нього підстав на набуття права власності.

Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання договору купівлі-продажу недійсним та неукладеним суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

СТОВ «Урожай» зазначає, що довідалось про порушення свого права у зв’язку з розглядом Шполянським районним судом Черкаської області цивільної справи №710/14/17 та ознайомлення представника позивача 04.04.2018 з матеріалами даної справи. Суд презюмує, що вказана причина є поважною і у зв’язку з наведеним вважає що товариством не пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК Україні якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Верховний Суд України, розглядаючи справу №6-605цс16 у постанові від 25.05.2016 зазначив, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Статтею 657 ЦК України, у редакції, чинній на час укладання спірного договору, було встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частина перша статті 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно із частиною третьою статті 640 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з п. 8 Постанови пленуму ВСУ України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Суд вважає, що заслуговує на увагу твердження співвідповідача СТОВ «Урожай» що ОСОБА_5 не набув права власності на авто гараж, так як договір купівлі - продажу №16-НР/01-08/3328 від 17.12.2003 укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога» в особі арбітражного керуючого-ліквідатора ОСОБА_8, який діє на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Постанови Господарського суду Черкаської області від 10.01.2003 у справі № 08/3328, з одного боку, та ОСОБА_5 про купівлю-продаж гаражу літ. А, а саме приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, загальною площею 694,8 кв.м. за адресою Черкаська область, Шполянський район, с.Водяне, вул.Нова Центральна, 80 не підписаний покупцем – ОСОБА_5

Встановивши при розгляді спору про визнання договору недійсним, що договір купівлі-продажу від 15.06.2007 за №15/06/07 підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, однак нотаріально посвідчений не був та державна реєстрація даного договору проведена також не була, а тому такий договір вважається нікчемним. Як юридичний факт договір купівлі-продажу від 15.06.2007 за №15/06/07 не відбувся, а документ, який сторони оформили у вигляді договору, не породжує для його сторін цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямовано їх волевиявлення при його підписанні. Відтак, як уже було наведено вище, суд не може визнати недійсним правочин, який не вчинено.

Тому, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про визнання правочину договору купівлі-продажу від 15.06.2007 за №15/06/07 зі сторонами: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 недійсним, а договору неукладеним.

Щодо вимог позивача за об’єднаним позовом про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст.16 ч.1 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою наведеної статті Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, і визнання права (п.1).

Відповідно до ст. 316 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 319 ч. 1 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до абз. 5 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 28.02.2001 № 177 (далі – Постанова №177) майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

П. 13 Постанови №177 визначає, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

За принципами ст.328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів країни від 09.12.2017) передбачено, що для державне реєстрації прав власності у з зв'язку виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою; акт приймання - передачі нерухомого майна.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики від 05.06.2001№149 " Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Мінагрополітики від 23 березня 2001 р. № 79 "Про Порядок видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)», з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, при видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства користуватися роз'ясненням Мінагрополітики України від 5 травня 2001 р. № 37-25-3-11/3923. За змістом даного листа , зокрема п.13, при переході права власності на майновий пай, яке здійснено на підставі Свідоцтва, орган місцевого самоврядування, який видав та зареєстрував його, видає нове Свідоцтво новому власнику, реєструє нове Свідоцтво у Книзі обліку, робить відповідний запис у списку осіб, які мають право на майновий пай. Старе Свідоцтво долучається до справи.

Оскільки співвласники авто гаража згідно договору купівлі-продажу від 10.11.2017 продали СТОВ «Урожай» авто гараж, а СТОВ «Урожай» отримало у Водянській сільській раді відповідне свідоцтво, тому суд вважає, що товариством у законний спосіб здійснюються дії по реєстрації права власності на придбане майно, а саме по проведенню інвентаризації майна та виготовлення технічної документації. На підтвердження здійснення перешкод у вчиненні таких дій зі сторони ОСОБА_4 наданий акт про відсутність доступу до майна.

За таких умов суд вважає, що об’єднаний позов СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 щодо усунення перешкоди у користуванні нежитловою будівлею (автогаражем), яка розташована в с. Водяне Шполянського району Черкаської області, яку незаконно, без відповідної правової підстави використовує ОСОБА_4 та зобов'язання його звільнити нежитлову будівлю автогаража та не чинити перешкоди працівникам СТОВ «Урожай» с. Водяне Шполянського району Черкаської області у здійсненні права власності нежитловою будівлею автогаража належить до задоволення.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Оскільки суд відмовляє ОСОБА_4 в задоволенні його позовних вимог, суд залишає понесені ним судові витрати на його рахунку.

Так як, суд відмовляє СТОВ «Урожай» як тертій особі в задоволенні його позовних вимог, суд залишає понесені СТОВ «Урожай» судові витрати на його рахунку.

Оскільки суд задовольняє СТОВ «Урожай» в задоволенні його позовних вимог про усунення перешкод, тому суд стягує судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1762,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн. з відповідача ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 16, 215, 220, 261, 267, 316, 319, 321, 328, 331, 344, 391, 640, 657 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 51, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та СТОВ «Урожай» третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору СТОВ «Урожай» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності відмовити.

У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу від 15.06.2007 за №15/06/07 з сторонами: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 недійсним, а договору неукладеним відмовити.

Задовольнити позов СТОВ «Урожай» до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.

Зобов'язати ОСОБА_4 звільнити нежитлову будівлю автогаража, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80 та не чинити перешкоди СТОВ «Урожай» с. Водяне Шполянського району Черкаської області у користуванні нежитловою будівлею авто гаража, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Водяне, вул. Нова Центральна, 80.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НС №301965, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 29.07.1997, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, інші дані про особу суду не відомі, на користь СТОВ «Урожай», код ЄДРПОУ 31286060, вул..Нова Центральна, 55, с.Водяне Шполянського району Черкаської області судовий збір в сумі 1762,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн. всього судових витрат на суму 9262,00 грн. (дев’ять тисяч двісті шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання до Шполянського районного суду Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 12.04.2019.

Суддя Н.П. Побережна