Рішення № 81097096, 06.03.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/9067/18

Провадження № 2/643/800/19

06.03.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ференчук О.В

при секретарі - Сиротенко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" про захист прав споживачів та про стягнення надмірно сплачених сум, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому зазначив, що 15.05.2017 він уклав угоду про надання споживчого кредиту №482358818 (далі угода) з Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк». Відповідно до пункту 1,2,3 зазначеної угоди сума кредиту складає 6343,93 гривні з процентною ставкою 0,01% з датою остаточного повернення 16.05.2019 року. 16.05.2017 ПАТ «Альфа банк» надав йому кошти, що передбачені угодою в розмірі 6343 (шість тисяч триста сорок три гривні) 93 коп.

Пунктом 7 угоди №482358818 встановлено, що сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, а також повернення Кредиту, сплати процентів за його користування та інші платежі за цією угодою про надання споживчого кредиту визначені в Додатку №1 до акцепту, який є його невід'ємною частиною. Платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інші платежі за цим Акцептом здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах, в порядку та на умовах, визначених Акцептом та відповідно до графіку платежів, який є Додатком №1 до вищезазначеного акцепту.

Додатком №1 до угоди передбачається, що платежі повинні здійснюватися щомісячно, до 16 числа в розмірі 397, 45 гривень на протязі 24 місяців шляхом перерахунку коштів на рахунок банку НОМЕР_1.

Ним на виконання угоди і з метою найскорішого погашення заборгованості сплачувались платежі наступним чином : 07.06.2017-585.00 гривень; 08.07.2017- 580,00 гривень; 08.08.2017- 590,00 гривень; 08.09.2017 - 585,00 гривень; 06.10.2017-580,00 гривень; 06.11.2017- 580.00 гривень; 11.12.2017-580,00 гривень; 08.01.2018-580,00 гривень; 03.02.2018- 580.00 гривень; 04.03.2018- 580,00 гривень; 02.04.2018- 580.00 гривень.

23.04.2018 року в особистому електронному кабінеті ПАТ «Альфа банк» він побачив заборгованість за угодою у сумі 250 гривень. Звернувшись до відділення банку мені повідомили, що це заборгованість, що виникла в наслідок неповної сплати коштів за угодою. Побоюючись нарахування додаткових штрафів від банку він сплатив ці кошти, що підтверджується квитанцією.

30.05.2018 відбулась аналогічна ситуація, перевіривши свій електронний кабінет в ПАТ «Альфа банк» він також побачив заборгованість в сумі 470 гривень. Побоюючись нарахування додаткових відсотків він також сплатив цю суму і одночасно направив до ПАТ «Альфа банку» запит з вимогою пояснити на яких підставах мені нараховується заборгованість.

02.07.2018 від ПАТ «Альфа банк» надійшла відповідь від 21.06.2018 №52616-

23.1 б/б на його звернення. З відповіді вбачається, що за період з червня 2017 по квітень 2018 року на рахунок НОМЕР_2 надійшли кошти у загальній сумі 6400. 00 грн. які були зараховані на погашення заборгованості у черговості, передбаченій умовами договору, у тому числі для погашення суми кредиту - 6069.67 грн, відсотків 0.33 грн. комісійної винагороди - 330 грн.

Також, у відповіді ПАТ «Альфа Банк» повідомлено, що 24.04.2018 на рахунок НОМЕР_2 надійшли кошти в сумі 250 гривень. Ця сума погасила частину заборгованості за кредитом, але цієї суми було недостатньо для закриття кредитного договору. Оскільки кошти до 16.05.2018 більше не надходили, знов відповідно до умов договору були нараховані відсотки за користування та комісійна винагорода за наступний платіжний період. Коштів, які надійшли на рахунок 31.05.2018 в сумі 470. 00 грн, було достатньо для повного погашення заборгованості та закриття кредиту.

Пунктом 8 угоди передбачено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику за його бажанням послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі послуги з розрахунково-касового обслуговування кредитної заборгованості, у порядку та на умовах визначених цим пунктом та Договором про комплексне банківське (обслуговування. За надання послуг, що зазначені в цьому пункті, встановлюється комісійна винагорода.

Пунктом 8.1.б передбачено, що комісія за розрахунково-касове обслуговування за період з 1-го місяця користування кредитом по 11 місяць користування кредитом-0% від суми кредиту (змінна частина), а також 30 грн. (фіксована частина).

Бажання на отримання послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі послухи з розрахунково-касового обслуговування кредитної заборгованості він не виявляв ні в усній ні в письмовій формі, замовлення до банку не подавав і не отримував цю послугу.

Таким чином, нарахування додаткових платежів у розмірі 250 і 470 гривень, а загалом 720 гривень є порушенням умов угоди від 15.05.2017 про надання споживчого кредиту №482358818 (далі угода) з Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк». оскільки додаткові послуги він не замовляв, а заборгованість сплачував належним чином і в повному обсязі.

Також, необхідно зазначити, що сума кредиту складає 6343,93 і 0.33 коп. проценти за користування коштами на протязі 11 місяців, а всього 6344,26. Ним, на протязі червня 2017 - квітня 2018 сплачено 6400 гривень, що на 55 гривень 74 коп. більше. Вважаю, що ці кошти також підлягають поверненню, а тому просить стягнути на свою користь 775 гривень, що нараховані всупереч умов угоди, а також 5500 гривень втрат, що понесені ним на професійну правничу допомогу.

В судове засідання позивач надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, справу просив розглянути без його участі та участі позивача, погодився на винесення заочного рішення.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки представник позивача проти цього не заперечував.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15.05.2017 року ОСОБА_1 уклав угоду про надання споживчого кредиту №482358818 з Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк». Відповідно до пункту 1,2,3 зазначеної угоди сума кредиту складає 6343,93 гривні з процентною ставкою 0,01% з датою остаточного повернення 16.05.2019 року. 16.05.2017 року ПАТ «Альфа банк» надав йому кошти, що передбачені угодою в розмірі 6343 (шість тисяч триста сорок три) гривні 93 коп.

Пунктом 7 угоди №482358818 встановлено, що сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, а також повернення Кредиту, сплати процентів за його користування та інші платежі за цією угодою про надання споживчого кредиту визначені в Додатку №1 до акцепту, який є його невід'ємною частиною. Платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інші платежі за цим Акцептом здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах, в порядку та на умовах, визначених Акцептом та відповідно до графіку платежів, який є Додатком №1 до вищезазначеного акцепту.

Додатком №1 до угоди передбачається, що платежі повинні здійснюватися щомісячно, до 16 числа в розмірі 397, 45 гривень на протязі 24 місяців шляхом перерахунку коштів на рахунок банку НОМЕР_1.

За нормами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Як вбачається з квитанцій позивач на погашення заборгованості ним було сплачено на протязі червня 2017 - квітня 2018 сплачено 6400 гривень, яких в повному обсязі вистачало на закриття кредиту. Далі позивачем на вимогу банку було сплачено 23.04.2018 року 250 гривень та 30.05.2018 року 470 гривень.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування даного факту, тому суд вважає його достовірним, таким що відповідає укладеному договору, та підтвердженим зазначеними доказами.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з розрахунку позивача він 02.04.2018 погасив кредит в повному обсязі тобто виконав свої зобов'язання за договором, а також безпідставно сплатив банку 775, 74 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Ця норма, як зазначено в п.3 ч.3 цієї ж статті, застосовується до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином з ПАТ «Альфа-Банк» необхідно стягнути надмірно сплачені позивачем кошти в сумі 775 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом зазначається наступне.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу регламентовано у ч.2, ч.3 ст. 137 ЦПК.

Згідно ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Оскільки, позивач є юридично не обізнаною особою, то він був змушений звернутись за юридичною допомогою, вартість яких складає 5500 гривень, однак при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У своїй постанові Верховний Суд від 27.06.2018 р. по справі №826/1216/16 зауважив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач не надав суду доказів сплати витрат на правову допомогу, тому суд в цій частині відмовляє в задоволені позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 599, 1054, 1212 Цивільного кодексу України, Керуючись ст.ст.13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" про захист прав споживачів та про стягнення надмірно сплачених сум - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" на користь ОСОБА_1 надмірно сплачені кошти в сумі 775,74 грн.

У задоволенні позову у частині стягнення з відповідача витрат, що понесені на професійну правничу правову допомогу у розмірі 5500 грн. - відмовити.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" в доход держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ференчук