Ухвала суду № 81097095, 10.04.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4355/19

Провадження № 2-з/643/32/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Мельникової І.Д.,

за участю секретаря: Петрової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", третя особа Державний реєстратор ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява позивачапро забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» здійснювати будь-які дії стосовно зазначеної квартири, що можуть спричинити перешкоди у користуванні нею ОСОБА_1.

В обгрунтування заяви зазначила, що спірна квартира належала позивачу на праві власності та надана в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором в іноземній валюті. 06.03.2019 року заявнику стало відомо, що Державним реєстратором ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний №45539788 від 15.02.2019 року), згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру позивача за ПАТ «Дельта банк». Вважає такі дії неправомірними та такими, що не відповідають вимогам законодавства України.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали додані до заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз’яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Згідно ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

На підставі викладеного, суд вважає співмірними вимоги позивача про забезпечення позову, оскільки вимоги позивача про забезпечення позову фактично зводяться до того, щоб забезпечити можливість реального виконання рішення суду у наступному, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову щодо спірної квартири.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Заборонити Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» здійснювати будь-які дії стосовно зазначеної квартири, що можуть спричинити перешкоди у користуванні нею ОСОБА_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред’явлення ухвали до виконання один рік.

Стягувач: ОСОБА_1 (Клєванова), іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3.

Боржник: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», ЄДРПОУ 34047020, м.Київ, вул.Щорса, 36Б.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Д. Мельникова