Ухвала суду № 8109075, 15.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2009 р.                               м. Київ                                        К-8869/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

за участю представників:

від позивача –Козаренко Є.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Харцизьку на постанову Господарського суду Донецької області від 12.12.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року по справі № 31/285а за позовом ВАТ «Сілур»до ДПІ у м. Харцизьку про часткове скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Донецької області від 12.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року, позовні вимоги ВАТ «Сілур»до ДПІ у м. Харцизьку про часткове скасування податкового повідомлення-рішення –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 12.04.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2008 року касаційна скарга позивача прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційних скаргах ДПІ у м. Харцизьку просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення –без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000552342/2 від 07.09.2006р. яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 145212,50 грн. (з них: основний платіж –102950 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 42262,50 грн.) стали закріплені в акті №576-23/3/-00191046 від 05.04.2006р., складеному за результатами планової комплексної документальної перевірки ВАТ «Сілур»за період з 01.01.2005р. по 31.09.2005р., висновки податкового органу про порушення позивачем, зокрема, вимог п.5.1 ст.5, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем у І кварталі 2005р., півріччі 2005р., за III квартали 2005р. не включені валові витрати на суму кредиторської заборгованості з простроченим строком позовної давності в розмірі 258400,00 грн.

З урахуванням уточнень до позовної заяви позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000552342/2 від 07.09.2006р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 52890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23049,01 грн.

Валові витрати виробництва та обігу, згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач у періоді, що перевірявся здійснив списання кредиторської заборгованості з простроченим строком позовної давності у сумі 258400,00 грн.

Перелік кредиторської заборгованості і її сума та підстави списання підтверджуються наказами по ВАТ «Сілур»№ 491/12 від 30.06.2005 року та № 49/12 від 28.03.2005 року.

Згідно цих наказів у 1 кв. 2005р. списано кредиторської заборгованості, по якій збіг строк позовної давності у сумі 197294,39 грн. та за 2 кв. 2005р. у сумі 28753 грн. Позивачем оспорюється донарахування податку на прибуток у сумі 47229,13 грн. пов’язаного із списанням кредиторської заборгованості у 1 кв. 2005р. на суму 188916,50 грн., та у сумі 5561,86 грн. податку, пов’язаного із списанням кредиторської заборгованості у 2 кв. 2005р. на суму 22674,45 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», фінансова допомога –безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Безповоротна фінансова допомога, відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 цього Закону визначається як:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Абзацом 2 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Пунктом 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку –продавець та платник податку –покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Судами встановлено, що в спірних правовідносинах не було здійснено будь-якої компенсації вартості товарів, які отримало підприємство безоплатно, що підтверджується актом перевірки, товар не повертався та не переоцінювався.

Аналіз наведених норм та встановлених обставин у справі дає підстави для висновку, що зазначені суми кредиторської заборгованості правомірно включені позивачем до складу валового доходу як безповоротна фінансова допомога у відповідних податкових періодах.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявність підстав для задоволення вимог ВАТ «Сілур»про скасування податкового повідомлення-рішення №0000552342/2 від 07.09.2006р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 52890,99 грн. та штрафних санкцій на суму 23049,01 грн.

Висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам законодавства на момент спірних правовідносин та встановленим по справі обставинам і не спростовуються доводами касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Харцизьку залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 12.12.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.

Судді:/підписи/________Бившева Л.І.

________Костенко М.І.

________Маринчак Н.Є.

________Усенко Є.А.

З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: Е.А. Рустам’ян Головуючий

Судді Т.М. Шипуліна