Вирок № 81084308, 10.04.2019, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/697/18

н/п 1-кп/174/19/2019

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2019 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

прокурора - Михайленка А.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040150000240 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, освіта базова загальна середня, не військовозобов'язаного, не працює, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 27.01.2003 р. Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 289 ч.1, 104, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 22.09.2003 р. Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.4, 104, 69, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

- 31.01.2005 р. Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

- 09.10.2006 р. Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч.ч.1,2,3,4 ст.185, 70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 11.03.2009 по відбуттю строку покарання;

- 18.08.2011 р. Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 190 ч.2, 121 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 18.01.2012 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, ч. 4 ст. 70 КК України до в 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20.10.2016 р. П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 391, 70 КК України до 1 року 1 дня позбавлення волі,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Повторно, ОСОБА_2, 21.06.2018 року, близько 14.30 год., знаходився в приміщенні торгівельного залу фрешмаркету «Брусничка 03208» ТОВ «Український Рітейл», розташованого по вул.Центральна, 26, м.Вільногірська Дніпропетровської області, де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось на полиці, у відділі дрібничок для дому вказаного фрешмаркету та належить ТОВ «Український Рітейл».

В той же день, тобто 21.06.2018 р., о 14.32 год., ОСОБА_2, продовжуючи знаходитись у приміщенні вищевказаного фрешмаркету «Брусничка 03208», реалізуючи свій злочинний умисел, впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, викрав з полиці магазину один кухонний ніж «Lion Sabatier international 20» вартістю 490,00 грн. та один кухонний ніж «Lion Sabatier international 18» вартістю 490,00 грн., у заводських паперових упаковках, загальною вартістю 980,00 грн., а саме взявши, сховав їх до своєї наплічної чоловічої сумки, яку мав при собі, після чого попрямував до кас, де пройшовши повз каси, не розрахувавшись за вказаний товар з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Український Рітейл» майнову шкоду на загальну суму 980,00 грн.

Повторно, ОСОБА_2, 27.06.2018 року, о 17.55 год., знаходився в приміщенні торгівельної зали магазину «Продукти 147» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: пров.Соборний, 2, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, де у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке знаходилось на полиці у відділі продажу алкогольних напоїв вказаного магазину та належить ТОВ «АТБ-Маркет».

В той же день, тобто 27.06.2018 р., о 17.58 год., ОСОБА_2, продовжуючи знаходитись у приміщенні вищевказаного магазину «Продукти 147», реалізуючи свій злочинний умисел, впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, діючи, умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, викрав з полиці магазину дві скляні пляшки алкогольного напою віскі «Jack Daniels», об'ємом 0,5 л., 40% об., вартістю 387,65 грн. за одну, загальною вартістю 775,30 грн., а саме взявши, сховав їх до своєї наплічної чоловічої сумки, яку мав при собі, після чого попрямував до кас, де пройшовши повз каси, не розрахувавшись за вказаний товар, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду у розмірі 775,30 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю і показав, що 21.06.2018 р., приблизно о 15 год. прийшов до магазину «Брусничка», де в приміщенні торгової зали побачив ножі, взяв 2 з них та поклавши їх до своєї сумки та не розрахувавшись за товар, вийшов з приміщення магазину. Ввечері 27.06.2018 р. зайшов до магазину АТБ, подивився, що камери відеоспостереження не знімають та взяв з полиці 2 пляшки віскі і не розрахувавшись за товар, вийшов з магазину. З вартістю викраденого майна, встановленою при проведенні досудового розслідування та кваліфікацією його дій згоден. У вчиненому щиро кається.

Представник потерпілого ОСОБА_1 показав, що 27.06.2018 року ОСОБА_2 з зали магазину викрав 2 пляшки віскі, що було зафіксовано камерами відеоспостереження, звернулися до поліції. Викрадене майно не повернуте. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Докази по справі в судовому засіданні досліджені згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються і суд вважає їх встановленими та доказаними у суді.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_2 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.

Таким чином, факти вчинення злочинів ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в суді, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, обставини, які обтяжують та пом'якшують його покарання, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить рецидив злочинів.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, має тимчасові заробітки, дітей не має.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним) та пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.).

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Суд критично оцінює дані досудової доповіді, складеної Верхньодніпровським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області відносно обвинуваченого щодо неможливості його виправлення без позбавлення або обмеження волі (а.с.72-73) по наступним підставам.

Так, вказаний висновок органом пробації мотивовано наявністю у обвинуваченого високих ризиків небезпеки для суспільства та вчинення повторного злочину, які визначені фахівцями вказаного органу за результатами оцінки (за допомогою матриці), однак не зазначено, якими саме факторами ці ризики обумовлено, а згідно даних, наведених в досудовій доповіді, які нічим не спростовані, обвинувачений має періодичні заробітки, батьків та сестру, з якими підтримує родинні стосунки і які підтримують його у складних життєвих обставинах, знайомих та друзів, які мали проблеми з законом та стали на шлях виправлення, мають власні сім'ї, вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, планує працевлаштуватися, вести право слухняний спосіб життя, приділяти увагу сім'ї.

Таким чином, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_2, який вчинив умисні злочини середньої тяжкості, не має постійного місця роботи, однак у вчиненому щиро розкаявся, усвідомлює протиправність своїх дій та має намір виправитися, має тимчасові заробітки та сталі родинні стосунки, суд дійшов висновку, що можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не вичерпані, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, а з метою здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду за обвинуваченим, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі: 2 диски з відеозаписами з камер відеоспостереження, які зберігаються в матеріалах справи - слід зберігати там же.

Керуючись ст.ст. 349, 367- 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 ( двох) років 6 ( шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75, п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на нього обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі: 2 диски з відеозаписами з камер відеоспостереження, які зберігаються в матеріалах справи - зберігати там же.

На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію в Дніпровський апеляційний суд через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова