Вирок № 8107235, 19.03.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-209/08

ВИРОК

Іменем України

19 березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Рибака І.О., при секретарі Хімач О.М. , з участю державного обвинувача Куц О.О., адвоката ОСОБА_1, пр-ка потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про обвинувачення -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Азербайджану, громадянина України, азербайджанца, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.2 ст. 263 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 30.09.2004р. в невстановлений час слідуючи на автомобілі ТАЗ-3110" д.н.з. НОМЕР_1, по автодорозі Житомир - Київ у невстановленої слідством особи, яку підвозив в якості пасажира отримав ніж, який поклав в бокову панель лівих, передніх дверей вказаного автомобіля зберігаючи його в автомобілі. 30.10.2004 року, приблизно в 14.30 год. на 315 кілометрі автодороги Дніпропетровськ - Миколаїв працівниками міліції був затриманий автомобіль «ГАЗ-3110» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 При огляді якого з бокової панелі лівих дверей автомобіля був вилучений ніж, який ОСОБА_3 незаконно без передбаченого законом дозволу носив, зберігаючи його в автомобілі в безпосередній близькості від себе. Згідно висновку експерта № 85 від 29.11.2004р., НДЕКЦ в Миколаївській області, ніж вилучений у ОСОБА_3 є холодною зброєю колючо ріжучої дії.

Крім цього, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько о 00:45 год., керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, рухався по проїзній частині Столичного Шосе в м. Києві в напрямку мосту Патона.

В цей же час по проїзній частині Столичного шосе з ліва на право по ходу руху автомобіля перебігав пішохід ОСОБА_4

Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п. 12.3, 2.3.(6) Правил дорожнього руху України :

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

п. 2.3.(6) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України збоку ОСОБА_3 виявились в тім, що він, в темну пору доби керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, рухався по проїзній частині Столичного Шосе в м. Києві в напрямку мосту Патона, в цей же час по проїзній частині Столичного шосе в місті не передбаченому для пішоходів з ліва на право по ходу руху автомобіля, перебігав пішохід ОСОБА_4, чим і являвся небезпекою для водія ОСОБА_3, в темну пору доби, не врахував дорожню обстановку і не був уважним маючи технічну можливість зупинити свій автомобіль в межах своєї видимості шляхом застосування екстреного гальмування, до лінії руху пішохода, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 в результаті чого останній помер на місті.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи № 258/3057 від 18.09.2007 року смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток свода і основи черепа, крововиливом під оболонку і в желудочки головного мозку. Відтік і набухання головного мозку; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів і крововиливом на оболонки внутрішніх органів. В крові трупа знайдено етиловий спирт в концентрації 3.60 проміле, що при житті могло відповідати тяжкому ступені алкогольного сп'яніння.

Порушення вимог п.п. 12.3, 2.3.(6) Правил дорожнього руху України збоку водія ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України визнав повністю, за ст. 286 ч. 2 КК України свою вину не визнав і пояснив, що ЗО серпня 2004 року він рухався на автомобілі ГАЗ-3110 д.н. НОМЕР_1 по пл. Ленінградській в напрямку мосту Патона і побачив, що його зупиняє на зупинці, якийсь чоловік, він зупинився і даний чоловік запропонував йому відвезти його в Житомирську обл. Коростишевський р-н. в село, додому, як село називається він зараз не пам'ятає і запропонував йому за це розрахуватись, якою сумою він вже не пам'ятає. ОСОБА_3 погодився на його пропозицію, а потім він сів в його автомобіль на переднє пасажирське сидіння і вирушили на вищевказану адресу. Під час руху він мені сказав, що його ім'я ОСОБА_6. Під час руху вони майже не балакали і даний пасажир заснув. Потім доїжджаючи до м. Коростишів він його розбудив і спитав куди далі рухатись і пасажир почав йому вказувати на дорогу- На даний час точно вказати куди він його завіз не може, пам'ятає, те що він його висадив в якомусь селі і даний пасажир дав йому кошти, яку суму не пам'ятає і подарував ніж. Потім він вирушив назад до м. Києва. Даний ніж він поклав в ліву передню дверь його автомобіля в бокову кишеню. 30.10.2004р. він рухався на вищевказаному автомобілі з м. Херсон в напрямку м. Києва і приблизно о 14 год. 30 хв. його зупинили працівники ДАІ на автодорозі Дніпропетровськ-Миколаїв за перевищення швидкості і коли він виходив з свого автомобіля він відчинив двері і працівник ДАІ побачив в кишені двері даний ніж, який йому подарував вищевказаний чоловік 2 місяці назад. Потім працівники ДАІ забрали ОСОБА_3 з його автомобілем в Жовтневий РВ УМВС в Миколаївський обл. і вилучили даний ніж. Даний ніж він використовував для нарізки продуктів в дорозі. Більше ніякої цілі використання даного ножа в нього не було. Він не знав, що даний ніж являється холодною зброєю. По даному злочині йому було пред'явлено звинувачення в чому він повністю погодився, але потім його довго не викликали і він до працівників міліції не з'являвся. В даному злочині винуватим себе визнає повністю і щиро кається.

Крім цього, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 00 год. 45 хв. він керував автомобілем ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, який належить йому на праві доручення. Автомобіль був технічносправний. В автомобілі він знаходився один. Рухався він по Столичному шосе в напрямку мосту „Патона" в м. Києві. Видимість з місця водія була приблизно 200 метрів. Був темний час доби, проїзна частина була сухою і освітлювалась міськими електроопорами. Проїзна частина мала 4 смуги руху в одному і в зустрічному напрямку. Потоки автомобілів розділяла металева огорожа висотою приблизно 1.5 метра. Коли він рухався він від керування не відволікався, по телефону не балакав, почував себе добре. Рухався по третій смузі зі швидкістю 60 км/год, на 4 передачі, швидкість контролював по спідометру. Коли він рухався спереду його і з права автомобілів не було, він побачив, як з ліва на право по ходу його руху перебігає проїзну частину якийсь пішохід, він почав екстрене гальмування. Контакт відбувся не при гальмуванні, бо відстань була дуже мала, він навіть не встиг зреагувати, гальмувати він почав вже після удару і був в шокованому стані почав кермо відводити праворуч і трохи проїхав і зупинився. Контакт відбувся передньою лівою частиною його автомобіля в праву частину тіла. Після зупинки він вибіг з автомобіля і підбіг до потерпілого і визвав швидку допомогу і міліцію. Винним себе визнає в повному обсязі, з висновком експертизи згоден.

Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного, дослідженням матеріалів справи, які підтверджують його та характеризують особу підсудного.

Заслухавши підсудного, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його вина в тому, що він, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України. Крім

цього, вина ОСОБА_3 в тому, що він вчинив носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу. Його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 286, ч. 2 ст. 263 КК України, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставин, що обтяжують покарання -суд не вбачає.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_3 до покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи, думку потерпілої, особу винного - раніше не судимого, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України. При цьому, суд звертає увагу на протиправну поведінку потерпілого, який переходив проїзну частину в невстановленому місці, перебуваючи в тяжкому ступені алкогольного сп'яніння.

Враховуючи, що підсудний використовує транспортний засіб для роботи, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати щодо нього додаткову міру покарання, передбачену ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Судові витрати на суму 973, 54 грн., понесені НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві у зв'язку з проведенням експертизи, покласти на підсудного ОСОБА_3

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 286 КК України- у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.;

-за ч.2 ст. 263 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточну міру покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75 та 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Іспитовий строк ОСОБА_3 встановити 2 (два) роки 6 місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ: автомобіль „ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити власнику; ніж з дерев'яною рукояткою, який знаходиться в камері схову Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі - вартість проведеної експертизи в розмірі 973 грн. 54 коп. на р/р № 352260002000466 в ГУДКУ в Київській області код ЗКПО 25575285 МФО 821018 для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (за проведення експертизи та дослідження ).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.