Ухвала суду № 81060023, 01.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6349/19

Провадження № 1-кс/761/4600/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Ворошило Я.І., адвоката Сербіна Я.В., розглянувши клопотання представника ТОВ «Електронні торги України» - адвоката Грушовця Євгена Анатолійовича про скасування арешту майна, ?

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «Електронні торги України» - адвокат Грушовець Є.А. з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Електронні торги України», які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2, відкритих в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у м. Києві та зупинено видаткові операції по вказаних рахунках.

В обґрунтування доводів посилається на те, що жодна посадова особа товариства не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні в межах якого здійснюється досудове розслідування, представник підприємства не був присутнім при розгляді клопотання про накладення арешту, а тому судом не були враховані його доводи.

Окрім того, вказує на те, що накладений арешт на банківські рахунки ТОВ «Електронні торги України» блокують господарську діяльність товариства.

Вважаючи, що арешт накладено необґрунтовано, а у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018.

У судовому засіданні адвокат Сербін Я.В. підтримав вимоги, викладені у клопотанні, вказав на те, що накладення арешту блокує діяльність товариства.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши доводи адвоката Сербіна Я.В., вивчивши матеріали клопотання а також матеріали які стали підставою для накладення арешту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 УДР ГСУ СБ України в рамках кримінального провадження №42014100000000597 від 12.06.2014 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. ст.364 та ч.1 ст388 КК України та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Електронні торги України», що знаходяться на рахунках, відкритих в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у м. Києві та зупинено видаткові операції по вказаних рахунках, за винятком операцій зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), виплати заробітної плати співробітникам, аліментних зобов'язань.

Підставою для накладення арешту послугувало те, що грошові кошти ТОВ «Електронні торги України», що знаходяться на рахунках, відкритих в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину, оскільки останнє є об'єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення. Також те, що спірні грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та визнані постановою слідчого від 18.09.2018 речовим доказом у кримінальному провадженні №42014100000000597.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Положеннями КПК України передбачені дві самостійні підстави забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).

Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено з метою збереження речових доказів відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, оскільки спірне майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема має статус речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому, чинним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Виходячи з положень наведеної норми права, матеріальні об'єкти, які, на переконання органу досудового розслідування, мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Як вбачається з матеріалів, які стали підставою для накладення арешту, постановою старшого слідчого з ОВС 4 відділу 1 УДР ГСУ СБ України Рудого В.В. від 18.09.2018 грошові кошти ТОВ «Електронні торги України», що знаходяться на рахунках вищеозначеної банківської установи, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №42014100000000597.

Мотивуючи вказану постанову, слідчий посилався на те, що на початку серпня 2018 року було організовано укладання угоди про партнерство між ТБ «Статус Експерт» ТОВ «Електронні торги України» та ТОВ «Національна Електронна Біржа», відповідно до якої клієнти ТБ «Статус Експерт» приймають участь в аукціонах, проведених ТОВ «Електронні торги України» та ТОВ «Національна Електронна Біржа», під час яких здійснюється контрольований продаж активів неплатоспроможних банків, а за результатами таких аукціонів прибутки, які отримані внаслідок продажу майна за заниженою вартістю, розподіляються між учасниками злочинної схеми.

Зазначений мотив, було покладено й в обґрунтування клопотання про арешт, втім жодних допустимих доказів в матеріалах клопотання не міститься, також в ЄРДР відсутні дані про причетність ТОВ «Електронні торги України» до вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №42014100000000597.

Що стосується посилання слідчого на угоду, укладену між зазначеними вище суб'єктами господарської діяльності, то така в матеріалах клопотання відсутня і належні докази про її укладення не наведені.

Таким чином, наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не можуть бути визнані достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.

Слідчий в судове засідання не з'явився, даних на підтвердження зазначених обставин не навів, належних доказів на обґрунтування такої правової позиції не надав.

Положеннями ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то ст. 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Згідно зі ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.

Поряд з тим, адвокат Сербін Я.В. в судовому засіданні зазначив, що жодній посадовій особі ТОВ «Електронні торги України» не повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42014100000000597, іншого протилежною стороною не доведено.

Отже, доводи заявника знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованими та заснованими на законі.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, підсумовуючи, слідчий суддя вважає не співмірним застосування накладеного арешту та приходить до висновку, що подальше застосування такого виду забезпечення кримінального провадження знаходяться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати саме такий спосіб втручання у права власника майна.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 169, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання представника ТОВ «Електронні торги України» - адвоката Грушовця Євгена Анатолійовича про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2018 на грошові кошти ТОВ «Електронні торги України» (код ЄДРПОУ 38738824), які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2, відкритих в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у м. Києві (код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) та відновити видаткові операції по вказаних рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2019

Слідчий суддя