Рішення № 81053643, 04.04.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 04.04.2019

ЄУ № 420/2143/18

Провадження №2/420/219/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 196#00017665339 від 10.04.2014 в розмірі 113709,47 грн, та за заявою - договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 в розмірі 14919,68 грн., та суму сплаченого судового збору в розмірі 1929,44 грн.

Підставою свого позову позивач зазначає неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № 196#00017665339 від 10.04.2014, та заяви-договору №26203000665339/980/Р від 08.08.2013

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 16.01.2019 провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Новопсковського районного суду Луганської області, однак останній до судового засідання не з'явився, про наявність поважних причин для цього суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред'явив.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного судового провадження за наявними у справі матеріалами.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справ, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10 квітня 2014 року між ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого на підставі зареєстрованих змін до Статуту від 10.05.2018 року є АТ «СБЕРБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 196#00017665339.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору Банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 58000,00 грн. на цілі, зазначені у пункті 1.3 цього договору, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, та повернути кредит Банку, а також сплатити Банку проценти за користування кредитом, комісії, санкції, інші передбачені цим договором платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, та виконати всі інші умови цього договору (п.1.1 договору)

Згідно п. 1.2 кредитного договору тип процентної ставки, що застосовується за цим договором - фіксована процентна ставка. Розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом складає 31 % річних.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору детальний розпис загальної вартості платежів за цим договором, що включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню кредиту, процентів, комісійних винагород, інших сукупних платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки, а також графік повернення кредиту визначається в додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (Графік).

Згідно п.8.1 кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно «10» числа, яка є розрахунковою датою, кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти ануїтетними платежами, що на дату укладення цього договору визначені в графіку в додатку №1 до цього договору, з кінцевим терміном повернення кредиту 09 квітня 2017 року.

Як вбачається з Графіку повернення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, відповідач зобов'язаний здійснювати погашення кредиту щомісячно 10-го числа кожного місяця шляхом сплати ануїтетних платежів в сумі не менше 2509,34 грн.

Кінцевий термін повернення кредиту - 09 квітня 2017 року, що передбачено п. 8.1 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.

Разом з тим, відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, що полягає у несплаті кредитних коштів по тілу кредиту та нарахованих процентах, як передбачено умовами кредитного договору № 196#00017665339 від 10.04.2014, в результаті чого утворилась заборгованість.

Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 196#00017665339 від 10.04.2014, наданого позивачем, заборгованість за кредитом станом на 02.11.2018 складає 113709,47 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 50550,40 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 63159,07 грн.

Крім того, судом встановлено, що 08 серпня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №26203000665339/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Лояльний»/«Зарплатний плюс» в рамках договору щодо банківського обслуговування, відповідно до якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України, видав відповідачу кредитну картку та встановив кредитний ліміт у сумі 250000,00 грн.

Відповідно до п. 7.2 даного договору, не пізніше 5 робочих днів з дати першого після підписання цієї заяви-договору зарахування заробітної плати клієнта на картковий рахунок, в разі якщо банком було прийнято рішення щодо встановлення клієнту кредитної лінії по картковому рахунку, Банк встановлює Позичальнику по рахунку відновлювальну Кредитну лінію строком на 2 роки (строк дії ліміту кредитної лінії). Максимальний розмір ліміту Кредитної лінії може становити 250000,00 грн. Банк надає Позичальнику Кредит, Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит не пізніше кінцевого строку дії ліміту Кредитної лінії в тому числі Несанкціонований овердрафт, а також сплачувати Банку мінімальний платіж, проценти за користування Кредитом, комісії, штрафні санкції, інші передбачені платежі. Сторони погоджуються, що ліміт Кредитної лінії може бути змінений Банком - збільшений до суми, що не перевищує максимальний розмір ліміту Кредитної лінії або зменшений, але не більше ніж на розмір вільного залишку ліміту кредитної лінії, існуючого на момент такого зменшення.

Згідно п. 8.1 Договору протягом строку дії ліміту Кредитної лінії Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку щомісячно протягом 15 календарних днів (включно) з дати закінчення розрахункового періоду: мінімальний платіж, який складається із суми - 5% від розміру загальної суми основного боргу (сума отриманого і не погашеного Позичальником кредиту за цим Договором), суми простроченої заборгованості за будь-якими платежами Позичальником перед Банком по Договору (у разі її наявності), суми нарахованих і не сплачених станом на розрахункову дату процентів за користування Кредитом), пеню та суму несанкціонованого овердрафту (при їх наявності).

Клієнт зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у строк, зазначений в п. 8.1 цієї заяви-договору, які нараховуються: за процентною ставкою у розмірі 32 % річних, яка нараховується на загальну суму заборгованості за Кредитом, починаючи з наступного календарного дня за днем закінчення Пільгового періоду та до моменту погашення такої заборгованості; за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Клієнта за цією заявою-договором, клієнт зобов'язаний сплачувати у відповідності до вимог чинного законодавства України Банку пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожен день прострочення сплати мінімального платежу, передбаченого цією заявою-договором (п. п. 8.4, 8.5 договору).

Сторони у п.8.8. договору погодили, що банк має право змінювати проценту ставку, зазначену у договорі та це не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди в кожному такому випадку зміни процентної ставки. Про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом надсилання відповідного смс-повідомлення на номер мобільного телефону, вказаний в заяві та/або шляхом розміщення відповідної інформації на сайті банку в залежності від обраного банком способу повідомлення.

З 08 січня 2015 року банком було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 34 %, а з 12 червня 2015 року - до 41% річних, про що зроблено оголошення на сайті Банку.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013, укладеного між сторонами, у зв'язку з невиконанням умов договору у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 02 листопада 2018 року становить 14919,68 грн. та складається із заборгованості за кредитом - 5700,52 грн., процентів за користування кредитом - 9219,16 грн.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 196#00017665339 від 10.04.2014 в розмірі 50550,40 грн (заборгованість за кредитом); за заявою - договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 - в розмірі 5700,52 грн. (заборгованість за кредитом).

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування обома кредитами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору № 196#00017665339 від 10.04.2014 позичальник зобов'язується щомісячно 10 числа, яке є розрахунковою датою, кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти ануїтентними платежами в сумі не менше 2509,34 грн. відповідно до Графіку.

Отже, відповідач зобов'язаний повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними платежами до 10 числа кожного місяця, а починаючи з 10.04.2017 незалежно від пред'явлення вимоги повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

З розрахунку заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором №196#00017665339 від 10.04.2014 вбачається, що банк нараховує відсотки за період з 10.11.2014 по 01.11.2018.

Таким чином, згідно умов договору №196#00017665339 від 10.04.2014 та графіку сторони кінцевою датою повернення кредиту визначили 09.04.2017, тому нарахування відсотків після вказаної дати не ґрунтується на вимогах закону та умовах договору.

Отже, суд вважає доведеним наявність у відповідача заборгованості перед банком за кредитним договором №196#00017665339 від 10.04.2014 в розмірі 88854,11 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 50550,40 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 10.11.2014 по 09.04.2017 - 38303,71 грн.

За умовами договору №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 2 роки, тобто до 08 серпня 2015 року.

Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами за кожен місяць до 15 числа наступного календарного місяця. Позичальник мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що право кредитора нараховувати передбачені договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

З розрахунку заборгованості відповідача перед банком за договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 вбачається, що банк нараховує відсотки за період з 01.11.2014 по 01.11.2018.

Таким чином, враховуючи наданий позивачем розрахунок, суд вважає доведеним наявність у відповідача заборгованості перед банком за договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 в розмірі 7404,26 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 5700,52 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 31.08.2015 - 1703,74 грн.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про існування правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором №196#00017665339 від 10.04.2014 в розмірі 88854,11 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 50550,40 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 10.11.2014 по 09.04.2017 - 38303,71 грн.; за договором №26203000665339/980/Р від 08.08.2013 в розмірі 7404,26 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 5700,52 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 31.08.2015 - 1703,74 грн.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1443,22 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства «Сбербанк», код ЄДРПОУ - 25959784, МФО 320627, рахунок №37390504 в АТ «Сбербанк», місцезнаходження: вул. Володимирська, 46, м. Київ, заборгованість за кредитним договором №196#00017665339 від 10 квітня 2014 року в розмірі 88854,11 грн. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 11 коп.), що складається із заборгованості за кредитом - 50550,40 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 10.11.2014 по 09.04.2017 - 38303,71 грн..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства «Сбербанк», код ЄДРПОУ - 25959784, МФО 320627, рахунок № 37390504 в АТ «Сбербанк», місцезнаходження: вул. Володимирська, 46, м. Київ, заборгованість за заявою-договором №26203000665339/980/Р від 08 серпня 2013 року в розмірі 7404,26 грн. (сім тисяч чотириста чотири грн. 26 коп.), що складається із заборгованості за кредитом - 5700,52 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01.11.2014 по 31.08.2015 - 1703,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства «Сбербанк», код ЄДРПОУ - 25959784, МФО 320627, рахунок №37390504 в АТ «Сбербанк», місцезнаходження: вул. Володимирська, 46, м.Київ, 1443,22 грн. (одна тисяча чотириста сорок три грн. 22 коп.) в рахунок понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.В. Пронька