Вирок № 81034091, 09.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2019 Справа №607/2269/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Ліщинському О.І., Дуркало Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010003050 від 16 жовтня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого с. Лисогірка, Теофіпольського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, несудимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Середзінського І.В.

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого адвоката Братівник І.В.

захисника адвоката Вальчук М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2018 року, близько 09.40 год. водій - обвинувачений ОСОБА_3, керував технічно - справним автомобілем «Toyota Avensis» р.н. НОМЕР_2 (реєстрація Королівства Швеції) та рухався із швидкістю приблизно 50 км/год. із одним пасажиром вулицею С.Будного, м. Тернополя, а саме крайньою лівою смугою транспортного потоку до вул. Шептицького, м. Тернополя. Під час руху водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.

На відрізку проїзної частини вул. С.Будного 4А, м. Тернополя що неподалік ТОВ «Білий Замок», яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, обвинувачений ОСОБА_3, грубо порушуючи вимоги п. 11.4. ПДР України, перетнув подвійну суцільну лінію 1.3. ПДР України та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим створив своїми діями небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху.

Так, у цей час вулицею С.Будного м. Тернополя, а саме лівою смугою транспортного потоку до вул. Микулинецька, м. Тернополя рухався зі швидкістю 50 км/год технічно - справний автомобіль «Deawoo Lanos», р.н. НОМЕР_4, під керуванням водія - потерпілого ОСОБА_4

Своїми діями, які виразились у виїзді на зустрічний бік дороги, водій автомобіля «Toyota Avensis» р.н. НОМЕР_2 обвинувачений ОСОБА_3 створив аварійну обстановку для водія автомобіля «Deawoo Lanos», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 позбавивши його технічної можливості уникнути своїми односторонніми діями зіткнення в даній дорожній обстановці та допустив тим самим зіткнення між вказаними транспортними засобами на зустрічній відносно свого руху смузі.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Deawoo Lanos», р.н. НОМЕР_3 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми зв'язкового апарату лівого гомілково - стопного суглоба (неповні розриви надп'ятково-малогомілкової і дельтоподібних зв'язок), перелом лівої носової кістки із синцем спинки носа, садна лобної ділянки голови зліва, забиття м'яких тканин та рана і садна ділянки правого колінного суглоба, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості - п. 2.2.1 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3. (б, д), 11.4 ПДР України, перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 16 жовтня 2018 року зранку він керував автомобілем «Toyota Avensis» та рухався із швидкістю приблизно 50 км/год. із одним пасажиром ОСОБА_8 вулицею С.Будного м. Тернополя з масиву «БАМ» в напрямку масиву «Дружби», що має по дві смуги руху в кожному напрямку. Проїхавши 300 м. за світлофором по вул. С.Будного в м. Тернополя, що неподалік ТОВ «Білий Замок», він побачив, що автомобіль червоного кольору, який рухається попереду нього різко загальмував і він будучи 15 - 20 м за ним, щоб уникнути зіткнення, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, оскільки попередньо вважав, що там немає зустрічних автомобілів. Однак коли виїхав на зустрічну смугу, він зіткнувся з авто марки «Deawoo Lanos», як було встановлено згодом, під керуванням потерпілого ОСОБА_4 Погоджується, що під час руху він не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, що і стало причиною ДТП. В подальшому інші громадяни викликали карету швидкої допомоги. Просить суд його суворо не карати та не позбавляти права керування. Просить врахувати повне відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 згідно позову пред'явленого прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Тернопільської міської ради, а також часткове в розмірі 10000 грн. відшкодування потерпілому ОСОБА_4 заподіяної моральної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 16 жовтня 2018 року, з 09.30 год. до 10.00 год. він керував автомобілем «Deawoo Lanos», вулицею С.Будного м. Тернополя з масиву «Дружби» в напрямку масиву «БАМ», лівою смугою руху зі швидкість 50 км/год. Неподалік ТОВ «Білий Замок» водій автомобіля «Toyota Avensis» ОСОБА_9, що рухався в зустрічному напрямку, несподівано здійснив виїзд на його смугу руху. Він намагався уникнути ДТП шляхом вивертання керма праворуч, однак цього уникнути не вдалось. Внаслідок зіткнення автомобілів він втратив свідомість та його витягували з машини. Підтримує заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 80000 грн., з врахуванням часткового відшкодування шкоди в розмірі 10000 грн., та просить суд позбавити ОСОБА_3права керування транспортними засобами строком на три роки.

Обвинувачений ОСОБА_3, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об'єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, а також те, що він раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, думку потерпілого та його представника, які просять суд позбавити ОСОБА_3права керування транспортними засобами строком на три роки, часткове відшкодування завданих збитків, негативне відношення обвинуваченого до вчиненого. До обставин які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим злочинам, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами.

У ході розгляду кримінального провадження прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 3584,20 грн. Однак, обвинуваченим ОСОБА_3 представлено суду квитанцію №34 від 03 квітня 2019 року ТВБВ №10019/016 філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» про сплату вказаних витрат на суму 3584,20 грн. Тому, суд вважає, що у зв'язку з повним відшкодуванням коштів затрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4, провадження у справі за позовом прокурора Тернопільської місцевої прокуратури підлягає закриттю.

Також, під час розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4 (в особі представника позивача - адвоката Братівник І.В.) пред'явив позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином. За змістом позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 90 000 грн., яка частково в розмірі 10000 грн. відшкодована обвинуваченим ОСОБА_3 в ході судового розгляду.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 суд виходить із наступних обставин справи та вимог закону.

Згідно ст. 127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім цього, у відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При визначені розміру моральної шкоди завданої потерпілому ОСОБА_4, суд, враховує ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_3, часткове в розмірі 10000 грн. відшкодування завданої шкоди обвинуваченим, виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості та беручи до уваги те, що потерпілий внаслідок ДТП спричиненого водієм ОСОБА_3Ю, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, був госпіталізований та йому проведено хірургічне втручання, тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, проходив реабілітацію після отриманих травм. Вказаними діями обвинуваченого спричинено йому моральну шкоду, яка полягала у сильних душевних переживаннях, фізичному болю після вчиненого ДТП. Потерпілим перенесені моральні страждання та як наслідок спричинені негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді порушення звичного способу та ритму життя, необхідності тривалого лікування, порушення сну, емоційної напруги, відчуття тривоги та безпорадності. Також, внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілий був позбавлений фізичної можливості сприяти вирішенню повсякденних питань своєї родини, продовжити активне суспільне життя, потребував допомоги, переживав з приводу необхідності ремонту пошкодженого автомобіля, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково на суму 25000 грн. в межах доведеності та обґрунтованості.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №1060/18-22 від 17 грудня 2018 року в сумі 2002 грн., судової автотехнічної експертизи №1059/18-22 від 12 грудня 2018 року в сумі 2288 грн., транспортно - трасологічної експертизи №1061/18-22 від 03 січня 2019 року в сумі 3289 грн., а всього на зальну суму 7579 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 ( п'ять тисяч сто) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Провадження у справі за цивільним позовом прокурора Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до ОСОБА_3про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 3584,20 грн. - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_4 (особі представника позивача - адвоката Братівник Ігоря Васильовича) до обвинуваченого ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання с. Лисогірка, Теофіпольського району, Хмельницької області, адреса фактичного проживання АДРЕСА_1,) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване місце проживання с. Плотича Тернопільського району Тернопільської області, адреса фактичного проживання АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 25000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень).

У решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №1060/18-22 від 17 грудня 2018 року в сумі 2002 грн., судової автотехнічної експертизи №1059/18-22 від 12 грудня 2018 року в сумі 2288 грн., транспортно - трасологічної експертизи №1061/18-22 від 03 січня 2019 року в сумі 3289 грн., а всього на зальну суму 7579 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень) в користь Київського НДІСЕ МЮ України (ДКСУ України у м. Київ, код 02883096, р/р 31250231109135).

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо