Постанова № 8101837, 05.11.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

05.11.09                                                                                           Справа № 10/33

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Дубник О.П.

                                                                                Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянувши           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) “Закарпатгаз”від 15.06.2009 р. № 07/1221

на рішення          Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2009р. (підписане 05.06.2009р.)

у справі           № 10/33

за позовом           Приватного підприємства (далі ПП.) “С.М.М.”, м. Ужгород

до відповідача           ВАТ по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”, м. Ужгород

про           стягнення боргу

за участю представників:          

від позивача –Сидор М.М. - директор;

від відповідача - Феделеш М.М. –начальник юридичного відділу.

          Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2009р. у справі № 10/33, суддя Івашкович І.В., позов задоволено частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” ( м. Ужгород, вул. Погорєлова,2, 05448610) на користь приватного підприємства „С.М.М.” ( м. Ужгород, пр. Свободи, 53/38, код 22106302) суму 108067,61 грн. ( в т.ч. 84268 грн. основного боргу, 20883,10 грн. інфляційних, 2916,51 грн. 3 % річних), 1198,65 грн. відшкодування судових витрат та 2000 грн. відшкодування витрат позивача, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване нормами ст.625, ч.1 ст. 837, п.2 ст.844 Цивільного кодексу України, п.1 ст.175, ст.ст.193, 321 Господарського кодексу України, а також тим зокрема, що враховуючи зазначені норми та обставини справи, позов підлягає задоволенню частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2009р. (підписане 05.06.2009р.) у справі № 10/33 повністю і прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки важає дану скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

При прийнятті постанови апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Між ПП “С.М.М.”, як Підрядником та ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, як Замовником укладено договір № 28 від 17.12.2007р. та договір №14 від 04.02.2008р. Згідно умов укладених договорів Підрядником взято на себе зобов’язання щодо виконання робіт по реконструкції складських приміщень під офіс, а Замовник зобов’язався оплатити вказані роботи в межах договірної ціни, що є предметом даного договору. Відповідно до п.3.1 договору № 28 від 17.12.2007р. вартість робіт станом на 17.12.2007р. становить 340967,00 грн., відповідно до п.3.1 договору №14 від 04.02.2008р. вартість робіт станом на 04.02.2008р. становить 340000,00 грн. Пунктом 3.1 кожного з укладених договорів сторони також визначили, що договірна ціна робіт є динамічною. Порядок оплати підрядних робіт, визначений у пунктах 3.2, 3.3, 7.4 спірних договорів, передбачає перерахування Замовником Підряднику до початку проведення робіт авансових платежів для придбання матеріалів та здійснення остаточної оплати за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, у п'ятиденний термін з моменту їх підписання.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивачем протягом періоду з грудня 2007р. по лютий 2008р. виконано замовлені відповідачем роботи загальною вартістю 723315,60 грн., які були прийняті відповідачем, що підтверджується належно оформленими та підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. на суму 208042,80 грн. (а.с. 32-36), січень 2008р. на суму 132958,80 грн. (а.с. 28-31) та на суму 33255,60 грн.(а.с. 24-27), за лютий 2008р. на суму 142732,80 грн. (а.с. 13-17) та на суму 206325,60 грн. (а.с. 18-23). Виконані позивачем роботи відповідач оплатив частково, у розмірі 639047,20 грн., остаточну оплату за виконані роботи у сумі 84268,40 грн. не здійснив, у зв'язку чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 84268,40 грн.

Позовні вимоги в частині 84268,40 грн. заборгованості є документально доведеними та обґрунтованими позивачем, не спростованими відповідачем в установленому порядку.

За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми за період з 01.02.2008р. по 01.04.2009р. та інфляційні за період прострочки з лютого 2008р. по квітень 2009р. Розрахунок нарахувань додано до матеріалів справи. Згідно розрахунку розмір нарахувань 3% річних складає –2916,51 грн., інфляційних –20903,30 грн.

При оцінці вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних, місцевим господарським судом з метою перевірки правильності визначення позивачем періоду прострочки та розміру суми заборгованості, з урахуванням якої проведено нарахування 3% річних та інфляційних, проаналізовано проведення відповідачем розрахунків за виконані роботи згідно актів приймання виконаних підрядних робіт, та встановлено, що прострочка оплати мала місце, починаючи з 10.03.2008р. у зв’язку з неповною оплатою робіт згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008р., підписаними 05.03.2008р. (а. с.13-23).

Отже, в даному випадку суму 3% річних може бути нараховано за період прострочки з 10.03.2008р. по 01.04.2009р. (кінцева дата визначена згідно з розрахунком позивача), суму інфляційних – за період з березня 2008р. по квітень 2009р. (кінцевий термін згідно з розрахунком позивача).

Проведеним місцевим господарським судом перерахунком встановлено, що розмір суми 3% річних із простроченого за період з 10.03.2008р. по 01.04.2009р. боргу, складає 3420,13 грн. Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2916,51 грн., тобто в меншому, ніж підлягає оплаті розмірі, підлягають до задоволення. Сума інфляційних нарахувань, що підлягають оплаті із простроченого протягом періоду з 10.03.2008р. по 01.04.2009р. боргу, складає 20883,10грн. Вимоги в цій частині інфляційних підлягають задоволенню. В задоволенні решти вимог в частині стягнення інфляційних суд відмовив.

Відповідно до п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст.193 Господарського кодексу України, аналогічної до неї ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалось вище, сторонами в укладених спірних договорах підряду передбачено умову про динамічну договірну ціну.

Відповідно до п.2 ст.844 Цивільного кодексу України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні до вищенаведених норми містить ст.321 Господарського кодексу України.

Враховуючи регламентацію вищенаведених норм закону, умови спірних договорів підряду про встановлення динамічної договірної ціни, про проведення оплати за фактично виконані роботи згідно актів приймання виконаних підрядних робіт, а також ті фактичні дані, що сторонами без зауважень підписано акти виконаних робіт, які містять дані про перелік виконаних ремонтних робіт та їх вартість згідно з локальним кошторисом 2-1-1, та факт внесення відповідачем щомісячних платежів, як оплату вартості виконаних робіт згідно з вищенаведеними актами приймання виконаних підрядних робіт, суд вважає правомірними вимогу позивача про стягнення суми боргу в розмірі 84268 грн., яка утворилась внаслідок неповної оплати робіт, вартість яких зазначена у двосторонніх актах приймання виконаних підрядних робіт.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Стягується сума 108067,61 грн., в т.ч. 84268 грн. основного боргу, 20883,10 грн. інфляційних, 2916,51 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з збільшення розміру позовних вимог підлягає стягненню з позивача недоплачена сума державного мита згідно з новою ціною позову в розмірі 9,59 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судом покладено на відповідача пропорційно до задоволених вимог відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 1080,67 грн. та 117,98 грн. по оплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, всього - 1198,65 грн.

Квитанцією про оплату послуг адвоката від 12.03.2009р. підтверджено оплату позивачем послуг адвоката в розмірі 8000 грн., які згідно із ст.44 Господарського процесуального кодексу України віднесено до складу судових витрат, пов"язаних з розглядом справи.

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, з огляду на ціну позову, розумну необхідність понесених в зв"язку із наданням послуг адвоката витрат, суд за правиласми ст. ст. 48, 49 Господарського процесуального кодексу України покладав на відповідача відшкодування витрат позивача, пов’язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 2000 грн.

05.11.2009р. сторонами подано апеляційному господарському суду заяву про затвердження мирової угоди від 04.11.2009р., відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги позивача та зобов’язується добровільно погасити заборгованість в розмірі 108067,61 грн. наступним чином:

1.          частину боргу в розмірі 54067,61грн. погасити протягом 10 (десять) днів з моменту затвердження цієї мирової угоди судом;

2.          частину боргу в розмірі 54000,00грн. погасити у такі строки:

-          13500,00грн. до 20 грудня 2009р.

-          13500,00грн. до 20 січня 2010р.

-          13500,00грн. до 20 лютого 2010р.

-          13500,00грн. до 20 березня 2010р.

Позивач зобов’язується прийняти погашення боргу відповідачем у вищевказаному порядку та у визначені строки.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2009р. у справі № 10/33 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” - без задоволення.

2.          Витрати по сплаті держмита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Головуючий суддя                     Процик Т.С.

Суддя                     Дубник О.П.

Суддя                     Скрипчук О.С.