Постанова № 8101580, 16.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010                                                                                           № 45/246

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача - Кузьменко М.В.- представник, дов.№ 800 від 23.12.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2009

у справі № 45/246 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до                                                   Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"

про                                                   стягнення 43923,23 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 12.01.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.02.2010, у судовому засіданні 02.02.2010 оголошено перерву до 09.02.2010, а 09.02.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.02.2010.

Відповідно до ст.ст.69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2009 у справі № 45/246 у задоволенні позову відмовлено повністю.

          Рішення мотивовано тим, що враховуючи положення п.п.3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.3, 3.4.1-3.4.5 договору фінансового лізингу № 23/8/06-4, ст.ст. 11, 525, 526, 626, ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України, відповідач зобов’язаний був здійснювати розрахунок кожного лізингового платежу, в тому числі на підставі довідки банку щодо курсу гривні до долару США, наданого йому позивачем; доказів надання позивачем відповідачеві обумовлених в договорі довідок банку щодо курсу гривні до долару США суду не надано, отже, відповідач правомірно розрахував суму лізингових платежів без вказаних довідок відповідно до умов договору та не може вважатися таким, що прострочив, тому, вимоги позивача про стягнення боргу 27 898,08 грн. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають; оскільки вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, збитків, понесених у зв’язку зі знеціненням грошових коштів, штрафу є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, то в задоволенні вказаних вимог слід також відмовити.

          Позивач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2009 у справі № 45/246 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

          Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

          Заявник, посилаючись на положення п.3.4.1 договору № 23/08/06-4, зазначену у ньому формулу та приклад нарахування лізингового платежу, заявляє, що твердження в оскаржуваному рішенні, що позивач зобов’язаний надсилати на адресу відповідача довідки банку щодо курсу гривні до долару США, на підставі яких відповідач повинен розраховувати суму кожного лізингового платежу, не відповідає умовам договору фінансового лізингу.

          На думку заявника, штраф, нарахований відповідно до умов п.11.2.3 договору за ненадання протягом 4-х кварталів звіту в установленій формі, не є похідним від вимоги про стягнення основного боргу.

          Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 12.01.2010 сторонами надані документи.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

          Позивачем подано до суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 27 898,08 грн. основного боргу, 1 210,69 грн. пені, 151,36 грн. 3% річних, 735,50 грн. збитків, понесених у зв’язку зі знеціненням грошових котів, 13 927,60 грн. штрафу та судових витрат, посилаючись на п.п.3.1, 8.2.1, 11.2.1, 11.2.3, 14.7 договору лізингу від 23.08.2006 № 23/08/06-4, ст.ст.525, 526, 629 ЦК України.

          Також позивачем надано уточнення до позовної заяви щодо застосування сторонами в договорі валютного корегування, у якому позивач посилається на положення п.п.3.1, 3.4.1, 3.4.2-3.4.5, 3.10, 3.11 договору та ч.ч.2, 3 ст.533, ст.524 ЦК України.

          Як вбачається із розрахунку позивача, сума основного боргу за договором № 23/08/06-4 у розмірі 27 898,08 грн., складається із сум лізингових платежів, недоплачених за січень – березень 2009р.

          Згідно із п.1.1 ст.1 договору № 23/08/06-4 фінансового лізингу від 23.08.2006 (далі – договір № 23/08/06-4) предметом даного договору є надання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІБІАЙ Лізинг", за договором лізингодавцем, в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу, за договором лізингоодержувачу, предмету лізингу відповідно до специфікації (додаток № 2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

          Згідно із протоколом від 22.09.2006 рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІБІАЙ Лізинг" змінено назву товариства на наступну: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" згідно із чим здійснено державну рестрацію, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та Статут позивача, номер запису державної реєстрації про зміну 107410500131680.

          16.11.2006 сторонами укладено додаткову угоду до договору № 23/08/06-4 про нову редакцію пунктів 4.1, 7.1.4 договору № 23/08/06-4 та нову редакцію графіку сплати лізингових платежів.

          Відповідно до п.1 акту прийому-передачі майна в користування за договором № 23/08/06-4 від 28.12.2006, позивач передав майно, а саме: автомобіль КамАЗ-6520-020-06 (самоскид), державний номер АА1276СЕ, номер шасі ХТС 65200F6, а відповідач прийняв вищевказане майно в користування (фінансовий лізинг).

          Згідно з п.3.1 ст.3 договору № 23/08/06-4 відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1 – 3.4.5 договору.

          У п.3.4.1 ст.3 договору № 23/08/06-4 сторони погодили умову про те, що відповідач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу); сума Sn, що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином: Sn = (So * Kn) : Ko, де Kn – курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно із графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), збільшений на 1,5%; Ko – курс гривні до долару США, за яким Акціонерне товариство Всеукраїнський акціонерний банк (далі – Банк), по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг; сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США визначається за даними Банку, оформленими ним відповідною довідкою; лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3-х робочих днів з моменту фактичного проведення банком продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання від Банку вищевказаної довідки.

          Як стверджує відповідач, із чим погоджується позивач, останнім не було повідомлено відповідача про дані Банку щодо курсу гривні до долару США, за яким Банк фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна, переданого у фінансовий лізинг.

          Разом із тим апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем доказів надання відповідачеві обумовлених в договорі довідок банку щодо курсу гривні до долару США не надано, то відповідач правомірно розраховував суму лізингових платежів без вказаних довідок відповідно до умов договору, оскільки підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 ст.3 договору № 23/08/06-4 визначено, що лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна та винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1-3.4.5 договору, умовами договору не передбачено сплату лізингових платежів без коригування та, як вже зазначалось, сторонами погоджено умову про те, що до моменту отримання від Банку довідки, Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату укладання цього договору.

          Також слід зазначити, що передбачена пп.3.4.1 п.3.4 ст.3 договору № 23/08/06-4 величина So – сума платежу відповідно до графіка сплати лізингових платежів, знаходиться лише у чисельнику формули, за якою нараховується сума винагороди (комісії) лізингодавцю та є складовою частиною формули, за якою нараховується сума, що підлягає сплаті на дату фактичного виконання платежу – Sn.

          Крім того, у п.3.4.1 ст.3 договору № 23/08/06-4 вказано, що до моменту отримання від Банку вищевказаної довідки Банку Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США, встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору.

          Отже, умовами договору не передбачено, що відсутність у відповідача згаданої довідки Банку звільняє останнього від розрахунку лізингових платежів відповідно до умов п.3.4.1 договору № 23/08/06-4.

          Як вбачається зі змісту п.3.4.2 договору № 23/08/06-4, цим пунктом сторони погодили випадки розрахунку лізингових платежів, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує та коли прирівнюється до курсу гривні до долару США, за яким Банк, по дорученню лізингодавця, фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг

          Отже, положення п.3.4.2 договору № 23/08/06-4 підлягають застосуванню лише у разі наявності довідки Банку.

          Таким чином, позивачем обгрунтовано нараховано лізингові платежі у розмірах, відповідно до умов п.3.4.1 договору № 23/08/06-4.

          Хоча у пп.3.4.1 п.3.4 ст.3 згаданого договору і передбачено, що лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про курс гривні до долару США за даними Банку протягом 3-х робочих днів з моменту фактичного проведення Банком продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання від банку довідки, а пунктом 18.7 ст.18 цього договору встановлено, що обов’язок лізингодавця щодо інформування лізингоодержувача про курс гривні до долару США за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманого лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг, вважається належним чином виконаним з моменту здачі лізингодавцем підприємству пошти відповідного рекомендованого листа, однак, умовами договору № 23/08/06-4 не ставиться обов’язок відповідача здійснити сплату лізингових платежів своєчасно та у встановленому розмірі у залежність від виконання позивачем зазначеного обов’язку щодо надсилання відповідачу листа із вказаними відомостями.

          Разом із тим, відповідач не позбавлений права вимагати у позивача виконання його договірних зобов’язань.

          Із наданих сторонами документів про стан розрахунків за договором № 23/08/06-4 станом на 23.04.2009, видно, що відомості про здійснені відповідачем лізингові платежі співпадають, за виключенням одного платежу – авансового, від 14.03.2007 за витягом із особового рахунку позивача БВ-0000061 в сумі 1 190,65 грн., яку відповідачем не включено до своїх відомостей.

          Також із наданих сторонами документів видно, що позивачем нараховано суми по винагороді (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно із застосуванням умов п.3.4.1 договору № 23/08/06-4, а відповідачем нараховані суми лізингових платежів у розмірах, вказаних у графіку сплати лізингових платежів.

          Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, відповідачу належало сплачувати лізингові платежі у строки, погоджені сторонами у графіку та у розмірі відповідно до умов, погоджених у договорі № 23/08/06-4.

          Внаслідок недоплат лізингових платежів за відповідачем утворилась заборгованість за період із січня по березень 2009р. на загальну суму 27 898,08 грн.

          Згідно із ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Відповідно до п.3.9 ст.3 договору № 23/08/06-4 датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного перерахування грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця; лізинговий платіж, перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладання штрафних санкцій, передбачених в пункті 11.2 даного договору.

          Згідно із пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 договору № 23/08/06-4 лізингоодержувач сплачує лізингодавцю за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених договором – пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 8.2 та пп.8.2.1 ст.8 договору № 23/08/06-4 передбачено, що лізингоодержувач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (додаток № 3 до цього договору).

          Згідно із пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 договору № 23/08/06-4 лізингоодержувач сплачує лізингодавцю за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утримання його відповідно до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно із п.8.2.1 цього договору, порушення умов пункту 14.1 цього договору – штраф у розмірі 1 відсоток від загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

          Відповідачем не надано доказів виконання вимог п.8.2 пп.8.2.1 ст.8 договору № 23/08/06-4.

          Надані відповідачем копії довідок про технічний стан предмету лізингу станом на: 01.07-30.09.2008, 01.10.-31.12.2008, 12.01.-27.03.2009, 01.04.-31.06.2009 немає підстав визнати належними доказами письмового інформування позивача про стан та місцезнаходження майна, оскільки відсутні докази надсилання або вручення зазначених довідок позивачу.

          При цьому слід зазначити, що згідно із п.18.6 ст.18 договору № 23/08/06-4 сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надсилання один одному письмового повідомлення є поштова квитанція (касовий чек) поштового відділення про прийняття від надсилаючої сторони поштових відправлень – цінних листів на адресу другої сторони, зазначену в розділі "Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін" цього договору, або надану стороною у випадку зміни її місцезнаходження.

Перевіркою встановлено, що розміри сум пені, інфляційних втрат, річних, штрафу, нараховані правильно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2009 у справі №45/246 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, ідентифікаційний код 24934463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. Г, ідентифікаційний код 33880354) 27 898,08 грн. основного боргу, 1 210,69 грн. пені, 151,36 грн. 3% річних, 735,50 грн. інфляційних втрат, 13 927,60 грн. штрафу, 439,23 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, ідентифікаційний код 24934463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. Г, ідентифікаційний код 33880354) 219,61 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №45/246 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.03.10 (відправлено)