Постанова № 8101575, 25.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2010                                                                                           № 12/155

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури -не з’явився

від позивача -Смутін В.В. (дов. № 01\17-1527 від 24.12.2009 року)

Михалевська З.О. (дов. №79\10 від 28.12.2009 року)

від відповідача -не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго"

на рішення Господарського суду Чернігівської обл. від 30.11.2009

у справі № 12/155 ( .....)

за позовом                               Перший заступник прокурора м. Чернігова

до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості 12821267,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської обл. від 30.11.2009 року у справі №12/155 за позовом Першого заступника прокурора міста Чернігова (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі – позивачі) до Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” (далі – відповідач, ВАТ „Облтеплокомуненерго”), про стягнення заборгованості 12821 267, 67 грн., провадження у справі в частині стягнення 901010 грн. припинено, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ВАТ „Облтеплокомуненерго” на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 8486318грн. 37 коп. основного боргу, 1442 394грн. 13коп. пені, 938215грн. 06 коп. інфляційних нарахувань та три відсотки річних в розмірі 277489грн. 23 коп., та стягнуто з ВАТ „Облтеплокомуненерго” в доход державного бюджету 25500 грн. державного мита. Стягнуто з ВАТ „Облтеплокомуненерго” в доход державного бюджету 236 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ „Облтеплокомуненерго” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 30.11.2009 року змінити в частині стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (далі - ІТЗ) „поклавши ці суми на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог, в іншій частині залишити рішення без змін”.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що дане рішення підлягає скасуванню в частині у зв’язку з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 49 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 року апеляційну скаргу ВАТ „Облтеплокомуненерго” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 09.02.2010 року.

09.02.2010 року в судове засідання з’явились представники позивача, прокурор, відповідач в судове засідання в апеляційній інстанції не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судовому засідання представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, де просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 25.02.2009 року на 12 год. 45 хв.

25.02.2010 року в судове засідання з’явились представники позивача, прокурор та відповідач в судове засідання в апеляційній інстанції не з’явились, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, керуючись ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та прокуратури.

В судовому засіданні представники позивача усно просили апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а спірне рішення – без змін

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 31.12.2008 року між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та ВАТ „Облтеплокомуненерго” було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-2453 ТЕ-39.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, позивач взяв на себе зобов’язання передати у власність Покупцю (відповідачу) природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно п. 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в період з 01.01.2009 по 30.04.2009р., в обсязі 36320,0 тис.куб.м. газу, в тому числі по місяцях: січень –12825,0 тис. куб. м.., лютий –10700,0 тис. куб. м., березень –8775,0 тис. куб. м., квітень –4020,0 тис. куб. м., а разом 36320 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 1 від 14.04.2009 року до Договору поставки природного газу № 06/08-2453 ТЕ-39 від 31.12.2008 року сторони доповнили п. 2.1. Договору підпунктом 2.1.1.: постачальник передає покупцю в період з 01.05.2009 року по 30.09.2009 року газ в обсязі до 9301,380 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: травень –2240,400 тис. куб. м.., червень –1750,700 тис. куб. м., липень –1539,880 тис. куб. м., серпень –1731,000 тис. куб. м., вересень –2039,400 тис. куб. м., а разом 9301,380 тис. куб. м. Пункт 11.1.: Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 2 від 30.04.2009 року до Договору поставки природного газу № 06/08-2453 ТЕ-39 від 31.12.2008 року сторони призупинили дію другого речення пункту 6.4. Договору. Виклали п. 6.5. в такій редакції: кошти, що надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за природний газ, спожитий у 2009 році за цим Договором. Ця додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання і діє з 01.05.2009 року до 30.09.2009 року (включно).

Пунктом 5.1. Договору № 06/08-2453 ТЕ-39 від 31.12.2008 року сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 593,448 грн. без врахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. Крім того: збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами –122,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 727,32 грн., крім того ПДМ –20%, всього з ПДВ –872,78 грн.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з січня 2009 року по вересень 2009 року включно природного газу в обсязі 40687,355 тис. куб. м. газу., на суму 36288208 грн. 16 коп., що підтверджується двохсторонніми актами прийому–передачі газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності з п. 6.1 Договору № 06/08-2453 ТЕ-39 від 31.12.2008 року, оплату за природний газ відповідач зобов’язаний здійснювати грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно за газ спожитий в січні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватися до 10 лютого 2009 року; за газ спожитий в лютому 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 березня 2009 року; за газ спожитий в березні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 квітня 2009 року; за газ спожитий в квітні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 травня 2009 року; за газ спожитий в травні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 червня 2009 року; за газ спожитий в червні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 липня 2009 року; за газ спожитий в липні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 серпня 2009 року; за газ спожитий в серпні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 вересня 2009 року; за газ спожитий в вересні 2009р. відповідач зобов’язаний був розрахуватись до 10 жовтня 2009 року.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 26600 879 грн. 79 коп., заборгованість станом на 01.11.09р. становила 9387 328 грн. 37 коп.

Після порушення провадження у справі відповідачем згідно платіжного доручення № 38 від 10.11.2009 року, копія якого додана до матеріалів справи, сплачено 901010 грн. основного боргу за поставлений природний газ згідно Договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-2453 ТЕ-39 від 31.12.2008 року.

Таким чином на дату розгляду справи в суді першоі інстанції, основна сума заборгованості за поставлений природний газ згідно Договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-2453 ТЕ-39 від 31.12.2008 року становить 8486318 грн. 37 коп.

Оскільки основний борг в сумі 901010 грн. відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 901010 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Як вбачаєтья з матеріалів справи, та не заперечуе відповідач сума боргу ВАТ «Облтеплокомуненерго» складає 8486318 грн. 37 коп.

З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 1465 286 грн. 79 коп. за прострочку виконання зобов’язання за період з 26.04.2009 р. по 26.10.2009 р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі невиконання умов п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до пункту 7.10 договору неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

          Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати спожитого природного газу, але приймаючи до уваги, що з вимогою про стягнення пені позивач звернувся до суду 28.10.09р., що підтверджується фіскальним чеком від 28.10.09р. про направлення до суду заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано обчислив пеню в період з 28.04.09р. по 26.10.09р. в сумі 1442394,13 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач також просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 938 215 грн. 06 коп. за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року та 3% річних в сумі 277 489 грн. 23 коп. за період з 11.02.2009 року по 01.11.2009 року.

Відповідно до п. 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу в зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 277 489 грн. 23 коп. за період з 11.02.2009 року по 01.11.2009 року та 938 215 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 8486 318 грн. 37 коп., 1442 394 грн. 13 коп. пені, 938 215 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, три відсотки річних в розмірі 277 489 грн. 23 коп.

В частині стягнення боргу в сумі 901 010 грн. провадження у справі також побгрунтовано припинено судом першої інстанції у зв’язку з відсутністю предмету спору, а в решті позову відмовлено.

На думку колегії, судом першої інстанції також обгрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на тій підставі, що прокурором не було обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави щодо Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Так, Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до пунктів 1, 5.2 статуту НАК „Нафтогаз України” засновником та єдиним акціонером цієї Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Державою надано НАК „Нафтогаз України” спеціальний дозвіл на транспортування та безперебійне постачання природного газу, який є стратегічною природною сировиною і має для України загальнодержавне значення. Для здійснення цих функцій НАК „Нафтогаз України” створено дочірню компанію „Газ України”, функціями якої є організація роботи, направленої на забезпечення надійного функціонування систем газопостачання та скрапленого газу.

Зазначені обставини і були враховані першим заступником прокурора м.Чернігова при зверненні з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України ,НАК „Нафтогаз України” та ДК „Газ України”.

Всі вищезазначені обставини не заперечуються та не оскаржуються відповідачем в апеляційній скарзі.

Однак, ВАТ „Облтеплокомуненерго” не погоджується з розподілом судових витрат, а саме: стягненню в доход Державного бюджету 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 49 ГПК України - державне мито покладається у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати , пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було частково задоволено позовні вимоги в сумі: 8486 318 грн. 37 коп., 1442 394 грн. 13 коп. пені, 938 215 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань, три відсотки річних в розмірі 277 489 грн. 23 коп.

          Відповідно, сума державного мита, що підлагає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, становить 22 185 грн, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, таким чином, становлять 205 грн.32 коп., що і підлягає стягненню з ВАТ „Облтеплокомуненерго”.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по суті заявлених вимог, судовою колегією не встановлено.

В той же час, рішення в частині стягнення судових витрат (державного мита) та витрат на ІТЗ підлягає зміні за вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Чернігівської обл. від 30.11.2009 року у справі №12/155 за позовом Першого заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” до Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго”, про стягнення заборгованості 12821 267, 67 грн. змінити.

3.          Пункти 4 та 5 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

“п. 4 стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” 1400м. Чернігів, вул. Комсомольська 55 б (п\р № 26002010790201 в ЗАТ “Альфа-Банк”, МФО 300345, код 24100060) в доход державного бюджету, рахунок № 31111095700002 в ГУДК України в Чернігівській області МФО 853592, код 22825965 код платежу 22090200, 22 185 грн. державного мита.

п. 5. стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго” 1400м. Чернігів, вул. Комсомольська 55 б (п\р № 26002010790201 в ЗАТ “Альфа-Банк”, МФО 300345, код 24100060) в доход державного бюджету, рахунок № 31214259700002 в ГУДК України в Чернігівській області МФО 853592, код 22825965 код платежу 22050000, 205 грн.32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

4.          Зобов’язати господарський суд Чернігівської області видати відповідний наказ.

5.          Справу № 12\155 повернути до господарського суду Чернігівської області. .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.03.10 (відправлено)