Постанова № 8101536, 23.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010                                                                                           № 39/359

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Павелко М.О.;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2009

у справі № 39/359 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Новомиколаївський молокозавод"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Новомиколаївський молокозавод” (далі – ВАТ „Новомиколаївський молокозавод”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад – Продакшн” ЛТД (далі – ТОВ „Каскад – Продакшн” ЛТД) про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 410893,76 грн. на підставі договору № 02/10/08 від 02.10.2008 року та угоди про погашення боргу згідно договору купівлі-продажу № 02/10/08 від 02.10.2008 року від 24.12.2008 року, з яких: 380380,00 грн. – основний борг, 26887,13 грн. пені за період з 01.06.2009 року по 24.09.2009 року та 3626,63 – 3% річних за період з 01.06.2009 року по 24.09.2009 року (з урахуванням поданої позивачем до суду уточненої позовної заяви від 24.09.2009 року). Позивач також просив покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Волинської області № 6/112-38 від 16.09.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області № 6/112-38 від 19.10.2009 року справу за позовом ВАТ „Новомиколаївський молокозавод” до ТОВ „Каскад – Продакшн” ЛТД) про стягнення 410893,76 грн. передано за встановленою підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2009 року порушено провадження у справі № 39/359.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2009 року у справі № 39/359 позов задоволено повністю. Стягнути з ТОВ “Каскад – Продакшн” ЛТД на користь ВАТ “Новомиколаївський молокозавод” 380380 грн. основного боргу, 26887,13 грн. пені, 3626,63 грн. трьох відсотків річних, 4108,94 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції апелянт звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2009 року в частині стягнення пені в сумі 26887,13 грн. та 3626,63 грн. трьох відсотків річних і прийняти нове рішення яким відмовити в позові ВАТ “Новомиколаївський молокозавод” про стягнення з ТОВ «Каскад-Продакшн» ЛТД в частині стягнення пені в сумі 26887,13 грн. та 3626,63 грн. трьох відсотків річних.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не дав відповідачу можливості взяти участь в процесі та безпідставно здійснив розгляд справи без його участі.

Відповідач отримав казеїн на підставі договору № ДГ-0000004 від 17.07.2006 року, а не на підставі договору № 02/10/08 від 02.10.2008 року. В діях відповідача відсутня вина в частині здійснення несвоєчасних та неповних розрахунків з позивачем, оскільки Державний бюджет України заборгував відповідачу 18,4 млн. грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено 23.02.2010 року.

08.02.2010 року на адресу Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з його участю 23.02.2010 року в іншому судовому процесі, по якій Рівненським міським судом призначено судові дебати.

Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи ТОВ „Каскад-Продакшн” ЛТД було повідомлена належним чином, а надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а також враховуючи наявність в апеляційній скарзі мотивів оскарження, клопотання відхилено.

11.02.2010 року на адресу Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд в задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2009 року у справі № 39/359 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 02.10.2008 року між ВАТ “Новомиколаївський молокозавод” та ТОВ “Каскад – Продакшн” ЛТД було укладено договір № 02/10/08 (далі – Договір).

За умовами п. 1.1. Договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача казеїн технічний кислотний (ДСТУ 4639:2006) (надалі – Товар) згідно накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість Товару на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору позивач 02.10.2008 року поставив відповідачу 20 тон Товару загальною вартістю 730000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0017460 від 02.10.2008 року та довіреністю відповідача серії ЯОК № 229606 від 01.10.2008 року .

Відповідач гарантійним листом № 847 від 02.10.2008 року взяв на себе обов'язок оплатити поставлений Товар у сумі 730000,00 грн. в строк до 16.10.2008 року, проте таке зобов’язання не виконав.

Гарантійним листом № 956 від 05.11.2008 року відповідач зобов’язався оплатити поставлений Товар у сумі 730000,00 грн. на протязі 3 місяців рівними частинами (по 243333,33 грн.) щомісяця (до 28.11.2008 року, до 28.12.2008 року та до 28.01.2009 року).

21.11.2008 року позивач направив відповідачу вимогу № 156 в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України щодо оплати Товару в сумі 730000,00 грн. на протязі 7 днів з дня отримання вимоги.

Позивач 17.12.2008 року направив відповідачу повторну вимогу № 179 в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України щодо оплати Товару в сумі 730000,00 грн. на протязі 7 днів з дня отримання вимоги.

Між ВАТ “Новомиколаївський молокозавод”, визначеним як Кредитор, та ТОВ “Каскад – Продакшн” ЛТД, визначеним як Боржник, 24.12.2008 року укладено угоду про погашення боргу згідно договору купівлі–продажу № 02/10/08 від 02.10.08 року від 24.12.2008 року (далі –Угода).

За умовами даної Угоди Кредитор (позивач) надає Боржнику (відповідач) розстрочку у погашенні заборгованості за переданий йому у власність Товар згідно договору купівлі–продажу № 02/10/08 від 02.10.08 року, що утворилася станом на 11.12.2008 року, на суму 730000,00 грн. з 11.12.2008 року до 30.05.2009 року.

Відповідно до п.п. 1.2 –1.4 Угоди відповідач зобов'язався перший платіж за Товар в сумі 200000,00 грн. перерахувати в день підписання Угоди, тобто 24.12.2008 року, а залишок боргу (530000,00 грн.) - починаючи з січня місяця 2009 року на протязі п'яти місяців 2009 року. Останній платіж перераховується травні 2009 року згідно підписаного акту звірки між сторонами (п. 1.4. Угоди).

У випадку порушення п. 1.2, 1.3 Угоди, Кредитор (позивач) має право вимагати дострокового повернення всієї суми боргу, яка повинна бути сплачена протягом трьох робочих днів (п. 1.5 Угоди).

Сторони також домовились, що на період погашення заборгованості за Угодою не нараховувати штрафні санкції згідно договору купівлі – продажу № 02/10/08 від 02.10.08 року (підпункт 1 пункту 2.1 Угоди) та не вживати будь–яких дій та/або заходів для дострокового повернення відповідачем залишкових коштів до повного виконання умов визначених у даній Угоді (підпункт 2 пункту 2.1 Угоди).

Згідно п. 3.1 Угоди передбачено нарахування пені Боржнику (відповідачу) в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожний день прострочення у разі несвоєчасного внесення плати за Угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом № 45 від 24.06.2009 року на підставі п. 1.5 Угоди про повернення залишку суми заборгованості протягом 15 календарних днів з дня отримання даного листа.

04.09.2009 року відповідачем було частково сплачено заборгованість лише в розмірі 349620,00 грн., а заборгованість в розмірі 380380,00 грн. відповідач не сплатив, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків б/н від 31.08.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 380380,00 грн. (основний борг).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1.4. Угоди відповідач повинен був здійснити останній платіж боргу у травні 2009 року згідно підписаного акту звірки між сторонами, проте порушив умови Угоди з огляду на часткову оплату ним Заборгованості тільки у сумі 349620,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків б/н від 31.08.2009 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 380380,00 грн. (основний борг).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.5 Угоди сторони передбачили, що у випадку порушення п. п. 1.2, 1.3 Угоди, Кредитор (позивач) має право вимагати дострокового повернення всієї суми боргу, яка повинна бути сплачена протягом трьох робочих днів.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 237 Господарського кодексу України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватись одночасно з відшкодуванням збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, всупереч умовам договору та приписам норм чинного законодавства України, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлений товар виконав частково сплативши 349620,00 грн., а заборгованість в розмірі 380380,00 грн. на день звернення до суду не сплатив тобто прострочив виконання зобов’язання.

Перевіривши зроблені судом першої інстанції розрахунки, колегія суддів погоджується висновками місцевого суду про те, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, висновки щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 380380,00 грн., 3626,63 грн. 3% річних за період з 01.06.2009 року по 24.09.2009 року (116 днів) (з урахуванням поданої позивачем до суду уточненої позовної заяви від 24.09.2009 року) є обґрунтованими та суд першої інстанції дійшов вірного висновку що дані вимоги підлягають задоволенню

Господарський суд м. Києва ухвалою від 23.11.2009 року клопотання представника відповідача було задоволено і відкладено розгляд справи на 07.12.2009 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав не поважною неявку представника відповідача в судове засідання 07.12.2009 року та розглянуто справу на підставі наявних в ній доказів, що співвідноситься з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи відсутність доказів про існування договору № ДГ-0000004 від 17.07.2006 року, вказаного накладній № РН-0017460 від 02.10.2008 року, збіг найменування товару – казеїн технічний, його кількості – 20 тонн, вартості – 730000,00 грн., дати – 02.10.2008 року, це підтверджує, що казеїн відповідач отримав саме на виконання Договору. У накладній № РН-0017460 від 02.10.2008 року допущена технічна помилка. Крім того, відповідач в гарантійному листі № 847 від 02.10.2008 року та в Угоді визнав отримання казеїну за Договором.

Наявність боргу інших осіб, в тому числі Державного бюджету не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань.

Проте, перевіривши зроблені судом першої інстанції розрахунки в частині стягнення пені, колегія суддів встановила, що розрахунок пені зроблений позивачем невірно, а судом першої інстанції не здійснено перерахунок останнього.

Тому, колегією суддів здійснено перерахунок пені, і відповідно якого та згідно вимог чинного законодавства України стягненню підлягає пеня за період з 01.06.2009 року по 24.09.2009 року в розмірі 26199,32 грн. з врахуванням зміни ставки Національного банку України з 12.08.2009 року (10,25 %).

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року у справі № 39/359 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад – Продакшн” ЛТД (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 93; ідентифікаційний код 13345568, р/р 26004229244001 у ВГРУ КБ “ПриватБанк” м. Луцька, МФО 303440) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь відкритого акціонерного товариства “Новомиколаївський молокозавод” (70100, Запорізька обл., смт Новомиколаївка, вул. Леніна, 9; ідентифікаційний код 05500144; р/р 260011525 “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 380380 грн. (триста вісімдесят тисяч триста вісімдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 26199,32 грн. (двадцять шість тисяч сто дев’яносто дев’ять 32 коп.) пені, 3626,63 грн. (три тисячі шістсот двадцять шість гривень 63 коп.) трьох відсотків річних, 4101,95 (чотири тисячі сто одна гривна 95 коп.) державного мита та 235,60 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 60 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Новомиколаївський молокозавод” (70100, Запорізька обл., смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, 9; ідентифікаційний код 05500144; р/р 260011525 “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад – Продакшн” ЛТД (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 93; ідентифікаційний код 13345568, р/р 26004229244001 у ВГРУ КБ “ПриватБанк” м. Луцька, МФО 303440) 3,43 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги

3. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу №39/359 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.03.10 (відправлено)