Постанова № 8101451, 17.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2010                                                                                           № 2/348

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Говорун О.К.- представник за довіреністю,

від відповідача 1: Довбняк К.О. - представник за довіреністю,

від відповідача 2: Собков М.А. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМЕЙЛ” та Командитного товариства “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА”

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 21.12.2009

у справі № 2/348 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ”

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМЕЙЛ” та Командитного товариства “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА”

про                                                   встановлення сервітуту

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року позивач звернувся з позовом про визнання за останнім права користування (сервітут) проїздом (шляхом) шириною 3 метри, що проходить по території земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:69:035:031, 8000000000:69:035:037, які належать відповідно відповідачам для проходу, проїзду на транспортному засобі до нежилої будівлі-виробничого корпусу №3, розташованої по вул.Смоленській, 31-33, літера “В”, в Солом’янському районі міста Києва; визнання за ним права користування (сервітут) проїздом (шляхом) шириною 3 метри, що проходить по території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:035:032, яка належить відповідачу 2 для проходу, проїзду на транспортному засобі до нежилої будівлі-виробничого корпусу №3, розташованої по вул. Смоленській, 31-33, літера “В”, в Солом’янському районі міста Києва.

В процесі розгляду даної справи позивач звернувся із заявою про вжиття заходів до забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачам майно та грошові кошти; заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають або можуть перешкодити вільному доступу для проходу людей та проїзду на транспортних засобах до виробничого корпусу №3, що розташований: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, літера “В” та належить ТОВ “ІНТЕРКОМ” (місце знаходження 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 31085901) - на проїзді шириною 3 метри, що проходить по території земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:69:035:031, 8000000000:69:035:037; заборони відповідачу 1 вчиняти будь-які дії, що перешкоджають, або можуть перешкодити вільному доступу для проходу людей або проїзду на транспортних засобах, до виробничого корпусу №3, що розташований: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, літера “В” та належить ТОВ “ІНТЕРКОМ” (місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 31085901) - на проїзді шириною 3 метри, що проходить по території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:035:032.

Дана заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована позивачем тим, що відповідачі, всупереч нормам земельного законодавства, що регламентують правовідносини добросусідства, допускають неприпустимий вплив, перешкоджають позивачеві та його орендарям у здійсненні права доступу до належного позивачеві виробничого корпусу №3 (Київ, вул. Смоленська, 31-33, літ “В”), і внаслідок таких дій відповідачів позивач втрачає можливість на здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, позивач стверджує, що орендарю останнього (ТОВ “ІКС-МЕГАТРЕЙД”) перешкоджали посадові особи відповідачів займатись підприємницькою діяльністю, зокрема, вивозити продукцію та здійснювати підхід та під’їзд до орендованих приміщень, а тому, на думку позивача, внаслідок таких дій відповідачів, позивач зазнає збитків.

Також, позивач зазначає, що на даний час відповідачі з метою створення перешкод для позивача у використанні вхідної групи належних йому складських та виробничих приміщень встановлює вздовж будівлі Виробничого корпусу шлагбаум та великогабаритні конструкції, зокрема, конструкції, що закріплюються у асфальтовому покритті. На їх демонтаж та переміщення, при виконанні рішення, знадобляться зварювальні апарати, інше спеціальне обладнання та спеціалісти, що повинні маті відповідні дозволи на виконання робіт з зварювання, демонтажу та іншого. По наявному шляху встановлюється капітальний, з заглибленням у землю та залиттям фундаменту, паркан. Його демонтаж та вирівнювання асфальтового покриття буде вимагати значних коштів та залучення спеціалізованої техніки та людських ресурсів на значний період. А тому, все вищевказане, на думку позивача, може утруднити або навіть зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, зважаючи на що позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2009р. частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Заборонено Командитному товариству “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА” вчиняти будь-які дії, що перешкоджають, або можуть перешкодити вільному доступу для проходу людей або проїзду на транспортних засобах, до виробничого корпусу №3, що розташований: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, літера “В” та належить Товариству з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ” - на проїзді шириною 3 метри, що проходить по території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:035:032.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати частково та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на неповне з’ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та на порушення останнім норм процесуального права.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує на те, що господарським судом безпідставно не взято до уваги той факт, що внаслідок дій відповідачів позивачеві завдаються збитки та заподіюється шкода.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять зазначену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та на порушення останнім норм процесуального права, зокрема, ст.ст.8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 43, 66, 82 та 86 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ “ІНТЕРКОМ” слід залишити без задоволення, а апеляційні скарги ТОВ “ЄВРОМЕЙЛ” та Командитного товариства “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА” задовольнити, з наступних підстав.

           Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, зі змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Відповідний висновок міститься і в Роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, в пункті 3 якого зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Окрім того, Вищий господарський суд України звертає увагу суддів на те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу ( Інформаційний лист Вищого господарського суду України за № 01-8/2776 від 12.12.2006р. ).

Як вбачається з матеріалів справи, в своєму позові позивач просить визнати за ним право користування проїздом (шляхом) шириною 3 метри, які належать відповідачам для проходу, проїзду на транспортному засобі до нежилої будівлі-виробничого корпусу №3, розташованої по вул.Смоленській, 31-33, літера “В”, в Солом’янському районі міста Києва (встановлення сервітуту).

Відповідно до ч.1 ст.403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Суд першої інстанції, на стадії забезпечення позову, заборонивши відповідачам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають, або можуть перешкодити вільному доступу для проходу людей або проїзду на транспортних засобах, до виробничого корпусу №3 фактично вирішив спір по суті, встановивши, що у позивача є право на користування даним проїздом.

Однак, судова колегія вважає, що вирішення даних питань входить до предмету доказування зі справи та підлягає доведенню під час вирішення спору по суті.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі суперечить вимогам ст.66 ГПК України, оскільки виконання даної ухвали фактично підмінює собою виконання можливого рішення, а не забезпечує його виконання.

Крім того, в даному випадку відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів, колегія суддів погоджається з висновком суду першої інстанції в цій частині, оскільки дані заявлені позивачем заходи забезпечення позову не стосується предмету спору по даній справі – встановлення сервітуту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ” є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМЕЙЛ” та Командитного товариства “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА” підлягають задоволенню. Ухвалу про забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 21.12.2009 р. – скасувати частково.

Керуючись ст.ст.101, 103-105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ” залишити без задоволення.

2.          Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМЕЙЛ” та Командитного товариства “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА” задовольнити.

3.          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.12.2009р. у справі №2/348 щодо застосування заходів забезпечення позову, в частині заборони Командитному товариству “КОРПОРАЦІЯ “ВЕДА” вчиняти будь-які дії, що перешкоджають, або можуть перешкодити вільному доступу для проходу людей або проїзду на транспортних засобах, до виробничого корпусу №3, що розташований: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, літера “В” та належить Товариству з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ” - на проїзді шириною 3 метри, що проходить по території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:035:032 - скасувати.

4.          В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМ” про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

5.          В іншій частині Ухвалу залишити без змін.

6.          Матеріали справи №2/348 повернути до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду по суті.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.02.10 (відправлено)