Вирок № 81014328, 08.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/18303/18

н/п 1-кп/640/404/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурорів: Калюжки А.А., Іванюх О.

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2018 року за №12018220000000908 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, працюючого робітником в ТОВ «Атіка», не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2018 року приблизно о 21:20 год. ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, на якому рухався по узвозу Журавлівському зі сторони вул. Пушкінської у напрямку вул. Шевченко в м. Харкові.

Під час руху в районі перехрестя узвозу Журавлівського та вул. Челюскінців водій ОСОБА_1 зупинився для здійснення маневру лівого попороту, не переконався у безпеці і що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав здійснювати маневр лівого повороту на вул. Челюскінців у м. Харкові, чим грубо порушив вимоги п.п. 10,1, 16.6 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.16.6 «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч».

За наслідками порушення ПДР України, при виконанні повороту ліворуч ОСОБА_1 проявив неуважність, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку по узвозу Журавлівському на зелений сигнал світлофору та скоїв з ним зіткнення.

В результаті дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/685-А/18 від 12.09.2018 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: закритого перелому правої ключиці із зсувом, який утворився від дії тупих твердих предметів, міг виникнути в умовах ДТП, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я.

Порушення п.п. 10.1, 16.6 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, згідно висновку автотехнічної експертизи № 949/18 від 13.09.2018 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав частково, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки автомобіль необхідно йому для використання в роботі, утриманні матері. Пояснив, що 19 серпня 2018 року він керував автомобілем «ВАЗ-21093» зі сторони вул. Пушкінської по узвозу Журавлівському у напрямку вул. Шевченко в м. Харкові. В районі перехрестя узвозу Журавлівського та вул. Челюскінців він зупинився, щоб повернути ліворуч. Він пропустив автомобіль «Джип», який їхав зі швидкістю 50 км/год. у зустрічному напрямку по узвозу Журавлівському. Автомобіль «CHEVROLET AVEO» їхав у зустрічному напрямку на далекій відстані, десь на відстані 80 м. На зелений сигнал світлофору він почав повертати ліворуч зі швидкістю 5 км/год., і майже закінчуючи поворот, в нього в'їхав автомобіль «CHEVROLET AVEO», який їхав прямо у зустрічному напрямку по узвозу Журавлівському з великою швидкістю, десь 80 км/год., тобто «CHEVROLET AVEO» перевищив швидкість. Автомобіль «CHEVROLET AVEO» не пригальмовував. Він вважає, що він порушив ПДР України, але а в діях водія автомобіля «CHEVROLET AVEO» також є порушення ПДР щодо перевищення швидкісного режиму, який їхав зі швидкістю 80 км/год. А його вина полягає в тому, що він не розрахував швидкість руху автомобіля «CHEVROLET AVEO», і думав, що встигне здійснив поворот ліворуч та закінчити поворот.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, повністю доведена зібраними по справі доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка є матір'ю обвинуваченого, пояснила, що 19 серпня 2018 року ввечері вона їхала разом з сином ОСОБА_1 в автомобілі «ВАЗ-21093», вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Під'їхавши до перехрестя узвозу Журавлівського та вул. Челюскінців, вони зупинилися, щоб повернути ліворуч. Почали повертати ліворуч, проїхали трохи, і в цей момент в їх автомобіль, в середину їх автомобіля, в'їхав автомобіль «CHEVROLET AVEO». Внаслідок ДТП у неї була зламала ключиця, її відвезли в лікарню. Вина у ДТП обох водіїв: її сина та водія автомобіля «CHEVROLET AVEO», який їхав з великою швидкістю, і якби швидкість була меншою, то син би встиг завершити поворот і не було би ДТП.

Показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 19 серпня 2018 року приблизно о 21:30 год. він керував автомобілем «CHEVROLET AVEO» та їхав зі сторони вул. Шевченко. Попереду нього їхав «Джип». Під'їжджаючи до перехрестя узвозу Журавлівського та вул. Челюскінців, «Джип», який рухався попереду, проїхав перехрестя, а він їхав позаду, в цей момент раптово назустріч йому виїхав автомобіль «ВАЗ-21093», і він (ОСОБА_4,) почав одразу екстрено гальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалося. Заздалегідь він не бачив автомобіль «ВАЗ-21093». Він не перевищував дозволену швидкість.

Допитаний судовий експерт ОСОБА_5, пояснив, що він проводив судову автотехнічну експертизу та надав висновок від 26.09.2018 року. Всі висновки зазначені у експертизі він підтверджує. Він надавав відповіді на поставлені питання за заданих йому вихідних даних. Він встановив неспроможними, з технічної точки зору, вихідні дані, які надавались на основі свідчень підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_6, зокрема, у автомобіля «ВАЗ» не могла бути швидкість руху 5 км/год., і це слідує з розрахунку, наведеного в експертизі.

Даними, що містяться в рапорті ст. слідчого СУ ГУ НП України в Харківській області Швидкої Є.В. від 20.08.2018 року, згідно з якими 19.08.2018 здійснювався виїзд на місце пригоди, при якій 19.08.2018 близько о 21.20 годині в районі перехрестя вул. Челюскінцев та Журавлівського спуску м. Харкова, відбулось зіткнення автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 В наслідок ДТП пасажир автомобілю «ВАЗ» ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ключиці, забійна рана лівої гомілки, забиття грудної клітини. Вказаний факт правопорушення зареєстрований в ЖЄО Київського ВП ГУ НП України в Харківській області № 28700 від 19.08.2018. (а.с.33)

Даними, що містяться у Витязі з ЄРДР №12018220000000908 від 20.08.2018 року та повідомлення про початок досудового розслідування від 20.8.2018, згідно з якими 20.08.2018 згідно з дорученням розпочато досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом виявлення дорожньо-транспортної пригоди. Встановлено, що 19.08.18, приблизно о 21.20 в районі перехрестя: вул. Челюскінцев - спуск Журавлівський в м. Харкові сталося зіткнення автомобіля CHEVROLET AVEO SAGSY р.н. НОМЕР_12 під керуванням ОСОБА_4 з автомобілем ВАЗ-21093 р.н. НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ-21093 р.н. НОМЕР_11 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої ключиці. Кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 286 КК України. (а.с. 31,32)

Даними, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2018 року (огляд почато о 22:30 год. закінчено о 23:40 год.) з додатками, згідно з якими здійснено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнення автомобілів CHEVROLET AVEO SAGSY р.н. НОМЕР_12 під керуванням ОСОБА_4 з автомобілем ВАЗ-21093 р.н. НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_1 в районі перехрестя: вул. Челюскінцев - спуск Журавлівський в м. Харкові. Вид покриття дороги - асфальт, стан покриття - сухе. Зафіксовані пошкодження на вказаних автомобілях, які виникли після ДТП (а.с. 34-40)

Даними, що містяться у висновку лікаря спеціаліста КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладеної медичної допомоги ім. проф. Мещанінова» №08/2936, згідно з якими ОСОБА_2 встановлено діагноз: закритий перелом правої ключиці зі зміщенням, забій лівого колінного суглобу (а.с. 57).

Даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи від 12.09.2018 №12-14/685-А/18, згідно з якими у ОСОБА_2 мав місце закритий перелом правової ключиці із зсувом, який утворився від дії тупих твердих предметів, міг виникнути в умовах ДТП, при викладених в ухвалі обставинах, відноситься до тілесних пошкоджень середньої тяжкості, як спричиняючий за собою тривалий розлад здоров'я (а.с.59, 60)

Даними, що містяться у протоколі слідчого експерименту від 22.08.2018 року, згідно з якими свідок ОСОБА_4 (водій автомобіля НОМЕР_7) відтворив на місцевості (в районі перехрестя: вул. Челюскінців - спуск Журавлівський в м. Харкові) механізм ДТП, яка відбулася 19.08.2018 приблизно о 21:20 год. Зазначив, що на цій дільниці дороги організовано двохсторонній рух транспортних засобів. наближаючись до регульованого перехрестя з вул. Челюскінців він побачив, що на світлофорі горів зелений сигнал світлофора, і він продовжив рух прямо, не зупиняючись. І на перехресті: вул. Челюскінців - спуск Журавлівський трапилося зіткнення його автомобіля з автомобілем ВАЗ, який їхав по Журавлівському спуску зі сторони вул. Пушкінської в напрямку вул. Шевченко, який на перехресті повернув наліво на вул. Челюскінців (а.с.70-72)

Даними, що містяться у висновку судової авто товарознавчої експертизи №20187 від 24.09.2018 року, згідно з якими величина матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля НОМЕР_8, у результаті ДТП (30.05.2018), складає 36695 грн. 52 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_8 складає 61660 грн. 62 коп. (а.с. 73, 74-88)

Даними, що містяться у висновку судової автотехнічної експертизи №949/18 від 13.09.2018 року, згідно з якими:

1. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля CHEVROLET AVEO SA69Y ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

2. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, чи мав водій автомобіля CHEVROLET AVEO SA69Y ОСОБА_7 технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху України, за свідченнями свідка ОСОБА_7, з технічної токи зору, не виявляється можливим.

3. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з ДТП.

З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, відповісти на питання про те, чи є в діях водія автомобіля CHEVROLET AVEO SA69Y ОСОБА_7 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, за свідченнями свідка ОСОБА_7, з технічної токи зору, не виявляється можливим (а.с.89-93)

Даними, що містяться у висновку судової автотехнічної експертизи №1001/1002/18 від 20.09.2018 року, згідно з якими місце зіткнення автомобілів CHEVROLET AVEO та ВАЗ-21093 розташовувалося в районі осипу скла та пластику (поз. 5 на схемі до протоколу місця ДТП від 19.08.2018). В момент початку гальмування швидкість автомобіля CHEVROLET AVEO становила не менше 49...51 км/год. (а.с. 94-97)

Даними, що містяться у висновку судової автотехнічної експертизи №1044/18 від 26.09.2018 року, згідно з якими:

1. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п.п. 10.1. та 16.6. ПДР України. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля Шевролет ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України.

2. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1. та 16.6. ПДР України. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля Шевролет ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України.

3. В діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1. та 16.6. ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з подією ДТП. В діях водія автомобіля Шевролет ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з подією ДТП (а.с 100-105)

При цьому, посилання обвинуваченого та потерпілої на те, що в діях свідка ОСОБА_4, який був водієм «CHEVROLET AVEO», також наявні порушення вимог ПДР України, зокрема, щодо перевищення швидкісного режиму та можливості уникнути зіткнення, - суд не приймає до уваги, оскільки, по-перше, це не спростовує порушення обвинуваченим вимог п.п. 10.1, 16.6 ПДР України, при цьому, обвинувачений визнає фактично винуватість у порушенні ПДР України, по-друге, відповідно до вимог ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження; судовий розгляд кримінального провадження здійснювався відносно обвинуваченого ОСОБА_1, тому згідно з вимогами ч. 3 ст. 337 КПК України суд не може вийти за межі кримінального провадження та встановлювати винуватість ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді.

Більш того, хоча у висновку судової автотехнічної експертизи №1044/18 від 26.09.2018 року і зазначалось про порушення водієм автомобіля «Шевролет» ОСОБА_4 вимоги ПДР України, однак з дослідницької частини висновку вбачається, що вихідними даними для експерта було те, що автомобіль «Шевролет» рухався зі швидкістю 80 км/год., а тому експертом, виходячи з цих встановлених даних, було констатовано порушення ОСОБА_4 п. 12.4 ПДР (У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.), що з технічної точки зору, знаходилося у причинному зв'язку з подією ДТП.

Однак, такі дані щодо швидкості руху ОСОБА_4 були зазначені зі слів обвинуваченого та потерпілої, і в ході досудового розслідування не було достовірно встановлено, що ОСОБА_4 їхав зі швидкістю 80 км/год., при цьому ОСОБА_4 зазначав, що він їхав зі швидкістю 50 км/год., а висновком судової автотехнічної експертизи №1001/1002/18 від 20.09.2018 року встановлено, що в момент початку гальмування швидкість автомобіля CHEVROLET AVEO становила не менше 49...51 км/год.

Таким чином, за відсутності достовірних даних про те, що ОСОБА_4 перевищив швидкісний режим, тобто порушив вимоги п. 12.4 ПДР, то відсутні підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4. ПДР, які, з технічної точки зору, знаходилися б у причинному зв'язку з подією ДТП.

Натомість, порушення саме обвинуваченим п.п. 10.1, 16.6 ПДР України є первинними, і такі дії ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з подією ДТП, при цьому, ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.6 ПДР України.

Також експертом зазначено, що водій ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 ПДР України (порушення яких з технічної точки зору не знаходилися у причинному зв'язку з подією ДТП), і він мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 12.3. та 12.4. ПДР України.

Відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

При цьому, дослідницької частини висновку експертизи вбачається, що експерту були встановлені вихідні дані (з показань підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2В.), що «до зіткнення автомобіль Шевролет подолав у гальмуванні 25,8 м.».

Зокрема, експертом у висновку зазначено, що «максимальний шлях гальмування автомобіля Шевролет за умови його руху з максимально допустимою швидкістю (50 км/год) складає 14 м. … максимальний шлях гальмування автомобіля Шевролет за умови його руху з максимально допустимою швидкістю (14,0 м) значно менший відстані, яку згідно зі свідченнями підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 подолав автомобіль Шевролет у загальмованому стані до зіткнення (25,8 м). Звідси слідує, що, якби до початку гальмування автомобіль Шевролет рухався з максимально допустимою швидкістю (50 км/год) та почав би гальмування у тому ж самому місці, то він зупинився б до місця зіткнення. Ця обставина свідчить про те, що в дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля Шевролет ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 12.3. та 12.4. ПДР України, а саме рухаючись в межах населеного пункту на керованому ним автомобілі Шевролет зі швидкістю не більше 50 км/год та негайно прийнявши міри до зниження швидкості руху керованого ним автомобіля Шевролет».

Отже, вбачається, що експертом встановлено невідповідність дій ОСОБА_4 вимогам п. 12.3 ПДР, з тих фактичних даних, що «до зіткнення автомобіль Шевролет подолав у гальмуванні 25,8 м.», а міг це зробити за 14 м.

Разом з тим, суд враховую, що ці вихідні дані (до зіткнення автомобіль Шевролет подолав у гальмуванні 25,8 м.) були зазначені зі слів обвинуваченого та потерпілої, однак доказів для достовірного ствердження таких обставин в ході досудового та судового розгляду здобуто не було, оскільки допитаний свідок ОСОБА_4 пояснив, що він раптово побачив, як водій автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_1 виїхав на його смуху руху і він застосував екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути з автомобілем «ВАЗ» йому не вдалося; заздалегідь він не бачив автомобіль «ВАЗ». Також, суд враховує, що згідно з протоколом огляду місця ДТП було зафіксовано гальмівний шлях автомобіля Шевролет довжиною 13,6 м. (лівий) та 13,2 м. (правий).

При цьому, вимоги п. 12.3 ПДР щодо негайного вжиття водієм заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди при виникнення небезпеки для руху або перешкоди - діють за умови, що водій об'єктивно спроможний виявити виникнення такої небезпеки для руху або перешкоди. Натомість, водій ОСОБА_4 зазначив, що автомобіль «ВАЗ» на своєму шляху він побачив раптово, і одразу застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалося. Отже вбачається, що водій ОСОБА_4 не був об'єктивно спроможний виявити виникнення такої небезпеки для руху або перешкоди.

Таким чином, не вбачається достовірних даних для ствердження, що ОСОБА_4 порушив п. 12.3 ПДР. Більш того, у висновку експерта не зазначено, що порушення ОСОБА_4 п. 12.3 ПДР знаходяться у причинному зв'язку з подією ДТП.

Також у висновку експерта встановлено, якщо автомобіль ВАЗ подолав 10,2 м за 2,0 с, то за умови рівномірного руху автомобіля ВАЗ швидкість його руху повинна складати 18,4 км/ч. Швидкість руху автомобіля ВАЗ, яка необхідна для того, щоб автомобіль ВАЗ подолав 10,2 м за 2,0 с. (18,4 км/год), значно перевищує швидкість руху автомобіля ВАЗ при повороті ліворуч, що вказана в листі з додатковими вихідними даними згідно зі свідченнями підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 (5 км/год), тобто вихідні дані на основі свідчень підозрюваного ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_6 щодо параметрів руху автомобіля ВАЗ при повороті ліворуч не узгоджуються одне з одним. Обставини свідчать про те, що вихідні дані на основі свідчень підозрюваного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 щодо відстані, яку подолав автомобіль ВАЗ з моменту початку маневру ліворуч до моменту зіткнення, або щодо часу руху автомобіля ВАЗ з моменту початку маневру ліворуч до моменту зіткнення, або щодо швидкості руху автомобіля ВАЗ при повороті ліворуч, або щодо декількох параметрів, які вказані вище, є неспроможними з технічної точки зору.

Показання обвинуваченого та потерпілої, яка є його матір'ю, які надавались на підтвердження лише часткової винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, зокрема, щодо перевищення водієм ОСОБА_4 швидкісного режиму, відстані гальмування між автомобілями обвинуваченого та свідка, - суд не приймає до уваги, оскільки, по перше, це не спростовує винуватість обвинуваченого порушенні п.п. 10.1, 16.6 ПДР України і як наслідок винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а по-друге, вказані обставини не були встановлені як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду.

Показання обвинуваченого суд розцінює, як один із способів його захисту та прагнення зменшити свою відповідальність та наслідки у вчиненому.

Суд, оцінюючи зібрані докази, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, та суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Як особистість ОСОБА_1 працездатний, працює робітником в ТОВ «Атіка», не одружений, не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за місцем роботи характеризується позитивно; на час ДТП не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння; з 01.10.2017 року по 01.10.2018 року ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням (а.с. 43-49,58,106)

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є добровільне відшкодування потерпілому матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Визначені у статтях 50, 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на принципах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, вказані дані про особу, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинувачений повинен нести основне покарання у виді обмеження волі,зі звільненням від відбування покарання, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Як вбачається із санкції ч. 1 ст. 286 КК України, позбавлення права керувати транспортними засобами є факультативним додатковим покаранням, питання про доцільність призначення якого вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи та даних про особу.

Згідно з п. 20, п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, утримує матір, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, добровільно відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, потерпіла не має будь-яких претензій до обвинуваченого; потерпіла просила не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами; обвинувачений керував автомобілем у тверезому стані; обвинувачений працює в ТОВ «Атіка», використовує автомобіль в роботі.

У зв'язку з цим, суд вважає можливим не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Потерпіла ОСОБА_2 будь-яких претензій матеріального чи майнового характеру до обвинуваченого не мала в ході досудового розслідування (а.с. 54), так і в ході судового розгляду справи.

Процесуальні витрати у справі на проведення експертиз в сумі 9438 грн. (4290+1716+1716 +1716) стягнути.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2018 року (справа №640/15032/18) за клопотанням слідчого накладено арешт на автомобіль НОМЕР_9, який на праві власності належить ОСОБА_9, шляхом заборони відчуження, продажу та керування, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку, а також накладено арешт на автомобіль НОМЕР_10, який на праві власності належить ОСОБА_3 шляхом заборони відчуження, продажу та керування, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що підстави, передбачені в ч. 4 ст. 174 КПК для продовження існування арешту, відсутні, то накладений арешт на автомобілі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 підлягає скасування.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 1987 року народження визнати винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування ОСНОВНОГО покарання у виді обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Держави (Стягувач коштів: Держава; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Отримувач коштів: УК Слобідсь/мХар Слобідський/24060300; Рахунок отримувача: 31419544020005; Код отримувача: 37999680; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача (МФО): 899998) за експерті послуги - 5148 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Держави (Одержувач: УДКС України в Холодногірському районі м. Харкова, код бюджетної класифікації :24060300, код ЄДРПОУ одержувача: 37999696, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, р\р 31418544020006, призначення платежу: проведення експертизи) за експерті послуги - 4290 грн. 00 коп.

Скасувати арешт шляхом заборони відчуження, продажу та керування на автомобіль НОМЕР_9, який на праві власності належить ОСОБА_9, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, який накладений на підставі Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2018 року (справа №640/15032/18, н/п 1-кс/640/8842/18).

Скасувати арешт шляхом заборони відчуження, продажу та керування на автомобіль НОМЕР_10, який на праві власності належить ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3, який накладений на підставі Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2018 року (справа №640/15032/18, н/п 1-кс/640/8843/18).

Речові докази:

автомобіль НОМЕР_9, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107, - повернути власнику ОСОБА_9 або володільцю ОСОБА_4;

автомобіль НОМЕР_10, який на праві власності належить ОСОБА_3, та який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107, - повернути володільцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти діб до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий -