Постанова № 8101315, 22.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2010                                                                                           № 38/476

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Самойленко О.П. (дов. № 11 від 28.01.2010р.),

від відповідача - Шевченко О.В. (дов. № 085/09 від 10.12.2009р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівницьке товариство "Глядин"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 01.12.2009

у справі № 38/476 ( )

за позовом                               Приватного підприємства “ЮС-ЦЕНТР” (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 2061850, ідентифікаційний код 34601762)

до                                                   Садівницьке товариство "Глядин"

про                                                   стягнення 300000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009р. у справі № 38/476 заяву Приватного підприємства “Юридичний сервісний центр” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові Садівницького товариства “Глядин” у межах суми 300000 грн., які знаходяться на його рахунку 26008301018731, відкритому в Київській регіональній дирекції АБ “Райффайзен банк Аваль”.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.12.2009р. про забезпечення позову у справі № 38/476. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Садівницького товариства “Глядин”.

Ухвалою від 26.01.2010р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, судом першої інстанції зроблено висновок, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі з огляду на те, що представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відповідача відсутні.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним та помилковим з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов, зокрема, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України).

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів до забезпечення позову обов’язково має бути доведена з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач не веде постійної господарської діяльності при цьому посилається виключно на положення статуту відповідача (п. 3.2), яким передбачено утворення коштів за рахунок вступних, членських, цільових внесків членів товариства, державних субвенцій, спонсорських внесків та інших надходжень згідно з діючим законодавством.

На виконання вимог апеляційного господарського суду відповідачем на підтвердження функціонування товариства та належного формування його майна для здійснення статутних завдань надано “Податковий віт про використання коштів неприбутковими організаціями й установами” за 2009 рік, відповідно до якого доход Садівницького товариства “Глядин” у 2009 році склав 517144 грн.

Колегія суддів зазначає, що заявником клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не надано будь-яких беззаперечних доказів на підтвердження своїх вимог та на підтвердження тих обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково послався на неявку представника відповідача в судове засідання та ненадання відзиву на позов як на достатню підставу для припущення про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що неявка представника відповідача в судове засідання обумовлена неналежним повідомленням про час та місце засідання суду 17.11.2009р. При цьому у наступному судовому засіданні, що відбулось 01.12.2009р. за участю представників сторін, судом першої інстанції прийнято оскаржувану ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі з огляду на неявку представника відповідача та неподання відзиву на позов. При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на клопотання відповідача від 01.12.2009р. (т. 1 а.с. 95) у якому він просив надати час для належної підготовки до розгляду справи та подання заперечень на позов з огляду на неотримання копії позовної заяви та ухвали суду про розгляд справи.

Крім того, безпідставним та помилковим є посилання суду першої інстанції при прийнятті ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на незнаходження відомостей про відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до Статуту Садівницького товариства “Глядин” (т. 1 а.с. 58-66), воно є громадським осередком Товариства садівників і городників України, що добровільно об’єднує громадян України та діє на основі Статуту Товариства садівників і городників України та цього Статуту, зміст якого визначається Законом України “Про об’єднання громадян” (п. 1.1, 1.6).

Згідно п. 1.9 Статуту Садівницького товариства “Глядин” юридичною адресою товариства є Київська область, Вишгородський район, село Хотянівка, масив “Світанок”.

Законом України “Про об’єднання громадян” визначено, що легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” (підпункт 7 пункту “б” статті 38), Законом України “Про об’єднання громадян” (стаття 14) та Положенням про порядок легалізації об’єднань громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 140 (пункт 2), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконком) віднесено делеговане повноваження – легалізацію у встановленому порядку місцевих громадських організацій, місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140, у разі реєстрації об'єднання громадян засновникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка.Зареєстрованому об'єднанню громадян присвоюється відповідний номер, і воно вноситься до Реєстру об'єднань громадян, що ведеться реєструючим органом.

Таким чином, реєструючим органом відповідача є Хотянівська сільська рада (її виконавчий орган), при цьому відомості про громадську організацію – юридичну особу вносяться до Реєстру об’єднань громадян згідно Закону України “Про об’єднання громадян”.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, висновки викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального права, та як наслідок до прийняття помилкового судового рішення про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 106 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Садівницького товариства “Глядин” задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2009р. у справі № 38/476 скасувати.

3. Матеріали справи № 38/476 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді