Постанова № 8084218, 03.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2010                                                                                           № 20/228

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Липський М.І. – представник за довіреністю б/н від 06.11.2009 року;

від відповідача -не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Фінпап Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.09.2009

у справі № 20/228 ( .....)

за позовом                               Приватне підприємство "Фінпап Україна"

до                                                   ТОВ "Типографія "Пресс Арт"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 6165,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Фінпап Україна” (далі - позивач) у серпні 2009 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія” Пресс Арт” (далі- відповідач) про стягнення 6165,12 грн. - заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання з оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі 20/228 в позові приватному підприємству “Фінпап Україна” відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що матеріали справи не містять докази пред’явлення відповідачу вимоги (претензії) від 04.11.2008 р., копія якої додана до позовної заяви, в той час, як ухвалою суду від 28.08.2009 року у позивача були витребувані докази направлення вимоги про здійснення оплати товару на адресу відповідача, що позивачем виконано не було та в зв’язку з чим, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що строк оплати поставленого відповідачу товару не настав.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство “Фінпап Україна” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2009 року по справі № 20/228 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 у справі № 20/228 апеляційну скаргу приватного підприємства “Фінпап Україна” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 16.12.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 у справі №20/228 здійснено запит до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо місцезнаходження відповідача та щодо наявності його заяв про зміну фактичного місцезнаходження. Розгляд справи на підставі ст. ст. 38, 77 ГПК України було відкладено на 18.01.2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2010 р. розгляд справи було відкладено на 03.02.2010 р.

Відповідно до реєстраційних документів, наданих Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва станом на 20.01.2010 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія”Пресс Арт” є наступна адреса: м. Київ, вул. Кіквідзе,13, інші відомості - відсутні.

У судове засідання 03.02.2010 року з’явився лише представник позивача, представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, хоча у відповідності до інструкції з діловодства в господарських судах України про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений за адресою, яка зазначена в реєстраційних документах у Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових пояснень до апеляційної скарги, в яких просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 року у справі № 20/228 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, апеляційний суд вжив всіх можливих заходів щодо з’ясування адреси відповідача та його повідомлення про час та дату судового засідання, а відтак апеляційний перегляд здійснюється за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем в усній формі був укладений договір купівлі-продажу товару (папір).

На виконання умов усного договору, згідно накладної № ФПУ – 101/01 від 21.10.2008 р., позивач поставив та передав у власність відповідача папір офсетний ф.45*64см, щ.80 Косшин на загальну суму 6165, 12 грн.

Проте, відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов’язань, не розрахувався з позивачем за прийнятий товар.

У зв’язку з не оплатою товару, позивачем була надіслана відповідачу претензія від 04.11.2008 року № 11 про погашення заборгованості за отриманий товар, що підтверджується фіскальним чеком № 9344 від 27.11.2008 та описом вкладення у цінний лист від 27.11.2008.

Згідно статті 193 Господарського Кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно у встановлений строк до умов договору та Законодавства України.

Частина 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник зобов’язаний виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайно виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт поставки товару, який відповідачем неоплачений у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 6 165,12 грн.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішенні цієї справи, неповно з’ясовано всі обставин справи, які мають значення для вирішення спору, в зв’язку з чим передчасно прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, судом апеляційної інстанції витребувані та залучені до матеріалів справи докази надіслання відповідачу претензії № 11 про погашення заборгованості за отриманий товар від 04.11.2008 року (фіскальний чек № 9344 від 27.11.2008 та опис вкладення у цінний лист від 27.11.2008.), які також були витребувані судом першої інстанції, ухвалою від 28.08.2009 року, та які позивач не надав в судове засідання 16.09.2009р., про що було зазначено в оспорюваному рішенні. При цьому суд першої інстанції не зазначив причини не подання позивачем витребуваних судом доказів.

Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, господарський суд, вправі залишити позов без розгляду, а якщо причини поважні, то відповідно до частини 1 пункту 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, безпосередньо, є неподання стороною витребуваних доказів судом.

Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Разом з тим, місцевий господарський суд, не залишивши позов без розгляду та не відклавши розгляду справи, вирішив спір по суті, чим позбавив позивача можливості надати витребувані судом документи, які мають значення для правильного вирішення спору або повторно звернутися з позовом до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, не вчинивши всіх процесуальних дій для встановлення фактичних обставин справи, суд прийняв рішення від 06.11.2009 у справі № 20/228, внаслідок чого припустився порушення як норм процесуального, так і норм матеріального права.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що віднесення позивачем до збитків витрат позивача на оплату юридичних послуг суперечить вимогам закону, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться в необхідному причинному зв’язку з заборгованістю, яка заявлена позивачем до стягнення. Тому витрати в частині оплати юридичних послуг задоволенню не підлягають. Не відносяться також вказані витрати до судових витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного підприємства “Фінпап Україна” на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 року у справі № 20/228 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 року у справі № 20/228 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги приватного підприємства “Фінпап Україна” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Типографія” Пресс Арт” ( 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,13, ЄДРПОУ 34414736, р/р 26001038720841 в КМФ АКБ «УСБ» м. Київ, МФО 322012 ), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства “Фінпап Україна” ( 02002, м. Київ, вул.. М.Раскової,19, ЄДРПОУ 35821893, р/р 26001013888151 в Подільському відділенні Укрсоцбану в м. Києві, МФо 322012) 6165 (шість тисяч сто шістдесят п’ять) грн. 12 коп. борг, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи № 20/228 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді