Рішення № 8100121, 24.02.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2010 р. Справа № 2/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод"

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

про стягнення в сумі 26 318 грн. 31 коп..

Суддя

Секретар судового засідання: Оксимчук Н.В.

Представники:

Від позивача: Мосійчук А.П. - представник, довіреність №7 від 08.02.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" просить стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство".

на підставі договору купівлі-продажу від 22 квітня 2009 р. 22700 грн. основного боргу, 406 грн.73 коп. три відсотки річних , 839 грн.90 коп. втрат від інфляції, 2371 грн.68 коп. пені.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги. Просить стягнути 22700 грн. основної суми боргу, 455 грн.91 коп. три відсотки річних, 839 грн.90 коп. втрат від інфляції, 3085 грн.64 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує в позовній заяві та в заяві про збільшення розміру позовних вимог, зокрема тим, що відповідач не виконує грошові зобов'язання.

Відповідач в судові засідання 11 та 24 лютого 2010 р. не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи. Відзиву на позов не подав. Матеріали справи дозволяють вирішити спір без його участі.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення основної суми боргу 22700 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачеві дріжжеву продукцію:

27.04.09 р. - 20 тон, загальною вартістю 43000,00 (сорок три тисячі) гривень, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000000070 від 27.04.2009 року та довіреністю № 612 від 23.04.2009 року.

07.05.09 - 20 тон, загальною вартістю 45400,00 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, що підтверджуються видатковою накладною № РН-00000000083 від 07.05.2009 року та довіреністю № 640 від 06.05.2009 року.

21.05.09 - 20 тон, загальною вартістю 45400,00 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, що підтверджуються видатковою накладною № РН-00000000100 від 21.05 2009 року та довіреністю № 700 від 20.05.2009 року.

01.06.09 - 20 тон, загальною вартістю 45400,00 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, що підтверджуються видатковою накладною № РН-00000000108 від 01.06.2009 року та довіреністю № 728 від 28.05.2009 року.

12.06.09 - 20 тон, загальною вартістю 45400,00 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, що підтверджуються видатковою накладною № РН-00000000119 від 12.06.2009 року та довіреністю № 784 від 12.06.2009 року.

Відповідачем була здійснена оплата вартості отриманої продукції за першими чотирма партіями. Проте, за поставку від 12.06.2009 року Відповідачем була здійсненна лише часткова оплата, в розмірі 22700,00 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, що підтверджується виписками банку. Вартість іншої частини отриманої продукції, в сумі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, залишилось не сплаченою.

Таким чином, станом на 21.01.2010 року несплаченими Відповідачем за товар, отриманий згідно з Договором купівлі-продажу №22/04/2009-27 від 22 квітня 2009 року, залишились 22700,00 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень. Наявність зазначеної заборгованості Відповідач не заперечує, на підтвердження чого він підписав Акт звірки розрахунків станом на 30.09.2009р. між ТОВ "Поліський виробничо-експериментальний завод" та ВАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство". Проте, своїх зобов'язання щодо сплати боргу Відповідач не виконує. Належної реакції на претензію з вимогою про сплату суми боргу, яка надсилалась Відповідачеві, також не настало.

Відповідно до ст.526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання повинно бути виконано належним чином.

Разом з тим, господарський суд не приймає до уваги доводи позивача, що поставка товару відбулася на підставі договору кіпівлі-продажу №22/04/2009-27 від 22 квітня 2009 р.

Суд виходить з того, що у видаткових накладних, рахунках - фактурах, акті звірки відсутні посилання на вказаний договір купівлі-продажу.

Таким чином відсутній зв'язок між договором купівлі-продажу та товаророзпорядчими документами.

Отже у даному випадку зобов'язання відповідача щодо оплати товару у відповідності із ст.530 ЦК України виникає після спливу семиденного терміну від дня отримання претензійної вимоги №105/ПР від 09 листопада 2009 р. На дану обставину посилається сам позивач.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 445 грн.91 коп. трьох відсотків річних (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) та 839 грн.90 коп. збитків від інфляції підлягає задоволенню на підставі ст.625 ЦК України. Розрахунок сум відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Відповідачем не оспорений.

Позов в частині стягнення пені 3085 грн.64 коп. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.547 ЦК України, 230, 231 ГК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки, як викладено вище, відсутня письмова форма про відповідальність у вигляді стягнення пені, відсутні підстави для задоволення штрафних санкції.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому позові судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А саме, позов заявлено на загальну суму (з врахуванням збільшення розміру позовних вимог:

- 22700 грн. основного боргу;

- 445 грн.91 коп. - річних;

- 839 грн. 90 коп. - втрат від інфляції;

- 3085 грн.64 коп. - пені;

Всього - 27071 грн.45 коп.

Позов задоволено частково на суму 23985 грн. 81 коп., тобто на 88,6 відсотки.

Отже підлягають відшкодуванню витрати по державному миту в сумі 270 грн. 71 коп., та 209 грн.09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.82-84, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково. Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (юридичне адреса: с.Оженин, Острозький р-н, Рівненської області, вул.Котляревського,1, р/р 2600301002061 в РФ ВАТ "Кредобанк", МФО 333670, код ЄДРПОУ 00955785) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо-експериментальний завод" (юридична адреса: м.Чернігів, вул.Франка, 1 А, р/р 260026792 в ЧФ ВАТ "Ерсте Банк", МФО 38009, код ЄДРПОУ 33336034) - 22700 грн. основного боргу, 445 грн. 91 коп. річних, 839 грн.90 коп. втрат від інфляції, 270 грн. 71 коп. витрат по державному миту, 209 грн.09 коп. на інформаційно-технічне забезпечення .

Відмовити в стягненні пені 3085 грн. 64 коп.

2. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано: "26 " лютого 2010 року.