Рішення № 8100080, 17.02.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2010 р. Справа № 5/14

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон"

до відповідача Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром"

про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, упущеної вигоди та моральної шкоди, що виникли у зв'язку з порушенням умов Договору №33/09 від 26.03.2009 р., сума позову 1089702 грн. 26 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Ємельянов В.В. дов. № 25 від 22.01.10 р., Семенець І.І. дов. № 3 від 11.01.10р.

Від відповідача: Слесарчук О.П. дов. у справі

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрон" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром" про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, упущеної вигоди та моральної шкоди, що виникли у зв'язку з порушенням умов Договору №33/09 від 26.03.2009р. Сума позову 1089702 грн. 26 коп.

Вимоги мотивує таким.

За договором №33/09 від 26.03.09р. ТОВ «АГРОН»домовилось з ДП „Мирогощанський державний іподром" щодо передачі Товару, а саме комплексного мінерального добрива NРК 24:10:10 в Біг-бегах по 1000 кг в кількості 240 т на загальну суму 780004,80 грн., а ДП „Мирогощанський державний іподром" зобов'язувалося прийняти та оплатити даний Товар.

Згідно Довіреностей: №187 від 02.04.2009р., №193 від 03.04.2009р., №210 від 08.04.2009р., №230 від 15.04.2009р., №305 від 28.04.2009р., №312 від 30.04.2009р., №315 від 04.05.2009р., та Видаткових накладних: № РН-0001511 від 02.04.2009р., № РН-0001512 від 03.04.2009р., № РН-0001564 від 08.04.2009р., № РН-0001665 від 15.04.2009р., № РН-0001809 від 28.04.2009р., № РН-0001810 від 30.04.2009р., № РН-0001852 від 04.05.2009р., № РН-0001853 від 05.05.2009р., на ДП „Мирогощанський державний іподром" було відвантажено комплексне мінеральне добриво ИРК 24:10:10 в Біг-бегах по 1000 кг. в кількості 236 т. на загальну суму 767 004,72 грн. (сімсот шістдесят, сім тисяч чотири гривні 72 коп.).

Відповідно до п.3 Додатку №1 від 26.03.2009р. до Договору Покупець зобов'язувався оплатити 50% вартості Товару до 30.06.2009р., та 50% вартості товару до 24.07.2009р.

Однак, кошти на розрахунковий рахунок ТОВ „АГРОН" надійшли лише в сумі 100000 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.), тобто має місце невиконання ДП „Мирогощанський державний іподром" своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати встановленої вартості товару в сумі 667004,72 грн.

Крім того, пунктом 9.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату партії Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення.

Сума пені становить 62 160,67 грн.

Окрім того, п. 9.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець, окрім пені, сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості Товару, а у разі прострочення строків оплати більше ніж на ЗО (тридцять) календарних днів - Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості Товару.

Так як Покупець зобов'язаний був оплатити 50% вартості Товару до 30.06.2009р., та 50% вартості Товару до 24.07.2009р., то загальний розмір штрафу складає:

76700,47 грн. + 76700,47 грн. = 153400,94 грн.

Загальна сума боргу ДП „Мирогощанський державний іподром", що підлягає сплаті на користь ТОВ "АГРОН", станом на 21.12.2009 р. становить:

667004,72 грн. + 62160,67 грн. + 153400,94 грн. = 944727 грн. (дев'ятсот сорок чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень).

Ще позивач зазначає, що порушивши умови договору щодо строків розрахунку за товар, ДП «Мирогощанський державний іподром»завдав матеріальних збитків ТОВ «Агрон», а саме:

Відповідно до ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

ТОВ «Агрон»звернулось до ВАТ «Райффайзен банк Аваль»з проханням надати кредит для закупівлі товару, який ТОВ «Агрон»отримало 25.06.2009р. Зважаючи на строки розрахунку за товар, який був переданий ДП «Мирогощанський державний іподром», ТОВ «Агрон»розраховувало за рахунок отриманих від ДП «Мирогощанський державний іподром»коштів погасити частину отриманого кредиту.

В результаті порушення умов Договору ДП «Мирогощанський державний іподром»в частині розрахунків за товар, ТОВ «Агрон»було позбавлене можливості внести суму заборгованості за товар в погашення кредиту, що призвело до збільшення суми коштів за користування кредитом. В даному випадку різниця (додаткові витрати п.2 ч. 1 ст. 225 ГК) між сплаченою сумою коштів за користування кредитом і сумою коштів, що була б у випадку належного виконання умов договору ДП «Мирогощанський державний іподром», складає 34420,65грн. (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять гривень 65 коп.).

Окрім того, порушення умов Договору призвело до виникнення збитків у формі втраченої вигоди, а саме:

На ринку мінеральних добрив відбулось збільшення вартості аналогічних товарів з 3250,02 грн. за 1 тону до 3770 грн. за 1 тону у зв'язку з здороженням компонентів товару. Це підтверджується як прайсами ТОВ «Агрон», так і пропозиціями інших підприємств. У випадку вчасного розрахунку за товар, ТОВ «Агрон»здійснило б закупку компонентів товару по більш низьких цінах.

Враховуючи, що за відповідний період ТОВ «Агрон»здійснило реалізацію аналогічного товару з більш дорожчих компонентів в кількості 1000 т., то упущена вигода в даному випадку складає: 236т. х 3770грн.-767004,72грн.=122 715,28 грн. (сто двадцять дві тисячі сімсот п'ятнадцять гривень 28 коп.).

Понесені матеріальні збитки, які виникли у зв'язку з невиконанням умов договору Державним підприємством «Мирогощанський державний іподром», вплинули на вартість товару, який в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів мав більшу вартість, що у свою чергу зменшило об'єми продажів даного товару. У зв'язку з продажем товару по вищим цінам ніж у конкурентів, ТОВ «Агрон»втратило нарощені позиції на регіональному ринку мінеральних добрив, що негативно відобразилось на іміджі компанії.

Позивач вважає, що ТОВ «Агрон»завдано також моральної шкоди шляхом пониження іміджу компанії порівняно з конкурентами у зв'язку з продажем в осінньо-зимовий період товарів по більш високим цінам, які сформувались на підставі завданих матеріальних збитків при невиконанні ДП «Мирогощанський державний іподром»умов Договору, яку ТОВ «Агрон»оцінює в розмірі 50000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у повному обсязі.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилається на таке.

У період із 21.01.10р. по 12.02.10р. відповідачем здійснено оплату по спірному договору в сумі 667152,90 грн., а тому основна заборгованість погашена повністю.

Відповідач зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками та вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас, позивачем не доведено, що діяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком такої діяльності.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов’язання було виконано боржником належним чином. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. При цьому в матеріалах справи №5/14 відсутні належні докази розміру збитків, відповідно до ч.3 ст.623 ЦК України.

Відповідач зазначає, що банківський контракт, на який посилається позивач, і який передбачає оплату кредиту, укладено раніше договору поставки від 26 березня 2009 року №33/09 між сторонами,- 19.01.2009р. № 010/14/494. Відповідний кредитний договір передбачає оплату кредиту, відповідно до його умов безпосередньо позивачем. При цьому, такий договір встановлює строк платежу. На думку відповідача, позивач міг та повинен був виконати взяті на себе зобов'язання перед третьою особою на виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідач уважає, що відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між понесеними додатковими витратами, як наполягає позивач, та порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами договору.

Зазначає, що вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу: при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

У свою чергу, позивач на виконання ухвали господарського суду Рівненської області (від 13.01.2010 року не надав докази діяльності ТзОВ „Агрон" у 2009 році та реальної можливості одержання Товариством у період з 01.2009р. по 31.05.2009р. зазначеного в позовній заяві неодержаного прибутку (враховуючи, що для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії відповідача мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого Товариство мало реальні підстави розраховувати).

З приводу заявлених до стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 22715,28 грн., відповідач виходить із аналізу змісту ст.22 Цивільного кодексу України, згідно з якою упущеною вигодою є ті витрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушень цивільного права та інтересу, тобто доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання (упущена вигода).

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками. Тягар доведення факту порушення права, наявність збитків, а також причинного зв'язку між першим та другим лежить саме на позивачеві.

При цьому при вирахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум від виконання зобов'язання, а розрахунки про можливі доходи до уваги братись не повинні.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Що ж до відшкодування моральної шкоди, то відповідач вважає, що позивач не врахував викладене в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", а саме:

- під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти, втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (пункт 3);

-          відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між, шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується Факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5).

Крім того, відповідач зазначає, що у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України і статті 83 Господарського процесуального кодексу України у випадку, коли штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій за наявності обставин які мають істотне значення.

Наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішуються на підставі аналізу конкретної ситуації. Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які брали участь у зобов'язанні; відсутність негативних наслідків у потерпілої сторони від прострочення виконання зобов'язання.

Станом на 16.02.2010 року основна заборгованість перед Позивачем погашена, що підтверджується платіжними дорученнями.

Сума пені становить 62160,67 грн., та загальний розмір штрафу становить 153400,94 грн.

Згідно Статуту державного підприємства „Мирогощанський державний іподром” підприємство є державним унітарним комерційним підприємством. Згідно пункту 2.1 Статуту підприємство створюється з метою формування бази для проходження практик студентами аграрних навчальних закладів: виробництва сільськогосподарської продукції, її реалізації та переробки, здійснення селекційної роботи в галузях рослинництва і тваринництва.

31 липня 2008 року між ДП „Мирогощанський державний іподром" та ПАТАБ „Укргазбанк" укладено кредитний договір на загальну суму 525 850,00 грн. 18.01.2010 року між ДП „Мирогощанський державний іподром" та ПАТАБ „Укргазбанк" укладено кредитний договір на загальну суму 1300000.00 грн. На виконання кредитних договорів укладено Договора застави № 30/08/03 від 31.07.2008 року, 18.01.2010 року, 18.01.2010 року, №01/2010/3-4 від 18.10.2010 року. Предметом договорів, є зокрема: готова продукція - зерно пшениці, зерно ячменю та зерно вівса, та сільськогосподарська техніка.

Згідно звіту з праці за грудень 2009 року рахується кількість працівників 221, з яких невиплачена заробітна плата становить 2566,0 грн.

Відповідач надає станом на 01.02.2010 року перелік кредиторів, згідно з яким заборгованість становить 2318352,55 грн.

За 2009 рік, згідно звіту про фінансові результати графа 16 ДП „Мирогощанський державний іподром" становлять збитки.

Враховуючи важкий матеріальний стан Державного підприємства „Мирогощанський державний іподром", повне погашення основної суми заборгованості перед позивачем, відсутність негативних наслідків у потерпілої сторони ТзОВ „Агрон" від прострочення виконання зобов'язання, незаподіяння збитків позивачеві ДП „Мирогощанський державний іподром"' просить застосувати до вирішення спору ст. 551 Цивільного кодексу України, статтю 233 Господарського кодексу України, статтю 83 Господарського процесуального кодексу України, а саме зменшити розмір нарахованої пені 62 160.67 грн. 1000 грн., розмір штрафних санкцій в сумі 153400,94 грн. до суми 1534 грн. 94 коп.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що провадження в справі в частині стягнення основної суми боргу підлягає припиненню, вимоги в частині штрафних санкцій задоволенню, а в решті вимог відмові з огляду на таке.

26.03.2009р. між Державним підприємством „Мирогощанський державний іподром" та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОН” укладений договір поставки №33/09.

За даним Договором ТОВ «АГРОН»(за Договором - Постачальник) домовилось з ДП „Мирогощанський державний іподром" (за Договором - Покупець) щодо передачі Товару, а саме комплексного мінерального добрива NРК 24:10:10 в Біг-бегах по 1000 кг в кількості 240 т на загальну суму 780004,80 грн. (сімсот вісімдесят тисяч чотири гривні 80 коп.), а ДП „Мирогощанський державний іподром" зобов'язувалося прийняти та оплатити даний Товар.

Згідно Довіреностей: №187 від 02.04.2009р., №193 від 03.04.2009р., №210 від 08.04.2009р., №230 від 15.04.2009р., №305 від 28.04.2009р., №312 від 30.04.2009р., №315 від 04.05.2009р., та Видаткових накладних: № РН-0001511 від 02.04.2009р., № РН-0001512 від 03.04.2009р., № РН-0001564 від 08.04.2009р., № РН-0001665 від 15.04.2009р., № РН-0001809 від 28.04.2009р., № РН-0001810 від 30.04.2009р., № РН-0001852 від 04.05.2009р., № РН-0001853 від 05.05.2009р., на ДП „Мирогощанський державний іподром" відвантажено комплексне мінеральне добриво NРК 24:10:10 в Біг-бегах по 1000 кг в кількості 236 т на загальну суму 767004,72 грн. (сімсот шістдесят сім тисяч чотири гривні 72 коп.). ;

Відповідно до п.3 Додатку №1. від 26.03.2009р. до Договору Покупець зобов'язувався оплатити 50% вартості Товару до 30.06.2009р. та 50% вартості Товару, до 24.07.2009р.

Однак, станом на 21.12.2009р. кошти на розрахунковий рахунок ТОВ „АГРОН" надійшли лише в сумі 100000 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.), тобто мало місце невиконання ДП „Мирогощанський державний іподром" своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати встановленої вартості Товару.

У зв'язку з цим, ТОВ «Агрон»звернулося до ДП «Мирогощанський державний іподром»з Претензією №719 від 18.11.2009р. з вимогою щодо негайного погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на 18.11.2009р. на суму 870 895,53 грн. (вісімсот сімдесят тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 53 коп.

Проте, до подання позовної заяви розрахунок проведено не було і з урахуванням здійснених платежів сума боргу ДП „Мирогощанський державний іподром" за Товар складала 667004,72 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч чотири гривні 72 коп.).

Після порушення провадження у справі у період з 21.01.10р до 12.02.10 р. відповідачем перераховано 667152,90 грн. і в цій частині провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору (ст.80 п.1.1 ГПК України).

Крім того, пунктом 9.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату партії Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення.

Сума пені становить 62 160,67 грн. (шістдесят дві тисячі сто шістдесят гривень 67коп.), а саме:

За несплату 50% вартості Товару до 30.06.2009р. станом на 21.12.2009р.:

З 30.06.2009р. до 29.07.2009 р. сума пені становить:

П = х 22%(з 12.08.2009р. - 20,5%) х Д: Рд.

П=383502,36 х 502,36 х 22% х 29 : 365 = 6703,41 (грн.)

З 29.07.2009р. до 12.08.2009р. сума пені становить:

П = х 22% х Д: Рд = (383502,36 - 100000,00) х 22% х 13 : 365 = 2221,42 (грн.)

З 12.08.2009р. до 21.12.2009р. сума пені становить:

П = х 20,5% х Д: Рд = (383502,36 - 100000,00) х 20,5% х 131:365 = 20858,78 (грн.)

Сума пені за несплату 50% вартості Товару до 30.06.2009р. станом на 21.12.2009р. складає:

6 703,41 + 2 221,42 + 20 858,78= 29 783,б1 (грн.)

За несплату 50% вартості Товару до 24.07.2009р. сума пені становить:

З 24.07.2009р до 12.08.2009р. сума пені становить:

П = х 22% х Д: Рд = 383502,36 х 22% х 18 : 365 = 4160,74 (грн.)

3 12.08.2009р до 21.12.2009р. сума пені становить:

П = х 20,5% х Д: Рд = 383502,36 х 20,5% х 131 : 365 = 28216,32 (грн.)

Сума пені за несплату 50% вартості Товару до 24.07.2009р. станом на 21.12.2009р. складає:

4 160,74 + 28216,32 = 32377,06 (грн.)

Сума пені станом на 21.12.2009р.становить: 29783,61 грн. + 32377,06 грн. = 62160,67 грн., яка підлягає стягненню.

Окрім того, п. 9.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець, окрім пені, сплачує Постачальнику ппраф в розмірі 10% від вартості Товару, а у разі прострочення строків оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів - Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості Товару.

Отже, сума штрафу за прострочення строків оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів складає:

Ш= хР, де

100%

Ш= 383502,36х20%=76700,47 грн.

100%

Так як Покупець зобов'язаний був оплатити 50% вартості Товару до 30.06.2009р., та 50% вартості Товару до 24.07.2009р., то загальний розмір штрафу складає: 76700,47 грн. + 76700,47 грн. = 153400,94 грн., який підлягає стягненню.

Також позивач зазначає, що порушивши умови договору щодо строків розрахунку за товар, ДП «Мирогощанський державний іподром»завдав матеріальних збитків ТОВ «Агрон», а саме:

В результаті порушення умов Договору ДП «Мирогощанський державний іподром»в частині розрахунків за товар, ТОВ «Агрон»було позбавлене можливості внести суму заборгованості за товар в погашення банківського кредиту, що призвело до збільшення суми коштів за користування кредитом. Різниця між сплаченою сумою коштів за користування кредитом і сумою коштів, що була б у випадку належного виконання умов договору ДП «Мирогощанський державний іподром», складає 34 420,65грн.

Додатково позивач зазначає, що порушення умов Договору призвело до виникнення збитків у формі втраченої вигоди, а саме:

На ринку мінеральних добрив відбулось збільшення вартості аналогічних товарів з 3250,02 грн. за 1 тону до 3770 грн. за 1 тону у зв'язку з здороженням компонентів товару. У випадку вчасного розрахунку за товар, ТОВ «Агрон»здійснило б закупку компонентів товару по більш низьких цінах.

Позивач пояснює, що за відповідний період ТОВ «Агрон»здійснило реалізацію аналогічного товару з більш дорожчих компонентів в кількості 1000 т, тому упущена вигода складає: 236 т х 3770 грн. - 767004,72 грн.= 122715,28 грн.

З цього приводу суд зазначає, що, відповідно до частини 2 статі 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, упущеною вигодою є ті витрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв'язку між першим та другим покладена на позивача.

Щодо контракту, на який посилається позивач, і який нібито призвів до додаткової сплати відсотків слід зазначити, що він укладений раніше спірного договору між сторонами. Відповідний кредитний договір передбачає оплату відсотків виключно позивачем, який міг та повинен був виконати взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до вимог ст.42 ГК України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідачем не доведено, що погашення кредиту мало відбуватись виключно за рахунок отриманих від відповідача коштів, не доведено відсутність інших дебіторів, не зазначено фінансовий стан підприємства, не доведено відсутність можливості вчасно погасити кредит, не указано у розрахунку, чому саме така сума збитків пов’язується із діями відповідача, не доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між нарахованими відсотками по банківському кредиту та діями відповідача.

Щодо завдання позивачу збитків, завданих відповідачем у вигляді неодержаного доходу від несвоєчасної закупки компонентів (упущеної вигоди), то він не конкретизував обставини і не навів обгрунтувань, які б свідчили про наявність прямого причинного зв'язку між заявленими до стягнення збитками та порушенням зобов'язання, якого припустився Відповідач, як і не указав при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) - які саме заходи були вжиті позивачем щодо їх одержання.

Розрахунки розміру заявлених до стягнення збитків необгрунтовані і неконкретизовані, не визначено розміру цих збитків з урахуванням ринкових цін, що існували.

При цьому, суд ураховує і те, що неодержаний прибуток (втрачена вигоду), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною, має визначатися з урахуванням ст. 142 ГК України та інших норм матеріального права, які регулюють питання прибутку суб’єкта господарювання, про який позивач не надав суду інформації.

Надана позивачем довідка про дебіторську заборгованість станом на 30.06.09р. та 30.09.09р. є вибірковою, тендеційною, та, зокрема, не враховує заборгованості ВАТ “Волиньагрохім” перед позивачем у сумі 388582,90 грн.

Що ж до відшкодування моральної шкоди, то згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", -

- під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (пункт 3);

-          відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між, шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, згідно п.1 роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 29.02.96 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди” дія статті 440-1 Цивільного кодексу України не поширюється на зобов'язання, які виникають з угод (договорів). Що ж до останніх, то відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатою неустойки (статті 203 та 204 Цивільного кодексу України), якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром" (35623, Рівненська обл., Дубенський район, с.Мирогоща, вул.Шевченка,1, код 35505132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, код 31307593) 62160 грн. 67 коп. пені, 153400 грн. 94 коп. штрафу, 8825 грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 188 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 667004,72 грн. основного боргу.

4.Відмовити у стягненні 34420,65 грн. збитків, 122715,28 грн. втраченої вигоди, 50000 грн. моральної шкоди.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

підписано "22" лютого 2010 р.