Ухвала суду № 8099927, 09.02.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р. Справа № 3/9

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Томкар”

про стягнення заборгованості в сумі 2240 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не зявився

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Томкар»про стягнення 2240 грн. 00 коп. за розміщення реклами.

Позивач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105420026.

04.02.2010 року до господарського суду Рівненської області надійшла заява з додатками в якій позивач просить суд долучити до матеріалів справи оригінал-макет затвердженої реклами до угоди №901728 заключеної між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТОМКАР»; копію акту здачі-прийняття робіт за номером №ОУ-0000195 від 08.10.2008 року; квитанцію про надсилання актів виконаних робіт та одного примірника довідника м. Сарни на адресу ТОВ «ТОМКАР».

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала суду від 02.02.2010 року про відкладення розгляду справи на 09.02.2010 року була направлена позивачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві від 06.01.2010 року (34503, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 15). Конверт направлений відповідачу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти "за зазначеною адресою не існує".

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідач не довів до відома господарського суду та позивача про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

21.08.2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Томкар" (далі - Замовник) укладено Угоду №901728 на розміщення реклами у телефонно-інформаційних довідниках.

Відповідно до п. 1.1 Угоди виконавець видає протягом третього кварталу 2008 року телефонно-інформаційний довідник міста Сарни та Сарненського району тиражем не менше 5000 примірників у твердій палітурці.

Позивачем долучено до матеріалів справи примірник телефонного довідника міста Сарни та Сарненського району укладеного станом на 01.10.2008 року.

Відповідно до п.1.4 Угоди загальна вартість реклами вказаної у п.1.2 до сплати складає 2240 грн. 00 коп.

Відповідно до п.1.12 Угоди Замовник розраховується із Виконавцем за розміщення у довіднику реклами протягом пяти банківських днів після затвердження оригінал-макету реклами згідно поданого рахунку.

На виконання умов Угоди 08.10.2008 року Виконавцем виготовлено, а замовником погоджено оригінал-макету реклами, який наявний в матеріалах справи (а.с. 31).

Відповідачем відповідно до п.1.12 Угоди розрахунок не проведено.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.11.2008 року відповідач надав позивачу гарантійний лист про те, що оплату за розміщення реклами у сумі 2240 грн. 00 коп., буде здійснено до 25.11.2008 року.

В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості відповідачем перед позивачем.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №004 від 27.11.2008 року в строк до 25.11.2008 року провести розрахунок за рекламу, яку відповідачем залишено без задоволення.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2240 грн. 00 коп. боргу за розміщення реклами у довіднику м. Сарни та Сарненського району є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Томкар» (34503, Рівненська обл., м.Сарни, вул. Широка, 15, код ЄДРПОУ 30981478, р/р №2600911003 у Рівненській обласній філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 333692) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (48500, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у Хмельницькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 315018) 2240 грн. 00 коп., боргу за розміщення реклами у довіднику м. Сарни та Сарненського району, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "12" лютого 2010 року