Рішення № 8099559, 25.01.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 17/148 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/148

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС", м. Київ

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 413601,40 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Янчук О.С., довіреність №6 від 12.10.2009 року;

від відповідача - Вставська І.П., довіреність №130 від 01.01.2010 року.

В судовому засіданні 21.01.2010 року оголошувалась перерва до 25.01.2010 року о 16:00 год.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС" подано позов про стягнення із закритого акціонерного товариства "Креатив" 400000 грн. основного боргу, що виник із договору №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року, 11869,56 грн. пені та 1731,84 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 21.01.2010 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог №01/01-10-1 від 21.01.2010 року (вх. №02-11/1422 від 21.01.2010 року). В редакції зазначеної заяви позовні вимоги викладені наступним чином: стягнути із закритого акціонерного товариства "Креатив" та користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС" 195000 грн. основного боргу, 18724,36 грн. пені та 2732,02 грн. 3% річних (том І а.с. 136-139).

Остаточно позовні вимоги позивачем викладено в заяві про зменшення розміру позовних вимог №01/01-10-2 від 25.01.2010 року (вх. №02-11/1769 від 25.01.2010 року), згідно якої він просить стягнути із закритого акціонерного товариства "Креатив" та користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС" 100000 грн. основного боргу, 18134,26 грн. пені та 2732,02 грн. 3% річних (том ІІ а.с. 13-16).

Відповідач в судовому засіданні 25.01.2010 року та в заяві б/н та б/д (вх. №02-11/1770 від 25.01.2010 року) позовні вимоги, викладені в остаточній редакції, визнав в повному обсязі, однак просить відстрочити виконання рішення суду до 10.03.2010 року (том ІІ а.с. 23).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На виконання умов договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС" ("продавець") та закритим акціонерним товариством "Креатив" ("покупець"), №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року (далі - договір №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року) позивачем передано у власність відповідача товар, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000207 від 07.08.2009 року на суму 131668,50 грн. та довіреністю №КР-Д0000136 від 05.08.2009 року, видатковою накладною №РН-0000229 від 28.08.2009 року на суму 22824 грн. та довіреністю №КР-Д0000350 від 31.08.2009 року, видатковою накладною №РН-0000228 від 28.08.2009 року на суму 209892 грн. та довіреністю №КР-Д0000315 від 27.08.2009 року, видатковою накладною №РН-0000302 від 13.10.2009 року на суму 91038 грн. та довіреністю №КР-Д0000888 від 12.10.2009 року (а.с. 21, 22, 24, 25, 27, 28, 30, 31). Факт отримання за вказаними накладними товару на суму 455422,50 грн. не заперечується відповідачем (том ІІ а.с. 23).

Пунктом 4.1 договору №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року передбачено, що 100% загальної вартості товару покупець сплачує протягом двадцяти календарних днів з дати отримання товару від продавця згідно накладної в національній валюті України, на поточний рахунок продавця.

Між тим взяті на себе зобов’язання за договором №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року відповідач належним чином не виконав: за отриманий за видатковими накладними №РН-0000207 від 07.08.2009 року, №РН-0000229 від 28.08.2009 року, №РН-0000228 від 28.08.2009 року, №РН-0000302 від 13.10.2009 року товар розрахувався частково, в тому числі після порушення провадження у даній справі, в сумі 355422,50 грн., внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день винесення судового рішення складає 100000 грн. (том І а.с.123-130, том ІІ а.с.2-9, 25).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 100000 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року в сумі 18134,26 грн.

Пунктом 5.6 договору №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року передбачено, що за порушення строків оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день затримки оплати.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 28.08.2009 року по 21.01.2010 року в сумі 18134,26 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором №М03.21.02.08 від 26.02.2008 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення 18134,26 грн. пені підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 28.08.2009 року по 21.01.2010 року в сумі 2732,02 грн., оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 10.03.2010 року. Надання відстрочки він обґрунтовує складним матеріальним становищем (том ІІ а.с. 23).

У відповідності до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своє власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Частиною шостою статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (пункт 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами та доповненнями).

Господарський суд, враховуючи доводи відповідача, докази надані на їх підтвердження, складний матеріальний стан закритого акціонерного товариства "Креатив", незначний термін надання відстрочки, з огляду на відсутність у позивача заперечень стосовно надання відстрочки відповідачеві (том ІІ а.с. 27) з метою захисту вітчизняного товаровиробника, вважає за можливе задовольнити заяву закритого акціонерного товариства "Креатив" та відстрочити виконання даного рішення до 10.03.2010 року.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93 „Про державне мито” останнє підлягає поверненню позивачеві у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, тому на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито, надмірно сплачене позивачем за платіжним дорученням №413 від 18.11.2009 року в розмірі 363,99 грн., підлягає поверненню.

Керуючись статтями 33, 43, 47, 49, 82-85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19, р/р №26006102934001 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 31146251) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, оф. 914, р/р №26001060405917 в Печерській філії КБ "Приватбанк" м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 35646364) - 100000 грн. основного боргу, 18134,26 грн. пені, 2732,02 грн. 3% річних, 1208,66 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.01.2010 року по справі №17/148 до 10.03.2010 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ЕМ ПІ АЙ ФУД ІНГРІДІЄНТС" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, оф. 914, р/р №26001060405917 в Печерській філії КБ "Приватбанк" м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 35646364) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 363,99 грн., перераховане платіжним дорученням №413 від 18.11.2009 року, яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя