Рішення № 8099488, 18.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 р. Справа № 17/9 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія", вул. Січових Стрільців, 78, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус", с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423; фактична адреса: вул.Донцова, 13/6, м.Івано-Франківськ

про стягнення 3930 грн. 73 коп. та виселення з приміщення

Представники:

від позивача: Проніна В.В. - представник, (довіреність №257 від 13.07.09)

від відповідача: не з"явились

встановлено: заявлено позов про стягнення 3930 грн. 73 коп. та виселення з приміщення.

Заявою від 31.01.10 (вх.749 від 04.02.10; а.с. 46) позивачем збільшено розмір позовних вимог за майновою вимогою. У зазначеній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 4491 грн. 04 коп., в тому числі 2947 грн. 38 коп. боргу, 540 грн. 99 коп. пені, 1002 грн. 67 коп. збитків (втраченої вигоди) та виселити у примусовому порядку ТзОВ "Бонус" з орендованого приміщення друкарні площею 87,3 кв.м. Вказана заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст.22 ГПК України.

В зв"язку з поданням заяви про збільшення розміру позовних вимог в судовому засіданні 11.02.10, яке відбувалось за участі представників сторін оголошено перерву до 18.01.10 11:00 год., про що повідомлені представники сторін (а.с. 74).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в обсязі визначеному заявою (вх.749 від 04.02.10; а.с. 46).

08.02.10 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява за вх.№506 від 08.02.10 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" про визнання договору №0111 від 20.10.04 укладеним між Івано-Франківською обласною друкарнею та ТзОВ "Бонус"; зобов"язання ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" не чинити перешкоди у користуванні орендованим приміщенням, що знаходиться за адресою вул.Січових Стрільців, 78 в м.Івано-Франківську та у здійсненні підприємницької діяльності, яка ухвалою суду від 13.02.10 повернута без розгляду на підставі ст.63 ГПК України.

16.02.10 до господарського суду Івано-Франківської області надійшла зустрічна позовна заява за вх.№609 від 16.02.10 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" про визнання договору №0111 від 20.10.04 укладеним між Івано-Франківською обласною друкарнею та ТзОВ "Бонус"; зобов"язання ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" не чинити перешкоди у користуванні орендованим приміщенням, що знаходиться за адресою вул.Січових Стрільців, 78 в м.Івано-Франківську та у здійсненні підприємницької діяльності, відновлення електропостачання; зобов"язання відшкодувати вартість невід"ємних покращень в розмірі 10 000, 00 грн., яка ухвалою суду від 18.02.10 повернута без розгляду на підставі ст.63 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що договір оренди є продовженим; також вважає що провадження у даній справі підлягає зупиненню до вирішення справи №22/127 про визнання незаконним створення ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" та скасування її державної реєстрації, відновлення попередньої державної реєстрації обласного комунального підприємства "Івано-Франківська обласна друкарня". 18.02.10 подав письмове клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення вартості невід"ємних покращень орендованого майна, здійснених ТзОВ "Бонус".

Після оголошеної перерви відповідач в судове засідання 18.02.10 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Івано-Франківською обласною друкарнею та ТзОВ "Бонус" був укладений договір оренди, відповідно до умов якого Івано-Франківська обласна друкарня надала ТзОВ "Бонус" в строкове платне користування приміщення площею 87,3 кв.м, розташоване по вул. Січових Стрільців, м. Івано-Франківськ для надання послуг по ремонту та обслуговуванню автотранспорту.

З 22.03.06 р. приміщення Івано-Франківської обласної друкарні були передані (у тому числі орендована ТзОВ "Бонус" частина) до статутного фонду ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія". ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" було створено відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 08.09.05 р. №685-18/2005 "Про товариства", яким уповноважено Івано-Франківську обласну державну адміністрацію виступити співзасновником Товариства.

Згідно статуту зареєстрованого на момент створення Товариства учасниками Товариства були Івано-Франківська обласна державна адміністрація та ТзОВ "Фінансова ініціатива".

Внеском Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Статутного капіталу ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" була будівля Івано-Франківської обласної друкарні.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.09.06 р. право власності на приміщення друкарні, що знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 78 належить ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія".

В 2006 р. комунальне підприємство "Івано-Франківська обласна друкарня" за рішенням власника - Івано-Франківської обласної ради - було ліквідовано (рішення від 10.11.06 р. №133-6/2006)

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов"язки наймодавця, так до позивача перейшли права орендодавця.

Пунктом 3.1 договору встановлено вартість орендної плати за оренду приміщення в розмірі 494 грн. 29 коп. за один місяць і вноситься щомісячно на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав прийняті на себе зобовязання згідно Договору, проте відповідач умов договору щодо обов"язку своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування орендованим приміщенням не виконував, внаслідок чого сума боргу за період з лютого 2008 р. по жовтень 2009 року по орендній платі з урахуванням індексу інфляції становить 2947 грн. 38 коп. Наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, отже вимоги про стягнення з відповідача 2927 грн. 38 коп. обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 3.4 договору в разі несвоєчасної сплати орендної плати, споживач сплачує пеню, яка обчислюється з заборгованої суми в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України щодо строку нарахування штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 289 грн. 70 коп., в стягненні решти пені слід відмовити.

Суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення та стягнення збитків (неодержаний прибуток) в сумі 1002 грн. 67 коп., враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3.4 Договору строк оренди приміщення з 01.11.04 до 31.10.09. Пунктом 4.5 договору оренди від 20.10.04 передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору до закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Проте, позивачем 02.10.09 направлено відповідачу заяву про припинення договору оренди №02/10-09 (а.с. 16, 69), в якому позивач повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди та необхідність повернути орендоване приміщення у строк передбачений п.2.5 договору. Заяви аналогічного змісту направлялись відповідачу 18.11.09, 27.11.09.

Згідно ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що 31.10.09 р. закінчився термін дії договору оренди приміщення, оскільки орендодавець у передбаченому договором порядку повідомив орендаря про відсутність наміру продовжити договір оренди на новий строк.

Пунктом 2.5 договору, орендар після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає угоди про його продовження на новий строк, зобов"язаний у 15-денний строк повернути приміщення, що орендується в належному стані.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.1,6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідачем орендоване приміщення не повернуте позивачу у строк передбачений договором.

За наведених обставин, вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено, що під збитками розуміються, зокрема, не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, входить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Враховуючи закінчення строку дії договору оренди, користування відповідачем орендованим майном є безпідставним.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача, щодо стягнення 1002 грн. 67 коп. - суми збитків у вигляді неодержаної вигоди за період з листопада 2009 року по січень 2010 року (період неправомірного користування орендованим приміщенням) виходячи з розміру орендної плати 494 грн. 29 коп. в місяць, збільшеної на індекс інфляції в місяць встановленої п.3.1 договору від 21.10.04 року.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішенні іншої справи №22/127 про визнання незаконним створення ТзОВ "Галицька інвестиційна компанія" та скасування її державної реєстрації, відновлення попередньої державної реєстрації обласного комунального підприємства "Івано-Франківська обласна друкарня" та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення вартості невід"ємних покращень оредованого майна, здійснених ТзОВ "Бонус", не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. На підставі наведеної норми зупинення провадження у справі є обов”язковим за наявності підстав для висновку про пов'язаність справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; неможливість розгляду справи. До вирішення по суті іншої справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. З урахуванням наведеного та з огляду на предмет спору у даній справі та справі №22/127, вказані справи не є пов”язаними; розгляд даної справи не є неможливим і не залежить від вирішення справи №22/127.

З урахуванням предмету позову, повернення без розгляду зустрічних позовних заяв у суду відсутні підстави для призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення вартості невід"ємних покращень оредованого майна, здійснених ТзОВ "Бонус".

Крім того, в обгрунтування клопотання про призначення судової експертизи відповідач посилається на висновки постанови Вищого господарського суду від 28.10.09 у іншій справі №16/121, яке не є аналогічною даній справі.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 2947 грн. 38 коп. боргу по орендній платі (з урахуванням індексу інфляції), 289 грн. 70 коп. пені, 1002 грн. 67 коп. збитків у вигляді втраченої вигоди, в задоволенні решти майнових вимог слід відмовити.

Позовні вимоги про виселення відповідача ТзОВ "Бонус" з приміщення друкарні загальною площею 87,3 кв.м., яке знаходиться в м.Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 78, орендованого, згідно договору оренди від 21.10.04, укладеного між Івано-Франківською обласною друкарнею та відповідачем (зареєстрований в реєстрі за №0111 15.11.04), слід задоволити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 22, 526, 623, 785 Цивільного кодексу України , ст.ст. 20, 193, 224, 225, 231, 232, 283, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус", с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423; фактична адреса: вул.Донцова, 13/6, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 24684204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія", вул. Січових Стрільців, 78, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 34078394) 2947 грн. 38 коп. боргу по орендній платі (з урахуванням індексу інфляції), 289 грн. 70 коп. пені, 1002 грн. 67 коп. збитків у вигляді втраченої вигоди, 181 грн. 29 коп. витрат по сплаті державного мита, 222 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В стягненні решти пені відмовити.

Виселити відповідача ТзОВ "Бонус", с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423; фактична адреса: вул.Донцова, 13/6, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 24684204) з приміщення друкарні загальною площею 87,3 кв.м., яке знаходиться в м.Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 78, орендованого ТзОВ "Бонус", згідно договору оренди від 21.10.04, укладеного між Івано-Франківською обласною друкарнею та відповідачем ТзОВ "Бонус" (зареєстрований в реєстрі за №0111 15.11.04), про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення підписане 24.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______