Рішення № 8098909, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 14/285                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”,

ЄДРПОУ 30962337, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Макіїввугілля”, ЄДРПОУ 32442295,

м.Макіївка

про стягнення 52564100 грн. 00 коп.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

                                                                       Суддя                     Джарти В.В.

                                                                       Суддя Курило Г.Є.

Представники:

від позивача: Войтух О.М.-по дов.

від відповідача: Алтухова О.С.-нач. від.

В засіданні суду брали участь:

                                        Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались

                                        перерви з 22.09. по 30.09.2009р., з 30.09. по 13.10.2009р.,

з 13.10. по 22.10.2009р., з 22.10. по 02.11.2009р.,

з 02.11. по 17.11.2009р., з 17.11. по 17.12.2009р.,

з 24.12.2009р. по 19.01.2010р., з 19.01. по 03.02.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Макіїввугілля”, м.Макіївка, про стягнення збитків в сумі 52564100,00 грн., у тому числі неотриманий доход (упущена вигода) в сумі 37562600,00 грн. та витрати, пов’язані з уплатою штрафних санкцій третім особам в сумі 15001500,00 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 29.01.2010р. №88 збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 58128003,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 10.06.2008р. №10/06/1, внаслідок чого позивачу було заподіяно збитки в сумі 58128003,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 08.09.2009р. №14/78, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на невірне визначення позивачем обсягів недопоставленої вугільної продукції. Крім цього, відповідач посилається на відсутність його вини у понесенні збитків позивачем. Згідно доповнень до відзиву на позовну заяву від 30.09.2009р. відповідач також стверджує про безпідставний розрахунок позивачем суми упущеної вигоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

10.06.2008р. між сторонами був підписаний договір №10/06/1пк, згідно з умовами якого відповідач прийняв на себе зобов’язання передати (поставити) у власність позивачу вугільний концентрат марок К 0-100 та Г 0-100 з вугілля шахт ДП „Макіїввугілля” з базовими показниками якості: для марки „К” - зола –8,1%, волога – 9,5%, сєра –1,8%; для марки „Г” - зола – 7,2%, волога –10,0%, сєра –1,6%, а позивач зобов’язався прийняти вказане вугілля та оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.4.1 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. поставка вугілля здійснюється відповідачем на умовах, вказаних в специфікаціях до договору. Вантажовідправники, залізничні станції відправлення та призначення, а також вантажоотримувачі вугілля узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору.

Згідно з п.4.2 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. поставка вугілля проводиться відповідачем рівномірно протягом звітного місяця, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору.

Як встановлено судом, згідно специфікації №3 від 30.06.2008р. до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. відповідач за період з вересня 2008р. по грудень 2008р. зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „К 0-100” у кількості 57 850 тн. за ціною 1185,00 грн. з ПДВ.

Згідно специфікації №4 від 01.07.2008р. відповідач у грудні 2008р.-січні 2009р. зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „К 0-100” у кількості 14 850 тн. за ціною 1350,00 грн. з ПДВ.

За специфікацією №5 від 01.07.2008р. до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. відповідач у вересні 2008р. зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „Г 0-100” у кількості 18150 тн. за ціною 716,67 грн. без ПДВ.

Згідно зі специфікацією №5/1 від 01.07.2008р. до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. відповідач у вересні 2008р. зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „Г 0-100” у кількості 15300 тн. за ціною 716,67 грн. без ПДВ.

Відповідно до специфікації №6 від 31.07.2008р. у серпні 2008р. відповідач зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „Г 0-100” у кількості 9 400 тн. за ціною 1300,00 грн. з ПДВ.

Крім цього, за специфікацією №б/н від 23.12.2008р. протягом лютого-квітня 2009р. відповідач зобов’язався поставити позивачу вугілля марки „Г 0-100” у кількості 25 800 тн. за ціною 552,00 грн. з ПДВ.

За приписом п.2.2 договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. оплата вугілля здійснюється позивачем шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача у формі 100% попередньої оплати. Передоплачений об’єм вугілля за узгодженою ціною постачається в повному об’ємі.

Строки перерахування позивачем передоплати, а також строки поставки відповідачем вугілля передбачені сторонами в додатках до договору (п.2.3 договору).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.22-52, т.1) позивачем на розрахунковий рахунок відповідача здійснено попередню оплату продукції за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. на загальну суму 143817070,00 грн.

В свою чергу, за наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі вугільної продукції:

- 15.09.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 7500 тн.;

- 15.09.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 7500 тн.;

- 07.10.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 2913,2 тн.;

- 07.10.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 4586,8 тн.;

- 07.10.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 7500 тн.;

- 20.11.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 7500 тн.;

- 25.11.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 948,540 тн.;

- 28.11.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 6556,200 тн.;

- 16.12.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 7500 тн.;

- 17.12.2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 7501,46 тн.;

- 13.01.2009р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 7500 тн.;

- 13.01.2009р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 4056,77 тн.;

- 13.01.2009р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 3443,8 тн.;

- 28.02.2009р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 8600 тн.

Таким чином, як встановлено судом, фактично за специфікацією №3 до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. відповідачем протягом вересня-грудня 2008р. було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 30000 тн, внаслідок чого обсяг недопоставки становив 27850 тн.

За специфікацією №4 до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. відповідачем протягом грудня 2008р.-січня 2009р. було поставлено позивачу концентрат марки „К” у кількості 7500 тн, внаслідок чого обсяг недопоставки становив 7350 тн.

Відповідних доказів постачання відповідачем у серпні 2008р. позивачу концентрату марки „Г” у кількості 9400 тн. за специфікацією №6 до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. до матеріалів справи не надано.

За специфікаціями №№5 та 5/1 до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. у вересні 2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 7500 тн, внаслідок чого обсяг недопоставки становив 25950 тн.

За специфікацією від 23.12.2008р. відповідач протягом лютого-квітня 2009р. поставив позивачу концентрат марки „Г” у кількості 8600 тн, внаслідок чого обсяг недопоставки становив 17200 тн.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідачем не в повному обсязі виконані свої зобов'язання перед позивачем по поставці вугілля за специфікаціями до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписом ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв’язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як було встановлено вище, факт порушення відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. в частині повного та своєчасного постачання вугільної продукції позивачу доведений наданими до справи матеріалами.

04.01.2008р. між позивачем та ТОВ „Екотехпромсервіс” був підписаний договір №04/01/1пр постачання вугільної продукції, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а ТОВ „Екотехпромсервіс” прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Згідно п.2.1 договору від 04.01.2008р. №04/01/1пр постачання продукції здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях. Ціна на продукцію за приписом п.3.2 договору встановлюється договірна в національній валюті України та визначається у специфікаціях до договору.

За змістом специфікації №9 від 30.06.2008р. до договору від 04.01.2008р. №04/01/1пр позивач зобов’язався поставити ТОВ „Екотехпромсервіс” протягом вересня-грудня 2008р. вугільний концентрат марки „К 0-100” у кількості 57850 тн за ціною 1870,83 грн. без ПДВ.

За специфікацією №10 від 31.07.2008р. до договору від 04.01.2008р. №04/01/1пр позивач зобов’язався поставити ТОВ „Екотехпромсервіс” у серпні 2008р. вугільний концентрат марки „Г 0-100” у кількості 9400 тн за ціною 1295,83 грн. без ПДВ.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем з постачання вугілля за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. позивачем проведено наступний розрахунок суми упущеної вигоди:

1) за специфікацією №9 від 30.06.2008р. до договору від 04.01.2008р. №04/01/1пр сума упущеної вигоди дорівнює 29521000,00 грн. (27850(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(2245 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Екотехпромсервіс”)-1185 (ціна вугілля згідно специфікації до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р.));

2) за специфікацією №10 від 31.07.2008р. до договору від 04.01.2008р. №04/01/1пр сума упущеної вигоди дорівнює 2397000,00 грн. (9400(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1555 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Екотехпромсервіс”)-1300 (ціна вугілля згідно специфікації до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р.)).

31.03.2006р. між позивачем та ТОВ „Істек” був підписаний договір №31/03/1пр постачання вугільної продукції за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а ТОВ „Істек” прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Згідно п.2.1 договору від 31.03.2006р. №31/03/1пр постачання продукції здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях. Ціна на продукцію за приписом п.3.2 договору встановлюється договірна в національній валюті України та визначається у специфікаціях до договору.

За змістом специфікації від 01.07.2008р. до договору від 31.03.2006р. №31/03/1пр позивач зобов’язався поставити ТОВ „Істек” протягом грудня 2008р.-січня 2009р. вугільний концентрат марки „К 0-100” у кількості 14850 тн за ціною 1250,00 грн. без ПДВ.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем з постачання вугілля за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. позивачем проведено наступний розрахунок суми упущеної вигоди:

1) за специфікацією від 01.07.2008р. до договору від 31.03.2006р. №31/03/1пр сума упущеної вигоди дорівнює 1102500,00 грн. (7350(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1500 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Істек”)-1350 (ціна вугілля згідно специфікації до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р.)).

Крім цього, в п.5.3 договору від 31.03.2006р. №31/03/1пр (з урахуванням додаткової угоди від 01.02.2008р.) передбачено, що у разі порушення строків постачання продукції позивач сплачує ТОВ „Істек” неустойку к розмірі 1% від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочки.

10.06.2009р. ТОВ „Істек” звернулось до позивача з претензією №01-1116 щодо перерахування пені в сумі 15001500,00 грн. за порушення виконання зобов’язань з постачання вугілля за договором від 31.03.2006р. №31/03/1пр.

Як встановлено судом, платіжними дорученнями №№5806, 5810, 5812, 5813, 5814, 5815, 5816 від 29.07.2009р. позивачем було сплачено ТОВ „Істек” штрафні санкції за договором від 31.03.2006р. №31/03/1пр в сумі 15001500,00 грн.

01.09.2008р. між позивачем та ТОВ „Промтек-Холдинг” був підписаний договір №01/09/1пр постачання вугільної продукції за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а ТОВ „Промтек-Холдинг” прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Згідно п.2.1 договору від 01.09.2008р. №01/09/1пр постачання продукції здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях. Ціна на продукцію за приписом п.3.2 договору встановлюється договірна в національній валюті України та визначається у специфікаціях до договору.

За змістом специфікації від 01.09.2008р. до договору від 01.09.2008р. №01/09/1пр позивач зобов’язався поставити ТОВ „Промтек-Холдинг” у вересні 2008р. вугільний концентрат марки „Г 0-100” у кількості 33450 тн за ціною 883,33 грн. без ПДВ.

Як встановлено судом, за специфікаціями №5 та 5/1 до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р., який був підписаний між позивачем та відповідачем, у вересні 2008р. відповідачем було поставлено позивачу концентрат марки „Г” у кількості 7500 тн, внаслідок чого обсяг недопоставки становить 25950 тн.

За поясненнями сторін, для погашення такої заборгованості з постачання продукції відповідач поставив на адресу позивача у жовтні 2008р.-7500 тн., у листопаді 2008р. – 7504,74 тн., у грудні 2008р.-7501,46 тн, у січні 2009р. – 3443,8 тн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем з постачання вугілля за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. позивачем проведено наступний розрахунок суми упущеної вигоди:

1)          у жовтні 2008р. сума упущеної вигоди дорівнює 1181928,00 грн. (4477(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1060 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Промтек-Холдинг”)-796 (фактична ціна продажу));

2)          у жовтні 2008р. сума упущеної вигоди дорівнює 785980,00 грн. (3023(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1060 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Промтек-Холдинг”)-800 (фактична ціна продажу));

3)          у листопаді 2008р. сума упущеної вигоди дорівнює 1104609,00 грн. (1969(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1060 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Промтек-Холдинг”)-499 (фактична ціна продажу)).

4)          у листопаді 2008р. сума упущеної вигоди дорівнює 3100014,00 грн. (5535,74(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1060 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Промтек-Холдинг”)-500 (фактична ціна продажу)).

5)          у грудні 2008р. сума упущеної вигоди дорівнює 3387440,00 грн. (6049(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1060 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Промтек-Холдинг”)-500 (фактична ціна продажу)).

6)          у грудні 2008р. сума упущеної вигоди дорівнює 384176,00 грн. (1452(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(1060 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Промтек-Холдинг”)-795,5 (фактична ціна продажу)).

02.07.2008р. між позивачем та ТОВ „Ресурсенерготрейд” був підписаний договір №02/07пр постачання вугільної продукції за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а ТОВ „Ресурсенерготрейд” прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Згідно п.2.1 договору постачання від 02.07.2008р. №02/07пр продукції здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях. Ціна на продукцію за приписом п.3.2 договору встановлюється договірна в національній валюті України та визначається у специфікаціях до договору.

За змістом специфікації від 23.12.2008р. до договору позивач зобов’язався поставити ТОВ „Ресурсенерготрейд” протягом лютого 2009р.-квітня 2009р. вугільний концентрат марки „Г 0-100” у кількості 25800 тн за ціною 500,00 грн. без ПДВ.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем з постачання вугілля за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. позивачем проведено наступний розрахунок суми упущеної вигоди:

1)          за специфікацією від 23.12.2008р. до договору від 02.07.2008р. №02/07пр сума упущеної вигоди дорівнює 161856,00 грн. (3372(обсяг непоставленого відповідачем вугілля)*(600 (ціна вугілля за договором з ТОВ „Ресурсенерготрейд”)-552 (ціна вугілля згідно специфікації до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р.)).

Правомірність проведеного позивачем розрахунку суми збитків також підтверджується аудиторським висновком, складеним 18.01.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю з надання аудиторських та консультаційних послуг „Аудек”, про правомірність та обгрунтованість відшкодування понесених збитків.

Зокрема, для проведення дослідження аудитору були представлені перелічені вище договори, акти приймання-передачі вугільної продукції, рахунки, платіжні доручення.

За приписом ст.3 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудитом є перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Згідно до ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є, зокрема, документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідачем будь-яких доказів або тверджень, направлених на спростування змісту аудиторського висновку всупереч вимогам ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, виходячи з того, що згідно із ст.7 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудиторським висновком є документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні, суд приймає до уваги у сукупності з первісними документами бухгалтерської звітності позивача вказаний висновок як доказ понесених позивачем збитків.

На підставі викладеного, враховуючи наявні у справі документи, за висновками суду, позивачем доведено той факт, що він гарантовано отримав би відповідну вигоду в сумі 43126503,00 грн. у разі, якщо б його право не було порушено відповідачем, тобто у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Одночасно, позивачем також доведено факт наявності реальних збитків в сумі 15001500,00 грн. (сплата штрафних санкцій ТОВ „Істек”), які були понесені ним внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань.

Твердження відповідача про зміни цінової політики на ринку вугільної продукції внаслідок падіння у листопаді 2008р. цін на вугільну продукцію судом до уваги не приймаються. Зокрема, за наданими до справи господарськими договорами позивача з третіми особами останніми було досягнуто згоди щодо продажу позивачем вугілля за певною ціною ТОВ „Істек”, ТОВ „Ресурсенерготрейд”, ТОВ „Промтек-Холдинг”, ТОВ „Екотехпромсервіс”. Будь-яких змін щодо ціни на вугільну продукцію до вказаних договорів не вносилось. Таким чином, у разі належного виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р., останнім вугільна продукція була би реалізована саме за ціною, що була узгоджена сторонами.

Крім цього, за висновками суду, позивачем також доведено наявність причинного зв'язку між неправомірною поведенікою відповідача та збитками позивача.

Зокрема, внаслідок прострочення відповідачем виконання своїх зобов’язань перед позивачем з постачання вугільної продукції за договором №10/06/1пк від 10.06.2008р. останній не отримав доход в сумі 43126503,00 грн., який реально міг отримати у разі належного виконання відповідачем своїх зобов’язань, а також поніс витрати, пов’язані зі сплатою ТОВ „Істек” штрафних санкцій за договором від 31.03.2006р. №31/03/1пр в сумі 15001500,00 грн.

Тобто, саме порушення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем призвело до такого наслідку, як виникнення у позивача збитків в сумі 58128003,00 грн.

При цьому, відповідачем не доведено відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Посилання відповідача на неотримання ним письмових заявок позивача з реквізитами вантажоотримувачів, що позбавило відповідача можливості відвантажити позивачу продукцію, спростовуються наданими до справи матеріалами.

Так, згідно наданого до матеріалів листа від 08.08.2008р. №1433 позивачем було повідомлено відповідачу реквізити для відвантаження вугільної продукції, які мали діяти до повного виконання зобов’язань з постачання вугільної продукції згідно специфікації №№3, 4 до договору №10/06/1пк від 10.06.2008р. Вказаний лист направлений на адресу відповідача 09.08.2009р., що підтверджується поштовим реєстром.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову спростовуються наявними у справі документами, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 58128003,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка про стягнення збитків в сумі 58128003 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк збитки в сумі 58128003 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.02.2010р.

Головуючий суддя                               

Суддя Джарти В.В.

Суддя Курило Г.Є.