Рішення № 80983833, 03.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 квітня 2019 р. справа № 520/9268/18

Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Біленського О.О.,

суддів - Мар'єнко Л.М., Горшкової О.О.,

при секретарі - Поволяєвій К.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області - Михайлова О.С.,

представника відповідачів Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області та Державної казначейської служби України - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198), Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 39893720), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, вул. Бакуліна, буд. 18, м.Харків, код ЄДРПОУ 37874947) та Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо пропозиції заступнику начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 переведення на посаду завідувача сектору податків з юридичних осіб Лозівського управління Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області протиправними;

- визнати дії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області, вчинені з моменту реорганізації Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо переведення у Головному управлінні державної фіскальної служби у Харківській області державних службовців без обов'язкового проведення конкурсу на посади, які рівнозначні або нижчі посади заступника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області, без врахування переважного права на залишення на роботі заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1, протиправними;

- визнати дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо попередження заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 про наступне вивільнення протиправними;

- визнати дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо направлення заступнику начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 "Повідомлення - пропозиції про переведення на посаду завідувача сектору податків з юридичних осіб Лозівського управління Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області" Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області протиправними;

- зобов'язати Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області утриматись від вчинення дій щодо вивільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області;

- зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області утриматись від вчинення дій щодо вивільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у адміністративній справі:

- визнати бездіяльність Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо непереведення позивача без обов'язкового проведення конкурсу у зв'язку з реорганізацією Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області шляхом приєднання до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на рівнозначну посаду у Головному управлінні державної фіскальної служби у Харківській області, протиправною;

- зобов'язати Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київську об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області перевести позивача без обов'язкового проведення конкурсу у зв'язку з реорганізацією Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області шляхом приєднання до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на рівнозначну посаду у Головному управлінні державної фіскальної служби у Харківській області;

- стягнути з Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на мою користь 250000 (двісті п'ятдесят тисяч гривень) на відшкодування позивачу моральної шкоди, заподіяної його протиправними діями та бездіяльністю;

- стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на мою користь 250000 (двісті п'ятдесят тисяч гривень) на відшкодування мені моральної шкоди, заподіяної її протиправними діями та бездіяльністю.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області та Державну казначейську службу України в якості співвідповідачів у адміністративній справі та прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у адміністративній справ, а саме доповнено позов вимогою: стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на користь позивача 500000 (п'ятсот тисяч гривень) - у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області.

Протокольною ухвалою колегії суддів Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року, під час розгляду справи по суті, відкладено розгляд справи на підставі ст.205 КАС України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання позивача та наявність доказів поважності причин неприбуття в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 31.07.2017 року позивач працює на посаді заступника начальника Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що належить до п'ятої категорії оплати праці. 22.09.2018 року позивачем були отримані поштою лист Київської ОДПІ №397/в/20-31-04-28 від 20.09.2018 року «Про направлення попередження про наступне вивільнення та повідомлення - пропозиції» (додаток 8) за підписом неуповноваженої особи - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ ОСОБА_5, «Попередження про наступне вивільнення» (без реєстраційного номера та дати, додаток 9) також за підписом неуповноваженої особи ОСОБА_5, та «Повідомлення - пропозиція» (без реєстраційного номера та дати, додаток 10) за підписом також неуповноваженої особи - начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 Позивач зазначив, що займана ним посада належить до номенклатури Голови ДФС України, виключно він є суб'єктом призначення відносно цієї посади, звільнення з неї може здійснювати виключно він. Також, виключно Голова ДФС України міг направляти та підписувати позивачу будь-які пропозиції для переведення. Позивач вказав, що попередження та пропозиція повніші бути надані одночасно одним і тим же органом (уповноваженою посадовою особою), але, позивачу направлені поштою два різних документи двох різних державних органів - ГУ ДФС у Харківській області та Київською ОДПІ за підписом двох різних посадових осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, жоден з яких не має відповідних повноважень, що належать виключно Голові ДФС України. Окрім цього, позивач вважає, що в порушення статті 42 Кодексу при здійсненні реорганізації Київської ОДПІ, при скороченні чисельності працівників у зв'язку із змінами в організації праці, не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі як працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. З огляду на викладене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Через канцелярію суду від представника відповідача Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що правонаступником ОДПІ м. Харкова та області виступає ГУ ДФС у Харківській області, відповідно саме начальник ГУ ДФС у Харківській області, як суб'єкт призначення, повинен вирішити питання щодо переведення державних службовців з інспекцій, що реорганізуються, для подальшого проходження державної служби на відповідних посадах в ГУ у Харківській області. При цьому, з урахуванням юрисдикції державних органів, посадові особи ОДПІ м. Харкова та області можуть бути переведені до ГУ ДФС без проведення конкурсу лише на нижчі посади. Згідно із затвердженим штатним розписом до структури кожного з територіальних управлінь ГУ ДФС у Харківській області введено лише по одній посаді заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб, в той же час, у начальників ОДПІ міста Харкова та області було не менше двох заступників. Листом Київської ОДПІ м. Харкова від 20.09.2018 року №397/В/20-31-04-28 ОСОБА_1 направлялось попередження про наступне вивільнення та повідомлення - пропозиція. В повідомленні-пропозиції запропоновано посаду завідувача сектору податків з юридичних осіб Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області. Враховуючи, що у ОСОБА_1 є на утриманні малолітня дитина, повідомлення-пропозицію відкликано листом ГУ ДФС у Харківській області від 16.11.2018 року №11288/20-40-04-02-18. Також представник відповідача зазначив, що вирішити питання щодо подальшого працевлаштування ОСОБА_1 в ГУ ДФС у Харківській області не виявляється за можливе, оскільки він з моменту реорганізації не буває на робочому місці, на запрошення з'явитися до управління персоналу для вирішення даного питання не реагує, оцінити рівень продуктивності праці ОСОБА_1 не виявилося за можливе, оскільки з моменту призначення на посаду заступника начальника Київської ОДПІ м. Харкова він жодного дня не працював. Окрім цього, зі змісту відзиву вбачається, що на підставі наказу Національної академії державного управління при Президентові України від 23.07.2018 року №523-ос позивач зарахований на денну форму навчання до Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (строк навчання з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року). З урахуванням даної обставини, а також керуючись приписами ч.7 ст.48 Закону України «Про державну службу», наказом ГУ ДФС у Харківській області від 23.11.2018 №937-о за ОСОБА_1 на період професійного навчання у даному вищому навчальному закладі з 26.11.2018 року по 31.12.2019 року збережено посаду наступника начальника Київської ОДПІ м. Харкова та заробітну плату. З огляду на викладене представник відповідачів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник відповідача Державної казначейської служби України надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Казначейство України рішення щодо попередження (звільнення) позивача з роботи не приймало, тому і не повинна нести відповідальність за такі дії. З огляду на наведене просить суд відмовити ОСОБА_1 у вимогах щодо стягнення моральної шкоди з держави Україна в особі Казначейства України, Головного управління з державного бюджету України шляхом списання з рахунку до бюджетною програмою 3504030.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно ст.23 Бюджетного кодексу України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України. Головне управління не має відповідних бюджетних призначень за програмою (КПКВ 3504040) або (КПКВ 3504030) та повноважень щодо виплати позивачу коштів на відшкодування шкоди, тому рахунки на зазначені цілі в Головному управлінні не відкриті. Отже позивач помилково визначив Головне управління в якості відповідача вимагаючи стягнення шкоди з держави.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позицію, викладену у адміністративному позові. При цьому позивач вказав, що з часу порушення провадження у справі відповідачі вже фактично визнали позов шляхом виправлення допущених порушень.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідачів Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідачів - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області та Державної казначейської служби України, в судове засідання не прибув, просив суд розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з 31.07.2017 року позивач працює на посаді заступника начальника Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, що належить до п'ятої категорії оплати праці.

На підставі наказу Національної академії державного управління при Президентові України - вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, які визначаються Кабінетом Міністрів України, №523 від 23.07.2018 року та наказу Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України №105-кс від 01.08.18 року позивач зарахований на денну форму навчання до цього інституту за державним замовленням за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування".

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №715 від 26.11.2014 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_7 разом з батьком ОСОБА_1.

22.09.2018 року позивачем були отримані поштою лист Київської ОДПІ №397/в/20-31-04-28 від 20.09.2018 року «Про направлення попередження про наступне вивільнення та повідомлення - пропозиції» за підписом голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ ОСОБА_5, «Попередження про наступне вивільнення» також за підписом ОСОБА_5, та «Повідомлення - пропозиція» за підписом начальника ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6

Вказані повідомлення та правомірність їх винесення та направлення позивачу слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що на підставі скарги ОСОБА_1 від 19.10.2018 року, направленої до Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС) (вхідний НАДС №В-1223-18 від 22.10.2018 року) та з урахуванням скарги ОСОБА_1 до НАДС від 21.10.2018 року (вхідний НАДС №В- 1250-18 від 26.10.2018 року) фахівцями НАДС призначено та проведено службове розслідування стосовно керівника державної служби Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області ОСОБА_6.

За результатами вказаного службового розслідування складено висновок від 30.11.2018 року.

Під час проведення службового розслідування Комісією досліджено питання щодо направлення ОСОБА_1 попередження про наступне вивільнення та пропонування посади у іншому населеному пункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 визначено Перелік територіальних органів Державної фіскальної служби, які реорганізуються шляхом приєднання як структурні підрозділи до відповідних територіальних органів Служби (далі - Перелік № 296). Цією ж постановою передбачено реорганізацію Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області шляхом приєднання до нього дев'яти його об'єднаних державних податкових інспекцій м. Харкова та області, як його структурних підрозділів.

Реорганізацію територіальних органів ДФС у Харківській області розпочато відповідно до наказу Голови ДФС від 10.05.2018 року № 297 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Харківській області» (далі - наказ № 297). Наказом № 297, зокрема, визначено реорганізацію Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - Київська ОДНІ) шляхом її приєднання, як структурного підрозділу, до Головного управління ДФС у Харківській області.

Цим же наказом були призначені голови комісій з реорганізації. Зокрема Головою комісії з реорганізації Київської ОДНІ призначено ОСОБА_5, першого заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Голова комісії).

Наказом № 297 було надано доручення голові комісії з реорганізації «забезпечити вжиття комплексу заходів щодо попередження та звільнення працівників».

До матеріалів службового розслідування долучено також наказ Голови ДФС від 10.05.2018 року №792-о «Про надання повноважень», пунктом першим якого уповноважено голів комісій з реорганізації ОДПІ (ДПІ) здійснювати попередження керівних працівників ОДПІ (ДПІ), посади яких належать до номенклатури ДФС., прореорганізацію, скорочення чисельності або штату державного органу та їх наступне вивільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України.

Відповідно до наказу Київської ОДПІ від 17.08.2018 № 48 «Про попередження щодо подальшого вивільнення», Голова комісії з реорганізації Київської ОДШ попередила працівників Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області «про наступне вивільнення, у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, пп.1 п.1 ст. 87 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».

Комісією досліджено «попередження про наступне вивільнення», яке оскаржує ОСОБА_1, та встановлено, що цей документ підписаний головою комісії з реорганізації Київської ОДПІ ОСОБА_5, направлений ОСОБА_1 листом від 20.09.2018 року № 397/В/20-31-04-28 «Про направлення попередження про наступне вивільнення та повідомлення-пропозиції», за підписом ОСОБА_5

Тобто, «попередження про наступне вивільнення» ОСОБА_1 надіслала особа, уповноважена Головою ДФС України.

Відносно посилань позивача у скарзі, що «повідомлення-пропозиція» посади підписана неуповноваженою особою - начальником Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_6, комісією встановлено наступне.

Комісією досліджено Порядок призначення (переведення) на посади та звільнення з посад працівників Номенклатури Голови Державної фіскальної служби України, затверджений наказом Державної фіскальної служби України від 15.06.2017 року № 421 «Про організацію добору кадрів у Державній фіскальній службі України» (далі - Порядок) та встановлено, що дійсно, відповідно до пункту 1.1.2 Порядку «начальники та їх заступники (у тому числі перші) ДПІ, ОДПІ належать до номенклатури Голови ДФС, тобто призначення, переведення та звільнення з цих посад здійснюється Головою ДФС.

При цьому, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 попередили про наступне вивільнення за ініціативою суб'єкта призначення, на підставі п.1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII (реорганізація, ліквідація державного органу), то відповідно до частини 3 статті 87 Закону № 889-VIII процедура вивільнення державних службовців визначається законодавством про працю.

Так, статтею 492 Кодексу Законів про Працю України визначено порядок вивільнення працівників. Зокрема, в цій статті зазначено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Комісією досліджено наказ Державної фіскальної служби України від 06.02.2017 року № 183-о «Про уповноваження керівників територіальних органів ДФС», відповідно до якого керівників головних управлінь ДФС в областях уповноважено працевлаштовувати керівних працівників територіальних органів, посади яких відносяться до номенклатури ДФС, шляхом пропонування посад у підпорядкованих органах, у тому числі номенклатури ДФС.

Беручи до уваги зазначене вище, комісія дійшла висновку, що «попередження про наступне вивільнення» та «повідомлення-пропозиція» посади ОСОБА_1 підписані та направлені уповноваженими на це особами.

Також комісією досліджене питання стосовно врахування переважного права залишення на займаній посаді ОСОБА_1 при проведенні процедури скорочення посад Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Знову ж таки, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 попередили про наступне вивільнення за ініціативою суб'єкта призначення, на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII (ліквідація, реорганізація державного органу), то відповідно до частини 3 статті 87 Закону № 889-VIII процедура вивільнення державних службовців визначається законодавством про працю.

Так, статтею 492 Кодексу Законів про Працю України визначено порядок вивільнення працівників.

Зокрема, в цій статті зазначено, що при вивільненні працівників враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до статті 42 КЗпПУ при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністюпраці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам, які мають певні обставини (визначені текстом цієї ж статті).

Комісією досліджене питання об'єктивності визначення керівництвом кваліфікації та продуктивності праці ОСОБА_1. та чи були вони враховані при прийнятті рішення стосовно залишення його на посаді.

Головою Комісії були поставлені усні та письмові запитання керівнику служби управління персоналом Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_8, начальнику Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_6

До матеріалів службового розслідування долучено Доповідну записку начальника управління по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_8 від 21.08.2018 №790/20-40-04-02-17 щодо встановлення наявності у працівників підпорядкованих об'єднаних державних податкових інспекцій м. Харкова та області переважного права на залишення на роботі ( далі - Доповідна записка).

Відповідно до аналітичної інформації, зазначеної в додатку до Доповідної записки, відносно ОСОБА_1, заступника начальника Київської ОДГП м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, зазначено наступне: «Стаж роботи в податкових органах складає 21 рік. Оцінити продуктивність праці і кваліфікацію ОСОБА_1 немає можливості, оскільки з 01 серпня 2017 року, з дня призначення на посаду заступника начальника Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, він перебуває у відпустках, тобто немає ні одного робочого дня. Слід зазначити, що ОСОБА_1 практично не працює з березня 2012 року, перебуваючи у різних видах відпусток та на листках непрацездатності. До доповідної записки додані розпорядчі документи та інформація про надання ОСОБА_1 відпусток різного виду.»

Комісією досліджено достовірність зазначеної інформації, зокрема щодо наявності робочих днів у ОСОБА_1 За результатами дослідження встановлено, що починаючи з 13.03.2012 року по день початку проведеним службового розслідуваним - 01.11.2018 року, ОСОБА_1 офіційно не працював жодного дня, тобто не виконував своїх службових обов'язків. Весь цей час він перебував у відпустках різного виду та був відсутній у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

До матеріалів службового розслідування долучена Службова записка Голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_5 від 13.11.2018 року № 6/20-31-05-28, в якій зазначено, що «з 01 серпня 2017року по теперішній час заступнику начальника інспекції ОСОБА_1 були нараховані та виплачені лише допомога з тимчасової втрати працездатності та відпускні, згідно наданих листків непрацездатності та наказів ГУ ДФС у Харківській області. Оплати робочих днів не було».

Зазначене підтверджує той факт, що з дня призначення на посаду заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на день початку службового розслідування, у ОСОБА_1 немає жодного робочого дня, тобто жодного дня віє не виконував обов'язки за посадою.

Разом з тим, при вивченні інформації, стосовно інших заступників начальників ОДПІ м. Харкова та області, виявлено, що колеги ОСОБА_1 мають переваги перед ним. Зокрема, відповідно до інформації, зазначеної в Доповідній записці, вони весь цей час виконували свої посадові обов'язки, мають значний досвід практичної роботи, володіють системними знаннями фінансового, податкового, адміністративного законодавства.

Тобто, у порядку, визначеному статтею 42 КЗпПУ щодо кваліфікації продуктивності праці, в порівнянні зі своїми колегами, ОСОБА_1 не має переважного права залишення на роботі.

З огляду на зазначене вище, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 з березня 2012 року по 01.11.2018 року жодного дня не виконував службові обов'язки та не брав участі у жодному заході з підвищення кваліфікації.

Беручи до уваги зазначене вище, є очевидним, що за таких обставин кваліфікація ОСОБА_1 незрівнянно нижча в порівнянні із іншими його колегами. Будь-який інший працівник, який хоча б один день працював, має вищі показники продуктивності праці. Таким чином, за висновками комісії, переважного права залишення на посаді ОСОБА_1 не має.

Комісія вважає за доцільне повторно наголосити, що відповідно до статті 42 КЗпПУ при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Водночас, Комісія зазначила, що при пропозиції ОСОБА_1 посади в іншій місцевості не було враховано те, що він є особою з інвалідністю та не було враховано визначене місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_1

ОСОБА_1, відповідно до копій документів, які він додав до своїх скарг, є інвалідом 2-ї групи (посвідчення НОМЕР_1), батьком та єдиним опікуном дитини ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до копії рішення Харківської міської ради Харківської області від 26.11.2014 року № 715 місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 визначено разом з ним у м. Харкові.

У ході службового розслідування Комісії надано лист Головною управління ДФС у Харківській області від 16.11.2018 року № 11288/В/20-40-04 02-18 за підписом начальника ОСОБА_6 до ОСОБА_1, яким повідомляється про те, що Головне управління ДФС у Харківській області відкликає повідомлення - пропозицію, надіслану йому листом Київської ОДГО м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 20.09.2018 року №З97/В/20-31-04-28.

В цьому ж листі ОСОБА_9 зазначає: «...у зв'язку з необхідністю вирішення питання про переведення Вас для подальшого проходження державної служби в Головному управлінні ДФС у Харківській області на іншій посаді, Вам необхідно з'явитись до управління по роботі з персоналом, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 46, (кім. 403), не пізніше 23.11.2018».

Тобто, зазначене у скарзі порушення стосовно пропозиції ОСОБА_1 посади в іншій місцевості без урахування того, що він є особою з інвалідністю та без урахування визначеного місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_1 усунуте у ході розслідування.

Наступними документами, які надійшли до Комісії був наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 23 листопада 2018 року № 937-о «Про збереження посади та заробітної плати», в якому зазначено, що на період професійного навчання в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з 26.11.2018 року по 31.12.2019 року за ОСОБА_1 зберігається його посада заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

За результатами аналізу, вивчення матеріалів службового розслідування за інформацією, викладеною у скаргах заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1, від 19 жовтня 2018 року та від 21 жовтня 2018 року, даних про наявність у діях начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_6 дисциплінарного проступку, комісією не виявлено.

З наявних матеріалів справи встановлено, та не заперечувалось сторонами, що листом Головною управління ДФС у Харківській області від 16.11.2018 року № 11288/В/20-40-04 02-18 за підписом начальника ОСОБА_6 до ОСОБА_1, повідомлено, що Головне управління ДФС у Харківській області відкликає повідомлення - пропозицію, надіслану йому листом Київської ОДГО м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 20.09.2018 року №397/В/20-31-04-28.

Відповідно, з огляду на факт відкликання повідомлення - пропозиції, висновок за результатами службового розслідування Комісії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби від 30.11.2018 року та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо пропозиції заступнику начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 переведення на посаду завідувача сектору податків з юридичних осіб Лозівського управління Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та визнання протиправними дій Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо направлення заступнику начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 "Повідомлення - пропозиції про переведення на посаду завідувача сектору податків з юридичних осіб Лозівського управління Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області" Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом".

Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87цього Закону).

Згідно з статтею 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Статтею 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації".

Згідно статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників".

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Судом встановлено, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 визначено Перелік територіальних органів Державної фіскальної служби, які реорганізуються шляхом приєднання як структурні підрозділи до відповідних територіальних органів Служби (далі - Перелік № 296). Цією ж постановою передбачено реорганізацію Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області шляхом приєднання до нього дев'яти його об'єднаних державних податкових інспекцій м. Харкова та області, як його структурних підрозділів. Реорганізацію територіальних органів ДФС у Харківській області розпочато відповідно до наказу Голови ДФС від 10.05.2018 року № 297 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Харківській області» (далі - наказ № 297). Наказом № 297, зокрема, визначено реорганізацію Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - Київська ОДНІ) шляхом її приєднання, як структурного підрозділу, до Головного управління ДФС у Харківській області.

З огляду на вказані приписи законодавства та наявність законодавчо визначених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо попередження заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 про наступне вивільнення є правомірними, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Станом на час розгляду справи Київська об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області перебуває в стані ліквідації, однак не є ліквідованою.

Відповідно до положень частини першої статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов'язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

Таким чином, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов'язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з'ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі № 816/979/17, від 20 червня 2018 року по справі №П/811/3349/15.

Отже, у випадку ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, обов'язок щодо працевлаштування (пропозиції про працевлаштування згідно статті 49-2 КЗпП) працівників ліквідованої установи (організації) поширюється не лише на цю установу (організацію), а й на відповідну новостворену установу (організацію), оскільки, як зазначено Верховним Судом України, роботодавцем у такому випадку є держава, а не окрема установа, що діє від імені держави.

Згідно частини п'ятої статті 22 Закону №889-VIII, у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 41 Закону №889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Отже, обов'язок роботодавця щодо працевлаштування працівника державної установи, що ліквідується із утворенням нової установи, що буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, може бути виконаний шляхом пропозиції працівникові роботи в утвореній установі та, у випадку згоди, переведення працівника в порядку частини п'ятої статті 22, пункту другого частини першої статті 41 Закону №889-VIII.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що власник або уповноважений ним орган вважаються такими, що належно виконали вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України стосовно працевлаштування працівника, якщо запропонували йому наявну на підприємстві роботу, тобто, вакантну посаду або роботу за відповідною професією, спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічні правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 816/979/17.

Як вбачається із матеріалів справи, на даний час позивачу не запропонована вакантна посада, при цьому листом Головною управління ДФС у Харківській області від 16.11.2018 року № 11288/В/20-40-04 02-18 за підписом начальника ОСОБА_6 позивача повідомлено, що у зв'язку з необхідністю вирішення питання про переведення Вас для подальшого проходження державної служби в Головному управлінні ДФС у Харківській області на іншій посаді, Вам необхідно з'явитись до управління по роботі з персоналом, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 46, (кім. 403), не пізніше 23.11.2018 року.

Позивачем не надано до суду доказів прибуття до Головною управління ДФС у Харківській області за вказаним запрошенням.

Окремо суд зазначає, що наказом Головного управління ДФС у Харківській області від 23 листопада 2018 року № 937-о «Про збереження посади та заробітної плати», на період професійного навчання в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з 26.11.2018 року по 31.12.2019 року за ОСОБА_1 зберігається його посада заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що до 31.12.2019 року підстави для звільнення позивача, за умови продовження його професійного навчання в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, відсутні.

Відповідно, у роботодавця виникає обов'язок запропонувати працівникові всі вакантні посади (інша робота), які наявні на підприємстві, на день звільнення.

З огляду на викладене позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області, вчинені з моменту реорганізації Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо переведення у Головному управлінні державної фіскальної служби у Харківській області державних службовців без обов'язкового проведення конкурсу на посади, які рівнозначні або нижчі посади заступника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області, без врахування переважного права на залишення на роботі заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1;

- визнати бездіяльність Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області щодо непереведення позивача без обов'язкового проведення конкурсу у зв'язку з реорганізацією Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області шляхом приєднання до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на рівнозначну посаду у Головному управлінні державної фіскальної служби у Харківській області, протиправною;

- зобов'язати Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області та Київську об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області перевести позивача без обов'язкового проведення конкурсу у зв'язку з реорганізацією Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області шляхом приєднання до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на рівнозначну посаду у Головному управлінні державної фіскальної служби у Харківській області;

- є необгрунтованими, передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області утриматись від вчинення дій щодо вивільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області та зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області утриматись від вчинення дій щодо вивільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматись від вчинення дій у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги стягнути з Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на мою користь 250000 (двісті п'ятдесят тисяч гривень) на відшкодування позивачу моральної шкоди, заподіяної його протиправними діями та бездіяльністю; стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на мою користь 250000 (двісті п'ятдесят тисяч гривень) на відшкодування мені моральної шкоди, заподіяної її протиправними діями та бездіяльністю; стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на користь позивача 500000 (п'ятсот тисяч гривень) - у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області та Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області, є похідними, вони також не підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду, -

В И Р І Ш И Л А:

В задоволенні адміністративного позову Заступника начальника Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198), Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 39893720), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, вул. Бакуліна, буд. 18, м.Харків, код ЄДРПОУ 37874947) та Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08.04.2019 року.

Головуючий суддя Біленський О.О.

Суддя Мар'єнко Л.М.

Суддя Горшкова О.О.