Рішення № 80954655, 25.03.2019, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/926/18

Провадження № 2/165/30/19

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 комітету Нововолинської міської ради Волинської області про покращення житлових умов шляхом надання житлового приміщення придатного для проживання, — суд,

встановив:

16 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 комітету Нововолинської міської ради Волинської області про покращення житлових умов шляхом надання житлового приміщення придатного для проживання.

Посилається на те, що вона та її син проживають в кімнаті №606 за адресою: вул. Галана, буд.3, м. Нововолинськ, Волинська область. Це житло, загальною площею 26,6 кв.м. та житловою 12,5 кв.м., вона отримала працюючи у період з 1976 року по 2001 рік на виробничому підприємстві ВАТ "Оснастка". З 01 вересня 2010 року гуртожиток передано на баланс Нововолинської міської ради Волинської області. У позові позивач зазначає, що житлова кімната є надто малою для проживання двох осіб і за результатами перевірки та обстеження її житлових умов, комісією зроблено висновок про необхідність поставлення її та сина на квартирний облік для одержання в подальшому окремого житла. Рішенням ОСОБА_4 комітету Нововолинської міської ради від 23 червня 2009 року №204 її сім’ю у складі двох чоловік було вирішено поставити на загальну чергу для поліпшення житлових умов, а рішенням №154 від 22 травня 2013 року її вирішено включити в список осіб, які мають право на першочергове отримання житла. Таким чином вона була включена до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов за порядковим номером 317, в першочерговій черзі під порядковим номером 133, а з 01 січня 2016 року під номером 128. Незважаючи на неодноразові звернення поліпшити їх житлові умови, відповідач обмежується відписками і житла їй належного не надає. З огляду на вищенаведене, просила зобов’язати ОСОБА_4 комітет Нововолинської міської ради Волинської області прокращити її житлові Умови шляхом надання їй житлового приміщення придатного для проживання в ньому.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав викладених у ньому. ОСОБА_1 зазначила, що з 2009 року вона та її повнолітній син перебувавають на квартирному обліку за місцем проживання у списках громадян, які потребують покращення житлових умов у загальній та першочерговій чергах. Однак, незважаючи на те, що вона має право на отримання житла, відповідач вперто, протягом вже тривалого часу ігнорує її вимоги, посилаючись на можливість приватизувати займане нею в гуртожитку приміщення. Вважає безпідставними тверження відповідача викладені у відзиві, оскільки ОСОБА_4 комітет Нововолинської міської ради Волинської області здійснює ведення обліку осіб, які потребують покращення житлових у мов і саме на нього покладено обов’язок по наданню житла.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов не не визнала, зазначила, що у справі відсутній предмет спору. Жодні права позивача відповідачем не були порушені. Відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ "Про місцеве самоврядування" відповідач не володіє повноваженнями для покращення житлових умов шляхом надання житлового приміщення придатного для проживання. Орієнтовно, 96% державного та комунального житлового фонду приватизовано, а оскільки нове житлове будівництво у м. Нововолинську за кошти державного та місцевого бюджету не ведеться понад як 8 років, покращити позивачу житлові умови за рахунок комунального житлового фонду немає можливості. Крім того, ОСОБА_1 протягом останніх чотирьох років недобросовісно ставиться до своїх обов’язків, не поновлює облікові дані щороку, як це передбачається, а тому відповідач повноважний зняти позивача з черги взагалі.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що проживає з позивачем по сусідству, ОСОБА_1 та її син дійсно займають маленьку кімнату, яка є затісною для проживання двох осіб і не задовільняє житлових потреб позивача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, покази свідка ОСОБА_5, приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, у зв’язку з наступним.

У судовому засіданні встановлено, що спірні правовідносини, котрі виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 38, 46 ЖК України та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Позивач не входить до переліку осіб, які мають право на позачергове отримання житла.

У судовому засіданні встановлено, що позивач разом з повнолітніми сином проживають в кімнаті №606 за адресою: вул. Галана, буд.3, м. Нововолинськ, Волинська область. Загальна площа житла становить 26,6 кв.м. та житлова 12,5 кв.м.

Це житло надане позивачу для тимчасового проживання в період її роботи ВАТ "Оснастка".

Згідно копії актів від 29 травня 2009 року та від 30 березня 2017 року наймач ОСОБА_1 потребує покращення житлових умов, поставлення на квартирний облік для одержання окремого житла (а.с.7-8).

На даний час, позивач разом з сином перебувають на квартирному обліку за місцем проживання у списках громадян, які потребують покращення житлових умов у загальній черзі за номером 245, в першочерговій за номером 101, що узгоджується з підпунктом 5 пункту 44 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської Ради профспілок від 11 грудня 1984 року №470 (а.с.9-10).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На звернення позивача №Н-385 від 18 січня 2016 року до Волинської облдержадміністрації та аналогічне звернення зареєстроване за №Н-385/2 від 25 листопада 2016 року до ОСОБА_4 комітету Нововолинської міської ради, щодо вирішення житлового питання ОСОБА_1, звернення народного депутата ОСОБА_6 за №01-885/10/16 від 19 жовтня 2016 року, останній було повідомлено, що у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів з 2009 року житло в м. Нововолинську не будується і не розподіляється. Вільних житлових кімнат у гуртожитку, де проживає ОСОБА_1 немає (а.с.11-12, 16-20).

За результатами звернення позивача до Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області та прокуратури Волинської області були проведені відповідні перевірки в ході яких фактів порушення житлових прав ОСОБА_1 не виявлено, а тому і не було встановлено підстав для внесення документів прокурорського реагування. Крім того, було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с.14-15).

Судом також було встановлено, що позивач не входить до визначеного ст.46 ЖК України переліку осіб, яким надається житло позачергово, а тому покращення її житлових умов можливе лише в порядку черги.

Разом із тим, суд в результаті розгляду справи встановив, що на відповідача ОСОБА_4 комітет Нововолинської міської ради покладено обов’язок надати ОСОБА_1 жиле приміщення у порядку черговості.

Суд не знайшов обставин і підстав, які б свідчили про порушення прав, за захистом яких позивач звернулася з позовною заявою, оскільки право позивача на отримання житла в порядку черговості у спірних правовідносинах не порушено.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 комітет Новоовлинської міської ради при розгляді житлового питання ОСОБА_1 діяв на підставі і в межах свої повноважень, передбачених та у спосіб, що передбачений Конституцією України та діючим законодавством.

Наведені в позові доводи не дають підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та надання їй позачергово іншого житлового приміщення придатного для проживання.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 704,80 грн. та підтверджується документально (а.с.26а), на підставі ст.141 ЦПК України, суд залишає за позивачем.

Керуючись: ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України,на підставі ст.36, ст.38, ст.39, ст.40, ст.43, ст.45, ст.46 ЖК Української РСР, ЗУ «Про місцеве самоврядування», ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 комітету Нововолинської міської ради Волинської області про покращення житлових умов шляхом надання житлового приміщення придатного для проживання, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2019 року.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Василюк