Рішення № 80950088, 04.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/834/19

Справа №760/9877/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі: Ковальській К.О.,

за участю:

представника позивача: Зарубайка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017 у провадження Солом'янського районного суду м. Києва надійшла справа за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк", правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 267-ф/07 зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 1 від 18 грудня 2007 року, додаткової угоди № 2 від 04 березня 2008 року, додаткової угоди № 3 від 04 вересня 2008 року, додаткової угоди № 4 від 04 березня 2009 року та додаткової угоди № 5 від 23 липня 2009 року.

Зазначив, що відповідно до умов п.1.1. кредитного договору, банк відкрив позичальнику мультивалютну не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування:

- 240000,00 доларів США. Кредитні кошти надаються на строк/термін з 05 вересня 2007 року по 23 липня 2009 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами з 05 вересня 2007 року по 03 вересня 2008 року, виходячи із 13,0% річних, із сплатою процентів за користування кредитними коштами з 04 вересня 2008 року по 23 липня 2009 року, виходячи із 14,4 % річних;

- в сумі 0 (нуль). Кредитна лінія надається на строк/термін з 24 липня 2009 року по 04 березня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 14,4% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється, виходячи із - 15,4% річних;

- в сумі 1 163 113,52 гривень. Кредитна лінія надається на строк/термін з 23 липня 2009 року по 04 березня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 21,0% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється, виходячи із 22,0% річних.

Пунктом 3.3.1., 3.3.3 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредитних коштів на рахунок НОМЕР_1, НОМЕР_2, у строк та у розмірі відповідно до Графіку погашення заборгованості кредитної лінії (додаток № 2 до цього договору). Якщо останній день для сплати частини кредитної лінії припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредитній лінії здійснюється напередодні.

Також, пунктом 3.3.4. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (окрім останнього місяця користування кредитними коштами) та в день закінчення строку, на який надано кредитні кошти, у відповідності з п.1.1.2, 1.1.3 цього Договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредитній лінії, в тому числі у зв'язку з порушенням виконання умов цього Договору, сплачувати проценти за користування кредитними коштами на рахунок НОМЕР_1, НОМЕР_2, відкриті в КОУ АБ "Укргазбанк", МФО 320478.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. та 2.3. Кредитного договору в забезпечення зобов'язань за дійсним договором банком прийнято в іпотеку нерухомість:

- згідно з договором іпотеки № 1 без оформлення заставної від 05 вересня 2007 року (зі змінами та доповненнями): АДРЕСА_1 (надалі - предмет іпотеки 1);

- згідно з договором іпотеки № 2 без оформлення заставної від 05 вересня 2007 року (зі змінами та доповненнями): - АДРЕСА_2 (надалі - предмет іпотеки2);

- згідно з договором іпотеки № 3 без оформлення заставної від 05 вересня 2007 року (зі змінами та доповненнями): - земельна ділянка площею 0,150 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на АДРЕСА_3.

Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору банк у січні 2010 року звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка розраховувалась станом на 15.02.2011.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.05.2011 задоволено позов ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» заборгованість по кредиту у сумі 1 163 111,15 гривень, заборгованість по процентах у сумі 389 016,27 гривень, заборгованість по пені у сумі 472 196,45 гривень, штраф за невиконання договорів іпотеки у сумі 75 045,00 гривень, судовий збір у сумі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень, а всього на загальну суму 2 101 188,87 гривень. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., про визнання недійсним правочинів відмовлено.

Позивач вказує на те, що у зв'язку невиконанням рішення суду добровільно, Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 46269463 за заявою банку від 29.01.2015.

З письмових пояснень представника позивача, що надійшли до суду 12.04.2018 вбачається, що в лютому 2017 року АБ «УКРГАЗБАНК», керуючись, зокрема, нормами Закону України «Про іпотеку», виявив бажання залишити за собою не реалізоване в процесі проведення виконавчих дій майно боржника, а саме квартиру АДРЕСА_1, в результаті чого 27.02.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», на підставі Акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, видано АБ «УКРГАЗБАНК» свідоцтво на право власності на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 55,10 кв.м. (надалі - Квартира), запис в реєстрі за № 1081. В Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про право власності за номером 19226100.

Зазначив, що після залишення квартири банком за собою, заборгованість за кредитним договором була частково погашена (на суму вартості Квартири на прилюдних торгах) і втратила статус сумнівної.

Зазначив, що відповідно до п. 3.3.4 договору, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитною лінією, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами поза терміном кредитування, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.1.2, 1.1.3.1, 1.1.3.2 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитною лінією (в національній валюті 22% річних) та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п.5.3 Кредитного договору).

Так, після ухвалення рішення позичальник продовжував порушувати свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема, щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, за період з 16.02.2011 (дата попереднього розрахунку) по 06.03.2017 (дата погашення заборгованості по кредиту) банком було донараховано проценти в розмірі 1 473 702,50 грн. (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі сімсот дві гривні) 50 копійок, а також нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.05.2017 по 06.03.2017 у розмірі 1 207 309,37 (один мільйон двісті сім тисяч триста дев'ять) гривень 37 копійок та пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 04.05.2017 по 03.05.2017 у розмірі 1 709 681,88 (один мільйон сімсот дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 88 копійок. Загальна заборгованість за Кредитним договором станом на 03.05.2017 склала 4 390 693,75 (чотири мільйони триста дев'яносто тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 75 коп.

Виходячи з вищенаведеного, позивач звернувся до суду та просив задовольнити позов з наведених вище обставин.

09.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 04.02.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк", правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк»), та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 267-ф/07 зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 1 від 18 грудня 2007 року, додаткової угоди № 2 від 04 березня 2008 року, додаткової угоди № 3 від 04 вересня 2008 року, додаткової угоди № 4 від 04 березня 2009 року та додаткової угоди № 5 від 23 липня 2009 року.

Згідно умов п. 1.1. кредитного договору та додаткових угод, банк відкрив позичальнику мультивалютну не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування:

- 240000,00 доларів США. Кредитні кошти надаються на строк/термін з 05 вересня 2007 року по 23 липня 2009 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами з 05 вересня 2007 року по 03 вересня 2008 року, виходячи із 13,0% річних, із сплатою процентів за користування кредитними коштами з 04 вересня 2008 року по 23 липня 2009 року, виходячи із 14,4 % річних;

- в сумі 0 (нуль). Кредитна лінія надається на строк/термін з 24 липня 2009 року по 04 березня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 14,4% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється, виходячи із - 15,4% річних;

- в сумі 1 163 113,52 гривень. Кредитна лінія надається на строк/термін з 23 липня 2009 року по 04 березня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 21,0% річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється, виходячи із 22,0% річних.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. та 2.3. Кредитного договору в забезпечення зобов'язань за дійсним договором банком прийнято в іпотеку нерухомість:

- згідно з договором іпотеки № 1 без оформлення заставної від 05 вересня 2007 року (зі змінами та доповненнями): АДРЕСА_1 (надалі - предмет іпотеки 1);

- згідно з договором іпотеки № 2 без оформлення заставної від 05 вересня 2007 року (зі змінами та доповненнями): - АДРЕСА_2 (надалі - предмет іпотеки2);

- згідно з договором іпотеки № 3 без оформлення заставної від 05 вересня 2007 року (зі змінами та доповненнями): - земельна ділянка площею 0,150 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на АДРЕСА_3.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору банк у січні 2010 року звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка розраховувалась станом на 15.02.2011. За результатами розгляду даного позову Солом'янським районним судом м. Києва було ухвалено рішення від 25.05.2011, відповідно до якого позов ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» заборгованість по кредиту у сумі 1 163 111,15 гривень, заборгованість по процентах у сумі 389 016,27 гривень, заборгованість по пені у сумі 472 196,45 гривень, штраф за невиконання договорів іпотеки у сумі 75 045,00 гривень, судовий збір у сумі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень, а всього на загальну суму 2 101 188,87 гривень. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., про визнання недійсним правочинів відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.02.2012 апеляційну скаргу Греського О.П. - представника ОСОБА_3 - відхилено, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25.05.2011 - залишено без змін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що 29.01.2015 за заявою позивача Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 46269463.

Встановлено, АБ «УКРГАЗБАНК», керуючись нормами Закону України «Про іпотеку», виявив бажання залишити за собою не реалізоване в процесі проведення виконавчих дій майно боржника, а саме квартируАДРЕСА_1, в результаті чого заборгованість за кредитним договором була частково погашена.

відповідно до п. 3.3.4 договору, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитною лінією, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами поза терміном кредитування, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.1.2, 1.1.3.1, 1.1.3.2 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитною лінією (в національній валюті 22% річних) та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п.5.3 Кредитного договору).

Представник позивача, посилаючись на вищевказані умови кредитного договору вказує, що позичальник продовжує порушувати свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема, щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, за період з 16.02.2011 (дата попереднього розрахунку) по 06.03.2017 (дата погашення заборгованості по кредиту), а тому банком було донараховано проценти в розмірі 1 473 702,50 грн. (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі сімсот дві гривні) 50 копійок, а також нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 04.05.2017 по 06.03.2017 у розмірі 1 207 309,37 (один мільйон двісті сім тисяч триста дев'ять) гривень 37 копійок та пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 04.05.2017 по 03.05.2017 у розмірі 1 709 681,88 (один мільйон сімсот дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 88 копійок. Загальна заборгованість за кредитним договором станом на 03.05.2017 склала 4 390 693,75 (чотири мільйони триста дев'яносто тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 75 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.

Аналізуючи вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.

З огляду на викладене, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, а тому на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. При цьому, рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Зазначені висновки кореспондуються з постановою Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач реалізував своє право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, оскільки вже звертався з вимогою до відповідача в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Разом з цим, слід зазначити, що оскільки заборгованість за кредитним договором, указана в рішенні суду від 25.05.2011 у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення відсотків за договором.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 550, 551, 611, 612, 625, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 293 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: