Рішення № 80949995, 27.09.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/474/18

Справа №760/23585/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Усатової І. А.,

при секретарі Ковальській К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання неправомірними дії та зобов'язання призначити грошову допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та просила визнати дії Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними, а також зобов'язати Правобережне об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до вимог пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

Позовну заяву позивач обґрунтувала тим, що відповідно до Наказу № 36 від 16.09.1983 ОСОБА_1 працює в Київській вечірній музичній школі № 1 ім. К.Г. Стеценка на посаді викладача класу гітари: відділу народних інструментів з 01 вересня 1983 року по дату подання адміністративного позову.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.2003 № 1058-VІІ ОСОБА_1 призначено пенсію за віком в розмірі 3 719,98 грн.

Зазначає, що позивач звернулась до Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про надання їй грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій, у відповідності до вимог пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VII.

Листом від 18 вересня 2017 року вих. № 50863/06 за підписом Першого заступника начальника управління О.Фролькіс, їй було відмовлено в видачі грошової допомоги, у зв'язку з тим, що Київська вечірня школа № 1 імені К.Г. Стеценка є позашкільним навчальним закладом, який відноситься до сфери правління культури, туризму та охорони спадщини і період роботи в цій музичній школі на осаді викладача не зараховується до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпеченням», а відтак, і до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 71 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

Позивач, не погоджуючись з рішенням Правобережним об'єднанням управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначає, що відповідно до пункту 1.5. Статуту Київської вечірньої музичної школи № 1 мені К.Г. Стеценка, школа є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом і, відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про освіту» має статус державного закладу освіти.

Посилаючись на Закон України «Про позашкільну освіту», Закон України «Про освіту» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує на те, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, і має законне право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.11.2017 відкрито скорочене провадження у справі.

02.01.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому зазначено, що порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191. Вказаною постановою передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 № 909. Також зазначено, що Київська вечірня музична школа № 1 ім. К.Г. Стеценка належить до системи позашкільної освіти, а тому період роботи позивача в цій музичній школі на посаді викладача не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону країни «Про пенсійне забезпечення», а отже не зараховується і до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи зазначене представник Правобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в місті Києві просив в задоволенні адміністративного позову відмовити та призначити справу до розгляду за загальними правилами КАС України.

Ухвалою судді від 05.01.2018 призначено справу до судового розгляду на 21 червня 2018 року о 14 год. 00 хв.

02.02.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій, посилаючись на норми законодавства, наполягав на тому, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, і як працівник освіти мас законне право на пенсію за вислугу років, маючи відповідний педагогічний стаж роботи на посаді викладача класу гітари, або при призначенні пенсії за віком, їй повинна бути виплачена грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (один розмір місячної пенсії станом на день її призначення становить - 3 719,98 грн.).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2018 здійснено заміну відповідача у справі Правобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву. В якій просив здійснювати розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 25 серпня 2017 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також встановлено, що позивач звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про надання їй грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій, у відповідності до вимог пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VII.

Листом від 18 вересня 2017 року вих. № 50863/06 за підписом Першого заступника начальника управління О.Фролькіс, їй було відмовлено в видачі грошової допомоги, у зв'язку з тим, що Київська вечірня школа № 1 імені К.Г. Стеценка є позашкільним навчальним закладом, який відноситься до сфери правління культури, туризму та охорони спадщини і період роботи в цій музичній школі на осаді викладача не зараховується до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпеченням», а відтак, і до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 71 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи зі змісту ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-УІІ, пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через пенсійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі за текстом Закон №1788-ХІІ).

Крім цього, пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, незалежно від віку після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років і 6 місяців.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до Наказу № 36 від 16.09.1983 працює в Київській вечірній музичній школі № 1 імені К.Г. Стеценка на посаді викладача класу гітари відділу народних інструментів з 01 вересня 1983 року.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Статуту Київська вечірня музична школа № 1 ім. К.Г. Стеценка є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом, що належить системи позашкільної освіти, та відповідно до Закону України «Про освіту» має статус державного закладу освіти.

Згідно ст. 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991р. №1060-ХІІ (далі - Закон №1060-ХІІ) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Статтею 29 Закону №1060-ХІІ встановлено, що позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Згідно частини 2 статті 38 Закону №1060-ХІІ позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами і грунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №1060-ХІІ до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Згідно з Переліком типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001р., до позашкільних навчальних закладів, зокрема, відносять початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Таким чином, Київська вечірня музична школа № 1 ім. К. Г. Стеценка, в якій працює Позивач, належить до системи позашкільної освіти, і є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом.

Згідно п.1.2 Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання), затвердженого Наказом Міністерства культури і мистецтв України №523 від 06.08.2001, початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання), заснований на державній та комунальній формах власності, має статус державного закладу освіти.

Вказане свідчить про те, що Київська вечірня музична школа № 1 ім. К. Г. Стеценка, заснована на комунальній формі власності, має статус державного закладу освіти.

На підставі п.6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2001р., початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту", передбачено, що педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України Розділом 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. (з послідуючими змінами) встановлено, що музичні і художні школи та посади викладачів в них віднесені до закладів і установ освіти та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Більше того, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, а тому має право на отримання пенсії за вислугу, а відтак має право на отримання грошової допомоги згідно з пунктом 71 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача на призначення грошової допомоги є підтвердженим, а рішення відповідача про відмову у її призначенні є неправомірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Разом з цим, суд визнає вимоги позивача про визнання неправомірними дій Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення грошової допомоги ОСОБА_1, а також вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до вимог пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись 19, 22, 58 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про освіту», Законом України «Про позашкільну освіту», Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково- педагогічних працівників», Постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів», Наказом Міністерства культури і мистецтв України №523 від 06.08.2001 «Про затвердження Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання)», ст.ст. 2, 77, 159, 243-245, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання неправомірними дії та зобов'язання призначити грошову допомогу - задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до вимог пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до вимог пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІІ.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя :