Ухвала суду № 80939348, 02.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2338/19

Провадження № 1-кс/461/2839/19

У Х В А Л А

02.04.2019 року.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Мотрука Н.В.,

слідчого Миджин М.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який працює на посаді директора Львівського комунального підприємства «Збиранка»,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000023 від 10 січня 2019 року за ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, тобто в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Слідчий у клопотанні зазначає, що наявні докази вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення є вагомими та допустимими; свою протиправну діяльність останній здійснював з ретельною підготовкою та із створенням умов для уникнення відповідальності; у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Таким чином, без застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливо запобігти ризикам, а саме: можливості переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що інший, менш суворий, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник зазначає, що по-перше, підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою і недоведеною. Дійсно ЛКП «Збиранка» оголосило тендер, уклало господарський договір та виконало всі свої зобов’язання, оплативши поставлену продукцію. Натомість підприємство – постачальник уникає виконання обов’язків за вказаним договором, що свідчить про їх незаконний інтерес, а відтак виключає вимагання грошових коштів підозрюваним. По-друге, всі ризики, про які зазначає сторона обвинувачення, не підтверджені належними і допустимим доказами і є припущеннями слідчого та прокурора. По-третє, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв’язки, гарну репутацію, що підтверджується позитивною характеристикою, похилий вік, що має бути враховане судом під час постановлення рішення. Зазначає, що сама по собі тяжкість покарання не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Розмір застави, про який просить сторона обвинувачення, вважає необґрунтовано завищеним.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, суд вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:

- дані статуту ЛКП «Збиранка» від 04 липня 2017 року № 1;

- зміст контракту з керівником Львівського комунального підприємства від 23 березня 2017

- дані договору № 2503/19 про закупівлю вапна гашеного (пушонки) від 25 березня 2019 року зі специфікацією;

- покази свідка ОСОБА_4, який пояснив, що під час його зустрічі з ОСОБА_1 останній повідомив, що підприємство ТОВ «Гал Парте» має працювати з ним по двох «схемах», а саме з товарних операцій необхідно повертати останньому 3 грн. за кілограм вапна гашеного (пушонки), а з безтоварної операції необхідно повертати йому 65% грошових коштів. При цьому, запропоновано постачати товар у співвідношенні 1:3, тобто замість трьох автомобілів з товаром доставляти лише один;

- дані протоколу обшуку службового приміщення Львівського комунального підприємства «Збиранка» від 01 квітня 2019 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані стороною захисту копії документів: протоколу засідання тендерного комітету, договору закупівлі товару, графік постачання товару, накладні та платіжні доручення не спростовують пред’явлену ОСОБА_1 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі, а саме:

- ОСОБА_1 маючи стійкі професійні стосунки з працівниками ЛКП «Збиранка», інших підприємств, контрагентів комунального підприємства, може їх використати для знищення, приховування або спотворення речових доказів, речей та документів, які зберігають на собі сліди злочинної діяльності і на даний час ще не перебувають у розпорядженні органів досудового розслідування;

- існує висока ймовірність можливого незаконного впливу підозрюваного на свідка ОСОБА_4 з метою примушування його до зміни показів, інших свідків у справі, які ще не допитані слідчими.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 за місцем роботи позитивно характеризується, одружений, має родину та постійне місце проживання.

Однак, судом береться до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1, відноситься до корупційних правопорушень. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Суворість можливого покарання у сукупності з іншими наведеними ризиками може спонукати ОСОБА_1 до переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20 травня 2010 року п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті суд нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також міжнародна інстанція визнала, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Таким чином, суд приймає до уваги і те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об’єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, що віднесене кримінальним законом до категорії корупційних злочинів (відповідно до примітки ст. 45 КК України), слідчий суддя вважає даний випадок виключним, оскільки:

- інкриміноване кримінальне правопорушення несе високу суспільну небезпеку та негативні наслідки для громадянського суспільства;

- можливе настання ризиків, пов’язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

У зв’язку з цим, враховуючи значний розмір неправомірної вимоги, слідчий суддя приходить до переконання, що для визначення розміру застави ОСОБА_1 слід виходити із виключності випадку та застосувати більший розмір ніж вісімдесят прожиткових мінімумів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 30 травня 2019 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити заставу у розмірі 211 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 405331 (чотириста п’ять тисяч триста тридцять одну) грн.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов’язати підозрюваного ОСОБА_1:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду згідно з викликом;

- не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт для виїзду за кордон;

- не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні, працівниками ЛКП «Збиранка».

Зазначені обов’язки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.

Попередити підозрюваного, що у випадку невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова