Ухвала суду № 80937691, 02.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/2790/19

провадження № 1-кп/243/461/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

секретаря судового засідання Плаксіної Є.В.

прокурора Савченко М.С.

особи стосовно якої вирішується

питання про застосування примусових

заходів медичного характеру ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

захисника адвоката ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 7 клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000213 від 30.01.2019 року, про застосування примусових заходів медичного характеру, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше не судимого, такого, що не працює, який є інвалідом 2 групи, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду Слов’янського міськрайонного суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000213 від 30.01.2019 року відносно ОСОБА_1, що вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, будучи неосудною особою, вчинив суспільно-небезпечне діяння за наступних обставин: 30.01.2019 року о 10 год. 05 хв. ОСОБА_1, на законних підставах знаходився за адресою: Донецька область, Слов’янський район, смт. Райгородок, вул. Кооперативна, будинок № 2, - в приміщенні кімнати кухні, де між ним та ОСОБА_4, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 виник намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 З цією метою, 30.01.2019 року приблизно о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у стані неосудності, взяв в руки металеву кочергу, тримаючи яку у правій руці, наніс один удар в ліву верхню волосяну частину голови ОСОБА_4, який в цей момент сидів на дивані, розташованому в приміщенні кімнати кухні будинку № 2 по вул. Кооперативній, смт. Райгородок, Слов’янського району.

В результаті дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження, а саме: забійна рана тім’яної ділянки голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, як потребуючи для свого загоєння термін понад 6-ти, але не більше 21-го дня.

Таким чином, в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Згідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 228 від 26.02.2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 страждає хронічним душевним захворюванням – органічний розлад особистості складного ґенезу (ЧМТ, резидуальна енцефалопатія), психопатоподібний синдром, з наростаючим інтелектуально-мнестичним зниженням особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю (синдром залежності). ОСОБА_1 в період часу, відповідний інкримінованого правопорушення, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, відповідний інкримінованого правопорушення, ОСОБА_1 в стані тимчасового розладу душевної діяльності не перебував. У теперішній час ОСОБА_1, як страждаючий хронічним психічним захворюванням, не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в цей день, а саме 30.01.2019 року, він батька кочергою не бив. Дійсно в будинку за місцем мешкання вони родиною розпивали спиртні напої, після чого між ними виникла сварка, батько став бити матір, він почав її захищати, вдарив потерпілого по голові, від чого останній вдарився головою о ручку дивану та розбив собі голову.

В судовому засіданні прокурор Савченко М.С. підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що 30.01.2019 року приблизно о 10 годині ранку, він та його син знаходились на кухні у будинку за адресою: Донецька область, Слов’янський район, смт. Райгородок, вул. Кооперативна, 2, в цей час між ним та сином виникла суперечка, в ході якої останній наніс йому удар по голові металевою кочергою. Додав, що події, про які розповідає його син дійсно мали місце, але в інший день, оскільки сварки в їх родині відбуваються постійно.

Законний представник ОСОБА_2 показала суду, що вона є рідною сестрою ОСОБА_1 та донькою потерпілого. Очевидцем подій вона не була, 30.01.2019 року перебувала на робочому місці. Їй зателефонувала матір і повідомила, що за їх місцем мешкання, за адресою: Слов’янський район, смт. Райгородок, вул. Кооперативна, 2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбулася сварка і ОСОБА_1 кочергою спричинив тілесні ушкодження по голові батьку – ОСОБА_4

Захисник особи стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає, що клопотання прокурора відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність та інтересам ОСОБА_1 та просив його задовольнити.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення суспільно-небезпечного діяння підтверджується також наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

Так, з протоколу проведення слідчого експерименту від 09.02.2019 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4, вбачається, що потерпілий вказав, як ОСОБА_1 наніс йому удар металевою кочергою в область лівої верхньої частини голови, та фототаблицею до протоколу.

Виходячи із положень статті 240 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність визнання зазначеного протоколу слідчого експерименту як доказу, на підставі положень статті 89 КПК України, допустимими та враховує його як доказ. Крім того, пояснення потерпілого, надані ним під час судового засідання повністю співпадають з зазначеним протоколом, та є послідовними та такими, що підтверджуються іншими доказами.

Згідно до Висновку судово-медичної експертизи № 64 від 12.02.2019 року у ОСОБА_4 виявлені забійна рана тім’яної ділянки зліва відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, як потребуюча для свого загоєння термін понад 6-ти, але не більше 21-го дня; синець лівого передпліччя відноситься до легких тілесних ушкоджень. Данні тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в зазначений термін.

Крім того, відповідно до Висновку судово-медичної експертизи № 65 від 12.02.2019 року, підтверджено можливість виникнення забійної рани тім’яної ділянки зліва, виявленої у потерпілого ОСОБА_4, при обставинах, на які вказують він під час проведення слідчого експерименту.

Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1, оскільки відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 228 від 26.02.2019 року, ОСОБА_1 виявляє органічний розлад особистості складного ґенезу (ЧМТ, резидуальна енцефалопатія), психопатоподібний синдром, з наростаючим інтелектуально-мнестичним зниженням особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю (синдром залежності), як на час вчинення дій так і на теперішній момент останній не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, його пояснення повністю спростовуються вищезазначеними доказами, які суд визнав належними та допустимими.

Суд проаналізувавши надані докази, приходить до переконання, що ОСОБА_1 скоїв суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, тобто легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Як передбачено частиною 1 статті 18 КК України суб’єктом злочину є фізична осудна особа.

Згідно до частин 1,2 ст.19 КК України, осудною вважається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії / бездіяльність / і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії / бездіяльність / внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Частиною 2 статті 513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст.ст.92, 93 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння , що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціалізований лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчинення нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, та на момент його вчинення він перебував в стані неосудності і внаслідок психічних розладів не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_1 також не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, тому не підлягає кримінальній відповідальності.

У зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що ОСОБА_1 не може керувати своїми діями, на теперішній час потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Суд приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги в примусовому порядку у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Цивільний позов не заявлявся, речові докази та судові витрати за провадженням відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.18,19,92-94 КК України, ст.512-513 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050510000213 від 30.01.2019 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Запобіжний захід, відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України – не обирався.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 03.04.2019 року.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_5