Ухвала суду № 8088069, 16.02.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5079/09/2/0170

16.02.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняАнтонова Н.В.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Інспекторат Р" в особі Директор Представництва Закритого акціонерного товариства "Інспекторат Р" в України Хімченко Андрій Іванович- Андруцька Ганна Олександрівна, довіреність № 2-298 від 23.03.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Яковлєв С.В. ) від 10.09.09 по справі №2а-5079/09/2/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Інспекторат Р" (Магістральний проїзд 1-й, б. 11, стр. 1,Москва,100100)

в особі Директора Представництва Закритого акціонерного товариства "Інспекторат Р" в України Хімченка Андрія Івановича (АДРЕСА_1,98100)

доДержавної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 10 вересня 2009 року у справі № 2-а-5079/09/2/0170 позов Закритого акціонерного товариства «Інспекторат Р»в особі Директора Представництва ЗАТ «Інспекторат Р»в Україні Хімченко Андрія Івановича до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим № 0000232200/0 від 25 вересня 2009 року, № 0000232200/1 від 04 грудня 2008 року, № 0000232200/2 від 12 лютого 2009 року, № 0000232200/3 від 13 травня 2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 вересня 2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що Представництво ЗАТ «Інспекторат Р»зареєстровано у якості платника податку на прибуток, знаходиться на загальній системі оподаткування, включено до реєстру платників податків постійних представництв нерезидентів в Україні, є платником податку на прибуток та надає декларації з цього податку. Крім того, заявник апеляційної скарги вказує, що суми прибутку нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку.

У судове засідання представник відповідача не зявився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ в м. Феодосії.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі усіх обставин справи, що мають значення для справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим проведено виїзну планову перевірку Представництва Закритого акціонерного товариства «Росінспекторат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 лютого 2006 року по 31 березня 2008 року.

В результаті перевірки було встановлено заниження Представництвом податку на прибуток у загальній сумі 66449,00 грн., у тому числі в 2006 році на суму 8848,00 грн., у 2007 році на суму 20151,00 грн., у 1 кварталі 2008 року на суму 37450,00 грн., про що складений акт від 12 вересня 2008 року № 2403/22-0/26584913.

На підставі вказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 вересня 2008 року № 0000232200/0 про визначення Представництву ЗАТ «Росінспекторат»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 89788,60 грн., у тому числі 66449,00 грн. за основним платежем та 23339,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарг Представництва на вказане податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, визначеного статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000232200/1 від 04 грудня 2008 року, № 0000232200/2 від 12 лютого 2009 року, № 0000232200/3 від 13 травня 2009 року про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток у тих самих розмірах.

З акту перевірки вбачається, що заниження податкових зобовязань з податку на прибуток сталося у звязку з заниженням валового доходу Представництва у 1 кварталі 2008 року у звязку з не включенням до складу валового доходу грошових коштів, що отримані від ЗАТ «Росінспекторат»в сумі 495104,00 грн. та у звязку з завищенням валових витрат у 2006 році на суму 9133,00 грн., в 2007 році на суму 34337,00 грн., в 1 кварталі 2008 року на суму 140583,00 грн.

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 16 лютого 2009 року № 479 Представництво «Закритого акціонерного товариства «Інспекторат Р»код за ЄДРПОУ 26584913 взято на облік в органах державної податкової служби 14 лютого 2006 року за № 194.

Судова колегія вважає, що Представництво «ЗАТ «Інспекторат Р»не являється платником податку на прибуток, помилково взято податковою інспекцією на облік у якості платника податку на прибуток підприємств, у звязку з чим податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 89788,60 грн. визначені Представництву неправомірно, виходячи з наступного.

Представництво «Закритого акціонерного товариства «Інспекторат Р»є представництвом ЗАТ «Інспекторат Р»(Російська Федерація) на території України, не має статусу юридичної особи та вважається утвореним на невизначений строк, про що свідчать Положення про Представництво Закритого акціонерного товариства «Інспекторат Р»та Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 054850 від 12 лютого 2009 року.

Згідно до Положення про Представництво, останнє здійснює свою діяльність, передбачену даним Положенням, Компанія наділяє Представництво майном, яке необхідне йому для здійснення діяльності, передбаченої цим Положенням, Представництво може мати поточний рахунок у банківської установі, основним призначенням якого є отримання Представництвом від Компанії коштів для здійснення своєї діяльності, передбаченої даним Положенням. Рахунок не використовується для перерахування на нього коштів від здійснення Компанією любої діяльності на території Представництва. Представництво не уповноважено на розпорядження майном Компанії або отриманими від неї коштами для здійснення господарської, комерційної або іншої діяльності, окрім той, що визначена цім Положенням.

Згідно до пункту 2 Положення, основною метою створення і діяльності Представництва є здійснення діяльності по піддержанню і сприяння розвитку іміджу Компанії на території Представництва. Представництво не здійснює господарську, комерційну або іншу діяльність, яка направлена на отримання прибутку.

Функції Представництва визначені у п.2.3 Положення і передбачають виключно представництво Компанії та мають допоміжний характер.

Платники податку на прибуток визначені статтею 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону платниками податку є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерелом їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Відповідно до пункту 18.1 статті 18 Закону, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 2 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08 лютого 1995 року, ратифікованого 06 жовтня 1995 року, що набрала чинності з 03 серпня 1999 року визначено, що в Україні податками, на які поширюється ця угода, є податок на доходи підприємств та організацій та прибутковий податок з громадян.

Визначення терміна «постійне представництво»наведено у пункті 1.17 статті 1 Закону та статті 5 міжнародного договору.

Відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону постійне представництво нерезидентів в Україні (далі постійне представництво) постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обовязків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

З пункту 2.3 Положення вбачається, що Представництво ЗАТ «Інспекторат Р»наділено функцією укладати від імені Компанії договори і підписувати документи, повязані з діяльністю Представництва, такі як: договори оренди, обслуговування засобами звязку, курєрської служби і тому подібне і не повязані з веденням Компанією господарської, комерційної і іншої прибуткової діяльності.

Таким чином, Представництво ЗАТ «Інспекторат Р»не підпадає під критерії «постійного представництва нерезидента в Україні», що визначені у пункті 1.17 статі 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 5 міжнародного договору «постійне представництво»означає постійне місце діяльності, через яке підприємство повністю або частково здійснюється підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі.

Пунктом 4 статті 5 міжнародного договору зазначено, що незалежно, від попередніх положень цієї статті термін «постійне представництво»не розглядається як такий, що включає, зокрема, утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має допоміжний або підготовчий характер.

Таким чином, Представництво ЗАТ «Інспекторат Р»не є постійним представництвом нерезидента у розумінні пункту 1.17 статі 1, підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статті 5 міжнародного договору, а тому не є платником податку на прибуток. Представництво ЗАТ «Інспекторат Р»є просто представництвом нерезидента, а не його постійним представництвом.

У листі від 25 грудня 2009 року № 22853/7/22-5017 Державна податкова адміністрація України зазначила, що якщо види діяльності, які здійснює представництво, носять підготовчий або допоміжний характер, їх здійснення не утворює постійного представництва. В розумінні міжнародного договору доходи від такої діяльності не підлягають оподаткуванню, у тому числі відсотки банку, курсові різниці, різниці між сумою гривень, отриманими від продажу іноземної валюти та балансовою вартістю такої іноземної валюти тощо.

Відомості акту виїзної планової перевірки Представництва ЗАТ «Інспекторат Р»від 12 вересня 2008 року підтверджують висновки судової колегії про те, що Представництво у періоді, що перевірявся, не отримувало доходів, які підлягають оподаткуванню. Так, на листі 14-15 акту перевірки (а.с. 41-42) у таблицях податковою інспекцією наведена структура валових доходів Представництва за 2006 - 1 квартал 2008 року. Згідно відомостей таблиць у 2006 році структуру валових доходів Представництва складають кошти, що отримані від ЗАТ «Росінспекторат»питомою вагою 99,97% у сумі 716372,00 грн. та відсотки по рахунку банку питомою вагою 0,03% у сумі 206,00 грн.; у 2007 році кошти, що отримані від ЗАТ «Росінспекторат»питомою вагою 99,97% у сумі 1405533,00 грн. та відсотки по рахунку банку питомою вагою 0,03% у сумі 362,00 грн.; у 1 кварталі 2008 року кошти, що отримані від ЗАТ «Росінспекторат»питомою вагою 100% у сумі 508367,00 грн.

Тобто, будь-яких інших коштів, крім коштів від юридичної особи, Представництво протягом 2006- 1 квартал 2008 року не отримувало.

В матеріалах справи є кошториси Представництва ЗАТ «Інспекторат Р»за 2006 1 квартал 2008 року та виписки банку, які свідчать про те, що кошти, які отримувало Представництво від юридичної особи є коштами на покриття витрат на утримання Представництва, а саме фонд оплати праці, нарахування на фонд оплати праці, оренда автотранспорту і меблі, банківське обслуговування, витрати звязку, комунальні послуги, канцелярські, поштово-телеграфні витрати, оренда офісу і т.п.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що кошти, що отримані Представництвом від юридичної особи не є доходами у розумінні положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому що відповідно пункту 4.1 статті 4 Закону валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфу, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертої статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Оскільки передача грошових коштів від нерезидента юридичної особи та його представництва не заснована на операції, яка передбачає передачу права власності на ці кошти і не повязана зі здійсненням господарських (комерційних) операцій, то такі кошти не можуть брати участь у формуванні валового доходу Представництва.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою.

Таким чином, суд першої інстанції повно зясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 вересня 2009 року у справі № 2-а-5079/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >Т.В. Дадінська

Судді <підпис >О.В.Дугаренко <підпис >В.А.Омельченко <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >