Ухвала суду № 8468140, 20.01.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 5020-4/003-7/167-12/010

20.01.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Єланської О.Е. , Лядової Т.Р.                      секретар судового засідання          Сипало Т.Й.

представник позивача: не з'явився;

представник відповідача: Трипус Є.В., довіреність №1643/9/10-041 від 26.05.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Державної податкової інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 23.06.2009

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт" (пр. Перемоги, 45, кв. 65, місто Севастополь, 99046)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 23.06.2009 адміністративний позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 04.10.2007 №0000972310/0, від 19.12.2007 №0000972310/1 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Квінт" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7578,38грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3789,19грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінт" судовий збір в розмірі 01,70 грн. В решті частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся за апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя винесено податкове повідомлення-рішення №0000972310/0 від 04.10.2007, яким позивачу нараховане суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 292109,49грн.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем 19.12.2007 винесено податкове повідомлення-рішення №0000972310/1, яким позивачу нараховане суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 292109,49грн., яке теж оспорюється позивачем.

Передумовою донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 292109,49грн. став акт перевірки №634/10/23-123/31578694/163 від 24.09.2007, складений відповідачем за результатами проведення виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Задовольняючи частково позовні вимоги, а саме, скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 7578,38грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 3789,19грн., суд першої інстанції виходив з того, що на дату здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних ТОВ "А енд Л Холдинг ЛТД" було зареєстровано належним чином як платник податку на додану вартість. Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку на додану вартість та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Із такими доводами суду погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, в якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.

При апеляційному перегляді встановлено, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінт" та ПП "Сан-Юг" і ТОВ "А енд Д Холдинг ЛТД" існували відносини з купівлі-продажу товарів: від ПП "Сан-Юг" позивач одержував товар на загальну суму 1122967,70грн., податок на додану вартість віднесений до складу податкового кредиту згідно податкових накладних на загальну суму 1122987,70грн., у тому числі ПДВ –187161,28грн.; від ТОВ "А енд Д Холдинг ЛТД" позивач отримав товар на суму 45470,28грн., податок на додану вартість віднесений до складу податкового кредиту згідно податкової накладної від 21.06.2006 №357 на суму 45470,28грн., у тому числі ПДВ- 7578,38грн.

Перевіркою встановлено, що у ПП "Сан-Юг" анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість 16.11.2005, у ТОВ "А енд Д Холдинг ЛТД" анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість 19.04.2001.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 194739,66грн.

Відповідачем не прийнято до уваги, що ТОВ "А енд Д Холдинг ЛТД" зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 13.03.2001, а згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 27.02.2007 установчі документи та свідоцтво платника ПДВ визнані недійсними. Однак, відповідачем доказів набрання постанови законної сили не надані, свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване на підставі акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва 29.05.2007.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що сам факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Тому відсутні підстави для нарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 7578,38грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 3789,19грн.

Зазначені обставини дають судовій колегії підстави вважати, що спірні податкові повідомлення-рішення: від 04.10.2007 №0000972310/0 та від 19.12.2007 №0000972310/1 щодо нарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 7578,38грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 3789,19грн. прийняті відповідачем неправомірно.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов’язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість нарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 7578,38грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 3789,19грн. згідно спірним податковим повідомленням-рішенням.

Оскільки податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя частково прийняті без дотримання вимог діючого законодавства, тому суд першої інстанції обґрунтовано частково визнав протиправними та скасував їх відповідно до положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                     

УХВАЛИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 23.06.2009 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя                                                             Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано 25 січня 2010 р.