Постанова № 8087506, 08.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-11920/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Шейко О.М.

представника відповідача - Пришупа О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом директора Відкритого акціонерного товариства “Карлівське АТП - 15340” Гордієнко Олександра Миколайовичадо Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областіпро скасування рішення № 56 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.07.2008 р. та постанови № 000021 від 11.08.2008 р. по справі про адміністративне правопорушення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2008 року позивач директор Відкритого акціонерного товариства “Карлівське АТП - 15340” Гордієнко Олександр Миколайовичзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областіпро скасування рішення № 56 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.07.2008 р. та постанови № 000021 від 11.08.2008 р. по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ «Карлівське АТП-15340»вказує, що відповідачем протиправно 30.07.2008 року прийнято рішення №56 про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін. Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач неправомірно встановив, що ВАТ «Карлівське АТП-15340»здійснюючи перевезення пасажирів автомобільним транспортом у звичайному режимі руху в приміському сполученні в період з 01.01.2008 р. по 23.07.2008 р. завищило вартість проїзду на 20 відсотків за рахунок безпідставного включення ПДВ і розмір необґрунтовано отриманої виручки склав –3786,35 грн. в той час коли позивач згідно із указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»має право включати складу тарифу вартості проїзду і розмір ПДВ. Крім того позивач просить суд скасувати постанову про притягнення Гордієнко Олександра Миколайовича до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач в засіданні позовні вимоги підтримав та просив суду позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в засіданні проти позову заперечував зазначав, що він діяв в межах повноважень наданих йому Законом України "Про ціни та ціноутворення". Також зауважив, що штрафна санкція застосована до позивача правомірно, оскільки останній порушив розпорядження облдержадміністрації від 28.09.07р № 390 «Про тарифи з перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють в звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні», пункту 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»та п. 11.42 Закону України «Про податок на додану вартість». Посилаючись на вищевикладене просив суд у позові відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Карлівське АТП-15340»зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 03118334) та є платником єдиного податку (свідоцтво №1512000532 від 01.01.2008р.)

Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області було проведено перевірку дотримання порядку застосування тарифів ВАТ «Карлівське АТП-15340».

За результатами перевірки було встановлено порушення розпорядження облдержадміністрації від 28.09.07р № 390 «Про тарифи з перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють в звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні», пункту 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»та п. 11.42 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

- при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом на приміських та міжміських внутрішньообласних маршрутах, які працюють у звичайному режимі руху ВАТ «Карлівське АТП-15340» в період з 01.01.08р. по 23.07.08р. завищено вартість проїзду на 20,0 відсотків за рахунок безпідставного включення ПДВ.

Таким чином, відповідачем 30.07.2008 року прийнято рішення №56 про вилучення у ВАТ «Карлівське АТП-15340»3786,35 грн. необґрунтовано отриманої виручки та застосовано штрафну санкцію в сумі 7572,70 грн. Крім того, постановою №000021 від 11.08.2008 року до директора ВАТ «Карлівське АТП-15340»Гордієнко Олександра Миколайовича застосовано штраф в сумі 170 грн. за порушення ч. 1 ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач не погоджуючись з вищенаведеним рішенням №56 від 30.07.2008 року та постановою №000021 від 11.08.2008 року звернулося до суду з вимогою про їх скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) ;добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку рішенню Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про застосування економічних санкцій №56 від 30.07.2008 року, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із ч.1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що для застосування штрафної санкції в порядку ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (якою керувався відповідач при прийнятті спірного рішення) необхідно встановити факт, саме отримання необґрунтовано одержаної підприємством суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року ВАТ «Карлівське АТП-15340»являється платником єдиного податку (свідоцтво №1512000532 від 01.01.2008р. в матеріалах справи).

Відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Згідно із п.11.42 Закону України «Про податок на додану вартість»юридичні та фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не мають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкових накладних, а також на отримання бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований лине як платник єдиного податку за ставкою 10 відсотків, відповідно останній не має права включати ПДВ у вартість проїзду.

Таким чином, ВАТ «Карлівське АТП-15340»період з 01.01.08р. по 23.07.08р. завищено вартість проїзду на 20,0 відсотків за рахунок безпідставного включення ПДВ в зв’язку із чим необґрунтовано отримана виручка склала 3780,35 грн.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно прийняв рішення №56 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. З наведених підстав судом відхиляються твердження позивача про його право на включення до ціни квитка сум ПДВ.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідача.

Відповідач надав суду докази в підтвердження правомірності спірного рішення про застосування фінансової санкції.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовній вимозі щодо скасування рішення №56 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.07.2008 року необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про скасування постанови №000021 від 11.08.2008 року застосування до директора ВАТ «Карлівське АТП-15340»Гордієнко Олександра Миколайовича штрафу в сумі 170 грн. за порушення ч. 1 ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності Гордієнко Олександра Миколайовича за порушення ч. 1 ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення підсудна місцевим загальним судам як адміністративним судам, а тому провадження у справі в цій частині необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

В частині позовних вимог про скасування постанови про адміністративне правопорушення №000021 від 11.08.2008 року – провадження у справі закрити.

Копію постанови направити сторонам.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2010 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко