Постанова № 8087431, 23.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.02.10Справа №2а-14184/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю представника позивача – Ковальової Л.В.,

представника відповідача - Жан О.В.,

представника відповідача - Марченко Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод"

до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК, відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК

про скасування рішення

Суть спору: Дочірнє підприємство "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод"звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції від 18.11.2009 р. про арешт розрахункових рахунків Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" .

Під час розгляду справи представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов’язати відповідача –відділ Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів у сумі 5621,50 грн., що знаходяться та у подальшому будуть надходити на р/р № 26000301361417 у філії відділу Промінвестбанку у м. Красноперекопськ ( ОКПО 31225542).

У судовому засіданні, яке відбулось 23.02.2010 року, представником відповідача ВДВС Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК надані заперечення на позов, в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі зазначив, що виконавче провадження відкрито помилково, так як з позивачем були укладені договори розстрочки, позивачем умови договорів розстрочки № 8 и № 23 виконуються своєчасно та у повному обсязі.

Під час судового засідання представники позивача та відповідачів наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, надані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст. 3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 181 КАСУ учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, згідно зі ст. 181 КАС України, яка регулює порядок розгляду позовних заяв з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, до компетенції адміністративних суддів відносяться справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень в адміністративних справах, рішень інших органів та посадових осіб, що можуть виконуватися примусово, рішень, для яких не встановлено іншого порядку судового оскарження, особами, які не наділені правом оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби у цивільному та господарському судочинстві.

Суд зазначає, що предметом спору є постанова від 18.11.2009 року ВДВС Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК про накладення арешту на грошові кошти позивача, яка прийнята на виконання виконавчого провадження по виконавчому листу №2а-1269/9/4/0170 Окружного адміністративного суду АР Крим.

Суд підкреслює, що у зв’язку з тим, що для виконавчого провадження не встановлено іншого порядку судового оскарження, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 181 КАС України зазначений спір належить до адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АРК.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця ВДВС Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК Марченко Д.А. від 18 листопада 2009 року було накладено арешт на грошові кошти позивача у філії відділенні Промінвестбанку у м. Красноперекопськ у розмірі 5621,50 гривень.

Оцінюючи законність постанови про накладення арешту, судом перевірено наявність підстав та повноважень державного виконавця для прийняття такого рішення.

Судом встановлено, що постановою Окружного Адміністративного суду АРК від 21.05.2009 року справа № 2а-1269/09/4/0170, постановлено стягнути з Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК суму заборгованості 5110,45 гривень.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-1269/09/4/0170, виданого Окружним Адміністративнм судом АРК, заяви стягувача Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК про примусове виконання постанови, державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції в АР Крим В.А. Васецким 07.08.2009 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа. Зазначеною постановою боржнику ДП "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" наданий семиденний строк з моменту отримання копії постанови для добровільного виконання рішення суду.

Головним державним виконавцем відповідача 21.08.2009 р. на підставі ст.ст. 5, 50, 55, 59 Закону України “Про виконавче провадження”прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти позивача у сумі 5621,50 грн., яки знаходяться та в подальшому будуть надходити на поточний рахунок № 26000301361417 у філії відділення Промінвестбанку у м. Красноперекопськ.

Судом встановлено, що на виконанні постанови про накладення арешту відділенням Промінвестбанку у м. Красноперекопськ був накладений арешт на грошові кошти позивача, що підтверджується листом від 20.11.2009 року № 03-4/26410.

Зазначені дії були вчинені головним державним виконавцем відповідача під час примусового виконання по виконавчому листу №2а-1269/9/4/0170 про стягнення заборгованості з позивача на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК у межах виконавчого провадження № 03-16/17121.

Ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”встановлює, що органами державної виконавчої служби підлягають виконанню, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії , для чого,зокрема, на виконання рішень суду про стягнення коштів в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника , в тому числі на кошті, яки знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків (ст. 5 Закону) .

Загальний порядок звернення на майно боржника визначений у главі 5 Закону України “Про виконавче провадження”.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. (ст. 50 Закону).

У ст. 55 Закону визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий документ по стягненню з Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК заборгованості у сумі 5110,45 гривень, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 03-16/17121.

Згідно зі ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

В межах виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у суді 511,04 грн.

Головним Державним виконавцем для реального та своєчасного виконання рішення суду, 18.11.2009 р. винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти в сумі 5621,50 грн., у тому числі 5110,45 грн. – сума боргу та 511,04 грн. – виконавчий збір.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

У п.14-1 розділу XV цього Закону встановлено , що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів.

При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів. Страхувальнику, який відповідно до окремого договору з органом Пенсійного фонду України протягом шести місяців з моменту його укладення у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 цього Закону, за цей період не накладаються (не нараховуються). Зазначений договір укладається одночасно з договором про розстрочення. У разі невиконання умов окремого договору штрафи та пеня, що підлягатимуть накладенню (нарахуванню) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 цього Закону, за бажанням страхувальника можуть бути розстрочені на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Постановою Правління ПФУ № 15-1 від 2009 р., яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2009 р. № 521/16537, затверджений Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01.01.2007 р. до 01.01.2009 р. і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.2009 р. (далі Порядок №15-1).

У п. 2 Порядку № 15-1 встановлено, що за бажанням страхувальника розстроченню підлягають:

1) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року;

2) суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

3) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі невиконання умов окремого договору.

Не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

На підставі рішення про розстрочення управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті укладає з страхувальником договір про розстрочення за зразковою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку (п.6).

Згідно з п. 7 Порядку №15-1 сума розстроченого боргу зі сплати штрафів та пені вилучається із картки особового рахунку платника датою укладення договору про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум.

Страхувальнику, який протягом шести місяців з дня укладення окремого договору у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються) (п.11 Порядку № 15-1).

Судом встановлено, що постановою Окружного Адміністративного суду АРК від 21.05.2009 року справа № 2а-1269/09/4/0170, постановлено стягнути з Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК суму заборгованості 5110,45 гривень.

За заявою Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі, на підставі постанови Окружного Адміністративного суду АРК від 21.05.2009 року, був виданий виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-1269/09/4/0170 про стягнення з Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК суму заборгованості 5110,45 гривень.

До матеріалів справи залучені копії договору про розстрочення №8 від 31.07.2009 р. (а.с 34-35) та договору №23 від 13 листопада 2009 року (а.с 36- 37), відповідно до умов яких позивач та Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі, діючи відповідно до вимог Порядку №15-1, домовились про порядок розстрочення сплати першим сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 01.01.2007 р. до 01.01.2009 р. і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 01.01.2009 р. та виконання ним обов’язків по страховим внескам.

Судом встановлено, що позивач виконує умови зазначених договорів розстрочення в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення, наявні у матеріалах справи, а також повністю підтверджуються поясненнями представника Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі.

Таким чином, заборгованість, яка стягується на підставі рішення Окружного адміністративного суду АРК від 21.05.2009 року, за яким видано виконавчий лист № 2а-1269/09/4/0170 про стягнення з Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК суму заборгованості 5110,45 гривень, 31.07.2009 року була розстрочена відповідачем.

У той же час, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК при наявності договору розстрочки від 31.07.2009 року листом від 04.08.2009 року № 9581/050Ю5 звернувся до ВДВС Джанкойського міськрайонного управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження, яке було відкрито ВДВС Джанкойського міськрайонного управління юстиції .

Більш того, постановою від 18.11.2009 року ВДВС Джанкойського міськрайонного управління юстиції був накладений арешт на кошти позивача.

Суд вважає необхідним зазначити, що після укладення договорів розстрочення з Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі порядок сплати позивачем заборгованості в розмірі 5110,45 грн., про стягнення якої було постановлено судове рішення, на виконання якого був виданий виконавчий документ, змінився.

Примусове стягнення цих коштів можливо у разі невиконання позивачем умов договорів розстрочення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу ВДВС Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК було відомо про ситуацію, що склалась у зв’язку з передчасним зверненням Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі виконавчого листа до виконання, але будь-які дії щодо зупинення вчинення виконавчих дій не здійснено.

Суд погоджується з відповідачем, що діючим законодавством не встановлена можливість зупинення виконавчого провадження за таких обставин, але враховуючи, що з позивача, якому за законом надане право розстрочки, яка фактично була укладена та належним чином ним виконується, не можуть бути одночасно стягуватися кошти в примусовому порядку, постанова про накладення арешту підлягає скасуванню.

Суд також враховує, що до вказаних наслідків призвели незаконні дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі, яке передчасно, без будь яких підстав направило 04.08.2009 року виконавчий лист до виконання за наявності договору розстрочки від 31.07.2009 року.

Але оскільки будь які позовні вимоги до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі не заявлені, суд відмовляє в задоволені позову до вказаного відповідача.

На час звернення до суду у ВДВС Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК також були відсутні підстави для вчинення передбачених ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” заходів щодо примусового виконання по виконавчому листу № 2а-1269/09/4/0170, оскільки договор розстрочки виконується належним чином позивачем.

На підставі викладеного, суд, керуючись встановленим у ст.7 КАС України принципом верховенства права, приходить до висновку, що Постанова ВДВС Джанкойського міськрайонного Управління юстиції АРК від 18.11.2009 р. про накладення арешту на грошові кошти Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод", які знаходяться та надходять на рахунок № 26000301361417 у філії відділу Промінвестбанку у м. Красноперекопськ на суму 5621,50 грн. має бути скасована.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Позивач заявив уточненні вимоги про зняття арешту, але суд вважає важливим вийти за межи позовних вимог, та скасувати постанову про накладення арешту, а також зобов’язати відповідача – відділ Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів у сумі 5621,50 грн., оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

           Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.02.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.02.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточненні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати Постанову відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 18.11.2009 року про накладення арешту на грошові кошти Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод", які знаходяться та надходять на рахунок № 26000301361417 у філії відділу Промінвестбанку у м. Красноперекопськ на суму 5621,50 грн.

3. Зобов’язати відділ Державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів у сумі 5621,50 грн., що знаходяться та у подальшому будуть надходити на р/р № 26000301361417 у філії відділу Промінвестбанку у м. Красноперекопськ ( ОКПО 31225542).

4. У задоволені позову до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Інструментальник" відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Трещова О.Р.