Постанова № 8087415, 09.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.10Справа №2а-6891/09/0/0170 (13 годин 11 хвилин) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіСидоренко Д.В., при секретарі Габрись П.С. розглянувши за участю представника позивача Зіборова О.А., довіреність № б/н від 01.01.10р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Транспортник»

до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспортні в АР Крим

про визнання недійсним акту індивідуальної дії,

Обставини справи: Приватне підприємство «Транспортник» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспортні в АР Крим про визнання недійсною постанову № 076269 від 07.04.2009 року про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700грн., підставою для нарахування яких стало порушення водієм Ібраімовим Р.Р. ст.ст. 60, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлення квітково-касового листа, відсутність розкладу руху.

Позивач вважає, що висновок про порушення чинного законодавства про автомобільний транспорт, не відповідає результатам перевірки. Так позивач зазначає, що в акті перевірки від 18.03.09р., за результатами якої прийнята спірна постанова, вказано про відсутність квітково-касового листа, тоді як вказаний його номер УБК 986053, що спростовує зроблений у акті перевірки запис. Також позивач зазначає, що в акті перевірки від 18.03.09р. вказано не про відсутність розкладу руху, а про відсутність погодження замовника перевезень на розкладі руху.

У судове засідання, що відбулося 22.10.09р., позивач надав додаткові пояснення до позову, у яких повідомляє суду, що вважає проведення перевірки та складення акту перевірки від 18.03.09р. незаконними тому, що у відповідача не було законних підстав для проведення перевірки, у звязку з чим акт перевірки не може бути підставою для прийняття спірної постанови.

Відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином - судовою повісткою. У судовому засіданні 02.02.2010 року представник відповідача пояснив, що проти задоволення адміністративного позову заперечує з тих підстав, що перевіркою 18.03.09р. виявлено наступні порушення: позивачем у квитково-касовому листі № УБК 986053 не було заповнено графу «Підзвітна особа» та замість оригіналу розкладу руху було надано лише його копія, таким чином, у звязку з виявленими порушеннями до позивача були застосовані фінансові санкції.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, спір за участю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є суб'єктом владних повноважень, належить до компетенції адміністративних судів та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Згідно до ч. 15 ст. 6 зазначеного Закону, не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. Ч. 16 ст. 6 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає, що при проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Згідно до п. 4 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно підпунктів 1, 2 пункту 5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Приватне підприємство "Транспортник" є юридичною особою, зареєстрованою 25.06.2002 року з ідентифікаційним кодом 31833664 Чорноморською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії (а.с.47), та має дозвіл на перевезення пасажирів та ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) (а.с.48).

18.03.2009 року співробітниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 18.03.2009р. (а.с.6).

Судом встановлено, що перевірка проводилася на підставі завдання на перевірку від 18.03.09р. №008391 (а.с.6), про що зазначено у самому акті перевірки.

Дослідивши вищенаведений акт перевірки судом встановлено, що проведена перевірка транспортного засобу ГАЗ 32213 ПЕ, номерний знак АК 01879 КР, яким керував водій ОСОБА_1 У акті перевірки зазначено, що транспортний засіб що перевірявся належить ПП «Транспортник».

В ході вищенаведеної перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто надання послуг з регуляторних перевезень пасажирів без оформлення документів перелік яких визначено ст. 39 цього Закону, а саме: квитково-касовий лист серія УБК №986053, розклад руху (неузгоджений з замовником перевезень).

На підставі вказаного акту перевірки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесено постанову від 07.04.2009р. № 076269 про застосування фінансових санкцій до ПП «Транспортник» в сумі 1700 грн. (а.с.5).

При цьому в постанові зазначено, що допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена п. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з регулярних перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, а саме квитково-касового листа, розкладу руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для регулярних пасажирських перевезень є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

В судовому засіданні було встановлено, що на момент проведення перевірки в наявності у водія був квитково-касовий лист серії УБК 986053 (а.с.34).

Той факт, що у водія був зазначений квитково-касовий лист на момент проведення перевірки підтверджується позначками на ньому, зробленими інспекторами відповідача, цей факт не спростований представником позивача в судовому засіданні.

Форму квитково-касового листа затверджено Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №279 від 31.05.2000 року.

Пунктом 4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 503 від 25.05.2006 року «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування» визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України №279 від 31.05.2000 року.

Таким чином, з урахуванням того, що форма квитково-касового листа є недійсною, посилання відповідача, що Приватним підприємством «Транспортник» було не належним чином оформлене квитково-касовий лист є необґрунтованими.

Згідно п.1.7. Інструкції про порядок складання та ведення паспортів міського, приміського, міжміського та міжнародного автобусних маршрутів загального користування, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2004 № 1142, витяг із Паспорта схеми автобусного маршруту загального користування, розкладу руху автобуса, графіка режимів роботи водіїв і таблиці вартості проїзду, підписані власником транспортних засобів або керівником підприємства та погоджені із замовником перевезень, надаються водію, який виконує перевезення на маршруті.

Позивач зазначає, що в акті перевірки від 18.03.09р. вказано не про відсутність розкладу руху, а про відсутність погодження замовника перевезень на розкладі руху.

Судом встановлено, що на час перевірки у водія була в наявності копія розкладу руху на маршруті №5 «вул. Больнична Маяк», затверджена заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Євпаторійської міської ради Досинчук В.Н. 24.11.06р. завірена перевізником, тоді зі змісту вищенаведеної інструкції випливає, що водій зобовязаний мати оригінал розкладу руху автобуса.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що розкладу руху на час проведення перевірки не був оформлений належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено правомірність позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У звязку зі складністю справи судом 09.02.2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 15.02.2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Сидоренко Д.В.