Ухвала суду № 80870893, 30.03.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2239/19

Номер провадження 1-кс/404/1411/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2019 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Мірошніченко К.І., слідчого Мельник А.Ю., захисника підозрюваного - Шалиги Е.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому клопотання начальника СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Мельник А.Ю., погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури Сандул С.Д., про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12019120020002467 стосовно:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Каніж, Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, одруженого, проживаючого за адресую: АДРЕСА_1, працюючого на посаді головного інженера ТОВ «Елан-ВІ», до кримінальної відповідальності притягується вперше,

підозрюваного за ч.2 ст. 272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Началник СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється в тому, що порушив п. 6 підпункту 5,9 Правил пожежної безпеки для підприємств автомобільного транспорту України, відповідно до якого в місцях зберігання колісних транспортних засобів не допускається виконання робіт пов'язаних з перекачуванням скрапленого газу з ємностей.

Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.

Підозрюваний та захисник заперечують можливість застосування запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою через: відсутність ризиків невиконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, слідству він не перешкоджає, має постійне місце проживання і роботи, співпрацює з слідством. Вручене повідомлення про підозру є необґрунтованим.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також зафіксовані в протоколах: допиту свідків; огляду місця події, медичної документації про перебування на лікуванні чотирьох постраждалих, посадової інструкції головного інженера, наказу про призначення головного інженера, в сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 за ознаками ч. 2 ст. 272 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Згідно п.4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.

Так, злочин в якому пред'явлено повідомлення про підозру є: тяжким. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні злочину,- на строк до восьми років, є підставою для початку можливого переховування від слідства та суду. У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, тощо (ст. 2 КПК України).

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв'язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_2 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом (ст.29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м'яких видів запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру в злочині з необережності. Останній має місце постійного проживання, та родину, міцні соціальні зв'язки, зобов'язується беззастережно виконувати покладені на нього обов'язки під час досудового розслідування та сприяти з'ясуванню обставин подій. Ознаки протиправної поведінки припинено, запевняє у недопущенні порушень покладених на нього зобов'язань, має відповідний рівень репутації, до кримінальної відповідальності притягується вперше, забезпечив достатній майновий стан.

Вказані обставини переконують у достатньому рівні репутації підозрюваного, який характеризується виключно позитивно, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває, відсутні обтяжуючі обставини, має близьких та родичів.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою ( ч. 5 ст. 16 КПК) у зв'язку із чим, тяжкість інкримінованих дій не перебуває у взаємному зв'язку з необхідністю застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

Право підозрюваного висловити власну правову позицію не повинно хибно ототожнюватись з перешкоджанням слідству.

Матеріали та додатки до клопотання не містять належних і допустимих доказів, про свідоме ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Зокрема, відсутні докази неявок до слідчого, відсутні докази умисного ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Сторона обвинувачення не має доказів неповажності неявок.

Від сторін та учасників кримінального провадження не надходило заяв про незаконний вплив на них з боку підозрюваного. У демократичній державі, якою є Україна, можливість незаконного впливу запобігається у правовий спосіб, яким є зміна анкетних даних свідків, а не ізоляція головних інженерів від суспільства.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України, слідчий/прокурор має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади, при цьому необхідно зазначити обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

З метою забезпечення завдань у цьому кримінальному провадженні (ст. ст. 2, 132 КПК України) сторона обвинувачення не просила відсторонити підозрюваного від посади, проте звернулась для застосування необґрунтовано суворого виду запобіжного заходу.

Орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливостей на відшукання, збору, процесуальної фіксації доказів, тому відсутній ризик їх знищення чи приховування.

Не існує ризику вчинення підозрюваним нового злочину чи продовження інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки представники органу досудового розслідування провели обшук і вилучили необхідну документацію.

На поліцію покладається обов'язок ефективно організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, пов'язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Таким чином орган досудового розслідування зможе попередити ризик можливого вчинення нового злочину.

Менш суворий запобіжний захід здатен забезпечити ефективний контроль з боку органу поліції та попередити існуючі ризики.

Згідно ст.ст. 36 та 40 КПК України, на слідчого з прокурором покладається організація проведення ефективного досудового розслідування та обов'язок збору доказів. Від початку цього кримінального провадження останні мали достатньо часу оглянути/вилучити/процесуально зафіксувати докази.

Подане слідчим клопотання не відповідає вимогам співмірності, оскільки від факту тримання підозрюваного під вартою не залежить ефективність, повнота та всебічність проведеного розслідування. Ппередбачені ст. 177 КПК України ризики, не досягнули того ступеня, щоб обмежити свободу підозрюваному.

Слідчий з прокурором на початковій стадії не перевірили та під час розгляду цього клопотання не спростували заперечень сторони захисту, зокрема:

Чи повинен головний інженер виконувати посадові обов'язки о 20 годині вечора; у редакції підозри відсутні прізвища осіб, які перекачували газ з ємностей, тобто не в повній мірі перевірили, чи міг ОСОБА_2, як головний інженер товариства забезпечити контроль за дотриманням техніки безпеки за невстановленими слідством особами в їх правомірних чи протиправних діях. Чи були пов'язані дії невстановлених осіб з приводу перекачування газу ємностей з законною господарською діяльністю ТОВ «Елан-Ві», де підозрюваний призначений головним інженером. До матеріалів клопотання не долучено беззастережний доказів про неухильне виконання постачальником газу всіх можливих заходів для забезпечення техніки безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Не досліджувалась межі відповідальності між постачальником і отримувачем газу. Не перевірялась ступінь вини або дотримання правильності та послідовності дій водія і оператора-газозаправника. Також невідомий технічний стан устаткування кожного з суб'єктів господарювання. Відсутні докази на якій правовій підставі та за чиєю вказівкою в місці загорання опинились два транспортні з ємностей яких перекачували газ.

З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, інкримінованої події, обґрунтовано вважаю, що на час проведення досудового розслідування ОСОБА_2 достатньо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням його під вартою, застосувавши йому тримання під домашнім арештом. Саме такий вид запобіжного заходу в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, забезпечить реалізацію права на працю та контролю за ним з боку правоохоронних органів. Такий висновок узгоджується з правовою позицією у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року): що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ч.1,2 та 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. ОСОБА_2, як правомірний користувач, погодився на безперешкодний доступ працівниками поліції до житла, що перебуває у його фактичному володінні.

Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, в тому числі забезпечить права підозрюваного на працю та повністю буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

28 березня 2019 року ОСОБА_2 затримано, з цього часу у нього виник процесуальний статус підозрюваного (ч. 1 ст. 48 КПК України). Дія застосованого запобіжного заходу в виді домашнього арешту в певний період доби, не може перевищувати наявного строку досудового розслідування - два місяці з моменту виникнення статусу підозрюваного, з покладенням на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 193-196 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом у певний період доби, у межах наявного строку досудового розслідування.

Початок строку дії ухвали про застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання його під домашнім арештом у певний період доби, рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28.03.2019 року.

Застосований ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби припиняє свою дію, 28.05.2019 року. У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- заборонити залишати місце постійного проживання: домоволодіння АДРЕСА_2 в період з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин;

- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з'являтись за місцем його проживання в домоволодіння АДРЕСА_2 та вимагати від нього пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- при слідуванні за викликом до правоохоронних органів або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, громадські розважальні заклади;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного.

У разі невиконання покладених на підозрюваного вище наведених обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу поліції, за місцем проживання підозрюваного.

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановлення на облік ОСОБА_2 і здійснення за ним контролю. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

ОСОБА_2 негайно звільнити з під варти у залі суду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній