Рішення № 80870897, 02.04.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1639/18

Номер провадження 2/404/1951/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді – Варакіної Н.Б.

при секретарі - Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до БерладіниСвітлани ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, пров.Грецький,5, м.Кропивницький) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 48 154,28 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 07.04.2008 позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв’язку з чим підписав заяву б/н про отримання кредиту в розмірі 800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач станом на 14.03.2018 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 48 154,28 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту 25 111,71 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом –5742,41 грн., пені 14 769 грн., а також штраф (фіксована частина) 250 грн. та штраф (процентна складова) – 281,16 грн. Просить стягнути суму боргу та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначила, що 07.04.2008 отримала кредитну картку. 13.05.2017 невідомі особи здійснили протиправні дії та зняли без її відома гроші з кратки. З цього приводу звернулась у поліцію із заяву про вчинення злочину. Лише в липні 2017 року картка була заблокована. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки її вини у викраденні коштів немає.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судовому засіданні відповідач та її представник вимоги не визнали, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Відповідач суду пояснила, що з її банківської картки зняли кошти невідомі особи. До банку з заявою одразу не зверталась.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2008 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки.

Із анкети-заяви вбачається, що відповідач надав згоду на те, що заява позичальника, разом з пам'яткою клієнта, запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами - складає між позичальником і банком Договір про надання банківських послуг.

У заяві також зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі, надавши позивачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах кредитного ліміту.

Відповідач не виконав свої зобов’язання, в зв’язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 14.03.2018 становить 48 154,28 грн. та складається з: заборгованості по кредиту 25 111,71 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом –5742,41 грн., пені 14 769 грн., а також штраф (фіксована частина) 250 грн. та штраф (процентна складова) – 281,16 грн. Згідно п.2.1.1.12.2. договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на сайті банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку процентів подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діютьна дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1. договору на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до кредитного договору при порушенні клієнтом строків платежів по кожному із грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. плюс 5 % від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2., 2.1.1.4.6. договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

Станом на 14.03.2018 заборгованість становить –48 154,28 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач посилається на те, що 13.05.2017 невідомі особи здійснили протиправні дії та зняли без її відома гроші з кратки в розмірі 12318,22 грн. З заявою про це до банку відповідач звернулась лише 12.07.2017, що підтверджується поясненнями позивача та копією самої заяви.

З витягу з ЄРДР вбачається, що 06.07.2017 відповідач звернулась до поліції з заявою про те, що невідомі особи користуються її банківською карткою та здійснюють банківські операції.

На час розгляду справи у суді досудове слідство триває.

Посилаючись на зазначені обставини відповідач вважає, що банком неправомірно нарахована заборгованість.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Сторонами погоджено, що їх взаємовідносини регулюються Умовами та правилами надання банківських послуг по платіжним карткам.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» основними видами рахунків, залежно від їх призначення, є поточні та депозитні (вкладні) рахунки. Поточним рахунком визнається рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Поточні рахунки відкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових рахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами.

Пунктом 1.1.1.43 Умов та правил картковий рахунок – банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції з використанням платіжних карток.

Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Банк зобов'язувався забезпечувати збереження коштів клієнта на його рахунку; приймати до зарахування на рахунок клієнта готівкові та безготівкові грошові кошти; забезпечувати своєчасне зарахування та списання коштів по рахунку клієнта.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові ( володільцеві рахунка ), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 ЦК України ).

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч.3 ст.1066 ЦК України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами ( ч.1 ст.1067 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Крім цього, зважаючи на норми п.1.32 ст.1, пп.7.1.2 п.7.1 ст.7, п.20.1 ст.20, пп.32.3.2 п.32.2 ст.32 п. 37.2 ст. 37 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п. п. 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 банк, у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Тобто можна саме власник рахунка може ініціювати списання коштів та розпоряджатися ними. Якщо ж клієнт не вчиняв жодних дій стосовно переказування коштів, таке списання є незаконним.

З виписки про рух коштів на картіБерладіна С.В. вбачається, що 13.05.2017 з належної їй карти проводилась операція «оплата частинами» в розмірі 1290,52 грн. та інші операції цього ж дня. Крім того, з 13.05.2017 по 06.07.2017 (день звернення в поліцію) проводились операції по оплаті комунальних послуг, переводи на картки інших осіб, тощо. Зазначеним операціям передувало проходження авторизації, а саме введення реквізитів карти та отримання та введення ОТР-паролю, що підтверджує особисте бажання клієнта на здійснення операції та запобігає виконанню шахрайських дій, про що зазначає позивач.

Дані умови захисту передбачені п. 1.1.3.2.9, відповідно до якихбанк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна мов та правил надання банківських послуг, інформуванняпро розмір заборгованості за кредитом, проведені банком акції, дистанційне обслуговування, оформлення платіжних документів тощо, у тому числі отримання згоди клієнта на вищезазначені дії) встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв'язку: відправлення CMC-повідомлень на мобільний телефон клієнта, авторизація за допомогою мобільного телефону та ОТР-пароля; поштовий лист; телеграма; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації.

Механізм отримання згоди від клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону та ОТР-пароля такий: Банк генерує ОТР-пароль і надсилає його клієнтові в тілі ОСОБА_2 із зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися.

Для підтвердження згоди клієнт передає у відповіді отриманий ОТР-пароль або зводить цей пароль у відповідному рядку використовуваного сервісу.

У разі збігу пароля з відправленим клієнту банк перевіряє номер мобільного телефону клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі Приват24 і/або MobileBanking. Якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону клієнта, вважається, що клієнт прийняв умови публічного договору, розміщеного у відповідному розділі Умов та

правил, згідно з яким клієнту надаватимуться затребувані ним послуги. Сторони визнають

ОTP-пароль, що збігся, електронним підписом клієнта.

Згідно ст. 33 ЗУ « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несевідповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа – учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів того, що операції по списанню з її рахунку коштів були вчинені без її відома. Крім того, в порушення вимог п. п. 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 вона невідкладно не повідомила банк про платіжні операції, що нею не виконувалися або які були виконані некоректно, натомість в подальшому продовжувала користуватися карткою.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача в розмірі 1762 грн.

На підставі ст.ст. 526, 536, 626, 629, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, керуючись статтями ст.ст. 141, 265, 280, 282, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «ПриватБанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1, провул.Грецький,5 м.Кропивницький)про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_1, провул.Грецький,5 м.Кропивницький)на користь АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) –48 154,28 грн. заборгованості.

Стягнути зБерладіної ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, провул.Грецький,5 м.Кропивницький) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) – 1762 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення складено 02.04.2019.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда