Ухвала суду № 8086927, 15.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року № 60105/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Балко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2009р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Західна молочна група» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції і Головного управління Державного казначейства України у Волинській обл., з участю прокуратури Волинської обл., про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

17.07.2009р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Торговий дім «Західна молочна група» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 8044621 грн. (а.с.3-5).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2008р. заявлений позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Торговий дім «Західна молочна група» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за грудень 2008 року у розмірі 8044621 грн. (а.с.97-99).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Луцька обєднана державна податкова інспекція /ОДПІ/, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.106-109).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що станом на 03.08.2009р. залишок невідшкодованої суми з ПДВ по позивачу за грудень 2008 року складає 8044621 грн.; вказана сума підтверджена перевірками, але не включена до Реєстру про відшкодування ПДВ по деклараціях, наданих після 01.07.2005р., так як знаходиться на відпрацюванні в УПМ ДПА у Волинській обл. щодо дослідження вимог п.4.1 ст.4 та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», телеграми ДПА в області № 300/15-209 від 11.01.2008р. «Щодо формування реєстрів про відшкодування ПДВ»; на момент розгляду справи працівниками податкової міліції не надано висновків щодо можливості включення вказаної суми відшкодування податку до вищевказаного Реєстру.

Також відшкодування з бюджету сум ПДВ повинно здійснюватися у відповідності до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р., тобто, з врахуванням результатів зустрічних перевірок.

Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами грудня 2008 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТзОВ «Торговий дім «Західна молочна група», становить 8044621 грн., при цьому платником податку визначений напрямок відшкодування на рахунок платника у банку (а.с.6-7).

Протягом 24.02.2009р. - 10.03.2009р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Торговий дім «Західна молочна група» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалося в листопаді 2008 року, по результатам якої складена Довідка № 73/23-99/23035343 від 17.03.2009р. (а.с.8-51), згідно висновків якої перевіркою буде підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 8044621 грн. після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника; при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом при перевірці визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування порушено встановлений пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 30-денний термін для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки поданих декларацій або позапланової виїзної (документальної) перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування; при цьому право платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Окрім цього, відповідачем не подано до органів державного казначейства висновку на відшкодування ПДВ, вищезазначений Закон не ставить у залежність право платника податку на відшкодування відємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обовязок податкового органу надати такий висновок, якщо під час перевірки не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Матеріалами справи (в тому числі матеріалами проведеної перевірки) стверджується заявлення у встановленому порядку позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2008 року в загальному розмірі 8044621 грн. шляхом подання податковому органу відповідної податкової декларації з податку на додану вартість.

Також правильність обчислення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період підтверджена документально і не спростована податковим органом.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає єдиною підставою для відшкодування ПДВ лише дані податкової декларації за звітний період, не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, твердження апелянта про неможливість проведення бюджетного відшкодування до закінчення зустрічних перевірок згідно Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р. , а також перевірок органами податкової міліції, позитивні результати яких є передумовою для отримання бюджетного відшкодування, не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Неможливість проведення зустрічної перевірки постачальника товару, реалізованого в подальшому позивачу, не позбавляє правового значення виданих таким постачальником податкових накладних.

Доводи апелянта щодо можливості відшкодування ПДВ лише за погодженням з ДПА України, що витікає із змісту Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р., і телеграми № 8473/19-0417 від 04.05.2006р. «Про затвердження регламенту формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі до ДПА України», колегія суддів відхиляє, оскільки приписами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, не передбачено такої обовязкової підстави для відшкодування ПДВ.

Слід також врахувати, що у розглядуваній справі податковий орган не стверджував і не доводив безтоварний характер господарських операцій, при цьому дійсність проведення товарних операцій підтверджена наданими позивачем документами (а.с.52-64).

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить; також матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року в загальному розмірі 8044621 грн. 67 коп.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2009р. у адміністративній справі № 2а-18495/09/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос