Постанова № 8084767, 08.02.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

08.02.10                                                                                           Справа № 17/76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська побутова техніка», м.Івано-Франківськ с.Микитинці

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2009р.

у справі № 17/76

за первісним позовом Приватного підприємства «Побут і техніка», м.Львів

до первісного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська побутова техніка», м.Івано-Франківськ с.Микитинці

про стягнення 37816430,07 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства «Побут і техніка», м.Львів

до зустрічного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська побутова техніка», м.Івано-Франківськ с.Микитинці

про зобов’язання виконати умови договору від 0907.2007р. № UPT-UA01/07 та стягнення штрафу за невиконання зобов’язань за цим договором в розмірі 215047,67 грн.

За участю представників:

позивача: Паньків О.В.

відповідача: Бєлостоцький М.Л., Котенко А.М., Римарук Г.М., Емілія Серпе

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2009р. у справі № 17/76 часткового задоволено первісний позов Приватного підприємства «Побут і техніка», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська побутова техніка», м.Івано-Франківськ с.Микитинці, та стягнуто з первісного відповідача на користь первісного позивача 25727453,55 грн. боргу, 7025916,88 грн. додаткових нарахувань, пов’язаних із застосуванням індексу інфляції, 1066052,19 грн. річних, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.11, 16, 509, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 173, 175, 193 Господарського кодексу України.

Скаржник, первісний відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги.

Представники первісного відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали.

Первісний позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник первісного позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Первісним позивачем 24.12.2009р. та повторно 21.01.2010р. було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми 33845235,12 грн. на грошові кошти первісного відповідача, що знаходяться на його рахунках у банківських та інших фінансових установах. Вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки первісним позивачем не доведено суду, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представником первісного відповідача в судовому засіданні 03.02.2010р. заявлено клопотання про витребування у первісного позивача імпортних вантажних митних декларацій, відповідно до яких продукція, перелічена у додатках 1,2,3 до договору № UPT-UA01/07 від 09.07.07р., укладеного між сторонами у справі, була ввезена на територію України. На думку первісного відповідача, вказані докази необхідні для з’ясування питання чи підлягає конкретна продукція, яка була поставлена за договором, обов’язковій сертифікації, оскільки зазначення сторонами договору кодів УКТЗЕД у договорі не може вважатись належним віднесенням продукції до певного коду, так як визначення кодів імпортованих товарів віднесене до повноважень митних органів. Вказане клопотання відхиляється судом як безпідставне, оскільки самі по собі вантажні митні декларації не можуть підтвердити чи спростувати обставину необхідності обов’язкової сертифікації поставленого товару. Відповідно до ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину і договір № UPT-UA01/07 від 09.07.07р. сторонами не оспорюється, а відтак припускати, що сторони допустили помилку в договорі щодо митних кодів поставленої продукції і виявляти її шляхом порівняння з вантажними митними деклараціями, у суду немає правових підстав. З’ясування обставини правильності відображення митних кодів у договорі порівняно з вантажними митними деклараціям не входить у предмет доказування у даному спорі.

Розглянувши доводи первісного відповідача –зустрічного позивача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення первісного позивача –зустрічного відповідача наведені, у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріалами справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, між сторонами у справі укладено договір поставки № UPT-UA01/07 (з додатками до нього) від 09.07.07 (т.1, а.с.52-83), відповідно до умов якого позивач (продавець) продав, а відповідач (покупець) купив на умовах франко-завод покупця розмитнений договірний товар, італійського походження. Детальний перелік договірного товару і їх вартість по позиціях вказано в Додатках №1-3 до договору(п.п.2.1, 3.3).

Строк поставки встановлений п.5.1 –до і не пізніше 31.12.07.

Відповідно до п.5.3 договору надання товару відповідачу відбувається згідно з наступними документами: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, копій вантажно-митних декларацій, копії сертифікату походження договірного товару, документального підтвердження про сертифікацію на право використання договірного товару в Україні.

Підпунктом 4.1.1 договору передбачено, що оплата за одержаний товар здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з дати поставки договірного товару на завод покупця в гривнях на еквівалентну вартість в євро договірного товару за офіційним курсом НБУ України, встановленим на день перерахування, з врахуванням ПДВ.

Відповідно до п.п.1.1.4 договору сторони визначили, що під визначенням "дата поставки" слід розуміти дату прибуття договірного товару на завод покупця, дату засвідчену підписанням зі сторони покупця відповідної видаткової та товарно-транспортних накладних.

В обґрунтування виконання зобов’язання за договором № UPT-UA01/07 від 09.07.07 щодо поставки товару первісному відповідачу, первісний позивач долучив до справи документальні докази в оригіналі (зокрема засвідчені підписанням та відтисками печаток зі сторони первісного відповідача видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, а також податкові накладні), які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо первинних документів:

1) видаткова накладна № 407 від 27.08.07 (т.1, а.с.120), податкова накладна № 407 від 27.08.07 (т.1, а.с.121), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222602 від 27.08.07 (т.1, а.с.201-202);

видаткова накладна № 408 від 27.08.07 (т.1, а.с.84), податкова накладна № 408 від 27.08.07 (т.1, а.с.86), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222599 від 27.08.07(т.1, а.с.207-208);

видаткова накладна № 409 від 27.08.07 (т.1, а.с.118), податкова накладна № 409 від 27.08.07 (т.1, а.с.119), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222600 від 27.08.07 (т.1, а.с.205-206);

видаткова накладна № 410 від 27.08.07 (т.1, а.с.113), податкова накладна № 410 від 27.08.07 (т.1, а.с.114), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222598 від 27.08.07 (т.1, а.с.203-204);

довіреність НБД № 601437 від 27.08.07 (т.1, а.с.85), видана відповідачем на одержання товару на суму 6136048,86 грн. по вищевказаних накладних.

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами - 6136048,86 грн.

2) видаткова накладна № 367 від 13.08.07(т.1, а.с.87), довіреність НБД № 601417 від 13.08.07 (т.1, а.с.88), податкова накладна № 367 від 13.08.07 (т.1, а.с.89), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222591 від 13.08.07 (т.1, а.с.169-170).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами - 2515484,80 грн.

3) видаткова накладна № 368 від 13.08.07 (т.1, а.с.90), довіреність НБД № 601418 від 13.08.07 (т.1, а.с.91), податкова накладна № 368 від 13.08.07 (т.1, а.с.92), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222595 від 13.08.07 (т.1, а.с.171-172);

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –468820,19 грн.

4) видаткова накладна № 369 від 13.08.07 (т.1, а.с.93), довіреність НБД №601419 від 13.08.07 (т.1, а.с.94), податкова накладна № 369 від 13.08.07 (т.1, а.с.95), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222596 від 13.08.07 (т.1, а.с.165-166).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –366428,54 грн.

5) видаткова накладна № 371 від 13.08.07 (т.1, а.с.96), довіреність НБД № 601421 від 13.08.07 (т.1, а.с.97), податкова накладна № 379 від 13.08.07 (т.1, а.с.98), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222593 від 13.08.07 (т.1, а.с.167-168).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами - 496314 грн.

6) видаткова накладна № 370 від 13.08.07 (т.1, а.с.99), довіреність НБД № 601436 від 13.08.07 (т.1, а.с.100), видана відповідачем на одержання товару на суму 3203293,27 грн. за вищевказаною накладною, податкова накладна № 370 від 13.08.07 (т.1, а.с101), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222589 від 13.08.07 (т.1, а.с.211-212).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –3203293,27 грн.

7) видаткова накладна № 518 від 17.10.07 (т.1, а.с.102), податкова накладна № 518 від 17.10.07 (т.1, а.с.104), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222611 від 17.10.07( т.1, а.с.182-183);

видаткова накладна № 519 від 17.10.07 (т.1, а.с.105), податкова накладна № 519 від 17.10.07 (т.1, а.с.106), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222613 від 17.10.07 (т.1, а.с.184-185);

довіреність ЯОП № 894413 від 17.10.07 (т.1, а.с.103), видана відповідачем на одержання товару на суму 1466716,40 грн. за вищевказаними накладними.

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –1466716,40 грн.

8) видаткова накладна № РН-000379 від 15.08.07 (т.1, а.с.115), довіреність НБД №601425 від 15.08.07 (т.1, а.с.116), податкова накладна № 379 від 15.08.07 (т.1, а.с.117), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222597 від 15.08.07 (т.1, а.с.173-174).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –399184,67 грн.

9) видаткова накладна № 415 від 28.08.07 (т.1, а.с.122), довіреність НБД № 601438 від 28.08.07(т.1, а.с.123), видана відповідачем на одержання товару на суму 448267,67 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 415 від 28.08.07 (т.1, а.с.124), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222603 від 28.08.07 (т.1, а.с.193-194).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –448267,67 грн.

10) видаткова накладна № 624 від 14.12.07(т.1, а.с.125); податкова накладна № 624 від 14.12.07 ( т.1, а.с.126), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222628 від 14.12.07 (т.1, а.с.177-179).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –1183419,64 грн.

11) видаткова накладна № 466 від 26.09.07 (т.1, а.с.127); довіреність НБД № 601485 від 26.09.07 (т.1, а.с.128), видана відповідачем на одержання товару на суму 2798265,06 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 466 від 26.09.07 (т.1, а.с.129), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222606 від 26.09.07 (т.1, а.с.199-200).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –2798265,06 грн.

12) видаткова накладна № РН-378 від 15.08.07 (т.1, а.с.130); довіреність НБД № 601423 від 15.08.07 (т.1, а.с.131); довіреність НБД № 601424 від 15.08.07(т.1, а.с.132), податкова накладна № 378 від 15.08.07 (т.1, а.с.133), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222594 від 15.08.07 (т.1, а.с.175-176).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –346973,10 грн.

13) видаткова накладна № 508 від 08.10.07 (т.1, а.с.134); довіреність НБД № 601499 від 08.10.07 (т.1, а.с.136), видана відповідачем на одержання товару на суму 2429716,55 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 508 від 08.10.07 (т.1, а.с.137), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222608 від 08.10.07 (т.1, а.с.197-198).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –2429716,55грн.

14) видаткова накладна № 504 від 04.10.07(т.1, а.с.140), довіреність НБД № 601497 від 04.10.07(т.1, а.с.141), видана відповідачем на одержання товару на суму 1011279,71 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 504 від 04.10.07 (т.1, а.с.142), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222610 від 04.10.07 (т.1, а.с.195-196).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –1011279,71 грн.

15) видаткова накладна № 533 від 01.11.07 (т.1, а.с.143), довіреність ЯОП № 894435 від 01.11.07 (т.1, а.с.144), видана відповідачем на одержання товару на суму 542802,68 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 533 від 01.11.07 (т.1, а.с.145), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222620 від 01.11.07 (т.1, а.с.191-192).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –542802,68 грн.

16) видаткова накладна № 576 від 15.11.07 (т.1, а.с.146), податкова накладна № 576 від 15.11.07 (т.1, а.с.147), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222625 від 15.11.07 (т.1, а.с.161-162);

видаткова накладна № 575 від 15.11.07(т.1, а.с.149), податкова накладна № 575 від 15.11.07 (т.1, а.с.151), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222623 від 15.11.07 (т.1,а.с.163-164)

довіреність ЯОП № 894361 від 15.11.07 (т.1, а.с.150), видана відповідачем на одержання товару на суму 912103,92 грн. за вищевказаними накладними.

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –912103,92 грн.

17) видаткова накладна № 586 від 28.11.07 (т.1, а.с.152); довіреність № 894388 від 28.11.07 (т.1, а.с.153), видана відповідачем на одержання товару на суму 2331829,72 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 586 від 28.11.07 (т.1, а.с.154), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222626 від 28.11.07 (т.1, а.с.159-160).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –2331829,72 грн.

18) видаткова накладна № 86 від 07.03.08 (т.1, а.с.155), податкова накладна № 86 від 07.03.08 (т.1, а.с.156), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222634 від 07.03.08 (т.1, а.с.209-210).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –3154468,04 грн.

19) видаткова накладна № 15 від 18.01.08(т.1, а.с.157), податкова накладна № 15 від 18.01.08 (т.1, а.с.158), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222633 від 18.01.08 (т.1, а.с.180-181).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –6067217,32 грн.

20) видаткова накладна № 527 від 29.10.07 (т.1, а.с.107), довіреність ЯОП № 894429 від 25.10.07 (т.1, а.с.108), видана відповідачем на одержання товару на суму 836803,58 грн. за вищевказаною накладною, податкова накладна № 527 від 29.10.07 (т.1, а.с.109), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222621 від 17.10.07 (т.1, а.с.188-190).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару згідно з вищевказаними документами –836803,58 грн.

21) видаткова накладна № 525.1 від 19.10.07 (т.1, а.с.110), довіреність ЯОП № 894419 від 19.10.07 (т.1, а.с.111), видана відповідачем на одержання товару на суму 236015,70 грн. за вищевказаною накладною; податкова накладна № 525.1 від 19.10.07 (т.1, а.с.112), товарно-транспортна накладна 02АБЕ № 222614 від 19.10.07 (т.1, а.с.186-187).

Загальна вартість поставленого позивачем відповідачу згідно з вищевказаними документами –236015,70 грн.

При цьому суд враховує наступне.

Посилання первісного відповідача на те, що видаткова накладна № 525.1 від 19.10.2007р. ніколи йому не надходила та ним не підписувалася не підтверджується матеріалами справи. Так, сума вказаної видаткової накладної становить 236015,70 грн. Відповідач видав довіреність ЯОП № 894419 від 19.10.2007р. на отримання ТМЦ саме на суму 236015,70 грн. На підтвердження поставки позивачем була виписана податкова накладна № 525.1 від 19.10.2007p., яка зазначається в Реєстрі податкових накладних, засвідченому ДПІ у Шевченківському районі м.Львова (п.18), який надав позивач. Відповідачем в журналі реєстрації довіреностей у відмітці про використання вищевказаної довіреності помилково зазначено номер накладної - № 27. Крім того, як вбачається з призначення платежу у платіжному дорученні № 706 від 24.04.08 на суму 11502247,39 грн., накладна на суму 236015,70 грн. (з помилково зазначеним відповідачем номером – 527) вже оплачена відповідачем.

Стосовно тверджень первісного відповідача про те, що видаткова накладна № 527 виписана іншою датою та не на суму 836803,58 грн., а на суму 236017,70 грн., то слід звернути увагу на те, що 25.10.2009р. відповідач видав довіреність ЯОП № 894429 від 25.10.07 (т.1, а.с.108), яка видана відповідачем на одержання товару на суму 836803,58 грн. Вказана сума тотожна, як сумі поставки по накладній № 527, так і переліку товару. Відповідачем в журналі реєстрації довіреностей у відмітці про використання вищевказаної довіреності помилково зазначено номер накладної –580, проте видаткової накладної з таким номером не існує. Крім того, на підтвердження поставки позивачем була виписана податкова накладна № 527 від 29.10.2007p., яка зазначається в Реєстрі податкових накладних, засвідченому ДПІ у Шевченківському районі м.Львова (п.19), який надав позивач. В реєстрі податкових накладних сума поставки становить 836803,58 грн. (як про те вказує позивач), а не суму 236017,70 грн. (як про те зазначає відповідач). З огляду на вищевикладене, сума поставки по видатковій накладній № 527 складає 836803,58 грн., а дата поставки - 29.10.2007р. Будь-яких інших поставок на таку суму позивачем не було здійснено. Крім того, як вбачається з призначення платежу у платіжному дорученні № 706 від 24.04.08 (т.2, а.с.76), накладна на суму 836803,58 грн. (з помилково зазначеним відповідачем номером –580) вже оплачена.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі всіх вище перелічених документів первісним позивачем було виписано рахунки на оплату (т.1, а.с.215-244).

Первісний позивач стверджує, що вказані рахунки були передані первісному відповідачу одночасно з товаром та супровідними документами на товар, проти чого первісний відповідач заперечує.

Як уже зазначалось вище, відповідно до п.5.3 договору надання товару відповідачу відбувається згідно з наступними документами: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, копій вантажно-митних декларацій, копії сертифікату походження договірного товару, документального підтвердження про сертифікацію на право використання договірного товару в Україні. Підпунктом 4.1.1 договору передбачено, що оплата за одержаний товар здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з дати поставки договірного товару на завод покупця. Відповідно до п.п.1.1.4 договору сторони визначили, що під визначенням "дата поставки" слід розуміти дату прибуття договірного товару на завод покупця, дату засвідчену підписанням зі сторони покупця відповідної видаткової та товарно-транспортних накладних. Тобто в самому договорі зазначено, що дата прибуття товару засвідчується підписанням зі сторони покупця відповідної видаткової та товарно-транспортних накладних. Наявні у матеріалах справи видаткові та товарно-транспортні накладні засвідчені підписанням та відтисками печаток зі сторони первісного відповідача і містять дату їх складання, яка і є датою прибуття товару, тобто датою поставки.

Крім того, слід зазначити, що договір UPT-UA01/07 від 09.07.2007р. не передбачає одноразової передачі всього товару. Так, Договір UPT-UA01/07 від 09.07.2007р. в визначенні термінів («базис поставки», «дата поставки»), в самому його тексті містить посилання на поставку. Однією із відмінностей між договором купівлі-продажу є те, що передача товару відповідно до договору купівлі-продажу здійснюється одноразово, а поставка, як правило, передбачає поставку товару партіями. Із змісту договору вбачається, що сторонами розмежовано дату поставки та кінцевий строк передачі товару. Отже, системний аналіз пунктів 1.1.3, 1.1.4, 5.1 свідчить про те, що сторони в самому договорі передбачили можливість передавати товар протягом дії договору частинами, що фактично і було здійснено.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 2 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Пунктом 5.3 договору поставки № UPT-UA01/07 від 09.07.07 сторони передбачили одночасне надання товару та документів відповідачу.

Статтею 666 ЦК України встановлені наступні правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару: якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання; якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

У спірному випадку поставка товару відбувалася в період з липня 2007 року по березень 2008 року, однак первісний відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів обставин заявлення ним у вказаний період/та після претензій до первісного позивача про непередання ним документів, перелік яких встановлений п.5.3, зокрема копій вантажних митних декларацій, сертифікатів походження товару та документів на підтвердження про сертифікацію на право використання товару в Україні. Документальні докази повернення товару продавцеві та відмови покупця від договору у матеріалах справи відсутні та первісним відповідачем не подані.

Щодо необхідності сертифікації товару, то первісний позивач надав суду листи уповноваженого державного органу (т.2, а.с.186-192), яким є Львівський регіональний державний центр стандартизації, метрології та сертифікації в яких зазначено, що товар, який був відпущений відповідачу не підлягає сертифікації.

Таким чином, первісний позивач належними та допустимими доказами довів обставину виконання ним обов’язку з поставки товару первісному відповідачу в повному обсязі по всіх позиціях товару, згідно з переліком, визначеним Додатками №1-3 до договору поставки №UPT-UA01/07 від 09.07.07 на загальну суму 37351453,42 грн.

При встановленні факту одержання товару первісним відповідачем суд виходив з наступного.

Згідно з пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996р. за № 293/1318, (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. У п.3 зазначено, що бланки довіреностей є документами суворої звітності, що вимагає, зокрема: їх виготовлення з друкарською нумерацією; обліку їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності; контролю за своєчасним поданням документів (актів, накладних, ордерів тощо), що свідчать про використання довіреностей, або невикористаних довіреностей. Відповідно до п.п.4,6,9,10 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. При позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів. Відповідно до п.13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії журналу реєстрації довіреностей первісного відповідача (т.2, а.с.120-136) за період з липня 2007 року по березень 2008 року, жодна з довіреностей, виданих відповідачем на одержання товарів від первісного позивача, не була повернута без використання та не анульовувалась відповідачем, як це передбачено пп.9,10 Інструкції. Крім того, в журналі відповідачем зроблено відмітки про використання виданих довіреностей –зазначено договір поставки UPT-UA 01/07 від 09.07.07 та видаткові накладні, видані позивачем.

Враховуючи те, що видача довіреностей відповідно до чинного законодавства є обов’язковою при відпуску товарів, вказані документи оформляються на бланках суворої звітності та підлягають реєстрації і факт передачі довіреностей відповідачем позивачу при одержанні товару встановлений судом, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що довіреності є належними та допустимими доказами та підтверджують факт одержання товару первісним відповідачем.

Відтак, не приймаються до уваги заперечення первісного відповідача щодо передачі йому товару та доводи в обґрунтування зустрічних позовних вимог, оскільки вони обґрунтовані виключно окремими недоліками видаткових накладних та товарно-транспортних накладних та не спростовують доводів первісного позивача щодо наявності інших документів, а саме оригіналів довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, виданих саме відповідачем позивачу та долучених ним до матеріалів справи. Крім того, відповідачем не подано будь-яких доказів на підтвердження обставини не відображення спірних господарських операцій по поставці товарів в бухгалтерському та податковому обліку відповідача. Тоді як в підтвердження обставини передачі товару, позивачем надані реєстри виданих податкових накладних за період з липня 2007р. по березень 2008р., засвідчені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова, з яких вбачається, відображення позивачем всіх виданих для відповідача податкових накладних, які стосуються поставок по договору № UPT-UA01/07 від 09.07.07.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що дія особи спрямована набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином, різновидом якого є договір.

Первісним відповідачем не враховано, що він провів часткову оплату одержаного товару, чим частково виконав договір, підтвердивши тим самим факт його укладення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів: платіжного доручення № 706 від 24.04.08 (т.2, а.с.76) про оплату позивачу по договору поставки № UPT-UA01/07 від 09.07.07 за товарно-матеріальні цінності згідно з видатковими накладними №№ 367, 370, 518, 519, 527, 575, 576, 580, 586 на загальну суму 11502247,39 грн.; банківських виписок; розрахунків боргу та не заперечується позивачем, загальна сума проведеної первісним відповідачем оплати по договору становить 11623999,87 грн.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про оплату одержаного товару у строк, встановлений договором, первісним відповідачем не подано.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. У договорі поставки п.п.5.1, 4.1.1 сторонами визначено, як строк виконання зобов’язання по поставці товару, так і строк виконання зобов’язання по оплаті одержаного товару. У додатках №№ 1-3 до договору встановлений конкретний перелік товару та визначена його ціна в євро. Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Аналогічне положення, передбачене сторонами у п.4.1.1 договору.

Таким чином, борг первісного відповідача перед первісним позивачем становить 25727453,55 грн. і підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За наведених обставин, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 25727453,55 грн. боргу обґрунтовані і правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, виходячи з залишкової суми боргу, часу прострочки зобов’язання та меж первісних позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з первісного відповідача на користь первісного позивача, крім суми 25727453,55 грн. основного боргу, 7025916,88 грн. інфляційних втрат та 1066052,19 грн. 3% річних, а в решті позову про стягнення річних –відмовив.

При цьому апеляційним господарським судом не приймаються до уваги доводи первісного відповідача щодо відсутності повноважень представника позивача на підписання позовної заяви, як такі, що суперечать наявним у справі доказам, оскільки представник первісного позивача діяв на підставі довіреності, виданої керівником підприємства. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру про ПП «Побут і техніка», керівником підприємства є Онисько І.Б., яким і видана довіреність на право представляти інтереси підприємства в господарському суді представнику.

З огляду на вище викладене в сукупності, зокрема виходячи з того, що первісним позивачем доведено здійснення договірної поставки товару та його одержання первісним відповідачем в повному обсязі по всіх позиціях товару, згідно з переліком, визначеним Додатками №1-3 до договору поставки №UPT-UA01/07 від 09.07.07, а первісним відповідачем –зустрічним позивачем не доведено обставин заявлення ним у період поставки або після неї претензій до первісного позивача про непередання ним документів, перелік яких встановлений п.5.3 договору, зокрема копій вантажних митних декларацій, сертифікатів походження товару та документів на підтвердження про сертифікацію на право використання товару в Україні, у задоволенні зустрічного позову про стягнення з позивача 215047,67 грн. штрафу за недопоставку товару та зобов’язання позивача передати договірний товар на загальну суму 32305388,05 грн., надати копії вантажно-митних декларацій, сертифікатів походження товару, документи на підтвердження про сертифікацію на право використання товару в Україні, судом першої інстанції відмовлено правомірно.

Тому з огляду на викладене та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України скаржником не доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.66, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволення заяви про забезпечення позову Приватного підприємства «Побут і техніка», м.Львів відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська побутова техніка», м.Івано-Франківськ с.Микитинці відмовити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2009р. у справі № 17/76 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.