Постанова № 8084078, 17.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2010                                                                                           № 16/1271-35/523

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явились

від відповідача -не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "НК Альфа-Нафта"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2009

у справі № 16/1271-35/523 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"

до                                                   ТОВ "НК Альфа-Нафта"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 89528,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва були передані за підсудністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” про стягнення заборгованості в розмірі 89528,57 грн.

Заявою від 23.11.2009 позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму заборгованості з орендних платежів в розмірі 85512,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2009 у справі №16/1271-35/523 провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 4016,57 грн. припинено, в зв’язку з відсутністю предмету спору; позов задоволено частково: стягнуто з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 85512,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ „НК Альфа-Нафта” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №16/1271-35/523 від 23.11.2009 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки в ньому неповно з’ясовані обставини, що мають значення для розгляду спору.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Матеріалами справи встановлено:

01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” був укладений договір суборенди частини нежитлового приміщення загальною площею 712,6 кв. м №29Г-Хм/08.

Також 01.10.2008 між сторонами був укладений договір №1 про внесення змін до договору №29Г-Хм/08, яким сторони погодили розмір орендної плати за місяць в сумі 85512,00 грн.

Пунктом 3.3. договору №29Г-Хм/08 встановлено, що орендну плату суборендар сплачує орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі шляхом попередньої оплати за кожен місяць оренди протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Послуги за газопостачання відшкодовуються суборендарем орендарю згідно виставлених ним рахунків на умовах та в строки, встановлені цим договором для оплати орендної плати. Вартість послуг газопостачання визначається з врахуванням розміру площі приміщення, яка орендується та існуючих цін за період, за який здійснюється розрахунок. (п. 3.6 договору).

Термін дії договору був визначений сторонами з 01.10.2008 по 31.08.2009 включно (п. 2. договору №1 про внесення змін до договору №29Г-Хм/08).

01.10.2008 майно було передано відповідачу за актом прийому-передачі майна (частини нежилого приміщення).

На виконання умов договору суборенди позивач виставив відповідачу рахунки від 26.01.2009 №174 на суму 85512,00 грн. з орендної плати, №178 від 26.01.2009 на суму 3379,96 грн. та №185 від 11.02.2009 на суму 636,61 грн. по оплаті за газопостачання.

01.02.2009 між сторонами був підписаний договір про дострокове розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №29Г-Хм/08 від 01.10.2008, відповідно до п. 3 якого сторони засвідчили про відсутність претензій одна до іншої, окрім заборгованості орендаря перед орендодавцем по орендній платі за користування об’єктом оренди за період з 01.01.2009 по 31.01.2009 у сумі 85512,00 грн., а також заборгованість за газопостачання за період з 01.01.2009 по 31.01.2009 у сумі 3379,96 грн., які відповідач зобов’язується сплатити до 01.03.2009

01.02.2009 сторонами був підписаний акт прийому-передачі майна від орендаря орендодавцю.

Станом на 01.03.2009 відповідач не виконав умови договору про дострокове розірвання договору суборенди в частині погашення заборгованості з орендної плати та оплати за газопостачання.

Позивачем 24.03.2009 та 04.06.2009 були направлені на адресу відповідача претензії з вимогою погасити наявну заборгованість, які були залишені без відповіді та без виконання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час розгляду даного спору господарським судом м. Києва відповідачем була погашена заборгованість на суму 4016,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1233 та №1234 від 30.07.2009 року. У зв’язку з цим позивачем була подана до господарського суду м. Києва заява про зменшення позовних вимог до 85512,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва провадження у справі в частині стягнення 4016,57 грн. було припинено з посиланням на п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки відповідачем була погашена заборгованість перед позивачем в розмірі 4016,57 грн. і позивачем визнана відсутність заборгованості на дану суму, суд вважає, що дії позивача по зменшенню розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб. Тому, господарський суд м. Києва мав задовольнити заяву позивача та прийняти до уваги, що позовними вимогами, заявленими позивачем після подачі заяви про зменшення позовних вимог є стягнення 85512,00 грн.

Отже, оскаржуване рішення господарського суду м. Києва в частині припинення провадження у справі має бути скасоване і позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні з посиланням на ч. 5 ст. 78 ГПК України, а також в протоколі судового засідання зазначив про визнання відповідачем позову в сумі 85512,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України визнання позову відповідачем повинно бути викладене в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній відповідачем.

Зазначена норма не допускає, що така заява може бути заявлена усно, і якщо така заява була проголошена відповідачем усно, суд не повинен був її приймати, а мав запропонувати відповідачеві подати таку заяву письмово.

В матеріалах справи відсутні письмові заяви відповідача про визнання позову.

Застосування вказаної норми судом першої інстанції є безпідставним, однак, вказане не впливає на правильність задоволення позовних вимог в частині стягнення 85512,00 грн.

З огляду на наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №16/1271-35/523 від 23.11.2009 має скасоване в частині припинення провадження у справі і позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи той факт, що спір виник з вини відповідача, а також те, що частину боргу останній погасив вже після звернення позивачем до суду, судові витрати, понесені позивачем при подачі позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2009 у справі №16/1271-35/523 скасувати в частині припинення провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 4016,57 грн.

В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2009 у справі №16/1271-35/523 змінити, виклавши в наступній редакції:

„Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, рахунок №2600101300822 в ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 321228, ідентифікаційний код 31088169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк” (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, рахунок №3901901315193 в ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 321228, ідентифікаційний код 19357325) 85512 (вісімдесят п’ять тисяч п’ятсот дванадцять) грн.. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 895 (вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 29 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ”.

Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №16/1271-35/523 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді