Постанова № 8084028, 22.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2009                                                                                           № 8/74

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Федяйнова О.М.-юрист

від відповідача: Кулєба Л.В. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.06.2009

у справі № 8/74 ( .....)

за позовом                               Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"

до                                                   Приватне підприємство "Союз-Мост"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 6349775,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009 року у справі № 8/74 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3664700 грн. боргу по кредиту, 205222, 76 грн. боргу по процентах, 188087, 85 грн. пені, 201926 грн. інфляційних, 17107, 44 грн. державного мита, 79, 16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що чинним законодавством передбачено можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашення, а не обов»язок позивача вимагати виконання грошового зобов»язання за договором в іноземній валюті.

Позивач вважає, що суд припустився помилки прийшовши до висновку, що стягнення заборгованості по кредиту та процентів в гривнях, тобто в валюті, яка не передбачена договором, не ґрунтуються на умовах договору, а тому є безпідставними та не підлягають задоволенню. Апелянт вважає, що зазначене рішення суду обмежує використання гривні на території України, оскільки відповідно до ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою просить рішення скасувати в частині стягнення 3054800 грн. боргу по кредиту, 181402, 65 грн. пені за неповернення кредиту та 85539,70 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач посилається на те, що кінцевий термін погашення всіх траншів кредиту – 18.06.2010р. і посилання позивача на умови п.4.4. договору як на підставу виникнення у відповідача обов»язку дострокового повернення частини тіла кредиту у розмірі 3664700 грн. є необґрунтованим.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що умовами договору не визначено строків повернення кредиту, порушення яких є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п.4.2. договору, а тому нарахування пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту є безпідставним.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем неправильно нараховані інфляційні, оскільки на день подання позову до суду відповідачем було прострочено сплату тіла кредиту в розмірі 609900 грн., а не 3664700, 00 грн., тому розмір інфляційних складає лише 20736, 60 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

17.04.2006р. між сторонами по справі укладено кредитний договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/1-064, за умовами якого позивач (кредитор за умовами договору) зобов'язався надати відповідачу (позичальник за умовами договору) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, в тому числі для відшкодування витрат по придбанню нерухомості (магазинів).

Сторони погодили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 12 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, із щорічним переглядом умов кредитування на наступний календарний рік в межах максимального ліміту заборгованості до 645000,00 дол. США за умови дотримання загального ліміту кредитування по групі підприємств «Союз» в сумі 30,0 млн. грн.

Договором № 935/1 -064/2 від 12.10.2006р. про внесення змін до договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 935/1-064 від 17.04.2006р. сторони зменшили максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 485000, 00 доларів США.

Відповідачем 05.10.2006р. та 11.10.2006р. сплачено у рахунок погашення кредиту 160000 дол. США тому починаючи з 12.10.2006р. ліміт кредитної лінії становить 48500 доларів США, що відповідає договору від 12.10.2006р. про внесення змін до кредитного договору.

Згідно п.2.1. договору видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з позичкового рахунку № 2063 в ЧОФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

В межах дії кредитної лінії позивачем окремими траншами перераховані з позичкового на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 645000, 00 дол. США, що підтверджується копіями Розпоряджень від 17.04.2006р., 18.04.2006р., 26.04.2006р та копіями меморіальних ордерів № 1 від 17.04.06р., № 1 від 18.04.2006р., № 1 від 26.04.2006р. Таким чином, позивач виконав свої зобов»язання за укладеним кредитним договором повністю.

Відповідно до п.3.3.4 договору відповідач зобов'язався протягом дії цього договору проводити через свої поточні рахунки, відкриті у позивача в середньому за місяць не менше 90 процентів від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача та в інших банках, починаючи з третього повного календарного місяця дії цього договору.

Договором встановлено, що у разі порушення відповідачем умов п.п.3.3.4 договору нарахування процентів за користування кредитом або його частиною в наступному місяці здійснюється в розмірі процентної ставки, встановленої п.1.1. цього договору, збільшеної на один пункт (п.2.15 договору).

Згідно п. 3.3.15. договору відповідач зобов»язався надавати позивачу щоквартально не пізніше п»ятого числа місяця, наступного за звітним, належним чином засвідчені довідки про рух коштів по поточних рахунках, відкритих в інших банках.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідок інших банків, а саме: ЗАТ «Полікомбанк», АКБ «Форум», АКІБ «УкрСиббанк», ВАТ «Раффайзен Банк «Аваль», ЗАТ «Альфа-Банк, ВАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» відповідач проводив через свої поточні рахунки, відкриті у позивача, в середньому за жовтень 2008р. менше 90% від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача та в інших банках.

Позивач, у зв»язку з порушенням відповідачем п.3.3.4. договору, керуючись п.п.2.15. кредитного договору з 01.11.2007р., збільшив відсоткову ставку до 13%.

Відповідно до п.3.3.5. кредитного Договору відповідач зобов»язаний сплачувати позивачу відсотки та комісії у розмірі передбаченому п. 1.1.1 договору, а також згідно п.3.3.7 кредитного договору повернути позивачу у повному обсязі транші кредиту в строки, визначені п. 1.1.2. договору у валюті наданого кредиту з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 16.04.2009р.

Згідно п. 2.4. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 2.5. договору сторони визначили, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 2068 в ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк".

Згідно із п.4.4. кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2.-3.3.18. цього договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.           Як вбачається з матеріалів справи відповідач всупереч умов укладеного договору зобов'язання по сплаті процентів не виконує з грудня 2008 року. Виходячи з порядку нарахування процентів, встановленого п.2.4. договору, відповідач не сплатив проценти, які нараховані з 28.11.08р. по 30.03.09р., що в валюті кредиту складає 10029,74 доларів США, еквівалент 77 221 грн. 30 коп. Згідно умов договору (п.4.4.) відповідач зобов»язаний з 22.01.09р. достроково погасити кредит у повному обсязі в розмірі 224997,00 доларів США 00 центів, еквівалент 1732476,90 грн, однак в порушення умов договору свої зобов»язання не виконав, кредит не погасив. Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати і грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно до валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно до валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст. 533 ЦК України).

Чинне законодавство визначає, що грошове зобов»язання має бути виконане в національній валюті України - гривні. Це правило кореспондує положення ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Платіжні документи для здійснення платежів на території України також мають бути визначені в гривнях.

Разом з тим, положення цивільного законодавства дозволяє сторонам зобов»язання виражати грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

В разі вираження зобов»язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Офіційним курсом валюти вважає курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій у національній валюті України –гривнях є обґрунтованими та не суперечать вимогам законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 224 997 доларів США 00 центів, еквівалент 1732476, 90грн. та заборгованості по відсоткам, яка в валюті кредиту складає 10 029 доларів США 74 центи, еквівалент 1732 476 грн. 90 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту у розмірі 13799, 82 доларів США, еквівалент 106258, 62 грн., яка нарахована за період з 06.01.09р. по 07.04.09р., а також пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 320,98 доларів США, еквівалент 2471, 55 грн. яка нахована за період з 06.01.09р. по 07.04.09р.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1.1., 2.4., 3.2.6., 4.4., 5.4., цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку одного процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату заборгованості по кредиту у розмірі 13799, 82 доларів США, еквівалент 106258, 62 грн. та пеня за своєчасну оплату відсотків у розмірі 320,98 доларів США 73 цента, еквівалент 2471, 55 грн. обгрунтовані та підлягаються задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за січень-березень 2009р., у зв'язку з простроченням останнім виконання грошового зобов'язання в частині повернення кредиту у розмірі 13049, 83 доларів США, еквівалент 100483, 70 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 13049, 83 доларів США, еквівалент 100483, 70 грн. підлягають задоволенню.

21.06.2005р. між сторонами по справі укладено кредитний договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/1-156, за умовами якого позивач (кредитор за умовами договору) зобов'язався надати відповідачу (позичальник за умовами договору) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 1.2. укладеного договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: для часткової оплати за пакет акцій ВАТ «Чернігівпродтовари» (53,9% статутного фонду).

Пунктом 1.1.1. договору сторони погодили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 16,5 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, із щорічним переглядом умов кредитування на наступний календарний рік в межах максимального ліміту заборгованості до 12000000, 00 грн. з наступним порядком надання траншів кредиту: до 30.06.2005р. 7233600,00 грн.; до 30.07.2005р. 4766400,00 грн.

Кінцевий термін погашення всіх траншів кредиту до 18.06.2010р. на умовах, визначених договором ( 1.1.2.).

Згідно п.2.1. договору видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з позичкового рахунку № 2063 в ЧОФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

В межах дії кредитної лінії позивачем окремими траншами перераховані з позичкового на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 12 000 000 грн., що підтверджується копіями розпоряджень від 22.06.2005р., 14.07.2005р. та копіями меморіальних ордерів № 1 від 22.06.05р. та № 1 від 14.07.2005р. Таким чином, позивач виконав свої зобов»язання за укладеним кредитним договором повністю.

Відповідно до п.3.3.4 договору відповідач зобов'язався протягом дії цього договору проводити через свої поточні рахунки, відкриті у позивача в середньому за місяць не менше 90 процентів від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача та в інших банках, починаючи з третього повного календарного місяця дії цього договору.

Договором встановлено, що у разі порушення відповідачем умов п.п.3.3.4 договору нарахування процентів за користування кредитом або його частиною в наступному місяці здійснюється в розмірі процентної ставки, встановленої п.1.1. цього договору, збільшеної на один пункт (п.2.15 договору).

Згідно п. 3.3.15. договору відповідач зобов»язався надавати позивачу щоквартально не пізніше п»ятого числа місяця, наступного за звітним, належним чином засвідчені довідки про рух коштів по поточних рахунках, відкритих в інших банках.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідок інших банків, а саме: ЗАТ «Полікомбанк», АКБ «Форум», АКІБ «УкрСиббанк», ВАТ «Раффайзен Банк «Аваль», ЗАТ «Альфа-Банк, ВАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» відповідач проводив через свої поточні рахунки, відкриті у позивача, в середньому за жовтень 2008р. менше 90% від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача та в інших банках.

Позивач, у зв»язку з порушенням відповідачем п.3.3.4. договору, керуючись п.п.2.15. кредитного договору з 01.11.2007р., збільшив відсоткову ставку до 17,5%.

Відповідно до п.3.3.5. кредитного Договору відповідач зобов»язаний сплачувати позивачу відсотки та комісії у розмірі передбаченому п. 1.1.1 договору, а також згідно п.3.3.7 кредитного договору повернути позивачу у повному обсязі транші кредиту в строки, визначені п. 1.1.2. договору у валюті наданого кредиту з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту до 18.06.2010р.

Згідно п. 2.4. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 2.5. договору сторони визначили, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 2068 в ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк".

Згідно із п.4.4. кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2.-3.3.18. цього договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.           Виходячи із змісту п.4.4. договору відповідач зобов»язаний з 21.01.09р. достроково погасити кредит у повному обсязі в розмірі 3664 700,00 грн., однак в порушення умов договору свої зобов»язання не виконав, кредит не погасив. Як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов укладеного договору, відповідач зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом не виконує з 19.12.2008 року, у зв»язку з чим позивачем заборгованість перенесена на рахунок прострочених відсотків починаючи з 06.01.2009р. Виходячи з порядку нарахування процентів, встановленого п.2.4. договору, позивачем нараховано проценти за період з 28.11.08р. по 30.03.09р. із застосуванням процентної ставки 17,5% (п.2.15 договору), що становить 221688,02 грн. Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати і грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 3664700,00 грн. та заборгованості по відсоткам, яка в валюті кредиту складає 221688,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту у розмірі 188121, 27 грн., яка нарахована за період з 06.01.09р. по 07.04.09р., а також пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 5424,00 грн., яка нахована за період з 06.01.09р. по 07.04.09р.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1.1., 2.4., 3.2.6., 4.4., 5.4., цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку одного процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем невірно розраховано розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту та неповернутим процентам, оскільки не враховано строки визначених у п.4.4. договору ( про що зазначено в рішенні місцевого суду та визнано позивачем в апеляційній скарзі), тобто позивачем нараховано пеню за період з 06.01.09р., замість з 21.01.09р. по 07.04.09р.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за неповернення кредиту становить 188 121грн. 27коп., розмір пені за неповернутими процентами становить 5424, 00 грн.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за січень-березень 2009р. у зв'язку з простроченням останнім виконання грошового зобов'язання в частині повернення кредиту у розмірі 212552, 60 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що відповідач повинен був повернути кредит 21.01.09р., колегія приходить до висновку, що позивачем безпідставно обчислювані інфляційні нарахування за січень 2009р. Отже, сума інфляційних нарахувань на заборгованість по кредиту за період з лютого 2009р. по березень 2009р. становить 106 276грн. 30коп.

Разом з тим, колегією встановлено, що позивачем невірно розраховано розмір інфляційної складової боргу, за розрахунком колегії інфляційна складова боргу, що підлягає стягненню за період з 21.01.2009р. по 31.03.2009 р. становить 106276,30 грн., а не 212552,60 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню в розмірі 106276,30 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували вимоги позивача.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає зміні, апеляційна скарга Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» підлягає задоволенню, в задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «Союз-Мост» слід відмовити.

В зв’язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Союз-Лідер» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009р. у справі № 8/74 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Союз-Мост» (79040, Львівська обл.., м.Львів, вул.Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 32284808) на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( 03150, м.Київ, вул. Ковпака, 29,код ЄДРПОУ 00039019 п/р 31691000990005 а АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/1-064 по кредиту 1732476, 90 грн., 77221, 30 грн. заборгованості по відсоткам, 106258,62 грн. пені за несвоєчасну оплату заборгованості по кредиту, 2471, 55 грн. пені за несвоєчасну оплату відсотків, інфляційні 100483,70 грн.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Союз-Мост» (юридична адреса: 79040, Львівська обл.., м.Львів, вул.Городоцька, 359, поштова адреса: 14000,м.Чернігів, вул..Боженко, 100, код ЄДРПОУ 32284808 ) на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( 03150, м.Київ, вул. Ковпака, 29,код ЄДРПОУ 00039019 п/р 31691000990005 а АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 935/1-156 від 21.06.2005р. по кредиту у розмірі 3664700,00 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 221688,02 грн., пеня за неповернення кредиту 188121,27 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 5424, 00 грн., інфляційні 106276,30 грн. 25 500, 00 грн. витрати по сплаті державного мита за подання позову, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Приватного підприємства «Союз-Мост» (юридична адреса: 79040, Львівська обл., м.Львів, вул.Городоцька, 359, поштова адреса: 14000,м.Чернігів, вул.Боженко, 100, код ЄДРПОУ 32284808 ) на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( 03150, м.Київ, вул. Ковпака, 29,код ЄДРПОУ 00039019 п/р 31691000990005 а АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 12 750, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України (р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві УДК у Шевченківському районі м.Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) на користь Приватного підприємства «Союз-Мост» (юридична адреса: 79040, Львівська обл., м.Львів, вул. Городоцька, 359, поштова адреса: 14000,м.Чернігів, вул. Боженко, 100, код ЄДРПОУ 32284808 р/р 26007109275 Банк «Полікомбанк» м.Чернігів, код банку 000353100) 3858, 71 грн. зайво сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги, сплаченого платіжним дорученням № 8048 від 13.07.2009р.

Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 8/74 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді