Постанова № 8084024, 17.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2010                                                                                           № 15/338

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання           

представників сторін:

позивача: Шевчук В.А. (дов. від 15.07.09 б/н)

відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясний Альянс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2009

у справі № 15/338 ( )

за позовом                               Закритого акціонерного товариства

"Могунція-Україна"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

"М"ясний Альянс"

про                                                   стягнення 165055,94 грн.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.09 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний Альянс" на користь Закритого акціонерного товариства "Могунція-Ураїна" 129 791 грн. 44 коп. основного боргу, 14 058 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань, 2 535 грн. 72 коп. три проценти річних, 20 029 грн. 86 коп. пені, 1 664 грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита та 296 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити в частині надмірно стягнутих інфляційних нарахувань, 3% річних, пені.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки уточненню позовних вимог від 21.07.09, помилково прийнято його до розгляду в частині збільшення позовних вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач в судові засідання, які відбулися 25.01.10, 17.02.10 повноважних представників не направив. Однак, його було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвал Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 04.12.09 та відкладення розгляду справи від 25.01.10, 17.02.10, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.02 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про прийняття його апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне отримання представником Товариства ухвали суду від 04.12.09.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

02.01.07 між Закритим акціонерним товариством “Могунція-Україна” (далі-позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “М’ясний Альянс” (далі-відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 701.

Відповідно до п. 1.1. договору від 02.01.07 № 701 продавець зобов’язується передавати у встановлені даним договором строки у власність покупця товар, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати його за встановленими цінами в строки та на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1. вказаного вище договору асортимент товару, що продається за даним договором, передбачається в накладній на поставку відповідної партії товару.

В пункті 6.1. договору зазначено, що оплату за товар покупець проводить у вигляді попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунку-фактури.

У випадку, якщо товар продавцем відпускається на умовах відстрочки платежу, то покупець зобов’язується оплатити його протягом 30 календарних днів з моменту оформлення накладної на товар (п. 6.2. договору від 02.01.07 № 701).

Позивач виконав свої зобов’язання щодо поставки товару, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи.

Статтею 629 Цивільний кодекс України (далі-ЦК України) передбачено, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

В частині 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

З акта звірки взаєморозрахунків від 08.12.08 вбачається, що сума основного боргу складала 146614, 99 грн.

Як свідчать матеріали справи, на день подання позовної заяви сума основного боргу відповідача складає 129791, 44 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків від 27.07.09.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог від 21.07.09, в якій останній просить стягнути з відповідача 129791, 44 грн. основного боргу, 22598, 11 грн. пені, 20067, 11 грн. інфляційних нарахувань, 2856, 79 грн. 3% річних.

Відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору в повному обсязі не виконав, доказів про сплату решти боргу не надав, а тому вимога позивача щодо стягнення боргу в сумі 129791, 44 грн. підлягає задоволенню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних з огляду на наведене нижче.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.12.09 та від 25.01.10 у справі № 15/338 позивача було зобов’язано надати детальний розрахунок позовних вимог та відповідні письмові пояснення. Зобов’язано відповідача надати контр розрахунок, а сторін - провести звірку взаєморозрахунків з складанням відповідного акта.

На виконання вимог ухвали суду від 23.12.09 позивачем подано розрахунок позовних вимог та письмові пояснення.

Відповідач не спростував позовних вимог, контррозрахунок уточнених позовних вимог не надав.

В частині 2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому наявні підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, слід зазначити наступне.

Пунктом 8.2. договору від 02.01.07 № 701 встановлено, що у разі невиконання покупцем зобов’язання, зазначеного у п. 6.2. даного договору, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

В ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”).

Перевіривши наданий розрахунок пені, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом було помилково стягнуто пеню за 233 дні в сумі 20029 грн. 86 коп., тоді як пеня за 6 місяців за неоплачений товар становить 16016 грн. 86 коп.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.09 у справі №15/338 підлягає зміні в частині стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясний Альянс” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.09 у справі №15/338 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний Альянс" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193, р/р 26002300111290 у Дарницькому відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012) на користь Закритого акціонерного товариства "Могунція-Україна" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, код ЄДРПОУ 21667547, р/р 2600501276144 у філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 380333) 129 791 (сто двадцять дев’ять тисяч сімсот дев’яносто одна) грн. 44 коп. основного боргу, 14 058 (чотирнадцять тисяч п’ятдесят вісім) грн. 93 коп. інфляційних нарахувань, 2 535 (дві тисячі п’ятсот тридцять п’ять) грн. 72 коп. 3% річних, 16016 (шістнадцять тисяч шістнадцять) грн. 86 коп. пені, 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 03 коп. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита та 306 (триста шість) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити”.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Могунція-Україна" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, код ЄДРПОУ 21667547, р/р 2600501276144 у філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 380333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М’ясний Альянс" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193, р/р 26002300111290 у Дарницькому відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012) 20 (двадцять) грн. 06 коп. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва..

5.Матеріали справи №15/338 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

19.02.10 (відправлено)